Постанова

від 22.01.2019 по справі 1740/1947/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2970/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року (рішення ухвалене о 16:20 хв. у м. Рівне судом у складі головуючого судді Кошмелюк Т.О., повний текст рішення складено 24.09.2018 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТОЙС" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 квітня 2018 року №0003461401, №0003471401.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що з 05.03.2018 по 20.03.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВІП-ТОЙС , за результатами якої складений акт перевірки №866/17-00-14-01/39081836 від 27.03.2018. Актом перевірки встановлено ряд порушень податкового законодавства, а саме: п.198.3, п.198.5 сг.198, п.44.1, п.44.2, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України. Так, податковим органом встановлено порушення платником податків п.198.3. п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 56773 грн., в т.ч. за грудень 2017р. - 56 773 грн. Також, позивачем порушено п.44.1, п.44.2, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток всього у сумі 538155грн., в т.ч. за 2016р. 97582грн., за 2017р. - 440573грн. Просив позов задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 13 квітня 2018 року №0003461401, №0003471401 в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Рівненській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт №2866/17-00-14-01/39081836 від 27.03.2018 яким встановлені наступні порушення, а саме: ТОВ ВІП-ТОЙС завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 56773 грн., в т.ч. за грудень 2017р. - 56 773 грн. та занижений податок на прибуток всього у сумі 538155грн., в т.ч. за 2016р. - 97582грн., за 2017р. - 440573грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: за порушення п.44.1, п. 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, №0003461401 від 13.04.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 512964грн. основного платежу та 128241грн. штрафних (фінансових) санкцій, за порушення п.п.198.3, 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, №0003471401 від 13.04.2018, яким зменшена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2017 в сумі 56773грн.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом періоду, що перевірявся, підприємство придбало основні засоби відповідно до договору купівлі - продажу від 31.03.2017 будівлю свинарника №27 за адресою: Рівненський район, с. Корнин, вул. Тракторна будинок 8А, загальна площа 3268.1кв.м., вартістю 416845грн. та відповідно до договору купівлі продажу від 23.11.2016 кормокухню свиноферми за адресою: Рівненський район, с. Корнин, вул. Тракторна будинок 8, загальна площа 1059,9 кв.м., вартістю 322696грн. Для використання придбані приміщення в господарській діяльності, ТОВ ВІП-ТОЙС здійснювало капітальний ремонт даних приміщень, а саме: ТОВ Велнат надавав для ТОВ ВІП-ТОЙС послуги ремонтно-будівельних робіт приміщень за адресою: вул. Тракторна 8, вул. Тракторна 8а. с. Корнин. Рівненського району, Рівненської області.

Згідно Договору підряду №2 від 11.02.2016, предметом якого є виконання загальних ремонтно-будівельних робіт, Додаток №1 від 11.02.2016 до договору підряду №2 від 11.02.2016, зведений кошторисний розрахунок загальних ремонтно-будівельних робіт ТОВ ВІП-ТОЙС за адресою: вул. Тракторна 8. с. Корнин, Рівненського району. Рівненської області.

Як вбачається з вказаного Договору надавалися таки види будівельних робіт: бетонування з армуванням (площадка відмостки); залізобетонний пояс (опалубка + бетон); заливка професійних полів; штукатурна обробка стін та стелі; фарбування стелі; демонтаж штукатурного покриття; шпаклювання стін; встановлення віконних блоків; ландшафтні роботи; установка і монтаж електролічильника; установка і монтаж розеток, вимикачів; монтаж світильників, електромонтаж в розподільчій коробці; прокладка кабелю; монтаж заземлення; інші електромонтажні роботи. Загальна вартість будівельно-малярних робіт, без ПДВ - 544748,29грн., загальна вартість електромонтажних робіт без ПДВ 38585,02грн.

В підтвердження виконаних робіт представлено: акт здачі-прийняття підрядних робіт №32 від 30.12.2016 (послуги по ремонту приміщення) на загальну суму 340000грн., в т.ч. ПДВ 56666,66грн.; акт здачі-прийняття підрядних робіт №7 від 31.03.2017 (послуги по ремонту приміщення) на загальну суму 360000грн., в т.ч. ПДВ 60000грн.

Виконано ремонтно-будівельних робіт згідно зі зведеним кошторисом за адресою: вул. Тракторна 8, с. Корнин, Рівненського району, Рівненської області на суму 700000грн., в т.ч. ПДВ 116666,67грн. В бухгалтерському обліку підприємства дана господарська операція відображена наступним бухгалтерським записом: - 2016 рік - Дт 91 Кт 631-116666,67 грн. Дт 93 Кт 631-166666,67 грн., Дт 6442 Кт 631 - 56666,67 грн., 2017 рік - Дт 949 Кт 631 - 300000грн., ДТ 6442 Кт 631- 60000грн.

На виконання умов даного договору ТОВ ВІП-ТОЙС для ремонту приміщень використовувало власні ТМЦ. У 2016 році використано на суму 258791грн. (акт на списання №46 від 31.12.2016) та у 2017році на суму 66296грн. (акт на списання №25 від 31.03.2017). В бухгалтерському обліку підприємства дана господарська операція відображена наступним бухгалтерським записом: 2016 рік - Дт 949 Кт 209 - 258791грн., Дт 949 Кт 209 -66296грн.

Додаток №3 від 01.04.2017 до договору підряду №2 від 11.02.2016, зведений кошторисний розрахунок вартості загальних ремонтно-будівельних робіт ТОВ ВІП-ТОЙС за адресою: вул. Тракторна 8а, с. Корнин, Рівненського району, Рівненської області, згідно якого надавалися таки види будівельних робіт: штукатурна обробка, штукатурка стін, демонтаж штукатурного покриття; монтаж віконних блоків, демонтаж дверних та віконних блоків; знищення старої фарби, шпаклювання стелі без вирівнювання, шпаклювання стін, фарбування стелі; налив стяжки підлоги, ґрунтування стін; штукатурка фасаду, ландшафтні роботи; заміна глибинного насоса; монтаж труб водопостачання поліпропіленових; встановлення регулятора тиску, встановлення фільтра жорсткого та тонкого очищення води; прочищення каналізації, монтаж каналізації; бетонування з армуванням (площадка підмостки), залізобетонний пояс (опалубка + бетон), заливка професійних полів. Загальна сума по зведеному кошторисному розрахунку ремонтно-будівельних робіт становить 364055,97грн.

В підтвердження виконаних робіт представлено: - акт здачі-прийняття підрядних робіт №13 від 09.06.2017 (послуги по ремонту приміщення) на загальну суму 364055,96грн. в т.ч. ПДВ 60675.99грн.

Виконано ремонтно-будівельних робіт згідно зведеного кошторису за адресою: вул. Тракторна 8а, с. Корнин, Рівненського району, Рівненської області на суму 364055,96грн. в т.ч. ПДВ 60675,99грн.

В бухгалтерському обліку підприємства дана господарська операція відображена наступним бухгалтерським записом: - 2017 рік - Дт 1522 Кт 631 - 303379,97грн., Дт 6442 Кт 631 - 60676,00грн.

ТОВ ВІП-ТОЙС згідно з представленими до перевірки документами у 2017 році здійснювало списання ТМЦ (будівельні матеріали: бетон, дошки, фарба та інше) на ремонти основних засобів у сумі 273859грн. згідно актів на списання №75, №76 від 30.09.2017.

В бухгалтерському обліку підприємства дана господарська операція відображена наступним бухгалтерським записом: Дт 949 Кт 209 - 305859грн.

Зазаначеними ремонтними роботами підприємством доведено приміщення за адресою вул. Тракторна, 8 та вул. Тракторна, 8а, с. Корнин, Рівненського району, Рівненської області до стану придатного для використання в господарській діяльності.

До купівлі власних приміщень, ТОВ ВІП-ТОЙС , для ведення господарської діяльності використовувало орендовані виробничі приміщення згідно договору оренди №1 від 01.04.2016.

Однак відповідач вважає, що позивач здійснив поліпшення приміщень по вул. Тракторна, 8 та вул. Тракторна, 8а, с. Корнин, Рівненського району, при цьому не збільшив первісну вартість основних засобів і не відобразив дані витрати на рахунку 15 Капітальні інвестиції (окрім, суми 303379,97грн.), а відніс до витрат періоду, в якому було здійснено дане поліпшення і відобразив на рахунку 91 Загальновиробничі витрати , 93 Витрати на збут та 949 Інші витрати операційної діяльності .

Пунктом 44.1 ст.44 розділу І Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування га/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, встановлено, що об'єктом оподаткування податком па прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.

Пунктом 14 П(С)БО №7 Основні засоби , первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Пунктом 15 П(С)БО №7 встановлено, що витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 затверджені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі Методичні рекомендації).

Згідно пункту 28 Методичних рекомендацій, приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Відтак, ремонт та поліпшення не є одним поняттям оскільки поліпшення основних засобів визначено як модернізація, добудова, реконструкція.

Відповідно до п.29 Методичних рекомендацій, рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Згідно п. 30 Методичних рекомендацій, витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Відповідно до п.31 Методичних рекомендацій, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Відповідно до ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Проектування об'єктів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюється відповідно до державних будівельних норм ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 №45.

Згідно ДБН А.2.2-3-2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури №7/7-401 від 30.04.2003 розкритий зміст поточного ремонту.

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Обов'язковими документами на підставі яких здійснюється поточний ремонт, є документ, за яким визначаються фізичні обсяги робіт та кошторис.

Таким чином, на підтвердження того, що позивач здійснив поточний ремонт, ним були надані договір підряду із додатками, зведений кошторисний розрахунок вартості загальних ремонтно-будівельних робіт із зазначенням конкретних робіт, які необхідно виконати, акти здачі-прийняття робіт (а.с.242-250, т1; а.с.1-13, т.2).

Разом з тим, доводи позивача щодо здійснення саме поточного ремонту приміщення, підтверджуються експертною оцінкою №05-05-18/1/ЕО від 15.05.2018 (а.с.225-227, т.1).

Відтак, позивач належними та допустимими доказами довів, що виконаний ремонт не є капітальним ремонтом. тобто не є поліпшенням основних засобів, а є поточним ремонтом з метою підтримання об'єкта в робочому стані.

Також, згідно з представленими документами (банківських виписок, прибуткових касових ордерів) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, засновником - ОСОБА_1 перераховано внесків до статутного фонду в сумі 7578647грн., а саме: - за період 01.01.2015 по 31.09.2015 внесено на поповнення статутного фонду кошти в сумі 96160грн. в т.ч.: коштами в касу підприємства в сумі 34829,63грн., коштами на розрахунковий рахунок в сумі 58030,54грн., майном в сумі 3300 грн. (ноутбук, мобільний телефон, принтер, стіл, стілець); за період з 01.10.2015 по 31.12.2017 внесено на поповнення статутного фонду кошти в сумі 7482487грн., в т.ч. згідно з виписками банку та каси.

Контролюючий орган стверджує, що фактично у перевіряємому періоді засновником - ОСОБА_1 внесено на поповнення статутного фонду ТОВ ВІП- ТОЙС на 1378647грн. внесків більше, ніж оголошений розмір статутного фонду, згідно установчих документів, тому надміру внесені кошти на вказану суму уважаються безповоротною фінансовою допомогою, яка повинна включатися до доходу платника податку.

Вказані твердження відповідача базуються на виписках банку, зокрема Призначення платежу , що стосуються внесків до статутного фонду та фінансової допомоги, внесених засновником ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності: основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, га депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до п. 6 П(С)БО 15 Дохід не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів; сума балансової вартості валюти.

Згідно п. 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні .

Пункту 32.3 статті 32 вказаного Закону передбачено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 зазначеного Закону.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (із змінами та доповненнями), врегульований порядок здійснення безготівкових розрахунків.

Згідно із вимогами пункту 2.29 Інструкції, платник має право в будь-який час, до списання платежу з рахунку, відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит Призначення платежу до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення.

Листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 Про заміну інформації у реквізиті Призначення платежу роз'яснено, що банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами. Після списання коштів з рахунку платника, питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті Призначення платежу , вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Разом з тим, що економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не - контролюючим органом. Отже, платник не позбавлений законодавцем права на обрання шляхів здійснення своєї господарської діяльності у межах цивільного законодавства. Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами, є господарськими правовідносинами та визначаються цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами.

Апеляційним судом встановлено, що 29.04.2016 між ТОВ ВІП-ТОЙС та його засновником - ОСОБА_1 укладений Договір №1/03/16 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (а.с.109-111, т.1).

Згідно п.1.1. вказаного договору, Позикодавець (ОСОБА_1 ) надає Позичальнику (ТОВ ВІП-ТОЙС ) кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики) виражену в офіційній валюті України для здійснення останнім його господарської діяльності, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Сума поворотної фінансової допомоги за даним Договором становить 4 000 000 (чотири мільйони) гривень (п.2.1 Договору). Строк повернення поворотної фінансової допомоги встановлений Договором №1/03/16 - 31 грудня 2022 року (п.4.1 Договору).

01.11.2017 між ТОВ ВІП-ТОЙС та його засновником - ОСОБА_1 укладена Додаткова угода до Договору №1/03/16 від 29.04.2016, відповідно до якої внесені зміни до пункту 2.1. Договору, та викладено їх в наступній редакції Сума поворотної фінансової допомоги за даним Договором становить 4 500 0000 (чотири мільйони п'ятсот тисяч гривень) без ПДВ (а.с.112, т.1).

На виконання умов даного договору, ОСОБА_1 вносила в касу підприємства поворотну фінансову допомогу. Також, засновником вносились в касу підприємства грошові кошти як поповнення статутного фонду. Такі грошові кошти оприбутковувались в касі підприємства, після чого вносились на рахунок позивача в банку.

Всі операції (як поповнення статутного капіталу, так і надання засновником поворотної фінансової операції) знайшли відображення в касових документах.

Підприємством виписувались прибуткові та видаткові ордери, із зазначенням кореспондуючих рахунків. Поповнення ОСОБА_3 статутного капіталу відображалось такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 301 - Кт 46 Дт 311-Дт 301. Надання ОСОБА_3 для позивача поворотної фінансової допомоги підприємству відображалось такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 301 - Кт 6851 Дт 311 - Кт 301

На підставі прибуткових та видаткових касових ордерів, позивачем заповнювалась касова книга. Під час перевірки, контролюючому органу надавались всі касові документи за перевіряємий період, та головна книга.

Однак, контролюючим органом не було взято до уваги та не знайшла відображення у акті перевірки інформація, що міститься в первинних документах, її систематизація на рахунках бухгалтерського обліку, та відповідне її відображення в аналітичному та синтетичному обліку підприємства.

На підставі наданих платником податків оборотних відомостей по рахунках 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями та рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними поставщиками , актів звірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено кредиторську заборгованість на 31.12.2017 по контрагенту ПП Фламінго-Тойс , а саме: - по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями в сумі 56185,65грн. за договором №47 від 02.03.2015, відповідно до видаткової накладної №85 від 25.07.2016 продаж товарів (плата музична, вісь металева Байк), - по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними поставщиками в сумі 340636,22грн., із них: за договором про надання послуг №1-П, а саме навантажувальні роботи, комплектація товару в сумі 77681,23грн. по видатковій накладній №107 від 31.12.2015 за договором №1/16 від 14.06.2016 в сумі 262954,99грн. по видатковій накладній №37 від 12.06.2016 придбано дитячі іграшки.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2017 по справі №918/86/17 ПП Фламінго-Тойс визнаний банкрутом.

А так як під час перевірки, на запит контролюючого органу від 20.0.3.2018 та до заперечення платник податків не надав документів, що стосувалися пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості позивача перед ПП Фламінго-Тойс , то у позивача були всі підстави для визнання кредиторської заборгованості позивача перед підприємством банкрутом ПП Фламінго-Тойс як безнадійної.

Також відповідач зазначив, що наявність вимоги про сплату боргу, яка датована 15.06.2018, не є безумовним свідченням відсутності у позивача обов'язку щодо кваліфікації заборгованості за 2017 рік як безнадійної, оскільки саме 06.03.2017 року ПП Фламінго Тойс визнаний банкрутом.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток визначений статтею 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

В розумінні Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт а), або прострочена заборгованість (підпункт ґ), або заборгованість, стягнення якої неможливо за інших обставин.

За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

За таких обставин, оскільки кредиторська заборгованість позивача по ПП Фламінго-Тойс в розмірі 396821,87грн. не є безнадійною, то, відповідно, така заборгованість не може впливати не тільки на визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а й на ПДВ, а відтак, відсутні підстави для зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №1740/1947/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 23.01.2019 року