Ухвала

від 09.01.2019 по справі 481/356/18

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/356/18

Провадж.№ 1-кс/481/396/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2019 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Новий Буг скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 12.09.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017151140000123,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області зі скаргою про скасування постанови слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 12.09.2018 про закриття кримінального провадження № 42017151140000123 від 02.11.2017 року.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначила, що маючи намір отримати земельну ділянку, вона 1.11.2016 року звернулась із клопотанням до Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у розмірі 2 га, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в межах території Новобузької міської ради Миколаївської області. На яке отримала відповідь від 23.12.2016 року № В-6585/6-16-СГ, де повідомлялось, що згідно інформації відділу Держгеокадастру в Новобузькому районі Миколаївської області бажана земельна ділянка відноситься до земель колективної власності колишнього КПСП ім.Коцюбинського, та не входить до їх компетенції.Після цього, 10.01.2017 року вона звернулась із аналогічним клопотанням до Новобузької райдержадміністрації Миколаївської області., на що отримала відповідь від 30.01.2017 року за вих.. № В-4-2, що вказана земельна ділянка відноситься до сільськогосподарських угідь, які передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам та підлягали паюванню.

У зв`язку з тим, що у відповіді не конкретизовано, якому саме підприємству було передано у колективну власність земельну ділянку, вона звернулась до Новобузької райдержадміністрації Миколаївської області з листом від 14.02.2017 року з проханням повторно розглянути дане питання, на що отримала відповідь, аналогічну попередній. Звернувшись втретє в березні 2017 року з вимогою про розгляд її клопотання, отримала аналогічну відповідь від 26.05.207 року № В-4-27 за підписом першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_5 . Також у цій відповіді було зазначено, що розпорядження землями сільськогосподарського здійснюється органом Держгеокадастру України та запропоновано звернутись до цього органу, що суперечить відповіді останнього від 23.12.2016 року. Крім того, за наданою відділом Держгеокадастру у Новобузькому районі інформації, вирішення питання скаржниці є неможливим, в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка перебуває у приватній власності громадянина.

Проте з інформаційної довідки 88612814 від 01.06.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав влісності на нерухоме майно ОСОБА_3 довідалась, що відомості про власників даної земельної ділянки відсутні.

Заявниця вважає, що службові особи райдержадміністрації безпосередньо чи за інформацією працівників відділу Держгеокадастру у Новобузькому районі шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в комп`ютерних мережах, або через неналежне виконання своїх службових обов`язків й за наявності корупційної складової, надали їй неправдиві відомості, чим заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам.

У зв`язку з цим ОСОБА_3 подала заяву від 19.06.2017 року в Новобузький відділ Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області, в якій просила внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування на предмет можливих ознак злочинів у відповідних посадових осіб за ознаками ст.ст. 362, 366, 367 КК України, чи й інших.

02.11.2017 року Баштанською місцевою прокуратурою було розпочато кримінальне провадження № 42017151140000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України за фактом неналежного виконання посадовими особами Новобузької РДА своїх обов`язків та визначено підслідність даного кримінального провадження за СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області.

12.09.2018 року слідчим СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, яка була отримана ОСОБА_3 16.09.2018 року, скаргу на яку вона подала 16.10.2018 року, оскарживши її попередньо до прокурора Новобузького відділу Баштанської місцевої прокуратури, відповідь на що отримала 11.10.2018 року, тим самим пропустивши строк звернення до суду з такою скаргою з поважної причини.

ОСОБА_3 вважає, що вказане рішення слідчого прийняте передчасно, без всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про те, що з`явитись не може . Скаргу підтримує у повному обсязі.

Слідчий у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Оскільки слідчий в судове засідання не з`явився, чим позбавив себе можливості висловити свою думку стосовно поданої скарги, подати докази і довести законність винесення постанови, а тому слідчий суддя, виходить з приписів ст..306 КПК України та п. 15 ч. 1 ст.7 КПК України при розгляді скарги.

За відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється відповідно до вимог ст.107 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 42017151140000123 приходжу до наступного.

Виходячи з вимог ст..2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, одною із яких є законність.

З частини 2 статті 9 КПК України, яка регламентує цю засаду кримінального провадження, вбачається, що слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст..22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Однією із форм закінчення досудового розслідування, виходячи з вимог ч.1 ст.283 КПК України, є його припинення шляхом закриття провадження.

Прийняття такого рішення можливе лише після всебічного, повного, об`єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів: показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

У відповідності до положень статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, або не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді івичерпаніможливості їх отримати.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема: в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до ст..284 КПК України слідчий своєю постановою закриває кримінальне провадження і направляє копію постанови заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

Аналіз зазначених норм КПК в їх сукупності, дає підстави зробити висновок, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження повинне ґрунтуватися на всебічному та повному з`ясуванні всіх обставин справи, бути вмотивованим і в ньому повинно бути відображено, чому визнано, що подія, про яку повідомлялось заявником не мала місце чи що в ній відсутні ознаки складу злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження по справі.

Виходячи зі змісту ст.84 КПК України встановлення наявності чи відсутності фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню здійснюється слідчим на підставі доказів. Тобто, відсутність в діях осіб складу кримінального правопорушення слідчим має бути встановлено на підставі відповідних доказів, отриманих у передбаченому КПК України порядку.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.303, ч.1 ст. 304 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, представником потерпілого чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст..307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування слідчим було допущено ряд порушень чинного кримінального процесуального законодавства, зокрема: не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення події та складу кримінального правопорушення, не з`ясовано та не перевірено всіх обставин, які зазначено в заяві про злочин, що унеможливило встановлення істини у кримінальному провадженні, а результат проведення таких дій в повній мірі, не відображено у оскаржуваній постанові жодним чином. Вказані обставини свідчать про порушення норм кримінально - процесуального законодавства, якими закріплені загальні засади кримінального провадження - верховенство права, законність, неупередженість досудового розслідування, тому заявниця, вимушені звернутися до слідчого судді з даною скаргою.

Таким чином, слідчим не виконано вимоги ч.2 ст.9 КПК України щодо зобов`язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Зокрема, відповідно до ухвали слідчого судді Новобузького районного суду від 26.03.2018 року, винесеної за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття цього самого кримінального провадження від 14.02.2018 року, було встановлено, що 23.11.2017 року слідчим ОСОБА_4 було надано доручення про проведення слідчих ( розшукових) дій у порядку ст..40 КПК України працівниками Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області, а саме: встановити свідків даного кримінального правопорушення та допитати їх, зокрема допитати працівників Новобузької РДА Миколаївської області; допитати ОСОБА_3 , однак дане доручення виконано не було, а слідчим, як у постанові від 14.02.2018 року так і в постанові від 12.09.2018 року, не обґрунтовано чому відпала необхідність у його виконанні.

Після скасування 26.03.2018 року слідчим суддею Новобузького районного суду постанови слідчого про закриття кримінального провадження, слідчим допитано як свідка ОСОБА_6 та отримано від нього копії документів, пов`язаних з отриманням земельної ділянки за кадастровими номерами 4824510000:03:000:0319 ; 4824510000:03:000:0659 та оглянуто Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 741062.

Разом з тим, слідчим не допитана ОСОБА_3 для з`ясування питання ким, на її думку, допущена службова недбалість, в чому така службова недбалість полягала та який розмір шкоди, заподіяний заявниці в результаті службової недбалості.

Крім того, не встановлені конкретні особи Новобузької РДА, та не визначено чи входило до їх посадових обов`язків вчинення дій, невиконання або неналежне виконання яких спричинило неотримання заявницею земельної ділянки, що заподіяло їй шкоду, з обгрунтуванням істотності такої шкоди.

Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку , що в ній слідчий обмежився обгрунтуванням законності отримання громадянином ОСОБА_6 земельної ділянки, без з`ясування змісту фактичних обставин, на які посилається ОСОБА_3 про порушення її прав в отриманні земельної ділянки у власність, що фактично неможливо без допиту заявниці ОСОБА_3 , від пояснень якої слід відштовхуватись при з`ясуванні питання наявності чи відсутності в діях працівників Новобузької РДА складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

Зазначене вказує на неповне з`ясування питань порушених в заяві ОСОБА_3 про вчинений злочин за ч.1 ст.367 КК України, за яким внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 42017151140000123 від 02.11.2018 року, що вказує на обгрунтованість скарги, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження до Новобузького ВП ГУНП у Миколаївській області для проведення досудового розслідування.

Разом з тим судом встановлено, що скарга ОСОБА_3 в частині не вирішення її клопотання від 14.11.2017 року про витребування певних документів є безпідставною, оскільки таке клопотання було вирішено слідчим ОСОБА_4 про що ухвалено постанову від 16.11.2017 року про відмову в задоволенні клопотання, і дана постанова буда направлена ОСОБА_3 16.11.2017 року за вих. № 10812/65.

Керуючись ст.ст.303-307,372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 12.09.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017151140000123 задовольнити .

Постанову слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 12.09.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017151140000123 скасувати.

Копію ухвали суду направити для виконання, а матеріали кримінального провадження повернути до Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області для проведення досудового розслідування .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала в повному обсязі буде проголошена 14.01.2019 року о 14 годині 50 хвилин.

Суддя ОСОБА_1