Постанова

від 23.01.2019 по справі 130/1383/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/1383/18

Провадження № 22-ц/801/44/2019

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:Марчук В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 рокуСправа № 130/1383/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючої: Марчук B.C.,

суддів: Голоти Л.О., Рибчинського В.П.

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 130/1383/18 за позовом ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради Вінницької області, за участю третьої особи - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою, поданою ОСОБА_3 26 жовтня 2018 року на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Верніка В.М., дата виготовлення повного тексту рішення - 05 жовтня 2018 року,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулась у Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області з вказаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що позивач проживає в АДРЕСА_2. Площа земельної ділянки за зазначеною адресою, яка була передана їй безкоштовно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель на підставі рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради №201від 25.11.1999 року, складає 0,10 га, але в теперішній час вона складає 0,0981 га; площа суміжної земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 по фактичному користуванні становить 0,1039 га, тобто понад встановлену законом норму 0,10 га.

Зазначене підтверджується висновком судової будівельної-технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.02.2012 року №2628/2804; висновком судової будівельно-технічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 03.10.2012 року №851/1014/12-21; ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.09.2017 року та ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23.09.2017 року.

Позивач зазначає, що площа її земельної ділянки зменшилась у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 систематично по частинах її захоплює. Звернення позивача ОСОБА_3 до правоохоронних органів та міської ради, результатів не дало. Зазначені обставини дають підстави вважати, що площі земельних ділянок по фактичному користуванню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відповідають п."г" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, який вказує на те, що норма безоплатної передачі земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в містах не більше 0,10 га.

Таким чином, у ОСОБА_4 площа земельної ділянки перевищує встановлену законом норму на 0,039 га за рахунок земельної ділянки, переданої позивачу ОСОБА_3, а площа земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3, є недостатньою до встановлених Земельним законодавством норм та рішення виконкому Жмеринської міської ради від 25.11.1999 року №201.

Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності виконавчого комітету Жмеринської міської ради були проігноровані основоположні засади конституційного устрою та чинного законодавства, на що вказують наведені позивачем факти. На думку позивача, бездіяльністю виконкому Жмеринської міської ради порушені вимоги п."г" ч.1 ст.121 Земельного Кодексу України, тобто проігноровані основоположні засади конституційного устрою.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 просила суд зобов'язати Жмеринську міську раду привести у відповідність до п "г" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України площу земельної ділянки, передану у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що по АДРЕСА_3 в 0.10га із земель суміжної земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням ОСОБА_4, третьої особи у справі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та по фактичному користуванню становить 0,1039 га., тобто понад встановлену законом норму 0,39 га, за рахунок самозахвату частини земельної ділянки, переданої у приватну власність ОСОБА_3

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду вінницької області від 05 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за його недоведеності.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку, як несправедливе, упереджене, необгрунтоване, необ'єктивне та таке, що суперечить чинному законодавству, зокрема ст.ст. 2, 3, 10, 263 ЦПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи; обставини, які суд вважав встановленими - недоведені; висновки суду не відповідають як обставинам справи так і чинному законодавству; судом першої інстанції порушені норми процесуального права та норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи; суд, розглядаючи справу вийшов за межі позову. Так, зокрема, позивач зверталась з позовом про визнання дії та бездіяльність Жмеринської міської ради Вінницької області незаконними та зобов'язати вчинити певні дії , а суд розглянув справу про зобов'язання вчинити певні дії.

Просить суд скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.10.2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Від Жмеринської міської ради Вінницької області надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 в якому представник відповідача - ОСОБА_5 просить суд залишити її без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05.10.2018 року - без змін.

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно частин першої - п'ятої ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції даним вимогам відповідає.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За нормою ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході розгляду справи встановлено наступні обставини.

Згідно копії архівного витягу з рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 25.11.1999 року №201 "Про вилучення та надання земельних ділянок, приватизацію земельних ділянок громадянами, затвердження технічної документації по видачі державних актів на землю" вирішено передати земельну ділянку безкоштовно у приватну власність раніше надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель згідно ст.67 Земельного кодексу України гр. ОСОБА_6. пл. 0,10 га по АДРЕСА_5 (існує виправлення в прізвищі ОСОБА_6 на ОСОБА_3, номер будинку з 135 на 87) (а.с.15).

Відповідно до копії рішення Жмеринської міської ради від 15.11.2011 року №253 "Про приватизацію земельних ділянок", внесено зміни до рішення виконкому Жмеринської міської ради від 25.11.1999 року №201 "Про вилучення та надання земельних ділянок громадянам, затвердження технічної документації по видачі державних актів на землю" в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_6 - слово "ОСОБА_6" замінити на слово "ОСОБА_6" (а.с.14).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ від 03.10.2012 року №851/1014/12-21, фактичний розмір земельних ділянок АДРЕСА_7 якими користуються ОСОБА_3 (НОМЕР_1) та ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (НОМЕР_2), не відповідає їх розмірам, зазначеним у правовстановлюючих документах. Захват земельної ділянки по АДРЕСА_13 НОМЕР_1 з боку земельної ділянки по АДРЕСА_13 НОМЕР_2 в м. Жмеринка з врахуванням відстаней від будівлі до меж земельної ділянки, позначених на абрисі заміру та прив'язки будівель розташованих на даній земельній ділянці НОМЕР_2 та складеного на 16.11.1988 року існує. Площа захвату становить 0,0024 га (а.с.5-6).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ від 08.02.2012 року №2628/2804 площа земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_13 НОМЕР_1 м. Жмеринка по фактичному користуванню становить 0,0981 га, а площа земельної ділянки закріпленої за домоволодінням по АДРЕСА_13 НОМЕР_2 м. Жмеринка по фактичному користуванню становить 0,1039 га. Площі земельних ділянок, яким користуються позивачка та відповідачка не відповідають площам, зазначеним у правовстановлюючих документах. Захват частини земельної ділянки по АДРЕСА_13 НОМЕР_1 в м. Жмеринка зі сторони домоволодіння НОМЕР_2 (а.с.7-8).

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4І та ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0990 га, розташованою по АДРЕСА_6 в м. Жмеринка, шляхом звільнення земельної ділянки площею 0,0009 га та перенесення огорожі з боку будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_8 де відстані від межі та житловим будинком літ. "Б" становлять 2,40 м., 2,40 м., а сараєм літ. "Г" становлять 2,90 м., 2,90 м., відповідно до додатку 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.10.2012 року №851/1014/21-21 (а.с.34-36).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.12.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 року залишено без змін (а.с.37-39).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 26.09.2017 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишено без змін (а.с.11-13).

Згідно акту державного виконавця від 12.01.2018 року під час виїзду за місцем проживання сторін виконавчого провадження встановлено, що боржником розпочато проведення робіт, а саме частково демонтована огорожа та за допомогою будівельної рулетки виміряна відстань, де має бути розміщена огорожа (відповідно до додатку 3 судової будівельно-технічної експертизи) (а.с.40).

Згідно повідомлення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради на лист регіонального представництва Української Асоціації споживачів від 03.05.2018 року №340 до повноважень Жмеринської міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, як передбачено ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Включення до проекту рішення сесії Жмеринської міської ради звернень юридичних та фізичних осіб з земельних питань відбуваються на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та відповідного звернення. Однією із складових технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є акт прийому передачі межових знаків на зберігання, в якому визначено опис меж суміжних землекористувачів, їх погодження та погодження голови відповідного квартального комітету. Обміри земельних ділянок при виготовлені відповідної технічної документації здійснюються по фактичному використанню присадибних земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконується землевпорядними організаціями, які мають відповідні ліценції на проведення даних робіт. Враховуючи викладене, в сусідніх землекористувачів може бути розбіжність в площах земельних ділянках по фактичному користуванню (а.с.10).

З матеріалів оглянутої інвентаризаційної справи №(3938) 11324 вбачається, що згідно умов договору довічного утримання від 31.08.1978 року ОСОБА_3 був переданий ОСОБА_8 у власність житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по вул. АДРЕСА_9, розташований на земельній ділянці площею 990 кв.м. (а/с 67 інвентар. справи).

На підставі вказаного договору позивач ОСОБА_3 є одноособовим власником будинку з господарським будівлями по АДРЕСА_10 що підтверджується свідоцтвом про право власності від 25.06.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав від 30.10.2012 року (а/с 83 інвентар. справи).

З матеріалів оглянутої інвентаризаційної справи №(3942) 11326 вбачається, що ОСОБА_4 видана інформаційна довідка-характеристика на предмет оформлення спадщини на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, власником якого згідно витягу про державну реєстрацію прав від 02.11.2010 року вказана одноособово ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом від 20.12.1988 року (а/с 108, 75 інв. справи).

За вказаних обставин суд першої інстанції підставно застосував норми ст. 19 Конституції України, ст. 16 ЦК України; ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ; ст. ст. 12, 121 ЗК України та норми ст. ст. 12, 13, 77-79, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 і дійшов правильного висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, не надано суду достовірних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення безпосередньо відповідачем - Жмеринською міською радою особистих земельних прав позивача ОСОБА_3 щодо зменшення площі земельної ділянки, яка перебуває у її фактичному користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_11, оскільки саме позивач ОСОБА_3 надала документальне підтвердження, що рішенням Жмеринської міської ради від 25.11.1999 року їй була передана безкоштовно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель земельна ділянка за вказаною адресою у розмірі 0,10 га, тобто відповідно до повноважень відповідного органу місцевого самоврядування та у відповідності до максимального обмеженого законом розміру площі земельної ділянки в місті.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до норми ст. 12 Земельного Кодексу України, до повноважень міських рад не відноситься приведення у відповідність, визначених чинним законодавством розмірів площ земельних ділянок тим ділянкам, що вже були надані громадянам.

Крім того, з позовної заяви та апеляційної скарги позивачки; копії архівного витягу з рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 25.11.1999 року №201 "Про вилучення та надання земельних ділянок, приватизацію земельних ділянок громадянами, затвердження технічної документації по видачі державних актів на землю"; копії рішення Жмеринської міської ради від 15.11.2011 року №253 "Про приватизацію земельних ділянок", слідує, що відповідачем передано позивачці у приватну саме 0,10 га землі, що відповідає нормі, визначеній ч.1 ст. 121 ЗК України. (а/с2-4,14,15, 21-23, 87).

Щодо тверджень позивачки про самозахват її земельної ділянки третьою особою ОСОБА_4, то тут може йти мова про інший спосіб захисту прав ОСОБА_3 і не від дій заявленого відповідача.

Погоджується колегія суддів також з висновком суду першої інстанції про те, що твердження позивачки про невжиття Жмеринською міською радою дієвих заходів за її зверненнями щодо відновлення, порушеного діями ОСОБА_4 по захопленню земельної ділянки, права позивача, є безпідставними через їх недоведеність.

Так, відповідно до уже згаданого Висновку №2628/2804 судової будівельно-технічної експертизи від 08.02.2012 року, до якого звертається позивачка, а саме: до його дослідницької частини, судовий експерт дійшов висновку про те, що за домоволодінням під НОМЕР_2 по АДРЕСА_12 зареєстровано земельну ділянку площею 1033кв.м (0,1033 га) згідно інвентарної справи №3942. По фактичному ж користуванню, площа цієї земельної ділянки становить 0,1039га ( а/с 8).

Проте, з самої інвентаризаційної справи №3942, яка на даний час має №11326, на домоволодіння НОМЕР_2 по АДРЕСА_13, яка перейменована на вулицю Щаслива у м. Жмеринка Вінницької області, зазначене домоволодіння належало ОСОБА_10. І відповідно до виписки з протоколу №39 засідання Жмеринського виконкому міської ради від 11.11.1940 року за ОСОБА_10 затвердили ділянку під індивідуальну забудову у розмірі 910 кв.м по АДРЕСА_13.(1, 18 арк. інв. справи № 11326).

Далі у цій же інвентаризаційній справі міститься Свідоцтво про право спадкування за заповітом від 20.12.1988 року, у якому вказано, що ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадщину прийняла ОСОБА_9. Спадкове майно складалося з домоволодіння під НОМЕР_2 по АДРЕСА_13 у м. Жмеринка, яке розташоване на земельній ділянці теж розміром 910 кв.м. (48 арк. інв. справи № 11326).

Будь-які інші рішення Жмеринської міської ради чи її виконавчого комітету про зміну розміру земельної ділянки під домоволодінням НОМЕР_2 по АДРЕСА_13 у м. Жмеринка Вінницької області у вказаній інвентаризаційній справі відсутні.

На аркуші 52 інвентаризаційної справи №11326 (3942) міститься зкопіювання схематичного плану будівельного кварталу №39 м. Жмеринка по будинковолодінню НОМЕР_2 по вул. Щаслива, у якому вказано, що земельна площа садиби складає 1033 кв. м, з посиланням на рішення виконкому №39 від 11.11.1940 року, що суперечить виписці з протоколу №39 засідання Жмеринського виконкому міської ради від 11.11.1940 року, у якому зазначена площа даної садиби 910 кв.м. Користувачем вказана ОСОБА_9 (18 арк. Інв. справи №11326). Рішення виконкому №39 від 11.11.1940 року у матеріалах даної інвентаризаційної справи - відсутнє. У матеріалах цивільної справи теж відсутнє зазначене рішення чи будь-яке інше рішення Жмеринської міської ради чи її виконавчого комітету про надання у користування чи у власність земельної ділянки по АДРЕСА_14

Крім того, на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, власником домоволодіння по АДРЕСА_15, рахується ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (69 арк. Інв. справи №11326).

ОСОБА_4, яка є третьою особою у справі, надана лише інформаційна довідка -характеристика для представлення в Жмеринську нотаріальну контору на предмет оформлення спадщини на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами НОМЕР_2 по АДРЕСА_16 ( 99 арк. інв. справи №11326).

Докази належності ОСОБА_4 на праві користування чи на праві власності земельної ділянки за вказаною адресою у матеріалах цивільної справи та інв. справи №11326 ( №3942 відсутні.

З огляду на вказане, дійсно відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно відмовим позивачці у витребуванні інвентаризаційної справи, суперечать дійсним обставинам справи, оскільки Ухвалою Жмеринського районного суду Вінницької області від 16.08.2018 року було задоволене клопотання ОСОБА_3 та витребувано інвентаризаційні справи на будинковолодіння НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_16 (а/с54).

Зазначені інвентаризаційні справи направлені до суду першої інстанції супровідним листом №926 від 20.08.2018 року (а/с56). В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції містяться посилання на вказані інвентаризаційні справи ( а/с76).

Більше того, дані справи направлені до Вінницького апеляційного суду разом з цивільною справою, відповідно до супровідного листа №Е-23/18-Вих від 31.10.2018 року на а/с85.

Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції, розглядаючи справу вийшов за межі позову, оскільки позивач зверталась з позовом про визнання дії та бездіяльність Жмеринської міської ради Вінницької області незаконними і зобов'язання вчинити певні дії, а суд розглянув як справу про зобов'язання вчинити певні дії, вони теж не заслуговують на увагу через наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування; п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України говорить, що позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересі, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересі, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Як видно з позовної заяви на а/с 2-4 та на а/с 21-23 інших вимог крім Зобов'язати Жмеринську міську раду привести у відповідність до п."г" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України площу земельної ділянки, передану у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що по АДРЕСА_3 в 0.10га із земель суміжної земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням ОСОБА_4, третьої особи у справі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та по фактичному користуванню становить 0,1039 га., тобто понад встановлену законом норму 0,39 га, за рахунок самозахвату частини земельної ділянки , переданої у приватну власність ОСОБА_3. , вони не містять.

Зазначення у вступній частині позовних заяв їх назви Про визнання дії та бездіяльності Жмеринської міської ради незаконними та зобов'язати вчинити певні дії , не є позовними вимогами.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 жовтня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23 січня 2019 року.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя-доповідач: В.С. Марчук