Ухвала

від 22.01.2019 по справі 823/1752/16

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

22 січня 2019 року

м. Київ

Справа №823 /1752/16

Провадження № 11-1505апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю cільськогосподарського підприємства Нібулон (далі - ТОВ СП Нібулон ) на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 823/1752/16 за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини (далі - ПП Колос Чигиринщини ) до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни

(далі - державний реєстратор), Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Райдержадміністрація), треті особи: ОСОБА_4, ТОВ СП Нібулон , про визнання протиправним і скасування рішеннята

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ПП Колос Чигиринщини звернулося до суду з позовом до державного реєстратора, Райдержадміністрації, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 13794641) ,від 21 березня 2016 року, індексний номер 28852233, площею

1,8952 га, кадастровий номер НОМЕР_1,що належить на праві власності ОСОБА_4, за ТОВ СП Нібулон на підставі договору оренди землі від 19 лютого 2010 рокута договору про внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2016 року.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 09 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задовольнив.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ СП Нібулон подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

До набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Вищого адміністративного суду України розгляд касаційної скарги третьої особи цим судом не закінчено.

Тому ця касаційна скарга на підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України (тут і далі - в редакції Закону № 2147-VIII)була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 грудня 2018 року передав цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Оскільки в касаційній скарзі третя особа просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема,у зв'язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.

З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо правильності застосування судами норм процесуального законодавства, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання ПП Колос Чигиринщини про розгляд справи за участю його представника, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини , заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ВеликаПалата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 823 /1752/16 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін у справі для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за участю його представника.

ВодночасВелика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 340, 345 і 346 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 823/1752/16 за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Третяк Ніна Григорівна, Товариство з обмеженою відповідальністю cільськогосподарське підприємство Нібулон , про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Призначити справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 03 квітня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

О. Р. Кібенко О. М. Ситнік

В. С. Князєв О. С. Ткачук

Л. М. Лобойко В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська