ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.01.2019Справа № 910/15148/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Україна
до товариства з обмеженою відповідальністю Ледлайт Україна
про стягнення 37 871, 40 грн.
за участю представників:
позивача: Волков А.С.
відповідача: Дейнека В.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ледлайт Україна" про стягнення 37 871, 40 грн., у тому числі 30 881, 25 грн. - основного боргу, 4 064, 48 грн. - штрафні санкції, 868, 06 грн. - 3 % річних, 2 057, 61 грн. - інфляційні втрати.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 2016\018 від 08.12.2016 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів авіаційним транспортом.
Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15148/18. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 18.12.2018.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.12.2018 представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що умовами договору № 2016\018 від 08.12.2016 передбачено, що вартість організації міжнародного перевезення визначається ціновою пропозицією, яка є підтвердженням для організації перевезення вантажу. Однак, у листопаді 2017 року сторонами не підписувалась цінова пропозиція, тому у позивача відсутні підстави для надання відповідачу послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню. Крім того, відповідач посилається на те, що згідно вантажної авіанакладної вказано, що фрахт сплачений до моменту відправки, у зв'язку з чим у ТОВ "Ледлайт Україна" відсутні зобов'язання по сплаті послуг позивача.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 17.12.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.
У судових засіданнях з 18.12.2018 до 15.01.2019, з 15.01.2019 до 21.01.2019 оголошувались перерви.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.01.2019 представник відповідача подав письмові заперечення.
У судовому засіданні 21.01.2019 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні 21.01.2019 та письмовому відзиві представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні 21.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
Сторонами у справі 08.12.2016 укладено договір № 2016\018 про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезення вантажів авіаційним транспортом.
Транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу (частина четверта статті 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезення.
Укладеним сторонами у справі договором №2016\018 не визначається перелік уповноважених відповідачем посадових осіб на надання позивачу замовлення на організацію перевезень, певна матеріальна форма цих замовлень та спосіб їх доведення позивачу.
Фактично, сторони договору до вересня 2017 використовували для надання заявок та погодження виникаючих питань засоби електронної пошти, свідченням чого (у тому числі) є додаток №1 до відзиву.
Той же спосіб та форму було використано сторонами у справі протягом жовтня 2017 року при погодженні питань організації перевезення за маршрутом Шанхай-Київ.
Відповідачем не заперечувався факт здійснення відповідних погоджень засобами електронного зв'язку та автентичність наданих позивачем роздруківок цих перемовин. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні підтверджено факт узгодження організаційних питань перевезення за маршрутом Шанхай-Київ засобами електронної пошти посадовими особами сторін.
У той же час, відповідачем заперечувалась наявність у позивача повноважень для надання послуг з організації цього перевезення з огляду на відсутність погодженої сторонами договору цінової пропозиції.
За твердженнями абзаців п'ятого та шостого сторінки другої відзиву, організовуючи за отриманими електронною поштою вказівками перевезення вантажу відповідача, позивач перевищив надані йому договором повноваження.
З такою позицією суд не може погодитись, оскільки цінова пропозиція визначає лише вартість послуг експедитора і не може надавати повноваження для вчинення правочинів. Повноваження позивача визначені укладеним сторонами у справі договором транспортного експедирування, зокрема, пунктом 2.2.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у нього зобов'язань щодо оплати вартості організації перевезення, які ґрунтуються на укладеній відповідачем та його китайським контрагентом угоді №АЕ016 від 18.09.2017, оскільки питання виконання чи невиконання зобов'язань за цим контрактом не є предметом даного судового дослідження.
Також, суд не надає правову оцінку і взаємовідносинам позивача з його китайськими контрагентами, у тому числі грошовим розрахункам, оскільки ці питання знаходяться також поза межами даного судового дослідження.
У той же час, судом встановлено, що факт здійснення позивачем організації міжнародного перевезення вантажу авіаційним транспортом за маршрутом аеропорт Шанхай - аеропорт Гейдара Алієва - Київ Бориспіль аеропорт відповідно до авіаційної вантажної накладної № 501-0418 5145, який було отримано 20.11.2017 у місці призначення посадовою особою відповідача у кількості 22 місць вагою 238 кг без зазначення будь-яких претензій щодо цілісності упаковки та загальної кількості місць, є доведеним поза розумним сумнівом.
Виконавши свої зобов'язання за укладеним господарсько-правовим договором, позивач отримав право на отримання від відповідача вартості наданих йому послуг.
Пунктом 1.2 договору №2016\018 від 08.12.2016 узгоджено два способи визначення вартості послуг позивача з організації відповідно міжнародних та внутрішніх авіаперевезень.
Відповідно до умови пункту 1.3.2 у випадку організації комплексу транспортно-експедиторських послуг на території України вартість послуг визначається за погодженням сторін та оформлюється додатком до договору.
При організації міжнародних авіаперевезень - ціновою пропозицією (пункт 1.3.1).
За умовою пункту 1.4 договору, цінова пропозиція при здійсненні міжнародних авіаперевезень має бути погоджена, належним чином підписана та завірена сторонами угоди.
Таким чином, у даному випадку вартість послуг мала визначатись позивачем та бути погодженою відповідачем у визначеній договором формі. При цьому, як і у випадку надання заявок на перевезення, договором не визначається певна матеріальна форма оформлення цінової пропозиції на організацію перевезення та спосіб її надання.
З доданих до позовної заяви матеріалів листування засобами електронної пошти вбачається фактичне направлення та погодження цінової пропозиції посадовими особами сторін у справі, проте у матеріалах справи відсутній єдиний документ паперової форми, що містить підписи сторін та є завіреним обома сторонами.
Іншими словами, також поза розумним сумнівом є доведеним факт прийняття відповідачем цінової пропозиції позивача та надання згоди на виконання експедиторських послуг, проте відсутній формально-юридичний доказ цього погодження.
Суд не може погодись з доводами відзиву про те, що відсутність єдиного підписаного документу як формального доказу погодження позбавляє права позивача на отримання справедливої винагороди за фактично надані ним послуги.
За аналогією правового припису статті 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий
правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Виходячи з наведеного, судом встановлено, що позовна вимога про стягнення з відповідача плати за надані експедиторські послуги у розмірі 30 871,40 грн. підлягає задоволенню.
Господарсько-правовий обов'язок оплатити надані йому послуги виник у відповідача з моменту отримання цих послуг, проте терміни та умови виконання цього зобов'язання встановлені укладеним сторонами у справі договором.
За умовою пункту 4.5 договору №2016\018 від 08.12.2016 відповідач зобов'язаний здійснити оплату згідно виставленого рахунку протягом трьох банківських днів. Основою для оплати наданих послуг є виставлений позивачем рахунок та акт виконаних робіт (наданих послуг) на суму винагороди експедитора, додатково понесених витрат в інтересах замовника та витрат залучених третіх осіб.
Таким чиним, відлік строку виконання зобов'язання відповідачем має розпочатись з моменту отримання ним рахунку на оплату та акту виконаних робіт.
Відповідно до наданого позивачем опису поштового вкладення від 27.09.2018 рахунок від 20.11.2017 та акт від 20.11.2017 були направлені більш як через десять місяців у вересні 2018 року на адресу, яка не відповідає адресі відповідача (адреса за Єдиним державним реєстром юридичних осіб не містить у нумерації будинку літери А ).
Таким чином, документи про здійснення даного поштового відправлення позивачем не можуть бути належним доказом отримання цього відправлення відповідачем.
За таких обставин, відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України суд не може надати примусовий захист праву позивача на отримання штрафних санкцій та встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України нарахувань і відмовляє у задоволенні відповідних позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Проте, суду не надано та матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи наведене, витрати позивача, пов'язані з розглядом справи стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Ледлайт Україна про стягнення 37 871, 40 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ледлайт Україна (04123, місто Київ, вулиця Западинська, будинок 5, ідентифікаційний код 38669520) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Пролог Україна (03028, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, будинок 10А, офіс 194, ідентифікаційний код 40524974) 30 881 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 25 коп. - основного боргу та 1 436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) грн. 78коп. - судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.01.2019.
Суддя Т.Ю.Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2019 |
Оприлюднено | 24.01.2019 |
Номер документу | 79368896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні