Рішення

від 17.01.2019 по справі 917/993/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 Справа № 917/993/18

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60 (адреса для листування : 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48)

до відповідачів :

1) Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс", 36000, вул. Злагоди, 42, м. Полтава, Полтавська область;

2) ОСОБА_1, 36000, АДРЕСА_1;

3) ОСОБА_2, 36000, АДРЕСА_1;

4) ОСОБА_3, 38714, АДРЕСА_2;

5) ОСОБА_4, 38714, АДРЕСА_2

про стягнення 1 099 089,40 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

Представник позивача: не з'явився,

Представник відповідача1: не з'явився,

Представник відповідача 2: не з'явився,

Представник відповідача 3: не з'явився,

Представник відповідача 4: не з'явився,

Представник відповідача 5: ОСОБА_5, посв. № 1613 від 04.01.2017 р.

Обставини справи: 17.08.2018 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до відповідачів:1) Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс"; 2) ОСОБА_1; 3) ОСОБА_2; 4) ОСОБА_3; 5) ОСОБА_4 про стягнення солідарно 1 099 089,40 грн. заборгованості:

- за договором про відновлювану кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544,70 грн., з яких: 269 500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу кредиту; 203 638,49 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 76406,21 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам;

- за договором про відновлювану кредитну лінію №24-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544, 70 грн., з яких: 269 500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу кредиту; 203 638,49 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 76406,21 грн. - пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам.

18.09.2018 року від відповідача №5 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Згідно змісту поданого відзиву останній просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

10.10.2018 року позивач надав суду відповідь на відзив відповідача № 5, згідно якого повідомляє, що вважає заперечення необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

12.11.2018 року від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:

- стягнути солідарно з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544 грн. 70 коп., з яких: сума заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн., пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн.;

- стягнути солідарно з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544 грн. 70 коп., з яких: сума заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн., пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн.;

- стягнути солідарно з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №24-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544 грн. 70 коп., з яких: сума заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн., пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн.;

- стягнути солідарно з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 від 04.04.2012 року, яка станом на 25.07.2018 року становить 549 544 грн. 70 коп., з яких : сума заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн., пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.11.2018 року було прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду та призначено підготовче засідання на 11.12.18 року на 11:30.

Ухвалою суду від 11.12.2018 р. по даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судове засідання на 15.01.2019 року на 10 год. 00 хв..

Протокольною ухвалою суду від 15.01.2019 р. в ході розгляду даної справи по суті оголошено перерву до 17.01.2019 року до 09:00 год.. При цьому, в зв'язку з неявкою першого, другого, третього та четвертого відповідачів останнім було направлено повідомлення про наступну дату слухання справи.

17.01.2019 р. позивач, відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3 та відповідач 4 повноважних представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися судом належним чином. Явка останніх у судове засідання судом обов'язковою не визнавалася.

Суд з'ясував, що відповідачі №1, №2, №3, №4 у встановлений ухвалою суду від 21.08.2018 р. термін, не виконали вимоги суду щодо надання відзиву на позов.

17.01.2019 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено коли буде виготовлено повне рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, встановив:

04.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Позивач/Банк/Кредитор) та Виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (надалі - Відповідач-1/Позичальник) укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 23-01-12 (далі -Кредитний договір № 23-01-12, том справи 1, а.с. 21-25).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію на загальну суму 269 500,00 грн. коп., а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 30.09.2013 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Впродовж строку, вказаного в п.2.1 цього Договору, Позичальник має право неодноразово повертати Банку отримані по кредитній лінії кошти повністю або частинами, отримувати за згодою Банку кредитні кошти таким чином, щоб загальний розмір виданих Позичальникові кредитних коштів, тобто основної позичкової заборгованості Позичальника, у будь-який момент часу складав не більше загальної суми кредитної лінії, вказаної в п. 1.1 цього Договору (п. 1.1. Кредитного договору № 23-01-12);

- видача кредитних ресурсів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 04.04.2012 року по 29.09.2013 року за письмовими заявками Позичальника, за згодою Банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказане в письмовій заявці (п.2.1. Кредитного договору № 23-01-12);

- Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти в строк, що вказаний в п. 1.1 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок (п.2.4 Кредитного договору № 23-01-12);

- Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 20,7 % (двадцять цілих і сім десятих процентів) річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього договору;

б) 31,05 % (тридцять один цілий і п'ять сотих процентів) річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом (п. 3.1 Кредитного договору № 23-01-12);

- розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення Кредитних ресурсів на позичковий рахунок Позичальника (п.3.3. Кредитного договору-1). Розрахунок процентів за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці за календарем (п. 3.3 Кредитного договору № 23-01-12);

- нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період не пізніше строку повернення Кредитних ресурсів, зазначеного в п.1.1 цього Договору (п. 3.4. Кредитного договору № 23-01-12);

- за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 1.1., 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами (п. 7.1. Кредитного договору № 23-01-12);

- у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня) (п. 8.1 Кредитного договору № 23-01-12).

30.09.2013 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 23-01-12 (том справи 1, а.с. 26-27), відповідно до п. 1 якої встановлено, що Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 02 жовтня 2015 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Розділ 3 п.3.1. а), б) Кредитного договору викласти в наступній редакції :

Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 17,5 % (сімнадцять цілих і п'ять десятих процентів) річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього договору;

б) 26,25 % (двадцять шість цілих і двадцять п'ять сотих процентів) річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту за Кредитним договором № 23-01-12, було укладено наступні договори :

1) 04.04.2012 року укладено Договір поруки № 23-01-12/1 між Банком та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2).

Відповідно п.1.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 23-01-12 від 04.04.2012 p., укладеним між Банком та Позичальником, відповідно до якого Позичальникові надано кредит у розмірі 269 500,00 грн., з оплатою по процентній ставці 20,7 процентів річних.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу,, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Пунктом 5.1 Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов'язання. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов'язання по Кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя.

Додатковою угодою №1 від 30 вересня 2013 р. до договору поруки № 23-01-12/1 від 04.04.2012 р. п.1.1 викладено в новій редакції : Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитному договору № 23-01-12 від 04.04.2012 р., укладеному між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит в сумі 269 500,00 грн., з сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30 вересня 2013 року по 02 жовтня 2015 року

2) 04.04.2012 року укладено Договір поруки №23-01-12/2 між Банком та ОСОБА_4 (надалі - Відповідач-5).

Відповідно п.1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 23-01-12 від 04.04.2012 p., укладеним між Банком та Позичальником, відповідно до якого Позичальникові надано кредит у розмірі 269 500,00 грн., з оплатою по процентній ставці 20,7 процентів річних.

Пунктом 2.2. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Пунктом 5.1 Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов'язання. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов'язання по Кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя.

Додатковою угодою №1 від 30 вересня 2013 р. до договору поруки № 23-01-12/2 від 04.04.2012 р. п.1.1 викладено в новій редакції: Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитному договору № 23-01-12 від 04.04.2012 р., укладеному між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит в сумі 269500,00 грн., з сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30 вересня 2013 року по 02 жовтня 2015 року .

Також 04.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Позивач/Банк/Кредитор) та Виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (надалі - Відповідач-1/Позичальник) укладено Договір про відновлювальну кредитну лінію № 24-01-12 (далі -Кредитний договір № 24-01-12, том справи 1, а.с. 38-42)

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію на загальну суму 269 500,00 грн. коп., а Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 30.09.2013 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Впродовж строку, вказаного в п.2.1 цього Договору, Позичальник має право неодноразово повертати Банку отримані по кредитній лінії кошти повністю або частинами, отримувати за згодою Банку кредитні кошти таким чином, щоб загальний розмір виданих Позичальникові кредитних коштів, тобто основної позичкової заборгованості Позичальника, у будь-який момент часу складав не більше загальної суми кредитної лінії, вказаної в п. 1.1 цього Договору (п. 1.1. Кредитного договору № 24-01-12);

- видача кредитних ресурсів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 04.04.2012 року по 29.09.2013 року за письмовими заявками Позичальника, за згодою Банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказане в письмовій заявці (п.2.1. Кредитного договору № 24-01-12);

- Позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти в строк, що вказаний в п. 1.1 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок (п.2.4 Кредитного договору № 24-01-12);

- Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 20,7 % (двадцять цілих і сім десятих процентів) річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього договору;

б) 31,05 % (тридцять один цілий і п'ять сотих процентів) річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом (п. 3.1 Кредитного договору № 24-01-12);

- розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення Кредитних ресурсів на позичковий рахунок Позичальника (п.3.3. Кредитного договору-1). Розрахунок процентів за день видачі кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці за календарем (п. 3.3 Кредитного договору № 24-01-12);

- нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. Позичальник сплачує проценти за останній звітний період не пізніше строку повернення Кредитних ресурсів, зазначеного в п.1.1 цього Договору (п. 3.4. Кредитного договору № 24-01-12);

- за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 1.1., 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами (п. 7.1. Кредитного договору № 24-01-12);

- у випадку, якщо сплачені Позичальником Банку грошові кошти недостатні для погашення загальної суми заборгованості, що виникла до цього моменту, то погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитними коштами, а також комісійна винагорода, в другу чергу погашається основний борг за кредитом, а в третю чергу погашається неустойка (штраф, пеня) (п. 8.1 Кредитного договору № 24-01-12).

30.09.2013 року між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № 24-01-12 (том справи 1, а.с. 43-44), відповідно до п. 1 якої встановлено, що Позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти до 02 жовтня 2015 року і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Розділ 3 п.3.1. а), б) Кредитного договору викласти в наступній редакції :

Позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 17,5 % (сімнадцять цілих і п'ять десятих процентів) річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього договору;

б) 26,25 % (двадцять шість цілих і двадцять п'ять сотих процентів) річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту за Кредитним договором № 24-01-12, було укладено наступні договори :

1) 04.04.2012 року укладено Договір поруки № 24-01-12/1 між Банком та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3).

Відповідно п.1.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 24-01-12 від 04.04.2012 p., укладеним між Банком та Позичальником, відповідно до якого Позичальникові надано кредит у розмірі 269 500,00 грн., з оплатою по процентній ставці 20,7 процентів річних.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Пунктом 5.1 Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов'язання. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов'язання по Кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя.

Додатковою угодою №1 від 30 вересня 2013 р. до договору поруки № 24-01-12/1 від 04.04.2012 р. п.1.1 викладено в новій редакції: Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитному договору № 24-01-12 від 04.04.2012 р., укладеному між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит в сумі 269 500,00 грн., з сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30 вересня 2013 року по 02 жовтня 2015 року

2) 04.04.2012 року укладено Договір поруки №24-01-12/2 між Банком та ОСОБА_3 (далі - Відповідач-4).

Відповідно п.1.1. Договору поруки, Поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором № 24-01-12 від 04.04.2012 p., укладеним між Банком та Позичальником, відповідно до якого Позичальникові надано кредит у розмірі 269 500,00 грн., з оплатою по процентній ставці 20,7 (двадцять цілих сім десятих) процентів річних.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Пунктом 5.1 Договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого ним зобов'язання. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов'язання по Кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя.

Додатковою угодою №1 від 30 вересня 2013 р. до договору поруки № 24-01-12/2 від 04.04.2012 р. п.1.1 викладено в новій редакції : Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитному договору № 24-01-12 від 04.04.2012 р., укладеному між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит в сумі 269 500,00 грн., з сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30 вересня 2013 року по 02 жовтня 2015 року .

На виконання умов вищезазначених Кредитних договорів перший відповідач отримав від позивача кредитні кошти у межах встановлених у договорах лімітів, а саме :

- 269 500,00 грн. кредитних коштів на підставі Кредитного договору № 23-01-12. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру № 31941577 від 05.04.2012 року (том справи 1, а.с. 45).

- 269 500,00 грн. кредитних коштів на підставі Кредитного договору № 24-01-12. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру № 31941494 від 05.04.2012 року (том справи 1, а.с. 28).

Матеріали справи свідчать, що позичальник (відповідач 1) свої зобов'язання за Кредитними договорами щодо своєчасної сплати кредитних платежів виконував неналежним чином, з огляду на що утворилась заборгованість яка складається з :

- заборгованості з основного боргу кредиту 269 500,00 грн. по Кредитному договору № 23-01-12;

- простроченої заборгованості по відсоткам 203 638,49 грн. по Кредитному договору № 23-01-12;

- заборгованості з основного боргу кредиту 269 500,00 грн. по Кредитному договору № 24-01-12;

- простроченої заборгованості по відсоткам 203 638,49 грн. по Кредитному договору № 24-01-12.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", надавши Виробничо-комерційному Товариству з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" кредитні кошти в межах встановлених Кредитними договорами лімітів, належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеними Кредитними Договорами. Дана обставина Виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" не спростована.

Проте, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Кредитними договорами та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України Виробничо-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" кредитні кошти не повернуло, проценти за користування кредитом не сплатило. Дана обставина останнім (відповідачем 1) не спростована.

Тобто, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з першого відповідача (Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс") заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 року по основному боргу кредиту 269 500,00 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам 203 638,49 грн., а також заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію №24-01-12 від 04.04.2012 року по основному боргу кредиту 269 500,00 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам 203 638,49 грн. є обґрунтованими, підтверджені доказами, а тому останні підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами Договорів поруки поручителі (відповідачі 2-5) зобов'язувалися перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника (першого відповідача) за Кредитними договорами, строк дії договору - з моменту підписання до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором, в забезпечення якого дається порука.

При цьому за приписами ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів 2-5 основної заборгованості за Кредитними договорами та з прострочених процентів за наступного мотивування.

Пунктом 1.1. Договорів поруки передбачено, що Поручителі зобов'язуються відповідати перед банком у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання зобов'язань Позичальником по кредитним договорам (№ 23-01-12 та № 24-01-12 від 04.04.2012 p.), на підставі яких Позичальнику видано кредит в загальній сумі 539 000,00 грн. зі сплатою 20,7 % річних.

Додатковими угодами №1 від 30.09.2013 р. до договорів поруки, п.1.1 викладено в новій редакції: Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитним договорам (№ 23-01-12 та № 24-01-12 від 04.04.2012 p.), укладених між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит, зі сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30.09.2013 року по 02.10.2015 р.

У ч.4 ст. 559 ЦК України передбачені три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом: протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, слід зазначити, що строки, встановлені нормою цієї статті розширенню/збільшенню угодою сторін не підлягають, оскільки вказані шестимісячний та річний строки можуть бути змінені лише законом. Тобто, п. 5.1 Договорів поруки, де вказано, що порука припиняється, якщо банк протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору не пред'явив вимоги до поручителя, є нечинним в силу ст. 203 ЦК України.

Враховуючи приписи ст. 559 ЦК України, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а с строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

В зв'язку з тим, що вказаний строк не є строком позовної давності, він повинен застосовуватися судом незалежно від наявності відповідної заяви сторони в спорі, й не підлягає поновленню.

Враховуючи положення п. 4.4 ст. 559 ЦК України, позивач вимоги до поручителів про виконання ними солідарного з боржником зобов'язання за Кредитними договорами повинен пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання - у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем.

Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 р. у справі № 6-53цс14, від 14.09.2016 р. у справі № 6-1451цс16 та Постанові Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 756/4575/14-ц (провадження № 61-5324ск18)

За змістом п. 4.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, закон пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Пунктами 6.2 Договорів поруки вказано : Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань .

Таким чином, умови договорів поруки про їх дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цими договорами установлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини ч.4 ст.559 ЦК України.

Отже, оскільки кінцевим строком виконання зобов'язань за Кредитними договорами № 23-01-12 та № 24-01-12 від 04.04.2012 р. є 02.10.2015 p., то пред'явлення вимог (позов) про стягнення боргу з поручителів за вищезазначеними Кредитними договорами після 02.04.2016 р. є неправомірним.

Крім того, як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, згідно умов Договорів поруки (з урахуванням змін, внесених до них Додатковими угодами), поручителі зобов'язувалися перед Кредитором відповідати в повному об'ємі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань по кредитним договорам (№ 23-01-12 та № 24-01-12 від 04.04.2012 p.), укладених між Кредитором і Боржником, в відповідності з яким Боржнику надано кредит, зі сплатою 17,5 відсотків річних за період з 30.09.2013 року по 02.10.2015 р. .

При цьому, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній нарахував та просить суд стягнути з відповідачів 407 276,98 грн. відсотків, при цьому за період з 01.10.2015 р. по 25.07.2018 р. позивач нараховував відсотки за ставкою 26,25 %, який був узгоджений між позивачем та першим відповідачем у Додаткових угодах від 30.09.2013 р. до Кредитних договорів.

Зокрема, зміна зобов'язання без згоди поручителя передбачена в якості підстави для припинення поруки частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України . Однак з аналізу наведеної правової норми суд вбачає, що не будь-яка зміна умов забезпечуваного зобов'язання без згоди поручителя призводить до припинення поруки, а лише така, що призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя. У разі ж якщо внаслідок зміни забезпечуваного зобов'язання обсяг відповідальності поручителя зменшився чи залишився незмінним, підстави для припинення поруки відповідно до наведеної правової норми відсутні.

Тобто, збільшення відповідальності поручителя можуть призвести зміни основного зобов'язання в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що збільшення за укладеними між позивачем і першим відповідачем Додатковими угодами від 30.09.2013 р. розміру процентів за Кредитними договорами збільшило відповідальність відповідачів 2-5.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів 2-5 солідарно заборгованості за кредитами та прострочених процентів є необґрунтованими, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідачів пеню за період з 24.01.2018 р. по 25.07.2018 р., яка складається з :

- пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн. по Кредитному договору № 23-01-12;

- пеня за прострочення зобов'язання по основному боргу кредиту, відсоткам 76 406,21 грн. по Кредитному договору № 24-01-12.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Як вбачається з п. 7.1 Кредитних договорів, в яких сторони узгодили, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 1.1, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цих Договорів, а також будь-яких інших термінів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Тобто, у Кредитних договорах, сторонами не визначено будь-яких інших строків нарахування штрафних санкцій.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, суд приходить до висновку, що початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами Кредитних Договорів, а саме : 02.10.2015 року і нарахування пені відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України повинно бути припиненим 02.04.2016 р. (шість місяців з моменту прострочення відповідачем 1 виконання зобов'язання зі сплати кредитних платежів).

Матеріалами справи підтверджується наявність підстав для застосування такої міри відповідальності, як визначена сторонами у п. 7.1 Кредитних договорів, проте, з огляду на неправильне визначення позивачем періоду за який останній просить суд стягнути з відповідачів пеню, а саме : позивачем визначено період з 24.01.2018 р. по 25.07.2018 р. (шість місяців, які передують зверненню з даним позовом до суду), а не як того вимагають приписи п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України (шість місяців з моменту виникнення зобов'язань), суд приходить до висновку про неправомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідачів пені, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 р. по основному боргу кредиту 269 500,00 грн. та прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн., заборгованості за Договором про відновлювальну кредитну лінію №24-01-12 від 04.04.2012 року заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам 203 638,49 грн. є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем 1 не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплектсервіс" (36000, вул. Злагоди, 42, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 32636107) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60, код ЄДРПОУ 09807856) :

- заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №23-01-12 від 04.04.2012 року заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн.;

- заборгованість за Договором про відновлювальну кредитну лінію №24-01-12 від 04.04.2012 року заборгованість по основному боргу кредиту 269 500,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 203 638,49 грн.;

- 14 908,64 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 24.01.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Суддя О.М.Тимощенко