Постанова

від 22.01.2019 по справі 661/802/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 661/802/17 Головуючий в І інстанції: Чирський Г.М.

Номер провадження: №22-ц/819/282/19 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2018 року, у складі судді Чирського Г.М., у справі за поданням старшого державного виконавця Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Бахур Тетяни Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Бахур Тетяна Миколаївна звернулась у жовтні 2018 року до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 до виконання зобов'язань за виконавчим листом №661/802/17 від 23.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу за договором позики на загальну суму 166390,53грн та грошові кошти у розмірі 46995,42грн, а всього 213385,95грн.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначила, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, хоча і має у власності 3-кімнатну квартиру, земельну ділянку та рухоме майно. При цьому, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, неодноразово перетинав державний кордон України. Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та ст.377 1 ЦПК України просить задовольнити подання.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року у задоволенні подання було відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати зазначену ухвалу й задовольнити подання. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказав, що суд залишив поза увагою те, що боржником ОСОБА_3, який має у власності рухоме й нерухоме майно, не виконується рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 суми боргу за договором позики на загальну суму 166390,53грн та грошові кошти у розмірі 46995,42грн, а всього 213385,95грн. При цьому боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, виданий 06.04.2018 року органом видачі 6513, неодноразово перетинав кордон України. Також вказав, що суд не врахував того, що законодавець не пов'язує наявність прямого умислу щодо невиконання судового рішення з правом суду постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-боржника.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 22.01.2019 року о 10-30 годині, однак старший державний виконавець Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Бахур Т.М., яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи,до суду не з'явилася, електронною поштою подала заяву про перенесення судового засідання через отримання відзиву на апеляційну скаргу й необхідність підготовки заперечень на відзив. Апеляційний суд вважає причину неявки вказаної особи неповажною, оскільки заперечення можуть бути надані при апеляційному розгляді справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаної особи.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2018 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 661/802/17 від 23.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу за договором позики на загальну суму 166390,53грн та грошові кошти у розмірі 46995,42грн, а всього 213385,95грн (а.с.21).

Відповідно до Інформації з різних державних реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності тощо) боржник ОСОБА_3 є співвласником (один із чотирьох співвласників) 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1, а також співвласником (одним із двох) двох земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, земельна ділянка НОМЕР_3 кадастровий номер НОМЕР_2 та земельна ділянка НОМЕР_4 кадастровий номер НОМЕР_5 (а.с.10-11).

Вказані об'єкти нерухомого майна знаходяться під іпотекою.

Постановою від 14.08.2018 року старшого державного виконавця Новокаховського МВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області Бахур Тетяни Миколаївни накладено арешт на корпоративні права, що належать боржнику, а саме на його корпоративні права у приватному малому підприємстві "Сігма" за адресою м.Нова Каховка, вул.П.Комуни, 8 Б, код юридичної особи 14130491 (а.с.12).

Постановою від 26.05.2018 року вказаного державного виконавця було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих на ім'я боржника ОСОБА_3 6-ти рахунках в різних банках (а.с.18).

За актом державного виконавця від 25.05.2018 року встановлено, що у боржника ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 відсутнє будь-яке рухоме майно, на яке за законом можливо звернути стягнення (а.с.19).

Постановою від 05.05.2018 року вказаного державного виконавця було накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно зазначеного боржника (а.с.20).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За ч.3 ст.6 вказаного Закону тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

В силу п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За положеннями ст.441 ЦПК України: тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом (ч.1); суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч.3); ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4).

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд мав з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема: утримування від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення (п.1); допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій (п.2); за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п.3); повідомляти виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини (п.4); своєчасно з'являтися на вимогу виконавця (п.5); надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.6).

З наданих же матеріалів справи не вбачається факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, державним виконавцем зазначений факт не доведено.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходив з відсутності доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, виходив з недоведення того, що боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, а також з відсутності підстав для обмеження у праві виїзду ОСОБА_3 за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебуванням останнього у статусі боржника, а також нетривалими виїздами за межі України. Також суд виходив з того, що наявність у боржника ОСОБА_3 майна та постійного доходу, на які може бути звернуто стягнення, вказує про сталість зв'язків боржника з місцем проживання та не свідчить про намагання ухилитися від виконання судового рішення шляхом виїзду за межі України.

Апеляційний суд з таким висновком суду погоджується, оскільки до нього він прийшов при всебічному дослідженні наявних в матеріалах справи доказів.

Доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Посилання скаржника на невиконання рішення суду попри наявність у боржника рухомого і нерухомого майна не може бути прийнято до уваги, оскільки, як вбачається з долучених доказів, земельна ділянка знаходиться в АРК, тобто на окупованій Російською Федерацією території, а на квартиру наявне обтяження і, крім того, ОСОБА_3 не є одноосібним її власником. Також слід відхилити й посилання на наявність у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон та неодноразове перетинання ним кордону України, оскільки це само по собі не є підставою для задоволення подання. Крім того, підлягає залишенню поза увагою й посилання скаржника на необов'язковість наявності прямого умислу щодо невиконання судового рішення з правом суду постановити відповідну ухвалу, оскільки це не відповідає вимогам та положенням закону.

Оскільки суд першої інстанції прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області залишити без задоволення.

Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 24 січня 2019 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська