Ухвала

від 14.01.2019 по справі 802/205/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2019 року

Київ

справа №802/205/18-а

касаційне провадження №К/9901/581/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №802/205/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Євротехніка до Державної фіскальної служби України про реєстрацію розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Форест Євротехніка у січні 2018 року звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 31.10.2017 №1 до податкової накладної від 31.10.2017№1.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 адміністративний позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 залишено без змін.

Державна фіскальна служба України у січні 2019 року звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 201 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 14.02.2018 прийняв позовну заяву та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що подані позивачем до контролюючого органу документи в підтвердження товарності (реальності) господарських операцій між ним та його контрагентом є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі щодо визнання зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 31.10.2017р. №1 до податкової накладної від 31.10.2017р. №1, необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі №802/205/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форест Євротехніка до Державної фіскальної служби України про реєстрацію розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.П.Юрченко