Ухвала

від 24.01.2019 по справі 635/9036/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/9036/18

Провадження № 1-кс/635/292/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_5 , в якій ставиться питання про зобов`язання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 повернути ФОП ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно, а саме: рахунок-фактура № К-00000066 1 арк., рахунок-фактура № К-00000064 1 арк., рахунок-фактура № К-00000108 1 арк., рахунок-фактура № К-00000114 1 арк., рахунок-фактура № К-00000063 1 арк., товаро-транспортна накладна (ТТН) № 232 від 22.10.2018 на 3 арк., ТТН № 00640 від 16.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00656 від 26.11.2018 р. на 1 арк. , ТТН № 00657 від 26.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00662 від 27.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00666 від 28.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 000006111 від 11.12.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 00000087 від 10.10.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 09.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № К 0000003 від 04.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № 4/05/5 від 04.05.18 на 2 арк., ТТН № 0181 від 04.05.18 на 2 арк., путевой лист № 114 від 26.04.2018 на 3 арк., путевой лист № 113 від 27.04.2018 на 1 арк., видаткова накладна № К 000000154 на 1 арк., договір поставки № 1025-1 від 25.10.2018 р. на 2 арк., видаткова накладна № К 00000101 від 06.07.2018 на 1 арк., розрахунок фактура № К 00000096 від 06.07.2018 на 1 арк., договір поставки № 0801/1 від 01.08.18 р. на 2 арк., договір поставки № 1707-1 від 17.07.18 р. на 2 арк., договір поставки № 0307-1 від 03.07.18 р. на 2 арк., путевой лист № 181 від 30.07.18 на 1 арк., путевой лист № 149 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № 22/6/3 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000001 від 03.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 03.01.19 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000075 від 03.07.18 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000081 від 17.07.18 на 1 арк., незаповнені аркуші А-4 з відтиском штампу «ФОП ОСОБА_6 », печатки «ФОП ОСОБА_7 », небезпечний вантаж та двома підписами на 179 грн. Також ставиться питання про зобов`язання слідчого СВ Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 повернути ФОП ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно. А саме: ємкості № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 шляхом зняття опломбування.

Скарга мотивована тим, що в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221430000266 від 31.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України 10 січня 2019 року слідчим СВ Люботинського ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 на підставі ухвали слідчого судді № 635/9036/18 Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_9 від 22.12.2018 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 09:59 до 17:34. У ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено документацію: рахунок-фактура № К-00000066 1 арк., рахунок-фактура № К-00000064 1 арк., рахунок-фактура № К-00000108 1 арк., рахунок-фактура № К-00000114 1 арк., рахунок-фактура № К-00000063 1 арк., товаро-транспортна накладна (ТТН) № 232 від 22.10.2018 на 3 арк., ТТН № 00640 від 16.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00656 від 26.11.2018 р. на 1 арк. , ТТН № 00657 від 26.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00662 від 27.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00666 від 28.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 000006111 від 11.12.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 00000087 від 10.10.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 09.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № К 0000003 від 04.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № 4/05/5 від 04.05.18 на 2 арк., ТТН № 0181 від 04.05.18 на 2 арк., путевой лист № 114 від 26.04.2018 на 3 арк., путевой лист № 113 від 27.04.2018 на 1 арк., видаткова накладна № К 000000154 на 1 арк., договір поставки № 1025-1 від 25.10.2018 р. на 2 арк., видаткова накладна № К 00000101 від 06.07.2018 на 1 арк., розрахунок фактура № К 00000096 від 06.07.2018 на 1 арк., договір поставки № 0801/1 від 01.08.18 р. на 2 арк., договір поставки № 1707-1 від 17.07.18 р. на 2 арк., договір поставки № 0307-1 від 03.07.18 р. на 2 арк., путевой лист № 181 від 30.07.18 на 1 арк., путевой лист № 149 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № 22/6/3 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000001 від 03.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 03.01.19 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000075 від 03.07.18 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000081 від 17.07.18 на 1 арк., незаповнені аркуші А-4 з відтиском штампу «ФОП ОСОБА_6 », печатки «ФОП ОСОБА_7 », небезпечний вантаж та двома підписами на 17 арк. Оглянуті ємкості № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 були опечатані паперовими бірками, які скріплені підписами учасників обшуку.

Скарга також мотивована тим, що бездіяльність слідчого проявляється в тому, що вилучене майно під час обшуку маючи статус тимчасово вилученого не повернуто володільцю. Окрім цього у заявника на сьогодні відсутні відомості, що слідчим було скеровано до слідчого судді клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Заявник у судове засіданні не з`явився, просив розглядавати клопотання без його участі.

Слідчий у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Перевіривши матеріали, додані до клопотання, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

У відповідності до положень п.6 ч.2 ст.235 КПК України в ухвалі про дозвіл на обшук має бути зазначено: речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. В ч.7 ст.236 КПК України зазначено, що: вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином з наведених норм Кодексу випливає, що речі та документи, перелік яких вказаний в ухвалі слідчого судді, не належать до тимчасово вилученого майна, а речі та документи, які не зазначені в ухвалі слідчого судді і які не вилучені законом з обігу, у випадку їх вилучення є тимчасово вилученим майном.

Відповідно доч.1ст.167КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Суд зазначає, що орган досудового розслідування звернувся із відповідним клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: рахунок-фактура № К-00000066 1 арк., рахунок-фактура № К-00000064 1 арк., рахунок-фактура № К-00000108 1 арк., рахунок-фактура № К-00000063 1 арк., товаро-транспортна накладна (ТТН) № 232 від 22.10.2018 на 3 арк., ТТН № 00640 від 16.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00656 від 26.11.2018 р. на 1 арк. , ТТН № 00657 від 26.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00662 від 27.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № 00666 від 28.11.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 000006111 від 11.12.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 00000087 від 10.10.2018 р. на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 09.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № К 0000003 від 04.01.2019 р. на 1 арк., ТТН № 4/05/5 від 04.05.18 на 2 арк., ТТН № 0181 від 04.05.18 на 2 арк., путевой лист № 114 від 26.04.2018 на 3 арк., путевой лист № 113 від 27.04.2018 на 1 арк., видаткова накладна № К 000000154 на 1 арк., договір поставки № 1025-1 від 25.10.2018 р. на 2 арк., видаткова накладна № К 00000101 від 06.07.2018 на 1 арк., розрахунок фактура № К 00000096 від 06.07.2018 на 1 арк., договір поставки № 0801/1 від 01.08.18 р. на 2 арк., договір поставки № 1707-1 від 17.07.18 р. на 2 арк., договір поставки № 0307-1 від 03.07.18 р. на 2 арк., путевой лист № 181 від 30.07.18 на 1 арк., путевой лист № 149 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № 22/6/3 від 22.06.18 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000005 від 04.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000001 від 03.01.19 на 1 арк., ТТН № К 0000002 від 03.01.19 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000075 від 03.07.18 на 1 арк., видаткова накладна № К 00000081 від 17.07.18 на 1 арк. Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 17 січня 2019 року у справі №635/9036/18 (провадження1-кс/635/223/2019) на вказане майно був накладений арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження.

В подальшому арешт накладений на дане майно був скасований ухвалою слідчого судді. Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту. Таким чином майно, арешт на яке був скасований повинно бути повернене слідчим в порядку ст. 169 КПК України, а не в порядку 303 КПК України.

Таким чином тимчасово вилученим майном вважаються опломбовані ємкості № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 за адресою: АДРЕСА_1 , а також рахунок-фактура № К-00000114 1 арк.

Незаповнені аркуші А-4 з відтиском штампу «ФОП ОСОБА_6 » , печатки «ФОП ОСОБА_7 », небезпечний вантаж та двома підписами на 17 арк. Не вважаються тимчасов вилученим майном, але не підлягають поверненню ФОП ОСОБА_5 , оскільки він не є особою, яка відповідно до ст. 303 КПК України є володільцем такого тимчасово вилученого майна або іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування вилученням аркушів. При цьому суд зауважує, що з аналогічним клопотанням може звернутися до суду безпосередньо ФОП ОСОБА_7 .

Суд погоджується із заявником, що опломбування резервуарів свідчить про те, що ФОП ОСОБА_5 не має можливості володіти та користуватися ними та здійснювати свою господарську діяльність з їх використанням.

Документи, які були подані скаржником до матеріалів провадження свідчать про те, що ТОВ «СТГРУПП» є власником нерухомого майна складу нафтопродуктів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14 червня 2018 року. ТОВ «СТГРУПП» передало у строкове платне користування (оренду) склад нафтопродуктів та частину АПК (2-ий поверх нежитлового приміщення загальною площею 60,5 кв.м.), майно, зазначене в Акті прийому-передач, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна ТОВ «СТГРУПП» передав, а ФОП ОСОБА_5 прийняв у строкове платне користування 2-й поверх нежитлового приміщення загальною площею 60 м2, а також металеві резервуари у кількості 16 штук (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16). Даний факт також підтверджується копіями первинних документів (актами прийому-передач, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) платіжними дорученнями). ФОП ОСОБА_5 будучи суб`єктом господарювання та здійснюючи господарську діяльність з використанням вказаного вище орендованого майна уклав з ТОВ «Аматорг», ТОВ «АСК МОНОЛІТ», ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ-ТРЕЙД», ТОВ «АЛЬЯНС ОЙЛ Україна», ТОВ «ДІБЛЕН» договори на поставку нафтопродуктів, що підтверджується відповідними первинними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, сертифікатами відповідності, паспортами якості, податковими та акцизними накладними) та банківськими виписками про безготівковий розрахунок за придбані товари. Також ФОП ОСОБА_5 використовуючи орендоване майно надавав послуги зберігання паливно-мастильних матеріалів, що також підтверджується відповідним договором зберігання та первинними документами до цього договору.

Суд вважає, що при вирішенні питання про вилучення майна перш за все слід виходити з того, що метою такого вилучення є збереження речових доказів у конкретному кримінальному провадженні, а не припинення господарської діяльності суб`єктів господарювання шляхом вилучення в нього майна або встановлення заборони ним користуватися. Вилучене під час обшуку майно не відповідає критеріям речових доказів у вказаному кримінальному провадженні. Дане майно також не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість його вилучення з метою збереження речових доказів та відповідно забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; також воно не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність в провадженні потерпілого та цивільних позовів виключає вилучення цього майна з метою забезпечення відшкодування шкоди. Разом з тим, неможливо вважати такими щодо яких надано дозвіл на відшукання та вилучення предмети, речі, які не ідентифіковані за родовими ознаками, тобто такі які неможливо ідентифікувати серед інших аналогічних їм, оскільки таке формулювання не узгоджується з положеннями ч.2 ст.235 КПК України.

Відповідно дост. 9 Кримінального процесуального кодексу Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись вимогКонституції України, Кримінального Процесуального Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно дост. 16 Кримінального процесуального кодексу Українипозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно дост. 30 Конституції Україникожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Стаття 55 Конституції Україникожному гарантує право на оскарження рішень, дії чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 171 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно дост.236 КПК Українивилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно із ч. 1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відомостей щодо наявності ухвал про арешт тимчасово вилученого в результаті обшуку майна немає, що, згідно положень ст. 169 КПК України, є підставою для невідкладного повернення такого майна власнику, чого досі не було здійснено.

Проте, у відповідно дост. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п`ятою статті171, частиною шостою статті173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.

Разом з тим, ч.6ст.173 КПК Українипередбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду відповідного клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями, визначають зміст і спрямованість держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК України). Суддя, здійснюючи правосуддя, згідно зіст. 129 Конституції України, зобов`язаний керуватися саме верховенством права.

У ст. 1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 р. встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, відповідно до наведених положень Конвенції, позбавлення майна в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, є допустимим.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» (Sporrongand L nnroth v. Sweden) від 23.09.1982 р., заяви №7151/75, №7152/75, встановив, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує «легітимну мету» в суспільних інтересах, а втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

У справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78, ЄСПЛ звернув увагу на те, що у процесі вирішення питання виправданості такого втручання необхідно підтримувати «справедливу рівновагу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар».

Отже, вирішуючи питання додержання права власності, ЄСПЛ виходить з того, чи здійснювалося позбавлення майна згідно з умовами, передбаченими національним законодавством держави, чи переслідувало таке втручання «легітимну мету», чи була забезпечена «справедлива рівновага» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини. Якщо перша вимога повинна бути чітко визначена в національному законодавстві, то наявність «легітимної мети» та «справедливої рівноваги» визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.

З огляду на зазначене, після вилучення майна на підставі ухвали слідчого судді про обшук прокурор/слідчий зобов`язані звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт відповідного майна. В іншому випадку зберігання у них такого майна без рішення суду буде неправомірним втручанням у право власності, а відповідне майно підлягатиме поверненню.

В силу положень кримінального процесуального законодавства на учасників судового процесу покладається обов`язок щодо доведення правомірності своїх дій.

Жодної інформації про накладення арешту на майно, зокрема на ємкості № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 опломбовані під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а також рахунок-фактура № К-00000114 1 арк., слідчим не надано. До теперішнього часу вказане майно володільцю ФОП ОСОБА_5 не повернуто.

Вказане свідчить про те, що доводи, викладені заявником, є обґрунтованими, а вимоги скарги такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що в ухвалі слідчого судді було надано дозвіл на проведення обшуку для виявлення та вилучення ТМЦ, а саме палива, що не відповідає вимогам ДСТУ № 7687:2015, приладдя для його виготовлення, документації, що підтверджує вчинення протиправних дій з боку працівників приватної фірми «Ніколь», Код ЄДРПОУ: 23003596.

Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, за всіх обставин, передбачених ст.169 КПК України, в тому числі і у випадку, якщо слідчий не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна не звернеться до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту (ч.5 ст.171КПК України).

З урахуванням всього наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга про повернення тимчасово вилученого майна підлягає частковому задоволенню, а також рахунок-фактура № К-00000114 1 арк., підлягає поверненню ФОП ОСОБА_5 ,, а ємкості № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 опломбовані під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають поверненню ФОП ОСОБА_5 шляхом зняття опломбування.

Керуючись ст.ст.7,26,167,170,173,174,303, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 на бездіяльність слідчого ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, яке належить ФОП ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018221430000266 від 31.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України - задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 повернути ФОП ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно рахунок-фактуру № К-00000114 1 арк., небезпечний вантаж та двома підписами на 17 арк», а також повернути ФОП ОСОБА_5 тимчасово вилучене майно шляхом зняття опломбування з ємкостей № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 опломбовані під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ., які опломбовані згідно протоколу обшуку від 10.01.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1