Рішення

від 23.01.2019 по справі 753/14207/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14207/16-ц

провадження № 2/753/1156/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

за участі представника позивача Ковальчука С.П.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі ОСББ Діброва звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, посилаючи на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості яких станом на травень 2017 року за період з 01 травня 2013 року по 30 травня 2017 року становить 11 275 грн. 91 коп. Окрім того, ним ставиться вимога про стягнення 13 319 грн. 63 коп. - індексу інфляції та 1 492 грн. 13 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 26 087 грн. 67 коп.

В судовому засіданні представник позивача Ковальчук С.П., діючий на підставі довіреності від 30 червня 2018 року, позовні вимоги підтримав в редакції від 26 вересня 2017 року (а.с.153-154, 155-156, 157-159 том 1) з тих же підстав та просив їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов язань.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю вимог. Визнавши факт часткової сплати коштів за житлово-комунальні послуги, не погоджуючись із застосовуваними позивачем тарифами, правилами нарахування тощо, при цьому такі дії відповідача нею не оскаржувались.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.41 том 1), отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, загальна сума заборгованості яких станом на травень 2017 року за період з 01 травня 2013 року по 30 травня 2017 року становить 11 275 грн. 91 коп.

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

У своїй діяльності ОСББ керується Законом України Про об днання співвласників багатоквартирного будинку , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 17 вищезазначеного закону ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.

Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплати рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку (ч.8 ст.22 Закону України Про об днання співвласників багатоквартирного будинку ).

Власники несуть відповідальність, відповідно до ч.9 ст.22 вказаного Закону, за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

За період проживання відповідача у вказаній квартирі позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані житлово-комунальні послуги.

Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі здійснювалися не регулярно, що призвело до утворення заборгованості за вказаний період.

Відповідно до ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов язання.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.

Зобов язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 13 319 грн. 63 коп. - індексу інфляції та 1 492 грн. 13 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 26 087 грн. 67 коп., яка підлягає задоволенню.

Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов язання, на вимогу кредитора зобов язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов язання.

Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, оскільки докази на спростування позовних вимог не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем по справі.

Посилання відповідача на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг, як на підставу відмови у задоволенні позову, є безпідставним з огляду на наступне.

Так, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.

З-поміж такого, посилання відповідача як на підставу своїх заперечень на непогодження із застосовуваними позивачем тарифами на житлово-комунальні послуги, правилами нарахування тощо, спростовується тим, що такі дії відповідача нею не оскаржувались.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1, ч.7 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп. (а.с.6-7 том 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Зважаючи на те, що відповідач надав до суду докази про понесені ним витрати на правову допомогу у загальній сумі 1 000 грн.00 коп., що підтверджується платіжною квитанцією (а.с.51 том 1) та розрахунком витрачених нормо - годин щодо надання правової допомоги, звітом про надані послуги й актом приймання-передачі послуг правничої допомоги (а.с.46-50), з позивача, за правилом п.2 ч.2 ст. 141, з урахуванням положень ст. 135, ст. 137 ЦПК України, підлягає стягненню понесені відповідачем витрати на правову допомогу у визначеній сумі.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про об днання співвласників багатоквартирного будинку , п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Об єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Об єднання співвласників багатоквартирного будинку Діброва , код ЄДРПОУ - 25408050, 26 087 грн. 67 коп. - заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, 1 378 грн. 00 коп. - судового збору, 1 000 грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу, а всього - 28 465 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят п ять) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.