Постанова

від 23.01.2019 по справі 916/989/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/989/18 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

ОСОБА_1

секретар судового засідання - Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2, за посвідченням;

від позивача-1: ОСОБА_3, за довіреністю;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_4, за ордером;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 17 жовтня 2018 року

по справі № 916/989/18

за позовом Керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:

1. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

2. ОСОБА_5 регіонального офісу водних ресурсів

до відповідачів: 1. Ізмаїльської районної державної адміністрації

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договору недійсним, витребування земельної ділянки, -

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_6

час та місце винесення рішення: 17.10.2018р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.01.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та ОСОБА_5 басейного управління водних ресурсів до Ізмаїльської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» , якою просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 556/А-2008 від 02.06.2008 «Про затвердження ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду земельних ділянок із земель запасу на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з право садіння багаторічних насаджень» ;

- визнати договір оренди земельних ділянок, укладений 25.04.2009 року між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» , зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкоземі України 10.06.2009 за №040952100001 недійсним;

- витребувати від ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» та передати за актом приймання-передачі Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області земельну ділянку загальною площею 412,2946 га із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Матроської сільської ради;

- витребувати від ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» та передати за актом приймання-передачі ОСОБА_5 басейновому управлінню водних ресурсів земельну ділянку загальною площею 35,24 га із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Матроської сільської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на обставини, встановлені під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Так, прокурор зазначає, що Ізмаїльською місцевою прокуратурою під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161300000011 встановлено, що відповідно до рішення Матроської сільської ради народних депутатів від 20.05.1994 року Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ (на даний час - Дунайське басейнове управління водних ресурсів, створене з 01.04.2008 року відповідно до наказу Державного комітету України по водному господарству від 16.11.2007 року № 241 „Про реорганізацію Придунайського управління каналів, захисних споруд та водоймищ Одеського облводгоспу» ) у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства передано земельну ділянку прощею 60 га, що підтверджується Державним актом серії ОД № 10-19-01 на право постійного користування землею, який виданий Матроською сільською радою 20.05.1994 року Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ.

Прокурор вказує що на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 556/А-2008 від 02.06.2008 року „Про затвердження ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду земельних ділянок із земель запасу на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень» ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» надано у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 447,5346 га, в т.ч. 70,0 га ріллі, 43,4534 га пасовищ та 334,0812 га сіножатей, яка знаходиться на землях запасу (за межами населеного пункту) на території Матроської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень з орендною платою згідно діючого законодавства.

Також прокурор зазначає, що на підставі зазначеного розпорядження 25.04.2009 року між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 447,5346 га, які розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень строком на 49 років. Зазначений договір зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України 10.06.2009 року за № 040952100001. За вказаним договором оренди передано в оренду земельні ділянки за наступними кадастровими номерами:

- № 51.220.836.0001.002.0010;

- № 51.220.836.0001.002.0011;

- № 51.220.836.0001.002.0012;

- № 51.220.836.0001.002.0013;

- № 51.220.836.0001.002.0014;

- № 51.220.836.0001.002.0015;

- № 51.220.836.0001.002.0016.

Посилаючись на висновок, викладений в пояснювальній записці до технічного звіту на виконання топографо-геодезичних робіт, при зіставленні координат повторних точок, межі земельної ділянки, визначених за результатами топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки Придунайського управління каналів, захисних споруд і водоймищ з земельною ділянкою за кадастровим номером № 5122083600:01:002:0011, що знаходиться в оренді ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» , що розміщена на публічній кадастровій карті, прокурор вказує на встановлення накладення земельної ділянки за кадастровим номером №5122083600:01:002:0011, яка знаходиться у користування ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» на підставі договору оренди від 25.04.2009 року, на земельну ділянку, раніше надану у постійне користування ОСОБА_5 басейного управління водних ресурсів. За твердженням прокурора, внаслідок вказаного накладення земельних ділянок з фактичного користування ОСОБА_5 басейного управління водних ресурсів (після зміни найменування - ОСОБА_5 регіонального офісу водних ресурсів) вибула без вилучення в установленому законом порядку земельна ділянка у розмірі 35,24 га, яка перебуває у користуванні ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» .

Позивач у справі - Головне управлінням Держгеокадастру в Одеській області підтримує заявлені прокурором позовні вимоги.

Позивач у справі - ОСОБА_5 регіональний офіс водних ресурсів в наданих усних поясненнях суду в судовому засіданні заявлені позовні вимоги прокурора підтримані не були.

Ізмаїльська районна державна адміністрація заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» надало відзив на позовну заяву, в якому товариство просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18 (суддя Петренко Н.Д.) відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що в підтвердження доводів прокурора щодо накладення земельної ділянки за кадастровим номером № 5122083600:01:002:0011, яка знаходиться у користування ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» на підставі договору оренди від 25.04.2009 року, на земельну ділянку, раніше надану у постійне користування ОСОБА_5 басейного управління водних ресурсів, прокурором надано технічний звіт на виконання топографо-геодезичних робіт, складений ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» .

Однак, судом з урахуванням положень ст. ст. 73, 74, 76, 78 ГПК України, не прийнято наданий прокурором технічний звіт як належний та достовірний доказ.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що зі змісту технічного завдання взагалі не зрозуміло, на якій саме земельній ділянці ДП Інститут землеустрою виконувало топографо-геодезичні роботи; по-друге, жоден із лінійних промірів земельної ділянки, які наведені у Державному акті на право постійного користування не співпадає із жодним із лінійних промірів, які зазначені на плані земельної ділянки, який складений працівниками ДП Інститут землеустрою; по-третє, визначені у технічному звіті координати місця розташування земельної ділянки, якою користується Придунайське управління каналів, захисних споруд та водоймищ, не відновлювались ДП Інститут землеустрою на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою, яка і визначає дійсне місцеположення земельної ділянки у просторі; по-четверте, листом від 20.07.2018 року №ПІ-753/0-0.23-839/69-18 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що у Державному реєстрі сертифікованих інженерів землевпорядників та у Державному реєстрі сертифікованих інженерів геодезистів відсутні відомості про ОСОБА_7; по-п'яте, листом № 23.07 від 24.07.2018 року ДП Інститут землеустрою додатково підтвердило, що саме у зв'язку із відсутністю у вихідних матеріалах наданих замовником робіт (тобто прокуратурою Одеської області) координат поворотних точок земельної ділянки наданої в оренду товариству визначення накладки проводилось працівниками ДП Інститут землеустрою на публічній карті, у зв'язку із чим встановлено орієнтовну накладку земельних ділянок у розмірі 35,24 га; крім того, відновлення меж земельної ділянки площею 139,5670 з кадастровим номером 5122083600:01:002:0011 (яка належить товариству) не здійснювалось.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що із відомостей Державного земельного кадастру, які розміщені на офіційному веб-сервісі Держгеокадастру України „Публічна кадастрова карта» вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться між двома зареєстрованим у Державному земельному кадастрі земельними ділянками, кадастрові номери 5122083600:01:002:0010 та 5122083600:01:002:0011, які належать ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» на підставі спірного договору оренди.

Враховуючи викладене, суд зазначив, що докази використання спірної земельної ділянки, наданої у постійне користування Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ (тепер - ОСОБА_5 регіональний офіс водних ресурсів) третіми особами, зокрема Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» , у матеріалах справи відсутні. У зв'язку із чим відсутні підстави вважати, що відповідачем порушуються права позивача ОСОБА_5 регіонального офісу водних ресурсів.

З огляду на вищезазначене, суд попередньої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування вказаного розпорядження.

Крім того, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів порушення порядку передачі в оренду зазначеної в позові земельної ділянки, відповідність оспореного договору всім вимогам діючого на момент його укладення законодавства, в т.ч. наявність всіх істотних умов вказав про правомірність його укладення, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених прокурора про визнання його недійсним.

Водночас, приймаючи до уваги висновок про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 556/А-2008 від 02.06.2008 року, про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, укладеного 25.04.2009 року, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про витребування від ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» та передання за актом приймання-передачі земельної ділянки теж не підлягають задоволенню, так як є похідними позовними вимогами.

Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції протокольною ухвалою клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи було залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт зазначає, що передчасним є висновок суду першої інстанції про те, що технічний звіт по виконанню топографо-геодезичних робіт на спірній земельній ділянці, виконаний ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , не є належним доказом.

Апелянт зазначає, що відповідно до висновку, викладеному у пояснювальній записці до технічного звіту на виконання топографо-геодезичних робіт, при зіставленні координат поворотних точок, межі земельної ділянки Придунайського управління каналів, захисних споруд та водоймищ (на даний час ОСОБА_5 регіональний офіс водних ресурсів) з земельною ділянкою за кадастровим № 5122083600:01:002:0011, що знаходиться в оренді ТОВ Інтерофіс-Лімітед та розміщена на публічній кадастровій карті, встановлено накладення земельної ділянки за кадастровим №5122083600:01:002:0011 (користувач ТОВ Інтерофіс-Лімітед ) на земельну ділянку, раніше надану в постійне користування Придунайському управлінню каналів, захисних споруд та водоймищ. Площа накладання земельних ділянок становить 35,24 га.

Скаржник вказує, що у технічному звіті чітко зазначено і користувачів земельних ділянок, відносно яких здійснюється дослідження, і кадастрові номери цих ділянок. Тож зауваження, що з технічного завдання взагалі не зрозуміло на якій саме земельній ділянці проводилось топографо-геодезичні роботи, є необґрунтованими. До того ж, судом зазначено, що жоден із лінійних промірів земельної ділянки, які наведені у Державному акті на право постійного користування не співпадає із жодним із лінійних промірів, які зазначені на плані земельної ділянки, який складений працівниками ДП Інститут землеустрою. Однак, ці питання не відносяться до компетенції суду, який не володіє спеціальними знаннями. За відсутності таких знань, спеціаліст у цій галузі залучений до участі у справі не був, відповідна експертиза не призначена.

Не зроблено судом першої інстанції й жодного посилання на норму права, яка б передбачала необхідність відновлювати координати місця розташування земельною ділянки, якою користується ОСОБА_5 регіональний офіс водних ресурсів, перш ніж проводити геодезичне дослідження.

Крім того, апелянт зауважує, що не спростовує висновків технічного звіту посилання суду на лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20.07.2018, оскільки це дослідження виконано ОСОБА_7 не як фізичною особою-підприємцем, а як співробітником ДП Одеський науково-дослідний та проектний інисту землеустрою .

Апелянт акцентує, що відсутність координат поворотних точок земельної ділянки та здійснення дослідження на публічній кадастровій карті не спростовує позовних вимог прокурора, зокрема, факту накладення спірних земельних ділянок.

Крім того, скаржник зазначає, що відхиляючи доказ, наданий позивачем, судом першої інстанції безпідставно не призначено судову земельно-технічну експертизу у справі для підтвердження чи спростування фактів, встановлених технічним звітом.

Серед іншого апелянт зазначає, що судом першої інстанції зазначено про преюдиційність фактів, встановлених рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2017р. у справі № 916/629/17, однак про які саме факти йдеться судом не вказано. У той же час, у справі № 916/629/17 досліджувались інші докази, тож вважати доведеними будь-які факти, встановлені рішенням у цій справі немає підстав.

Також апелянт стверджує, що безпідставними є посилання суду на позитивні висновки відповідних контролюючих органів, які долучені до проекту землеустрою, адже при їх наданні не було відомо про наявність порушень, про які йдеться у позові.

З урахуванням викладеного апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що спірним договором оренди від 25.04.2009р. передано ТОВ Інтерофіс-Лімітед в оренду, у тому числі, земельну ділянку площею 35,24 га передану в постійне користування для ведення підсобного сільського господарства Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ (на даний час - ОСОБА_5 регіональний офіс водних ресурсів), що підтверджується Державним актом серії ОД № 10-19-01 на право постійного користування землею, який виданий Матроської сільською радою 20.05.1994 Придунайському управління каналів, захисних споруд і водоймищ.

Таким чином, судом безпідставно залишено поза увагою те, що укладення спірного договору оренди земельної ділянки суперечить вимогам п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на час укладення зазначеного договору), відповідно до якого надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2018р. залишено без руху апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18, встановлено апелянту строк для усунення недоліків, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

26.11.2018р. від Заступника прокурора Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

05.12.2018р. від Заступника прокурора Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали надійшов лист, до якого додано платіжне доручення № 2017 від 21.11.2018р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на суму 101193,60 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження

17.12.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідача-2 не погоджується з її доводами, та заперечення проти клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018р. справу №916/989/18 призначено до розгляду на 23.01.2019р.

Представники ОСОБА_5 регіонального офісу водних ресурсів, Ізмаїльської районної державної адміністрації та Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання, призначене на 23.01.2019р., не з'явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 27.12.2018р.

У судовому засіданні 23.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» , перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Ізмаїльської районної державної адміністрації від 06.09.2007 року №717/А-2007 було надано дозвіл ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 150,0 га, які знаходяться на землях резервного фонду на території Матроської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень.

Розпорядженням Ізмаїльської районної державної адміністрації від 16.07.2007 року № 520/А-2007 було надано дозвіл ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років земельних із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 300,0 га, які знаходяться на землях резервного фонду на території Матроської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень.

На підставі вищезазначених розпоряджень Ізмаїльської РДА виробничим кооперативом „Геодезист-Буджак» на підставі договору №168 від 22.07.2007р., укладеного з ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» , було виготовлено „Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області» та земельним ділянкам було присвоєно кадастрові номери: № 51.220.836.0001.002.0010; № 51.220.836.0001.002.0011; № 51.220.836.0001.002.0012; № 51.220.836.0001.002.0013; № 51.220.836.0001.002.0014; № 51.220.836.0001.002.0015; № 51.220.836.0001.002.0016.

Зазначений проект землеустрою розроблявся у відповідності до вимог діючого на той час законодавства і був погоджений всіма уповноваженими на те органами, про що, зокрема, свідчать наступні висновки:

- висновок Відділу земельних ресурсів у Ізмаїльському районі Одеської області №58п від 19.09.2007р., згідно якого відділ вважає за можливе відвести земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень загальною площею 447,5346га в тому числі: 70га ріллі, 43,4534га пасовищ, 334,0812 га сіножатей за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у запасі на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- висновок Матроської сільської ради по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 20.09.2007р. №149. Сільська рада погоджує його та вважає за можливе відвести земельну ділянку загальною площею 447,5346га в тому числі: 70га ріллі, 43,4534га пасовищ, 334,0812га сіножатей за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають у запасі на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Будь-які претензії третіх осіб на земельну ділянку відсутні;

- висновок Придунайського сектору з охорони навколишнього природного середовища від 20.09.2007 року № 03-02-595, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Інтерофіс-Лімітед на землях Матроської сільської ради площею 447,5346 га землі, з них пасовищ - 43,4534 га, сіножатей - 334,0812 га, ріллі - 70,000 га Ізмаїльського району Одеської області строком на 49 років. В висновку зазначено, що земельна ділянка з усіх боків межує з землями сільської ради;

- висновок Ізмаїльської районної санітарно-епідеміологічної станції від 19.09.2007 року № 2-1/1147, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ Інтерофіс-Лімітед строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень площею 447,5346 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають в запасі, на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Також у висновку зазначено, що будь-які претензії те третіх осіб на земельну ділянку відсутні;

- висновок відділу містобудування, архітектури та житлового-комунального господарства і розвитку інфраструктури Ізмаїльської РДА від 19.09.2007 року № 221, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ Інтерофіс-Лімітед строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень площею 447,5346 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають в запасі, на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Також у висновку зазначено, що будь-які претензії те третіх осіб на земельну ділянку відсутні;

- лист Ізмаїльського РЕМ ВАТ Одесаобленерго від 21.09.2007 року № 23/21-484, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ Інтерофіс-Лімітед строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень площею 447,5346 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають в запасі, на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. Також у листі зазначено, що будь-які претензії те третіх осіб на земельну ділянку відсутні.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зокрема, містить каталоги координат кутів поворотних точок земельних ділянок та матеріали перенесення меж земельних ділянок в натурі (на місцевість).

Головним управлінням земельних ресурсів в Одеській області проведено державну землевпорядну експертизу землевпорядної документації стосовно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс-Лімітед» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації від 31.05.2008р. за №1093, затвердженого 31.05.2008р. заступником начальника Головного управління земельних ресурсів в Одеській області.

Як свідчать матеріали справи, 20.05.1994 року Матроською сільською радою видано Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ Державний акт на право постійного користування землею серії ОД №10-19-01, згідно якого землекористувачу надано 60 га землі в межах згідно з планом.

Розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 556/А-2008 від 02.06.2008 року «Про затвердження ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» проекту землеустрою щодо відведення в довгострокову оренду земельних ділянок із земель запасу на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень» ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» , яким надано у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 447,5346 га, в т.ч. 70,0 га ріллі, 43,4534 га пасовищ та 334,0812 га сіножатей, яка знаходиться на землях запасу (за межами населеного пункту) на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень з орендною платою згідно діючого законодавства (том 1 а.с. 32).

На підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації № 556/А-2008 від 02.06.2008 року між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс-Лімітед» 25.04.2009 року укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 447,5346 га, які розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень строком на 49 років /том 1 а.с. 33-37/. За договором передано в оренду земельні ділянки за наступними кадастровими номерами:

№ 51.220.836.0001.002.0010;

- № 51.220.836.0001.002.0011;

- № 51.220.836.0001.002.0012;

- № 51.220.836.0001.002.0013;

- № 51.220.836.0001.002.0014;

- № 51.220.836.0001.002.0015;

- № 51.220.836.0001.002.0016.

Вказаний договір зареєстрований в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України 10.06.2009 року за №040952100001.

Розпорядженням Ізмаїльської РДА від 28.04.2009р. №406/А-2009 „Про затвердження ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» технічної документації та договору оренди земельної ділянки із земель запасу на території Матроської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з правом садіння багаторічних насаджень» затверджено технічну документацію із землеустрою та спірний договір оренди.

Звертаючись з позовною заявою, на підтвердження доводів щодо накладення земельної ділянки за кадастровим номером № 5122083600:01:002:0011, яка знаходиться у користуванні ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» на підставі договору оренди від 25.04.2009 року, на земельну ділянку, раніше надану у постійне користування ОСОБА_5 басейного управління водних ресурсів, прокурор посилається на технічний звіт на виконання топографо-геодезичних робіт, складений ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» .

Зокрема, в обґрунтування належності і допустимості вказаного доказу позивач зазначає, що топографо-геодезичні роботи на земельній ділянці, за результатом яких складено технічний звіт здійснювались ОСОБА_7 як співробітником ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» .

Відповідно до ст. 5 Закону України Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність суб'єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності, зокрема, є юридичні особи, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Згідно з положеннями ст. 5-1 вказаного Закону інженеру-геодезисту, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста у паперовій або електронній формі, що підтверджує відповідність особи кваліфікаційним характеристикам професії та її спроможність самостійно проводити топографо-геодезичні і картографічні роботи.

Відтак, положення чинного законодавства свідчать, що юридична особа має право надавати послуги у сфері геодезії не лише на підставі зареєстрованого у відповідному реєстрі виду економічної діяльності, але й за наявності працівника, який є сертифікованим інженером-геодезистом, та який самостійно проводить топографо-геодезичні і картографічні роботи та є відповідальним за якість результатів таких робіт.

Безпосередньо ж здійснювати топографо-геодезичні роботи на земельній ділянці та виконувати геодезичні дослідження має право фізична особа, яка є сертифікованим інженером-геодезистом та отримала відповідний сертифікат.

Однак, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_7 як співробітник ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» , отримав сертифікат інженера-геодезиста у встановленому законодавством порядку, що, зокрема, підтверджується листом від 20.07.2018 року № ПІ-753/0-0.23-839/69-18 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З огляду на викладене, твердження апелянта щодо складання технічного звіту належним суб'єктом спростовуються вищевикладеними доводами.

Апеляційний господарський суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що зі змісту технічного завдання взагалі не зрозуміло, на якій саме земельній ділянці ДП Інститут землеустрою виконувало топографо-геодезичні роботи.

Як вбачається з укладеного між прокуратурою Одеської області та ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договору на виконання землевпорядних робіт № ОНДІ/11/1496 від 14.11.2017 року /24.11.2017 року/, останній був зобов'язаний виконати землевпорядні роботи для визначення накладок земельних ділянок, наданих в оренду Товариству на землі, що знаходиться у постійному користуванні Придунайського управління каналів, захисних споруд та водоймищ.

При цьому, зі змісту технічного завдання не вбачається, на якій саме земельній ділянці ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» повинно було виконувати топографо-геодезичні роботи, оскільки у пункті 3 технічного завдання зазначена наступна адреса земельної ділянки: Одеська область, Ізмаїльський район, Матроська сільська рада .

Відтак доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.

У своїй апеляційній скарзі прокурор не погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що виконуючи землевпорядні роботи, спрямовані на з'ясування площі накладення земельних ділянок, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не відновлювало межі таких земельних ділянок в натурі (на місцевості) на підставі раніше розробленої і затвердженої документації із землеустрою, яка і визначає дійсне місцеположення земельної ділянки у просторі. Крім того, апелянт зазначає, що судом не зазначена норма права, яка б передбачала необхідність відновлювати координати місця розташування земельної ділянки, якою користується позивач-1, перш ніж проводити геодезичне дослідження.

Колегія суддів зауважує, що відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відновлення координат меж місця розташування земельної ділянки не є тотожними поняттями.

Так, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різновидом землевпорядних робіт, яка за своєю суттю полягає у відновленні сертифікованим інженером- геодезистом поворотних точок меж земельної ділянки на місцевості на підставі первинної документації із землеустрою, яка містить у своєму складі каталог координат таких поворотних точок із застосуванням відповідної техніки та програмного забезпечення.

При цьому, такого поняття як відновлення каталогу координат місця розташування земельної ділянки, про яке зазначає апелянт, не існує.

Між тим, як вбачається із відомостей Державного земельного кадастру, які розміщені на офіційному веб-сервісі Держгеокадастру України „Публічна кадастрова карта» , спірна земельна ділянка знаходиться між двома зареєстрованим у Державному земельному кадастрі земельними ділянками, кадастрові номери 5122083600:01:002:0010 та 5122083600:01:002:0011, які належать ТОВ „Інтерофіс-Лімітед» на підставі спірного договору оренди.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданий прокурором в якості доказу накладення земельних ділянок технічних звіт не є належним та допустимим доказом.

Одним із аргументів апеляційної скарги прокурора є те, що судом першої інстанції безпідставно залишені без задоволення клопотання прокуратури про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2018 року через канцелярію суду прокурором було подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи із проханням постановити на вирішення експерта питання: чи є накладення між собою земельних ділянок, якими користується позивач та відповідач у справі. Якщо є, то яка площа накладання? .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018 року на підставі ч. 4 ст. 111 ГПК України клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи було повернуто прокурору.

12.09.2018 року через канцелярію суду Заступником прокурора Одеської області було знову подано аналогічне клопотання про призначення експертизи із долученням доказів оплати судового збору у розмірі 850,00 грн.

Надалі, у судовому засіданні 19.09.2018 року судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ч. 4 ст. 111 ГПК України про повернення клопотання прокуратури Одеської області про призначення експертизи.

У судовому засіданні 18.10.2018 року вказане клопотання прокурора про призначення судової земельно-технічної експертизи судом протокольно залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

Відтак, позивачем при поданні клопотань про призначення експертизи не було дотримано вимог процесуального законодавства, що зумовило залишення вказаних клопотань без розгляду по суті.

Отже, твердження скаржника про безпідставність відхилення клопотань прокурора про призначення експертизи є надуманими.

Серед іншого, як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2017 року у справі №916/629/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2017 року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог в.о. керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області.

Так, розглядаючи справу № 916/629/17 за аналогічним позовом Ізмаїльської місцевої прокуратури до Ізмаїльської РДА та ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» , Господарський суд Одеської області з'ясовував наявність підстав для скасування як розпорядження Ізмаїльської РДА від 02.06.2008 року № 556/А-2008, так і визнання договору оренди земельних ділянок недійсним.

За положеннями ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

За результатом розгляду справи № 916/629/17 Господарський суд Одеської області не виявив жодних порушень ні при видачі вказаного розпорядження (про передачу Товариству земельних ділянок у користування), ні в укладеному договорі оренди землі та вказав, що ТОВ «Інтерофіс-Лімітед» набуло право користування на спірну земельну ділянку у встановлений законом спосіб.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник також вказує, що посилання суду на позитивні висновки відповідних контролюючих органів, які долученні до проекту землеустрою, є безпідставними, адже при їх наданні не було відомо про наявність порушень, про які стверджує прокурор.

Апеляційний господарський суд критично ставиться до вказаних посилань.

Так, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України основною метою розгляду і погодження проекту землеустрою, або іншої землевпорядної документації, є саме виявлення компетентними органами наявності будь-яких порушень вимог і положень законодавства у відповідній документації та не допущення існування таких порушень при прийнятті компетентним органом рішення про надання земельної ділянки (земельних ділянок) у користування (або у власність).

За положеннями ст.123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) у користування підлягає обов'язковому погодженню в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а в окремо визначених законом випадках і обов'язковій державній експертизі, і лише після їх позитивного погодження та отримання позитивного висновку експертизи (у передбачених законом випадках) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (земельних ділянок) є невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відтак, факт позитивного погодження проекту землеустрою, за яким Товариству відведені земельні ділянки, є підтвердженням відсутності будь-яких порушень законодавства при передачі ділянок у користування Товариству.

З огляду на вищевикладені висновки, наведені Заступником прокурора Одеської області у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись з вказаним клопотанням скаржник вказує, що висновком, викладеним у пояснювальній записці до технічного звіту від 21.12.2017р. на виконання топографічно-геодезичних робіт зазначено про накладення земельної ділянки за кадастровим номером 51122083600:01:002:0011 (користувач ТОВ Інтерофіс-Лімітед ) на земельну ділянку, раніше надану в постійне користування Придунайського управління каналів, захисних споруд та водоймищ.

Разом з цим, відповідачем по справі заперечуються ці висновки із посиланням на те, що ДП Інститут землеустрою при складенні технічного звіту використовував лише проект відводу земельних ділянок Придунайському управлінню каналів, у якому каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки відсутній.

Апелянт стверджує, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Крім того, жодною зі сторін у справі не надано висновок експерта з цих самих питань.

Так, скаржник просить призначити судову земельно-технічну експертизу, на вирішення поставити наступні питання: чи є накладання між собою земельних ділянок, якими користуються позивач та відповідач у справі? Якщо є, то яка площа накладання?.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання, судова колегія відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

По-перше, судова колегія зазначає, що у клопотанні про проведення судової земельно-технічної експертизи скаржник просить суд поставити на вирішення питання чи є накладання між собою земельних ділянок, якими користується позивач і відповідач у справі.

Однак, апелянт не зазначає площ та/або кадастрових номерів земельних ділянок щодо яких експерту необхідно буде здійснити заходи, спрямовані на відновлення в натурі (на місцевості) поворотні точки меж 7 (семи) земельних ділянок, якими користується Товариство та поворотні точки меж 1 (однієї) земельної ділянки, яка передана у постійне користування Придунайському управлінню каналів, захисних споруд і водоймищ, враховуючи при цьому, що у позовній заяві керівник Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області не вказував про існування фактів накладення інших земельних ділянок, які перебувають у користуванні Товариства на умовах оренди.

По-друге, судова колегія зазначає, що судова експертиза призначається, у тому числі при наявності у матеріалах справи взаємно суперечливих доказів.

Проте, судова колегія зазначає, що єдиний доказ, який, на думку прокуратури, свідчить про існування факту порушення права держави - технічний звіт по виконанню топографо-геодезичних робіт, складений на замовлення прокуратури Одеської області державним підприємством Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , визнаний судом неналежним не допустимим.

За таких обставин, апеляційній господарський суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про призначення судової земельно-технічної експертизи є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.10.2018р. по справі №916/989/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 25.01.2019р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Принцевська Н.М.