Постанова

від 21.01.2019 по справі 906/1101/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Справа № 906/1101/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Мазура О.Г.

за участю представників сторін:

прокурор - Рункевич І.В.

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи ОСОБА_1 фінансів України - не з'явився

третьої особи Національного банку України - не з'явився

розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Заступника Генерального прокурора

на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 р.

та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р.,

у справі № 906/1101/17

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 фінансів України

Національного банку України

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані"

про стягнення 3844718072,28 грн. та розірвання кредитного договору від 20.10.2016 р. № 4Д16092Г

та зустрічним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані"

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про визнання недійсними пунктів кредитного договору від 20.10.2016 р. № 4Д16092Г

в с т а н о в и в:

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 26 червня 2018 року у справі № 906/1101/17 відмовлено в задоволенні первісного позову Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розірвання кредитного договору № 4Д16092Г від 20 жовтня 2016 року та про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" 3 844 718 072,28 грн., з яких 3 393 435 643,15 грн. - боргу за кредитом, 263 017 426,08 грн. - боргу за процентами за користування кредитом, 1 5764 003,05 грн. - пені, 172 501 000,00 грн. штрафу. Також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" про визнання недійсними абзацу 4 пункту А.3, пункту 2.3.2 та пункту 6.2 кредитного договору № 4Д16092Г від 20 жовтня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. відмовлено Генеральній прокуратурі України в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та повернення з Державного бюджету України суми сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з постановленими рішенням та ухвалою господарського суду, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" та Заступник Генерального прокурора звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову прокурора про стягнення на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 844 718 072,28 грн. і його розірвання, у цій частині первісний позов прокурора залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України. В іншій частині судове рішення не оскаржується.

Також просять скасувати ухвалу господарського суду про відмову у задоволенні клопотання Генеральної прокуратури України про залишення позову без розгляду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" зазначає, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. у справі № 906/1101/17 про відмову Генеральній прокуратурі України в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду підлягає оскарженню разом з оскарженням рішення суду від 26.06.2018 р. в даній справі.

Доводить, що відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу, оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Посилаючись на ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» та ст. ст. 55, 226 ГПК України скаржник доводить, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо відсутності процесуального права у прокурора заявляти клопотання про залишення позову без розгляду. Прокурор в даному провадженні має процесуальні права та обов'язки особи в інтересах якої він діє, а оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а саме - ч. 4 ст. 55 ГПК України, оскільки особа, в інтересах якої заявлений позов, не підтримує заявлених позовних вимог, то суд має залишити такий позов без розгляду, крім позову заявленого прокурором в інтересах держави. Тобто йдеться про залишення позов без розгляду за ініціативою зацікавленої особи, а не прокурора. Тому суд помилково застосував наведену норму.

Доводить, що заява Генеральної прокуратури України вих.№ 17-10241/17 від 25.05.2018 р. про залишення позову без розгляду подана до початку розгляду справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України, тому згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд зобов'язаний був залишити первісний позов без розгляду

Звертає увагу, що АТ КБ "Приватбанк" є особою, яка має процесуальну дієздатність та не підтримує заявлених Генеральною прокуратурою позовних вимог (вказане підтверджується матеріалами справи), що згідно з ч. 4 ст. 55 ГПК України є безумовною підставою для залишення первісного позову без розгляду. З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" заявляло, що не підтримує позовних вимог з підстав, викладених в поясненнях від 06.03.2018 р., від 03.05.2018 р., від 13.06.2018 р. та не заперечувало проти задоволення заяви Генеральної прокуратури України про залишення первісного позову без розгляду в даній справі. Таким чином згідно з ч. 1, 4 ст. 202 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України наявні підстави для залишення первісного позову без розгляду, що протиправно не було здійснено судом першої інстанції.

Скаржник Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" просить врахувати наведені обставини і скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 р. та прийняти нове судове рішення про залишення без розгляду первісної позовної заяви.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник Заступник Генерального прокурора зазначає, що Господарським судом Житомирської області порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 42, 45, 53, 55 ГПК України та п. 5. ч. 1 ст. 226 ГПК України. Вважає також, що судові рішення постановлені за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, що відповідно до норм ст. ст. 275, 278 ГПК України є підставою для часткового скасування судових рішень із залишенням первісного позову без розгляду.

Скаржник пояснює, що позов пред'явлений Генеральною прокуратурою України за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 42017000000001823 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 218-1, ч. 1 ст. 220-2 та ч. 1 ст. 255 КК України, яке розслідується Генеральною прокуратурою України і під час його розгляду Господарським судом Житомирської області слідчим відповідно до вимог ст. ст. 2, 9, 36, 39 КПК України не надано дозволу розголошувати відомості у ньому в порядку ст. 222 КПК України та відмовлено в наданні документів.

Також звертає увагу, що Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 фінансів України не підтримали позовні вимоги Генеральної прокуратури України, що підтверджується матеріалами справи, а саме - листами АТ "Комерційний банк "Приватбанк" від 20.04.2018 р. № 20.1.0.0.0/7- 217195 та від 27.04.2018 р. № 20.1.0.0.0/7-220230, а також - письмовими поясненнями від 06.03.2018 р. та 03.05.2018 р.

ОСОБА_1 фінансів України у листі від 27.03.2018 р. № 14010-09-6/8399 надало пояснення щодо ситуації, що склалася навколо Банку, і також не підтримало позовні вимоги Генеральної прокуратури України.

Тому 25.05.2018 р. Генеральною прокуратурою України згідно з ч.6 ст. 24 Закону України Про прокуратуру за підписом прокурора вищого рівня - виконувача обов'язків Генерального прокурора України ОСОБА_3 подано заяву до суду першої інстанції про залишення вказаного позову без розгляду, яка щодо форми та змісту клопотань відповідає приписам ст. ст. 169, 170 ГПК України. Вважає, що внаслідок неправильного застосування до спірних правовідносин норм процесуального законодавства місцевим господарським судом помилково вказано на відсутність у прокурора процесуального права на заявлені клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в даному випадку прокурор не є самостійним суб'єктом звернення у спірних правовідносинах і вказаний позов ним пред'явлений на захист інтересів держави в особі Банку.

Зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про прокуратуру передбачено право прокурора, який подав позовну заяву, або прокурора вищого рівня змінити, доповнити, відкликати або відмовитися від позову (заяви, подання). Право позивача про залишення позову без розгляду є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України, якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави.

Доводить, що подання органами прокуратури заяви про залишення позову без розгляду не суперечить вищенаведеним нормам Господарського процесуального кодексу України, а також те, що такі ж заяви подані позивачем за первісним позовом, тому позов прокурора підлягав залишенню без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, а судовий збір, сплачений за подання первісного позову підлягає поверненню з бюджету Генеральній прокуратурі України.

Оскільки суд безпідставно розглянув справу по суті позовних вимог і відмовив у задоволенні позову прокурора з підстав ненадання суду оригіналів документів, судові рішення не відповідають нормам процесуального права, а тому згідно з ст. ст. 271, 275, 278 ГПК України підлягають скасуванню рішення і ухвала суду щодо відмови в задоволенні заяви прокурора про залишення позову без розгляду, оскільки згідно з ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду та рішення суду - в частині відмови в задоволенні первісного позову прокурора і залишенню в цій частині позову без розгляду.

Скаржник Заступник Генерального прокурора просить врахувати наведені обставини і скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 р. та прийняти нове судове рішення яким залишити без розгляду первісну позовну заяву.

Просить в апеляційній скарзі судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" подав відзив на апеляційну скаргу вважає, що Господарським судом Житомирської області рішення прийнято з урахуванням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Доводить, що прокурор звертаючись з позовом до суду обґрунтовував свої вимоги

незабезпеченням позивачем і ОСОБА_1 фінансів України, як єдиним акціонером Банку, захисту економічних інтересів держави, невжиттям заходів для стягнення з відповідача за первісним позовом боргу за кредитним договором № 4Д16092Г від 20 жовтня 2016 року, що може призвести до настання негативних наслідків для збереження фінансової стабільності у країні, системних ризиків для банківського сектору та становлення загрози діяльності банківської системи в цілому і захисту прав вкладників в тому числі інших кредиторів банку. Заступник Генерального прокурора заявив позовні вимоги в інтересах держави в особі Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" тому вказує, що позивачем у даній справі є Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк". Враховуючи вказане вважає, що відсутні правові підстави для залишення позову Заступника Генеральної прокуратури України без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України.

Звертає увагу апеляційного суду, що заяву про залишення первісного позову без розгляду за підписом прокурора вищого рівня - виконувача обов'язків Генерального прокурора України ОСОБА_4 В. до місцевого господарського суду відповідно до протоколу передачі судової справи було подано 31.05.2018 р., тобто - після початку розгляду справи по суті.

Також, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" посилаючись в апеляційній скарзі на ст. 55 ГПК України, не враховує норму п. 5, ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд не може задоволити заяву, якщо позов подано в інтересах держави, оскільки процесуальним законодавством не передбачено право прокурора на звернення із заявою про залишення позову без розгляду, у випадку наявності позивача (особи в інтересах якої був поданий позов).

Враховуючи зазначене, посилання Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України як на підставу залишення первісного позову без розгляду, вважає безпідставним, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах справи документами.

Доводить, що не може бути задоволена вимога щодо повернення з бюджету Генеральній прокуратурі України судового збору в сумі 241600 грн., сплачених при пред'явленні цього позову, оскільки п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду, крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

17.01.2018 р. відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" подало клопотання відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з тим, що уповноважений представник перебуватиме в іншому судовому засіданні в м. Житомирі та не матиме змоги прибути до м. Рівне.

Колегія суддів апеляційної відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки наведені відповідачем обставини не є поважними причинами для відкладення розгляду справи з огляду на те, що судом явка представників обов'язковою не визнавалась, а коло представників юридичної особи не обмежене нормами законодавства. При цьому колегія суддів звертає увагу, що позиція відповідача в апеляційному провадженні була викладена у відзиві на апеляційні скарги та в поясненнях представника, які надавались колегіі суддів безпосередньо в судових засіданнях 27.11.2018 р. і 26.12.2018 р. Враховуючи, що позиція відповідача доведена суду апеляційної інстанції та враховуючи завершення строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 21.01.2019 р. прокурор підтримала апеляційну скаргу, наголосила, що Генеральною прокуратурою України було подано заяву про залишення позову без розгляду до розгляду справи по суті. Разом з тим зазначає, що апеляційна скарга мотивована доводами саме щодо залишення позову без розгляду, а не задоволення позовних вимог. В зв'язку з такими межами перегляду справи прокурор просить задоволити апеляційну скаргу та залишити позов без розгляду.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 179-187, 198-210 у т.5 /, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_1 фінансів України, Національного банку України та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача/скаржника в судових засіданнях від 27.11.2018 р. та 26.12.2018 р., перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення і ухвали норм процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

20.20.2016 р. Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач за первісним позовом) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" (відповідач за первісним позовом) укладений кредитний договір № 4Д16092Г / т. 1, а. с. 85 - 88 /. Відповідно до п.п. А. 1, А.2 кредитного договору № 4Д16092Г ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" надано відновлювальну кредитну лінію на фінансування поточної діяльності підприємства лімітом 3 450 000 000 (три мільярди чотириста п'ятдесят мільйонів) гривень.

Згідно з п.п. А.6, А.7 кредитного договору за користування кредитом передбачена сплата позичальником банку відсотків за фіксованою в розмірі 10,5 % річних. При порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення/повернення кредиту передбачено сплату відсотків за користування кредитом за фіксованою ставкою в розмірі 21 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Пунктом 4.2 кредитного договору встановлено, що відповідно до ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2 він сплачує Банку відсотки за користування кредитом, виходячи з фіксованої процентної ставки, зазначеної в п. А.7.

Терміном повернення кредиту визначено 15.11.2023 р., про що зазначено в п. А.З договору.

Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" /а. с. 74 - 325 у т. 1/ про розірвання кредитного договору від 20.10.2016 №4Д16092Г та стягнення 3844718072,28 грн., з яких, 3393435643,15 грн. боргу за кредитом, 263017426,08 грн. боргу за процентами за користування кредитом, 764003,05 грн. пені, 172501000,00 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано незабезпеченням позивачем захисту економічних інтересів держави, не вжиттям заходів для стягнення з відповідача 3844717072,28 грн. боргу, що може призвести до настання негативних наслідків для збереження фінансової стабільності у країні. Обґрунтовуючи підстави звернення Генеральної прокуратури України вказано, що за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 42017000000001823 встановлено ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 218-1, ч. 1 ст. 220-2, ч. 1 ст. 255 КК України, яке розслідується Генеральною прокуратурою України.

Відповідно до ст. 4 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно зі ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, обґрунтувавши, в чому полягає порушення інтересу держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Разом з тим, відповідно до норм ч. 4 ст. 55 ГПК України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" позовні вимоги прокурора не підтримані, про що заявлено суду у поясненнях вих. № 20.1.0.0.0/7. 198155 від 06.03.2018 р. /а.с. 251 у т 2/ та № 201.0.0.0/7.221488 від 03.05.2018 р. /а.с. 184 у т. 4/. В даних поясненнях банк заперечує проти тверджень прокурора у позовній заяві про те, що банком не здійснюються заходи для захисту інтересів держави, натомість банк доводить, що докладає необхідних зусиль згідно з чинним законодавством та банківськими наказами з метою ідентифікації осіб та компаній, відповідальних за завдання збитків Банку та притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством шляхом порушення провадження у Високому Суді Англії та Уельсу. На думку Банку, рішення національних судів в Україні щодо стягнення боргу у даній справі не призведуть до повернення коштів, тоді як з метою захисту своїх економічних інтересів та інтересів держави в цілому, Банком постійно коригується і розробляється стратегія для найбільш ефективного стягнення з урахуванням обставин, що виникають при супроводженні справ за позовом до Банку.

Третя особа ОСОБА_1 фінансів України у листі №14010-09-6/839 від 27.03.2018 р., адресованому Генеральній прокуратурі України щодо ситуації, яка склалася навколо ПАТ КБ "Приватбанк", висловило позицію, що рішення національних судів в Україні щодо стягнення боргу з відповідача у даній справі навряд чи призведуть до повернення коштів, що відповідає позиції позивача ПАТ комерційний банк "Приватбанк" про не підтримання позову прокурора /а. с. 49- 51 у т. 4/.

Отже, позивач на стадії підготовчого провадження у справі заявив суду, що не підтримує первісний позов, заявлений прокурором. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.05.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /а.с 180-181 у т .4/. При цьому суд першої інстанції в ухвалі від 03.05.2018 р. не надав жодної оцінки заявам позивача від 06.03.2018 р. /а.с. 251 у т 2/ та від 03.05.2018 р. /а.с. 184 у т. 4/, обмежившись констатацією надходження до суду заяви ПАТ КБ Приватбанк від 03.05.2018 р. про те, що банк не підтримує позовні вимоги.

З протоколу судового засідання та ухвали суду від 29.05.2018 р. /а.с. 199-201 у т.4/ вбачається, що в судовому засіданні від органу прокуратури був присутній прокурор відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 Судом першої інстанції було відкрито судове засідання та почато розгляд справи по суті, вивчено пояснення позивача та третьої особи Національного Банку України та відкладено розгляд справи. Оцінка позиції позивача і у зв'язку з цими заявами позивача - позиції прокурора судом не надана.

Генеральною Прокуратурою України до суду першої інстанції 31.05.2018 р. подано заяву про залишення позову без розгляду. Заява про залишення позову без розгляду підписана виконуючим обов'язки Генерального прокурора Столярчуком Ю.В. /а.с.203-205 у т. 4/. Вказана заява обґрунтована тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 фінансів України не підтримують позовну заяву прокурора, а розгляд вказаного позову суперечить меті й завданню досудового розслідуванню за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження № 42017000000001823 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 218-1, ч. 1 ст. 220-2 та ч. 1 ст. 255 КК України.

Суд першої інстанції ухвалою від 21.05.2018 р. відхилив заяву прокурора про залишення позову без розгляду, зазначивши, що правова позиція прокурора щодо захисту інтересів держави не повинна залежати від думки позивача у справі й відтак, у прокурора відсутнє процесуальне право на клопотання про залишення позову без розгляду.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає принципам диспозитивності, закладеним у норми ст..46, 55 Гпк України, тоді як право позивача про залишення позову без розгляду є абсолютним.

Також судом зазначено, що заяву про залишення позову без розгляду подано після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову прокурора без розгляду та повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору відповідно до ч. 1 ст. 255 ГПК України не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Суд першої інстанції оформив окремим процесуальним документом відмову в задоволенні клопотання про залишення позову прокурора без розгляду, і учасники справи оскаржили цю ухвалу. Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Враховано при цьому, що наслідком постановлення такої ухвали стало ухвалення судом рішення по суті позовних вимог прокурора.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 55 ГПК України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відповідно до норм ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки заяівам позивача про те, що АТ КБ Приватбанк не підтримує первісний позов, поданий прокурором. З матеріалів справи вбачається, що прокурор у зв'язку з такими заявами позивача не наполягав на розгляді первісного позову по суті, і про таку позицію свідчить письмова заява прокурора, подана суду 31.05.2018 р.

Разом з тим, суд першої інстанції ухвалою від 21.06.2018 р. відхилив таку заяву прокурора про залишення позову без розгляду, керуючись ч. 4 ст. 55 та ст..169 ГПК України.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі за результатом розгляду заяви прокурора, оскільки в даному випадку така заява прокурора про залишення позову без розгляду має значення у зв'язку з позицією позивача, який відмовився підтримувати первісний позов прокурора. За наведених обставин в їх сукупності первісний позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі АТ КБ Приватбанк підлягає залишенню без розгляду згідно з ч. 4 ст. 55, п.9 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права при наданні оцінки діям прокурора та ПАТ КБ "Приватбанк", рішення Господарського суду Житомирської області по суті первісного позову та ухвала суду від 21.06.2018 р. у справі № 906/1101/17 підлягають скасуванню згідно з п.4 ч.1 ст.277 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, відповідно до норм ст. 269 ГПК України колегія суддів переглядає рішення у даній справі в межах вимог та доводів скаржників Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Заступника Генерального прокурора, тобто - правомірності/неправомірності постановлення судом першої інстанції рішення по суті первісного позову за наявності підстав і заяви про залишення первісного позову Заступника Генерального прокурора без розгляду. В іншій частині рішення господарського суду Житомирської області не оскаржено, і колегія суддів не вбачає підстав для його перегляду, зміни чи скасування.

В апеляційній скарзі заступник Генерального прокурора просить також судові витрати покласти на відповідача.

Колегія суддів не вбачає підстав для такого розподілу судових витрат з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги прокурором, судом враховуються норми ст..123, 129-130 ГПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Спір за первісним позовом прокурора не вирішений по суті, і підстав для покладення на відповідача судових витрат прокурора у випадку залишення позову без розгляду за його заявою не передбачено також нормами ст..ст.129-130 ГПК України.

Тому заява прокурора про покладення на відповідача судових витрат залишена колегією суддів без задоволення.

Керуючись ст. ст. 226, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та Заступника Генерального прокурора задоволити. Рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 р. в частині відмови в задоволенні первісного позову прокурора про розірвання кредитного договору від 20.10.2016 №4Д16092Г та стягнення 3844718072,28 грн. та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 21.06.2018 р. у справі № 906/1101/17 скасувати.

Позов Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дрім-Компані" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 фінансів України та Національного банку України про стягнення 3844718072,28 грн. та розірвання кредитного договору від 20.10.2016 р. № 4Д16092Г - залишити без розгляду.

В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2018 р. у справі № 906/1101/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Матеріали справи № 906/1101/17 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 23 січня 2019 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.