Рішення

від 22.01.2019 по справі 904/1807/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019м. ДніпроСправа № 904/1807/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ", м. Дніпро

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Третьої особи-2 без самостійних вимог на боці Відповідача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот", м. Київ

про визнання договору укладеним

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 7/10-100 від 17.01.2018 р.

Від відповідача ОСОБА_2 адвокат за ордером 937/000050 від 30.05.2018 р.

Від третьої особи 1 не з'явився

Від третьої особи 2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (далі-Позивач) 02.05.2018 року звернулася з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" (далі-Відповідач), за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в якому просить суд визнати договір між Дніпровською міською радою (код ЄДРЮОФОП 26510514, просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (код ЄДРЮОФОП 40506253, просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) та Дочірнім підприємством «Дніпропетровський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" (код ЄДРЮОФОП 32616280, вул. Амур-Гавань, 11, м. Дніпро, 49021) про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним на умовах, передбачених ОСОБА_3 залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженим рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14, в редакції Позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ", як замовник об'єкта: Реконтрукція з модернізацією складуц для перевалки експортних вантажів по вул.. Амур-Гвань, 11", згідно зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ДП 14211075126 від 10.11.2011, в порушення вимог чинного законодавства, не забезпечив пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладання відповідного договору та не підписав надісланий Позивачем примірник вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 (суддя Кеся Н.Б.) прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 31.05.2018.

В судовому засіданні 31.05.2018 оголошено перерву до 19.06.2018.

18.06.2018 Відповідач надав клопотання про заміну неналежного відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду, в якому просить суд: замінити первісного Відповідача - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32616280, місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11), належним відповідачем - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків) та матеріали справи №904/1807/18 передати за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Ухвалою від 19.06.2018 залучено до участі у справі у якості Третьої особи-2 без самостійних вимог на боці Відповідача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків) та відкладено підготовче засідання на 03.07.2018.

Відповідач 25.06.2018 повторно надіслав до суду клопотання про заміну неналежного Відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду, в якому просить суд: замінити первісного Відповідача - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32616280, місцезнаходження: 49021, м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11), належним Відповідачем - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 8). Матеріали справи №904/1807/18 передати за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

02.07.2018 Позивач надав заперечення проти клопотання про заміну неналежного Відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду, в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання Відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду у повному обсязі.

Також, 02.07.2018 Відповідач надав пояснення до клопотання про заміну неналежного Відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду.

Ухвалою від 03.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче судове засідання відкладено на 12.07.2018.

06.07.2018р. Відповідач надіслав до суду заяву про заміну неналежного Відповідача, в якій повідомив суд про наступне:

- 20.04.2011р. черговими (річними) загальними зборами акціонерів АСК "УКРРІЧФЛОТ", як власником та головною компанією, було прийнято рішення про припинення ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ" (ідентифікаційний код 32616280) шляхом приєднання до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ" (ідентифікаційний код 00017733);

- на виконання вищевказаного рішення Загальних зборів акціонерів АСК "УКРРІЧФЛОТ", була припинена будь-яка господарська діяльність ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ", скорочено працівників, закриті банківські рахунки, розглянуті всі заявлені вимоги кредиторів та складено передавальний акт і баланс;

- 30.11.2012р. між ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ" та АСК "УКРРІЧФЛОТ" було підписано Передавальний акт, затверджений рішенням Наглядової ради АСК "УКРРІЧФЛОТ" від 30.11.2012р.;

- відповідно до передавального акту від 30.11.2012р., внаслідок припинення ДП "Дніпропетровський річковий порт" шляхом приєднання до АСК "УКРРІЧФЛОТ", згідно із рішенням чергових (річних) загальних зборів акціонерів АСК "УКРРІЧФЛОТ", АСК "УКРРІЧФЛОТ" став єдиним та повним правонаступником всього майна, всіх майнових та немайнових прав та обов'язків ДП "Дніпропетровський річковий порт", включаючи права та обов'язки щодо всіх кредиторів та боржників ДП "Дніпропетровський річковий порт", а також включаючи права та зобов'язання, які оспорюються як в судовому так і в позасудовому порядку;

- все передане за Передавальним актом майно, в тому числі - будівля складу для перевалки експортних вантажів, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за АСК "УКРРІЧФЛОТ", переоформлене на АСК "УКРРІЧФЛОТ" і право на користування земельними ділянками;

- таким чином, АСК "УКРРІЧФЛОТ" даною заявою підтверджує, що з 30.11.2012р. правонаступником ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ", зокрема щодо об'єкту нерухомості - складу для перевалки експортних вантажів, згідно Декларації про готовність до експлуатації об'єкта за №ДП 14211075126 від 10.11.2011 р., в тому числі будь-яких прав та обов'язків, включаючи права замовника на даний об'єкт та будь-яких спорів, що з них виникають - є виключно АСК "УКРРІЧФЛОТ";

- з огляду на викладене, всі спори та вимоги, що виникають у будь-яких осіб, повинні бути пред'явлені до АСК "УКРРІЧФЛОТ", як єдиному та повному правонаступнику ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ";

- так, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення справи №904/1807/18 з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства, просимо суд вирішити питання про заміну ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ" на належного відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "УКРРІЧФЛОТ", ідентифікаційний код 00017733, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 8.

Відповідач 13.07.2018р. надав заяву щодо поважності причини неможливості надання відзиву та доказів в його обґрунтування враховуючи те, що всі документи на даний час перебувають в АСК "УКРРІЧФЛОТ" та не передані ДП "Дніпропетровський річковий порт", у ДП "Дніпропетровський річковий порт" відсутня об'єктивна можливість, що не залежить від Відповідача, сформувати правову позицію та підготувати відзив на позовну заяву, стосовно не визнання позовних вимог в повному обсязі, а також надати суду і учасникам справи докази в його обґрунтування, у зв'язку з чим просить визнати дані причини поважними.

13.07.2018 представник Третьої особи-1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що в частині 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наведений вичерпний перелік об'єктів у разі будівництва яких, замовник не залучається до пайової участі в розвитку інфраструктури.

Об'єкт Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амут-Гавань, 11 , який введений в експлуатацію ДП Дніпропетровський річковий порт АСК УКРРІЧФЛОТ не відносяться до об'єктів, зазначених в даному переліку. Отже замовник зобов'язаний взяти участь в створенні і розвитку інфраструктури.

Також Третя особа-1 зазначає, що укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язковим до виконання Закону. Відповідач повинен був звернутися до міської ради з заявою про укладення договору про пайову участь.

Відповідач не звернувся до міської ради з метою укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації, що є порушенням обов'язку, який прямо передбачений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Не укладення договору до введення об'єкта в експлуатацію, не є підставою для звільнення забудовника від пайової участі у розвитку інфраструктури.

Ухвалою від 13.07.2018 відкладено підготовче засідання на 02.08.2018.

Також ухвалою від тієї ж дати в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" про заміну неналежного відповідача та передачу справи на розгляд іншого суду відмовлено.

25.07.2018 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2018 у справі №904/1807/18.

Розпорядженням № 499 від 26.07.2018 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018, у зв'язку з тим, що суддя Кеся Н.Б. знаходиться у відпустці, справу №904/1807/18 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

На підставі викладеного, суд ухвалою від 26.07.2018 прийняв справу № 904/1807/18 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та зупинив провадження у справі до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.

12.10.2018 Відповідачем надано до суду заяву в якій повідомлено, що він звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. ОСОБА_4 для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

До зазначеної заяви відповідачем додано: копію заяви від 20.09.2018 за вих. № 2-20/09/19(2272); копію рахунку № 2339 від 28.09.2018 на суму 6 006,00 грн., який виставлений на ім'я Адвокатського об'єднання "Смирнов, Тарасович та партнери"; копію платіжного доручення № 1364 від 28.09.2018; копію листа АСК "Укррічфлот" від 19.09.2018 за вих. 08-1-1-03/98; копію ордеру на надання правової допомоги серії ДП №937/000050 від 30.05.2018

Відповідач в заяві від 20.09.2018 № 2-20/09/19(1807) адресованій Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса просив останнього виставити рахунок на оплату експертизи на ім'я Адвокатського об'єднання "Смирнов, Тарасович та партнери".

Також, 12.10.2018 відповідач надав відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивачем не враховано, що відповідач є підприємством річкового транспорту, тобто є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави, а отже, відповідно до чинного на час спірних відносин законодавства, не підлягав залученню до пайової участі. ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "УКРРІЧФЛОТ" - є підприємством річкового транспорту, тобто є складовою частиною транспортної і виробничої (з огляду на вантажний характер діяльності порту, діяльність промислового добування піску, а також наявність спеціалізованого зернового елеватору, який при суворому дотриманні технологічних процесів є завершальним етапом виробництва зерна) інфраструктури держави.

Крім того, відповідач вказав на те, що позивач не правильно здійснив розрахунок величини пайової участі, викладений у додатку №1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра. Розрахунок позивача в додатку №1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра, розрахунок не відповідає приписам ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимогам прийнятого самим же позивачем ОСОБА_3 № 5/14.

Відповідач у відзиві на позов звернув увагу на те, що він не може виступати належним відповідачем у даній справі, отже підлягає заміні на АСК "УКРРІЧФЛОТ", з передачею справи для розгляду іншому суду за територіальною підсудністю.

Також відповідач просив застосувати строки позовної давності.

22.10.2018 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що на підтвердження того, що об'єкт "Реконструкції з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 не є таким, що не залучається до пайової участі, та відноситься до зазначених об'єктів в межах землекористування, відповідачем не надано жодного доказу.

Також позивач вказав на те, що розмір пайової участі для одиниці створеної потужності 0,0 грн. для об'єктів з функціональним призначенням: промисловість, транспорт, зв'язок, мережі та об'єкти інженерної інфраструктури, не може застосовуватися для зазначеного об'єкту нерухомого майна.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що не укладення договору до введення об'єкта в експлуатацію не є підставою для звільнення забудовника від пайової участі у розвитку інфраструктури, оскільки підстави звільнення, встановлені ч. 4 ст. 40 Закону, є вичерпним і така підстава, як не укладення договору до прийняття об'єкта в експлуатацію, відсутня.

До того ж строк, визначений Законом для укладення договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, - встановлено саме для виконання сторонами приписів Закону за власним обопільним волевиявленням. Таким чином, невиконання свого обов'язку замовником в частині звернення з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування свідчить про порушення саме замовником порядку, і, як наслідок недотримання обома сторонами імперативу обов'язкового укладення договору. Втім таке недотримання не позбавляє орган місцевого самоврядування звернутись поза межами встановленого у Закону строку до суду з відповідним позовом, оскільки зазначений у законі строк для укладення договору та кінцевий термін укладення договору не є присічним, та не є позовною давністю.

У відповіді на відзив позивач вказав на те, що правонаступництво вважається здійсненим саме з моменту виключення юридичної особи - попередника з вказаного реєстру, наявність передавального акту від 30.11.2012 не може слугувати підставою для заміни сторони у судовому провадженні.

Щодо застосування строків позовної давності, позивач зазначає, що декларація зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 10.11.2011. Отже, норма закону, якою визначено необхідність сплати коштів пайової участі саме "до прийняття об'єкту в експлуатацію" почала діяти з 01.01.2013.

В період з 10.11.2011 по 01.01.2013 сплата коштів пайової участі не залежала від моменту прийняття об'єкта в експлуатацію. Фактично в цей період встановлено відстрочення виконання зобов'язання на підставах. встановлених законом, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України зупиняє перебіг позовної давності.

Позивач також звертає увагу на те, що декларація зареєстрована дозвільним органом - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та передана для видачі суб'єкту господарювання (відповідачеві) через державного адміністратора в порядку ч. 4 ст. 5 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності в редакції цього закону станом на 25.11.2011.

21.11.2018 відповідач надав до суду клопотання про приєднання доказів, в якому просить:

- приєднати до матеріалів справи № 904/1807/1, в якості доказу, висновок будівельно-технічної експертизи № 22272 від 17.10.2018, складений експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України;

- здійснити розподіл судових витрат, в тому числі витрат на проведення вищевказаної експертизи, за результатами вирішення справи № 904/1807/18 по суті.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2018 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2018 у справі № 904/1807/18 залишено без змін.

28.11.2018 справа повернулась на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 29.11.2018 поновлено провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 17.12.2018.

14.12.2018 Позивач наддав додаткові пояснення в яких зазначив, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 (далі - декларація) зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 10.11.2011 за № ДП 14211075126.

Об'єкт будівництва Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 , замовником якого є відповідач, не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, ліній об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України Про будівельні норми державні будівельні норми це нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, застосування будівельних норм або їх окремих положень, який є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які проводять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність в силу ст. 11 Закону України Про будівельні норми .

Згідно з ДБН А.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво Лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури є наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (п. 3.9.); об'єкт виробничого призначення - об'єкт сфери матеріального виробництва (п. 3.13).

Відповідно до декларації реконструйовано з модернізацією та прийнято в експлуатацію будівлю складу для перевалки експертиних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11, загальною площею 1 160 кв.м. В зареєстрованій декларації,де замовником (забудовником) є Дочірнє підприємство Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот , не мітиться інформація, що цей об'єкт є об'єктом виробничого призначення.

Згідно з відомостями декларації визначено код об'єкта відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 - 1258.8 (склади універсальні).

Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день декларація не скасована. Відомості, зазначені у декларації щодо класифікації будівель та споруд, прийнятих в експлуатацію, не спростовані. Лише той факт, що розташування зазначеного об'єкту будівництва на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням: Землі водного транспорту і здійснення власником об'єкта будівництва діяльності, віднесеної за кодом виду економічної діяльності до транспортної галузі, не змінює цільове призначення об'єкту будівництва.

Позивач стверджує, що наявна в матеріалах справи копія висновку будівельно-технічної експертизи від 17.10.2018 № 22272, відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України, для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що направлення відповідачем листа міському голові і прийняття рішення виконавчим органом не є належним підтвердженням обізнаності про це представницького органу - Дніпровської міської ради.

Стосовно строків звернення до суду, позивач зазначив, що з 16.11.2016, у зв'язку з появою певної правової позиції щодо можливості укласти договір про пайову участь і після прийняття об'єкта в експлуатацію, Дніпровська міська рада змогла реалізувати право на звернення до суду, яке вважала втраченим.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності набрав чинності з дня його опублікування 12.03.2011.

Обов'язок кожного замовника будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначений частиною 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка також набрала чинності з 12.03.2011.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури (ч. 5 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Частиною 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якою визначено момент сплати коштів пайової участі, а саме до прийняття об'єкту в експлуатацію , набрала чинності з 01.01.2013 (п. 3 ч. Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5. ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Декларація зареєстрована в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 10.11.2011.

Норма закону, якою визначено необхідність сплати коштів пайової участі саме до прийняття об'єкту в експлуатацію , почала діяти з 01.01.2013.

Позивач зазначає, що в період з 12.03.2011 по 01.01.2013 сплата коштів пайової участі не залежала від моменту прийняття об'єкта в експлуатацію. Фактично в період з 12.03.2011 по 01.01.2013 законодавцем було встановлено відстрочення виконання зобов'язання на підставах, встановлених законом, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України зупиняє перебіг позовної давності.

Крім того, позивач вказує на те, що у разі виникнення обставин, встановлених частиною 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У період з 14.01.2009 по 27.10.2016 в повноважних органах місцевого самоврядування в галузі містобудування та архітектурного контролю відбувались значні законодавчі зміни, які позбавили Дніпропетровську міську раду реальних функцій контролю за прийняттям об'єктів до експлуатації, що є підставою зупинення перебігу позовної давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 17.12.2018 підготовче судове засідання відкладено до 15.01.2019.

10.01.2019 Відповідач надав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.01.2019.

У судовому засіданні 22.01.2019 позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Треті особи -1 та -2 у судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 22.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2011 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 14211075126.

За змістом даних розділу 11 декларації, місцезнаходження об'єкта: м. Дніпропетровськ, вул. Амур-Гавань, 11, дата початку будівництва - 19.10.2011, дата закінчення будівництва - 31.10.2011, строк введення об'єкта в експлуатацію: листопад 2011 року.

У розділі 12 декларації "Техніко-економічні показники об'єкта" визначена загальна площа будівлі - 1160 кв.м.

Як зазначено у позові, про наявність декларації № ДП 14211075126 від 10.11.2011 про готовність об'єкта до експлуатації Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради повідомив Дніпровську міську раду (далі - позивача) листом від 04.04.2018 № 10/13-183 (т.1 а.с. 39-40).

Згідно декларації № ДП 14211075126 від 10.11.2011 об'єкт Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 введений в експлуатацію.

Однак, до введення об'єкту в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та Дочірнім підприємством Дніпропетровський річковий порт Акціонерної судноплавної компанії УКРРІЧФЛОТ (далі - відповідач) не укладався. Відповідач (замовник будівництва) не звертався до міської ради до введення об'єкту в експлуатацію щодо укладення відповідного договору, обов'язок укладення якого визначений ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Про наявність декларації № ДП 14211075126 від 10.11.2011 Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради стало відомо після надходження запиту Дніпровської міської прокуратури №3 в грудні 2017 року,

Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради розраховано розмір внеску ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК УКРРІЧФЛОТ на пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста у сумі 392 080,00 грн. без ПДВ.

Звернень щодо укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра від відповідача не надходило.

Листом від 15.02.2018 № 10/15-83 Дочірньому підприємству "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії УКРРІЧФЛОТ направлено пропозицію про укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра (т. 1 а.с. 46-47).

Листом від 20.03.2018 № АО-102 (вх. № 15/108 від 26.03.2018) Відповідач повідомив департамент, що не погоджується з умовами запропонованого проекту договору та направив протокол розбіжностей, договір не підписав (т. 1 а.с. 48-50).

У відповідь на вказаний лист Відповідачу запропоновано звернутись до департаменту для узгодження питань, викладених у протоколах розбіжностей (лист № 10/15-174 від 30.03.2018 (т. 1 а.с. 54-55).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач посилається на те, що відповідач проект договору не підписав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Укладення господарського договору за приписами частини третьої статті 179 Господарського кодексу України є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Законом України "Про регулювання містобудівельної діяльності" врегульовані правові та організаційні основи містобудівельної діяльності в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Вичерпний перелік замовників об'єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, визначений ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Законом України від 22.03.2012р. № 4570-IV частину 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено п.9, згідно якого до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 40 Закону, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 40 Закону, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Пунктом 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України № 4570-VI встановлено наступне: якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

З урахуванням вищевказаного, укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту для відповідача є обов'язковим і саме відповідач повинен був звернутися до міської ради з заявою про укладання договору.

В той же час, на міську раду Закон покладає обов'язок у строк не більше ніж 15 робочих днів, з дня реєстрації звернення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, укласти відповідний договір.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до міської ради з метою укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, що є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено Законом.

Суд звертає увагу на те, що не укладання договору до введення об'єкта в експлуатацію, не є підставою для звільнення забудовника від пайової участі у розвитку інфраструктури, оскільки підстави звільнення встановлені ч. 4 ст. 40 Закону і є вичерпними і така підстава, як не укладення договору до прийняття об'єкта в експлуатацію відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 179 передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Оскільки спір виник при укладанні договору, укладання якого є обов'язковим на підставі закону, то даний спір підлягає вирішенню судом.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що належним Відповідачем по даній справі є Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" оскільки ДП "Дніпропетровський річковий порт" знаходиться в стані припинення, а відповідно до складеного передавального акту єдиним правонаступником майна та усіх прав і обов'язків дочірнього підприємства є АСК "Укррічфлот".

Відповідні клопотання були подані Відповідачем під час підготовчого провадження та в їх задоволенні відмовлено з підстав, передбачених ст. 48 ГПК України.

В обґрунтування своїх заперечень стосовно відсутності підстав для залучення ДП «Дніпропетровський річковий порт» до пайової участі у розвитку інфраструктури міста, Відповідач посилається на п. 9. ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , та зазначає, що його підприємство є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави, а отже, на об'єкт Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 не може бути нарахована пайова участь.

В силу приписів п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що об'єкт - Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 за призначенням віднесено до об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, Відповідач суду не подав.

Крім того, про відсутність таких доказів, свідчить факт звернення Відповідача до відповідного інституту судових експертиз з метою визначення функціонального призначення вищевказаного об'єкта (т. 2 а.с. 84-92).

У висновку будівельно-технічної експертизи № 22272 зазначено:

1. Функціональне призначення об'єкту Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів станом на момент подачі декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що належить до ІІ категорії складності, зареєстрованого у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровсьій області за № ДП 14211075126 від 10.11.2011 та станом на сьогоднішній час, за усіма характеристиками та складовими, відповідає спорудам транспортної інфраструктури відповідного напрямку.

2. Оскільки об'єкт Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів (Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що належить до ІІ категорії складності, зареєстрованого у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області за № ДП 14211075126 від 10.11.2011) функціонально та конструктивно взаємопов'язаний з іншими спорудами вантажного річкового порту, які використовуються для ведення основної діяльності, у тому числі з перевалки металопрокату, великовантажних контейнерів, ваговитих вантажів, вугілля, коксу, піску, каменю та мінерально-будівельних вантажів, що тісно пов'язані з місцем розташування вантажного річкового порту з відповідним до земельного законодавства використанням земельної ділянки з цільовим призначенням внутрішній водний транспорт , розташованої на лівому березі річки Дніпро в затоні ім. Кірова, тому вищевказаний об'єкт, за усіма характеристиками та складовими, відповідає типу споруд транспортної інфраструктури відповідного напрямку.

В пункті 2.11 ОСОБА_3 5/14 визначено розрахунок пайової участі при новому будівництві.

Додатком 1 до ОСОБА_3 5/14 встановлено нормативи розміру пайової участі замовників (забудовників) у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська для одиниці створеної потужності.

В пункті 3 таблиці Додатка 1 до ОСОБА_3 №5/14 визначено, що для об'єктів з функціональним призначенням «Промисловість, транспорт, зв'язок, мережі та об'єкти інженерної інфраструктури» розмір пайової участі для одиниці створеної потужності (грн.) становить 0,0.

До складу транспортної інфраструктури належать залізниці, залізничні вузли й станції, автомобільні дороги, автомагістралі, вулиці, авіалінії та аеропорти, річкові шляхи й порти, морські порти, канатні дороги, монорейкові шляхи, складські та ремонтні заклади, вантажні термінали

Як вбачається з офіційного сайту Міністерства інфраструктури України, водний транспортний комплекс є багатофункціональною структурою, що задовольняє потреби національної економіки у транспортному забезпеченні. Морські та річкові порти є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури держави з огляду на їх розташування на напрямках міжнародних транспортних коридорів. Від ефективності функціонування портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Згідно ст.27 Закону України «Про транспорт» до складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про транспорт» до земель річкового транспорту належать землі, надані в користування під: порти, спеціалізовані причали, пристані і затони з усіма технічними спорудами та устаткуваннями, що обслуговують річковий транспорт; пасажирські вокзали, павільйони і причали; судноплавні канали, судноплавні, енергетичні та гідротехнічні споруди, службово-технічні будівлі; берегоукріплювальні споруди й насадження; спеціальні насадження для вирощування деревини, в тому числі ділової; вузли зв'язку, радіоцентри і радіостанції; будівлі, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, майстерні, судноверфі, відстійно-ремонтні пункти, склади, матеріально-технічні бази, інженерні мережі, службові та культурно-побутові приміщення, інші об'єкти, що забезпечують роботу річкового транспорту.

ДП «Дніпропетровський річковий порт» розташований за адресою: м. Дніпро вул. Амур-Гавань, 11 на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням: «Землі водного транспорту» .

Види діяльності, які здійснюються ДП «Дніпропетровський річковий порт» згідно КВЕД (т.1, а.с.73) становлять: 52.24 - транспортне оброблення вантажів; 52.22 - допоміжне обслуговування водного транспорту;. 52.10 - складське господарство; 50.40 - вантажний річковий транспорт (основний); 47.19 - інші види роздрібної торгівля в неспеціалізованих магазинах; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну.

Слід зазначити, що до транспортної інфраструктури належить сукупність споруд, системи мереж сполучень усіх видів транспорту, що задовольняють потреби населення та виробництва у перевезеннях пасажирів і вантажів.

З цих підстав суд доходить висновку, що об'єкт будівництва Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 є об'єктом транспортної інфраструктури ДП Дніпропетрвоський річковий порт , а тому розрахунок позивача, який викладений в Додатку 1 до договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфрастуктури м. Дніпра суперечить нормам ч.1 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимогам ОСОБА_3 № 5/14.

Вказане спростовує посилання позивача на те, що об'єкт будівництва Реконструкція з модернізацією складу для перевалки експортних вантажів по вул. Амур-Гавань, 11 , замовником якого є відповідач, не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За наведених обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Вирішуючи питання початку перебігу строку позовної давності, суд приймає до уваги наступне.

Частинами 1, 2 статті 36 Закону встановлено, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (ч.1 ст.39 Закону).

В матеріалах справи наявна, надана сторонами копія декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, з якої вбачається, що зазначена декларація зареєстрована в Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю у Дніпропетровській області від 10.11.2011 та отримана Центром дозвільних процедур „Єдине вікно» Дніпропетровської міської ради 10.11.11 вхідним № 1734 ДАБК .

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання, містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовникам про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Даний строк, який визначений Законом для укладення договору пайової участі у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлений для добровільного виконання стороною вказаного обов'язку. В разі неподання такої заяви та неукладання договору про пайову участь до введення об'єкту будівництва до експлуатації, з моменту введення такого об'єкта в експлуатацію починається перебіг загальної позовної давності.

Враховуючи те, що про введення об'єкту будівництва в експлуатації на підставі декларації про готовність об'єкта від 10.11.11 № ДП 14211075126 Позивач в особі його органу (Центру дозвільних процедур „Єдине вікно» Дніпропетровської міської ради) був обізнаний з 10.11.2011 року, Дніпровська міська рада мала довідатись про порушення права на укладення договору пайової участі та про особу порушника ще 10.11.2011 року.

В той же час, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про укладення спірного договору лише 02.05.2018, тобто, поза межами загального строку позовної давності про застосування якої заявлено Відповідачем у справі та не довів існування обставин, які можуть свідчити про зупинення перебігу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладено в постанові Верховного Суду по справі № 904/8827/17 від 21.08.2018 року.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пропуск строку позовної давності позивач пояснює тим, що у період з 14.01.2009 по 27.10.2016 в повноважних органах місцевого самоврядування в галузі містобудування та архітектурного контролю відбувались значні законодавчі зміни, які позбавили Дніпровську міську раду реальних функцій контролю за прийняттям об'єктів до експлуатації, що є підставою зупинення перебігу позовної давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України. Про що позивач зазначає у відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Однак, жодного доказу в обґрунтування цього позивачем не надано.

Як вбачається з системи Діловодство спеціалізованого суду Дніпровська міська рада неодноразово зверталась до суду з подібними позовами (справи № 904/1806/18, № 904/2272/18), тому посилання позивача щодо неможливості своєчасного звернення з позовом до суду у встановлені строки позовної давності, суд сприймає критично.

Разом з цим, позивач звернувся з позовом до суду 02.05.2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Але, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Тому позовна давність не підлягає застосуванню у зв'язку з необґрунтованістю позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, а отже встановлено відсутність порушеного права позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про здійснення розподілу витрат на проведення експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідач в підтвердження оплати за експертизу надав рахунок № 2339 від 28.09.2018 на суму 6 006,00 грн., який виставлений на ім'я Адвокатського об'єднання "Смирнов, Тарасович та партнери" та платіжне доручення № 1364 від 28.09.2018 на суму 6 006,00 грн. (т. 2 а.с. 30, 31).

В пояснення виставлення рахунку № 2339 від 28.09.2018 на суму 6 006,00 грн. на ім'я Адвокатського об'єднання "Смирнов, Тарасович та партнери" відповідач надав заяву від 20.09.2018 № 2-20/09/19(1807) адресовану Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса (т. 2 а.с. 28-29).

Як вбачається з зазначеної заяви, відповідач просив Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса рахунок на оплату виставити на Адвокатське об'єднання "Смирнов, Тарасович та партнери".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 1 762,00 грн. та витрат на проведення експертизи - 6 006,00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог за позовом Дніпровської міської ради до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ", Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, Третя особа-2 без самостійних вимог на боці Відповідача - Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот", про визнання договору укладеним - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Позивача.

Стягнути з Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "УКРРІЧФЛОТ" (49021, м. Дніпро, вул. Амур-Гавань, 11, код ЄДРПОУ 32616280) 6 006,00 грн. (шість тисяч шість грн. 00 коп.) витрат на проведення експертизи, про що витати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.01.2019

Суддя ОСОБА_5