Ухвала

від 24.01.2019 по справі 927/471/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 січня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/471/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді С.В.Белова, розглянувши матеріали скарги №03/03 від 11.01.2019 заявника: Менського районного центру зайнятості, вул. Червона Площа, 1а м. Мена, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 21404888 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 (вул. Старобілоуська, 25а, м. Чернігів, 14017) по справі за позовом Менського районного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 21404888, вул. Червона площа, 1а, м. Мена, Чернігівська область, 15600 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, код ЄДРПОУ 40378209, проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14005 про стягнення 34399,87грн. від заявника: ОСОБА_2, представник Менського РЦЗ, заступник начальника юридичного відділу Чернігівського обласного центру зайнятості від ДВС: ОСОБА_1, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від відповідача: не з явився У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.08.2018 по справі № №927/471/18 за позовом Менського районного центру зайнятості до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення матеріальної шкоду у сумі 34399,87грн. позов задоволено повністю та стягнено з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь Менського районного центру зайнятості 34399,87грн матеріальної шкоди та 1762,00грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 по справі №927/471/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2018 залишено без змін.

16.01.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла скарга Менського районного центру зайнятості від 11.01.2019 № 03/03 на дії державного виконавця (надалі - Скарга), згідно якої скаржник просить:

визнати рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.01.2019 вих. №169 незаконним;

скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.01.2019 вих. №169 і зобов язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області поновити порушене право заявника та прийняти до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області виданого 13.09.2018 по справі №927/471/18 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

В обгрунтування Скарги скаржник посилається на порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства України при прийнятті рішення щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, зокрема ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2019 розгляд скарги призначений в судовому засіданні на 24.01.2019; встановлений процесуальний строк до - 23.01.2019 включно для подання:

- головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 відзиву на скаргу - до 23.01.2019р. включно.

- Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України письмових пояснень щодо скарги стягувача.

22 січня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 поданий відзив на скаргу на рішення державного виконавця від 21.01.2019 № 607, зі змісту якого вбачається, що головний державний виконавець заперечує проти скарги та вважає її безпідставною та необґрунтованою, посилаючись на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постанові від 24.06.2015 №3-217гс15 та постанові від 08.07.2015 №3-316гс15, відповідно до яких державні виконавці не мають законних підстав проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами у справах, в яких боржниками є державні органи. А стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

У поданому відзиві головний державний виконавець Бабенко В.М. просить суд відмовити Менському районному центру зайнятості в задоволенні скарги в повному обсязі.

На електронну адресу Господарського суду до початку судового засідання 24.01.2019 від Чернігівського об єднаного управління Пенсійного фонду України надійшло клопотання №2361/84 від 24.01.2019, у якому він заперечує проти поданої скарги, аргументуючи тим, що відповідно до частини 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а тому державним виконавцем було правомірно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Також у своєму клопотанні просить суд розглянути справу буз участі його представника.

В судовому засіданні 24.01.2019 господарський суд заслухав пояснення представника Менського РЦЗ та державного виконавця щодо поданої скарги та відзиву на неї.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника заявника та головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ.

За позовом Менського районного центру зайнятості до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення матеріальної шкоду у сумі 34399,87грн. позов задоволено повністю та стягнено з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь Менського районного центру зайнятості 34399,87грн матеріальної шкоди та 1762,00грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 по справі №927/471/18 рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2018 залишено без змін.

13.09.2018 року на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 23 серпня 2018 року був виданий відповідний наказ.

30.11.2018 стягувачем було подано заяву про виконання наказу № 927/471/18 від 13.09.2018 року до Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області, у відповіді, на яку органом Казначейства зазначено підстави повернення виконавчого документа стягувачеві.

Листом від 03.01.2019 №04-09/25 Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області повернуто виконавчий документ стягувачеві, як такий, що не відповідає вимогам передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» та боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства, а в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.

09.01.2019 року стягувач Менський районний центр зайнятості пред'явив наказ № 927/471/18 від 13.09.2018 року до виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2018.

11.01.2019 року за вхідним номером 2 на адресу Менського районного центру зайнятості надійшло повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (відтиск штампу товариства на копії повідомлення).

У відповідності з ст. ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1. ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках і приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частина 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, то здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, органи та установи, зазначені в частинах першій - третій статті 6 Закону, не є органами примусового виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

У відповідності до Постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок № 845) рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Дана постанова визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 боржником є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно з пунктом 3 постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, органи Державної казначейської служби України виконують судові рішення щодо боржників, відповідні рахунки яких відкриті у органах Казначейства.

Судом встановлено, що державний виконавець, у поданому відзиві, посилається на постанову Верховного Суду України, від 24.06.2015 №3-217гс15 та постанову від 08.07.2015 №3-316гс15, відповідно до яких у боржника, фінансування та матеріальне забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і боржник отримує фінансування із загального фонду державного бюджету та обслуговується в Державному казначействі України, а власні надходження боржника є доходами спеціального фонду державного бюджету.

Відповідно до листа наданого Управління державної казначейської служби України в м. Чернігові Чернігівської області від 03.01.2019 № 04-09/25, що був доданий до скарги на рішення державного виконавця, на ім'я органів Пенсійного фонду України в органах Казначейства відкрито рахунок 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» .

Згідно з ч.3 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені -законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, рахунки відкриті в органі Казначейства, використовуються виключно для зарахування коштів єдиного внеску.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного Фонду України проводиться не через рахунки відкриті в органах казначейства, а через рахунки відкриті в установах банків. Згідно п.2 ст.76 Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банк.

Чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів здійснювати списання коштів з рахунків боржника відкритих в банківських установах, натомість такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» .

Пункт 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» конкретизує особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду, а саме: Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобовязання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. В той же час п.2 ст.2 встановлює, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є, зокрема, державний орган.

У відповідності з ст. ст. 74, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає повідомлення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.01.2019 незаконним, і таким, що не відповідає положенням п.9 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому вимоги скаржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 339, 343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Менського районного центру зайнятості від 11.01.2019 № 03/03 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.01.2019 вих. №169 у справі №927/471/18 задовольнити.

2.Визнати неправомірним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.01.2019 вих. №169 у справі №927/471/18.

3.Зобовязати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2018 по справі №927/471/18 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь Менського районного центру зайнятості 34399,87грн матеріальної шкоди та 1762,00грн судового збору.

4.Копію даної ухвали надіслати сторонам та головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1

Ухвала складена та підписана 25 січня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В.Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/