Постанова

від 23.01.2019 по справі 318/1268/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.01.2019 Справа № 318/1268/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 318/1268/18Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В. Пр. № 22-ц/807/732/19Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання свідоцтва про права на спадщину недійсним та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке видане державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Т.П. 28.09.2017 року і зареєстрованого в реєстрі за № 430 та скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що її батьками були ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Шлюб батьки уклали 26.07.1975 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - мати ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яку прийняла ОСОБА_3 (на момент прийняття спадщини мала прізвище ОСОБА_7) ОСОБА_8 відкрита спадкова справа № 206, матеріали якої маються в цивільній справі № 318/2459/17. На момент розгляду вказаної справи спадкова справа № 206 нотаріусом не закрита, оскільки свідоцтва про права на спадщину видані не були через невизначеність кола спадкоємців та документів, що підтверджують права спадкодавця ОСОБА_9 на належне їй за життя майно. Заповітів ОСОБА_5 не складала, тому спадщина відкрилася за законом. 09 червня 2016 року помер ОСОБА_6 - батько ОСОБА_3 За фактом смерті ОСОБА_6 була відкрита спадкова справа № 114/2016 індекс справи 02-14. За життя ОСОБА_6 склав заповіт на ім'я своєї другої дружини ОСОБА_2. ОСОБА_10 вважала, що у батьківській хаті - домоволодінні АДРЕСА_2 їй належить 1/4 частка. Свою позицію позивач обґрунтувала тим, що вказаний житловий будинок батьки придбали у шлюбі, що підтверджується договором купівлі-продажу, який укладено 13.01.1978 року та посвідчено секретарем Водянської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та зареєстровано в Книзі для запису нотаріальних дій під № 22. Житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 придбаний батьками у період шлюбу, він є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6. Позивач зазначає, що після смерті матері - ОСОБА_5, спадщина відкрилася на 1/2 вищевказаного домоволодіння. Спадкоємцями на вказану частку була власно ОСОБА_3 та її батько - чоловік спадкодавця - ОСОБА_6, який заяви до нотаріальної контори про прийняття ним спадщини після смерті дружини не подавав. Вказані факти підтверджуються матеріалами спадкової справи № 206. Спадкова справа надала завідуючою Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Чайкою Т.П. На момент смерті ОСОБА_5 у вказаному будинку проживали та були зареєстрована позивач та її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_11, які завжди вважали вказаний будинок своїм. Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_2 оформила на себе право власності на будинок та земельну ділянку біля нього, про що отримала свідоцтва про права на спадщину за заповітом. Факт оформлення права власності на житловий будинок ОСОБА_3 став відомий лише після того, як остання отримала позов, в якому ОСОБА_2 поставила питання про виселення з будинку ОСОБА_3 та її дітей. Позивач вважала, що державний нотаріус Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайка Т.П. не мала права видавати свідоцтва про право на спадщину, оскільки, по-перше: нотаріус був обізнаний про триваючий спір між спадкоємцями ОСОБА_5 з приводу житлового будинку, по-друге: документ, на підставі якого нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом не відповідає вимогам закону.

Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 30) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2018 року (а.с. 117-123) позов ОСОБА_3 у цій справі задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке видане державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Тетяною Павлівною 28.09.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за №430.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині (задоволення позовних вимог позивача у цій справі) , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 127-134) просила рішення суду першої скасувати в частині визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке видане державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Т.П. 28.09.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за №430 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 704,80 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині; стягнути з ОСОБА_3 на її користь сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 136).

Ухвалою апеляційного суду (а.с.137) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 139).

ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_12 подала відзив на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі (а.с. 149-152).

Ухвалою апеляційного суду (а.с.157) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання ОСОБА_3 (а.с. 156).

У судове засідання 23 січня 2019 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 143-144,148), позивач ОСОБА_3, представник відповідача - ОСОБА_13 та представник третьої особи - Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Позивач ОСОБА_3 та представник відповідача - ОСОБА_13 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили.

Третя особа - Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області подала апеляційному суду заяву (а.с.159-160), в які просила розглядати дану справу апеляційним судом у відсутність нотаріуса.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання позивача ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_13 та представника третьої особи - Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив заяву третьої особи задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутністю відповідача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 (а.с. 20-21), остання - в режимі відеоконференції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, відповідача ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_12, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 та третя особа Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора Запорізької області із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, у тому числі позивач ОСОБА_3 в частині відмови в її позову у цій справі.

Таким чином, предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 і лише в оскаржуємій частині - в частині задоволення позовних вимог позивача у цій справі.

Згідно із ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), скасувати судове рішення…частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення… (п. 2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення , постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі в частині, керувався ст.ст. 16, 1216-1220, 1296, 1297, 1301 ЦК України, ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-81, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України та виходи із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі в частині їх задоволення.

Проте, із такими висновками суду першої інстанції у цій справі можна погодитись лише частково з наступних підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає частково.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом (дочка свідоцтво про народження, копія а.с. 10, прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 23.01.1993 року у зв'язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_14, свідоцтво про укладення шлюбу, копія а.с. 11,який розірвано 13.06.1997 року, але прізвище після розірвання шлюбу залишено ОСОБА_7 , свідоцтво про розірвання шлюбу, копія а.с. 12, змінено на Скакун у зв'язку із укладенням шлюбу 15.01.2005 року із ОСОБА_15, свідоцтво про одруження, копія а.с.13) після смерті спадкодавця (матері) ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть, копія а.с. 14 ).

Позивач ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері - спадкодавця ОСОБА_5

Оскільки, позивач ОСОБА_3 своєчасно (06.08.2004 року), з дотриманням строку, передбаченого ст. 1272 ЦК України, подала Кам'янсько-Дніпровській державній нотаріальній конторі Запорізької області заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї матері - спадкодавця ОСОБА_5 (копія а.с. 38 зворот, яка міститься у матеріалах спадкової справи № 206 а.с. 38-55).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6

Оскільки, судом першої інстанції було правильно встановлено, що зазначений будинок був придбаний батьками позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13.01.1978 року (копія а.с. 21), тобто під час шлюбу останніх (свідоцтво про шлюб від 26.07.1975 року, копія а.с. 9), право власності на будинок було оформлено на ім'я чоловіка (витяг з реєстру про реєстрацію на підставі дублікату договору купівлі-продажу а.с.49), проте даний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в силу вимог ст. 22 КпШС України та розмір часток кожного з подружжя є рівними, тобто по Ѕ (ст. 28 КпШС України).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 спадщину у вигляді Ѕ частини вищезазначеного житлового будинку, окрім позивача ОСОБА_3 , прийняв також в силу вимог ст. 1268 ч. 3 ЦК України чоловік померлого спадкодавця (батько позивача) ОСОБА_6

Звідси, позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (батько позивача) успадкували після смерті спадкодавця ОСОБА_5 по ј частині вищезазначеного житлового будинку.

Проте, право власності на вищезазначене спадкове майно за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 за життя останнього не було оформлено.

31.08.2009 року ОСОБА_6 одружився із відповідачем ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер (свідоцтво про смерть, копія а.с. 41).

20.08.2010 року ОСОБА_6 склав заповіт (а.с.46), яким заповів відповідачу ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день його смерті і на що він за законом буде мати право.

При вищевикладених правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи, на день смерті ОСОБА_6 належало право лише на ѕ частини вищезазначеного житлового будинку (розрахунок: Ѕ частина в порядку поділу майна подружжя + ј частина в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця (дружини) ОСОБА_5).

Саме на це спадкове майно у вигляді 3/4 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 державний нотаріус Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайка Т.П. 28.09.2017 року мала право видати на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Проте, як було правильно встановлено судом першої інстанції у цій справі, 17.08.2017 року нотаріусом було помилково видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом вищезазначений житловий будинок в цілому (а.с. 54).

Однак, суд першої інстанції допустився помилки, вважаючи, що для відновлення порушеного права ОСОБА_3 у цій справі, потрібно визнати недійсним вищезазначене свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2 в цілому.

Визнаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом у тому числі на ѕ частини вищезазначеного житлового будинку, суд першої інстанції порушив права відповідача ОСОБА_2, яка набула це право на законних підставах.

Решта доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 у цій справі є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Рішення Кам'янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 листопада 2007 року (а.с. 63-64) в іншій цивільній справі ЄУН № 2-1164/2007 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини, розподіл спадкового майна, визнання права власності, яким за ОСОБА_3 вже визнавалось право власності на ј частину вищезазначеного житлового будинку в порядку спадкування після смерті спадкодавця (матері) ОСОБА_5, в подальшому було скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06 березня 2008 року (а.с. 65-66) з підстав порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права при його ухваленні, а не у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 не має право на спадщину після смерті матері у вигляді ј частині вищезазначеного житлового будинку.

Ухвала Кам'янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 27 грудня 2008 року (а.с.67) в іншій цивільній справі ЄУН № 2-532/2008 (2-1164/2007) про залишення без розгляду судом першої інстанції вищезазначеного позову позивача ОСОБА_3 через повторну неявку сама по собі у цій справі нічого не спростовує і не підтверджує.

Матеріали іншої цивільної справи ЄУН № 2-532/2008 (2-1164/2007) оглядались судом першої інстанції у цій справі при ухваленні рішення суду першої інстанції у цій справі. Останні також були надані судом першої інстанції апеляційному суду для огляду разом із матеріалами цієї справи та оглянуті апеляційним судом.

ОСОБА_3 успадкувала право на спадщину у вигляді ј частини вищезазначеного будинку після смерті матері ОСОБА_6, а не батька ОСОБА_6

Від цієї спадщини ОСОБА_3 не усунута за будь-яким рішенням будь-якого суду.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Тому, не має значення у цій справі, які були відносини між ОСОБА_3 та її батьком ОСОБА_6 за життя останнього, приймала (не приймала) вона участь в лікуванні чи похованні останнього.

При цьому, також отримання ОСОБА_3 від будь-яких інших осіб, зокрема від ОСОБА_16 (батька ОСОБА_6 та дідуся позивача) у спадок будь-якої частини будь-якого іншого житлового будинку не може бути перешкодою для успадкування ОСОБА_3 права на спадщину у вигляді ј частини вищезазначеного будинку після смерті матері ОСОБА_6

При вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи суд у цій справі міг визнати недійсним в частині вищезазначене свідоцтво відповідача без визнання неправомірними дій нотаріуса.

Оскільки, встановлено, що сторони у цій справі не повідомляли нотаріуса Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайку Т.П. у встановленому законом порядку про наявність спору між ними з приводу цього будинку.

Мають місце різні спадкові справи після смерті ОСОБА_5 (№ 206/2004, а.с.38) та після смерті ОСОБА_6 (№ 114/2016, а.с.43).

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

Суд першої інстанції не перебирав на себе функцій нотаріату у цій справі.

Оскільки, судом першої інстанції у цій справі за рішенням суду в резолютивній його частині не визнавалось право власності на спадщину у вигляді ј частини вищезазначеного житлового будинку після смерті матері, останнє лише було встановлено (підтверджено) судом першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуємого рішення у цій справі. Тому, ОСОБА_3 не позбавлена оформити останнє у подальшому у нотаріуса, отримати відповідне свідоцтво.

В силу вимог ст.ст. 1296-1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді нерухомого майна, може та зобов'язаний одержати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса; проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Крім того, ЦК України не передбачає обмежувальних строків для отримання такого свідоцтва спадкоємцем.

За змістом ст. 1268 ч. 5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Небажання ОСОБА_6 (батька позивача) за своє життя оформити спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 на ј частку вищезазначеного житлового будинку чи невизнання останнім за життя вищезазначеного житлового будинку спільною сумісною власністю із його дружиною ОСОБА_5 при вищевикладених встановлених судом у цій справі фактичних обставинах не може бути підставою для відмови ОСОБА_3 у захисті її вищезазначеного право на спадщину після смерті матері.

Спадкодавець ОСОБА_6 за своє життя, а відповідач ОСОБА_2 у цій справі не довели належними допустимими доказами той факт, що вищезазначений спірний житловий будинок є особистою приватною власністю чоловіка ОСОБА_6

Існує презумпція спільності права власності подружжя на майно набуте під час шлюбу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17), який має бути врахований судами у цій справі в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Додаткові помилкові висновки суду першої інстанції в обґрунтування підстав для визнання недійсним вищезазначеного свідоцтва відповідача про право на спадщину за заповітом на ј частину вищезазначеного житлового будинку у цій справі не призвели до неправильності вирішення цієї справи по суті в оскаржуємій частині рішення, а тому не можуть бути підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті рішення суду першої інстанції в оскаржує мій частині в решті його частини.

Крім того, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України вирішено питання про розподіл між сторонами у цій справі понесених позивачем витрат на сплату судового збору за одну позовну (немайнову ) вимогу у розмірі 704,80 грн., а саме, враховуючи задоволення позовних вимог позивача у цій справі частково при вищевикладених обставинах, стягнуто останній з відповідача на користь позивача за рішенням суду, враховуючи, що ця ставка судового збору є мінімальною в силу вимог ЗУ Про судовий збір .

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково; рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2018 року в оскаржуємій частині у цій справі слід скасувати в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ѕ частини житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке видане державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Т.П. 28.09.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за №430, на ім'я ОСОБА_2; ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 у цій справі слід відмовити; в решті рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій справі слід залишити без змін; в решті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та аеляційним судом не переглядалось.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі часткового задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 при вищевикладених обставинах, остання не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_3 понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у вигляді судового збору у розмірі 1057,20 грн. (а.с. 126), який також є мінімальним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі в силу вимог закону при оскарженні рішення суду першої інстанції в частині задоволення однієї немайнової вимоги.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2018 року в оскаржуємій частині у цій справі скасувати в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ѕ частини житлового будинку , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, яке видане державним нотаріусом Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області Чайкою Тетяною Павлівною 28.09.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за №430, на ім'я ОСОБА_2.

Ухвалити у цій частині нове рішення , яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 у цій справі відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій справі залишити без змін.

В решті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 25.01.2019 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.