Ухвала
від 22.01.2019 по справі 359/6109/17
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 359/6109/17 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Журавський В.В.

22 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Саліхова В.В.

суддів: Вербової І.М., Поліщук Н.В.

секретаря судового засідання: Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з відповідача борг в розмірі 1 528 767,51 грн., судовий збір в розмірі 8 320,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 300,00 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг в розмірі 1 528 767,51 грн,з яких 455 000, 00 гривень сума основного боргу, 401 134,16 грн. проценти за позикою, 579 215,00 грн. інфляційні втрати, 93 418,35 грн. - 3 % річних, а також судовий збір в розмірі 8 3 20,00 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 7 300,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення його законних прав та інтересів, норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відповідач ніяких коштів у позивача не позичав та не отримував. Зазначає, що на підтвердження отримання відповідачем коштів у 1998 році для зайняття підприємницької діяльності письмові документи не складалися, а сума більш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, договір позики був укладений в неналежній формі, а розписка не є письмовим договором позики.

Вказує, що вимога про стягнення 3% річних за період з 01.04.2011 по 01.12.2017 є незаконною, оскільки до даної дати сума боргу не була простроченою.

У суді апеляційної інстанції сторони подали заяву про затвердження мирової угоди укладеної між ними 22 грудня 2018 року та закриття провадження у справі, надавши суду письмову заяву.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2098/2019 За умовами мирової угоди:

Ми, сторони у справі № 359/6109/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, що знаходиться в провадженні Київського апеляційного суду, дійшли згоди укласти мирову угоду на наступних умовах:

1. З метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, Сторони дійшли згоди, що сума заборгованості за договором позики, укладеним 03 червня 2010 року між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Замостянським РУ ГУ УМВС України у Вінницькій області 17.05.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як позикодавцем та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Дарницьким РУ ГУ УМВС України у м. Києві 05.05.2009 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) як позичальником, яка підлягає поверненню позичальником позикодавцю станом на момент укладання цієї Мирової угоди становить 455000 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч гривень).

2. Визначений за взаємною згодою Сторін належний до повернення розмір заборгованості за договором позики від 03 червня 2010 року, зазначений у п. 1 даної Мирової угоди, ОСОБА_1 зобов'язується повернути ОСОБА_2 у термін до 22 грудня 2018 року шляхом розрахунку готівкою. На підтвердження факту проведення розрахунку ОСОБА_2 зобов'язується видати ОСОБА_1 відповідну розписку в момент отримання коштів.

3. ОСОБА_1 відмовляється від претензій до ОСОБА_2 щодо стягнення з останнього понесених ОСОБА_1 судових витрат у межах провадження по справі № 359/6109/17. При цьому, ОСОБА_1 має право на вирішення судом питання про повернення йому судового збору з державного бюджету у порядку, передбаченому ст. 142 ЦПК України.

4. Сторони погодили, що адвокатська винагорода за врегулювання спору мирним шляхом визначається додатковою угодою.

5. У випадку належного виконання Сторонами зобов'язань, передбачених у п.п. 1 - 2 даної Мирової угоди, будь-які інші зобов'язання, які обумовлені договором позики від 03 червня 2010 року, за взаємною згодою Сторін вважаються припиненими.

6. Наслідки укладення Мирової угоди, передбачені ст.ст. 207, 255, 256 ЦПК України, Сторонам відомі та зрозумілі.

7. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави; умови Мирової угоди не суперечать закону та є виконуваними.

8. Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди .

9. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди. Наслідки затвердження судом цієї Мирової угоди Сторонам відомі.

10. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна Сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій Мировій угоді.

11. Ця Мирова угода передається Сторонами до суду для постановления ухвали про затвердження мирової угоди.

12. Дана Мирова угода складена та підписана у 3-х оригінальних примірниках - один для суду у справу № 359/6109/17 та по одному для кожної із сторін.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1, який підтримав клопотання про визнання укладеної мирової угоди та закриття провадження у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання сторін підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Сторонам роз 'яснені наслідки укладання мирової угоди, затвердження її судом та закриття провадження у справі, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 255ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 77ЦПК Українисудове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

За викладених обставин є підстави для визнання укладеної між сторонами мирової угоди та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 142 ЦПК України уразі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Таким чином, враховуючи укладення сторонами мирової угоди, з державного бюджету підлягає поверненню на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, що підлягав сплаті при подачі апеляційної скарги в розмірі 6 000 грн. (12 000 ? 2).

Керуючись ст.ст. 207, 255, 256, 374, 377, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди та скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за умовами якої:

Ми, сторони у справі № 359/6109/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, що знаходиться в провадженні Київського апеляційного суду, дійшли згоди укласти мирову угоду на наступних умовах:

1. З метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, Сторони дійшли згоди, що сума заборгованості за договором позики, укладеним 03 червня 2010 року між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Замостянським РУ ГУ УМВС України у Вінницькій області 17.05.1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як позикодавцем та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Дарницьким РУ ГУ УМВС України у м. Києві 05.05.2009 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) як позичальником, яка підлягає поверненню позичальником позикодавцю станом на момент укладання цієї Мирової угоди становить 455 000 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч гривень).