Рішення

від 17.01.2019 по справі 916/1805/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1805/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1805/18

за позовом: Заступника військового прокурора Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул.. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

до відповідачів: 1. Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" (65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24968798); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК І К, ЛТД" (65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 20946481)

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

Від прокуратури: Бескровний М.О. за посвідченням №044624 від 20.10.2016р.

Від позивача: Добров Ю.І за довіреністю № 220/576/Д від 20.12.2017

Від відповідача: 1. Шпак М.С. за довіреністю №149 від 16.11.2018р.

2. Прощенко Д.В. за ордером серії ОД №270460 від 12.10.2018р.

ВСТАНОВИВ:

Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК І К, ЛТД" про визнання недійсним договору № 13-ВБ від 29.12.2006 про пайову участь в реконструкції існуючої будівлі управління з надбудовою 5-го поверху та прибудовою 5-поверхової адміністративної будівлі в м. Одесі по вул. Армійська, 18-А з правом викупу паю "Замовника", укладений між ДП МОУ "Південьвійськбуд" та ТОВ "АДК І К, ЛТД"; зобов'язання ТОВ "АДК І К, ЛТД" повернути державі в особі Міністерства оборони України нежитлові приміщення першого поверху площею 13,4 м , розташовані в будівлі ДП МОУ "Південьвійськбуд" за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, у тому числі шляхом виселення ТОВ "АДК І К, ЛТД" з вказаних нежитлових приміщень та скасування державної реєстрацію права власності ТОВ "АДК І К, ЛТД" на нежитлові приміщення першого поверху площею 13,4 м 2 , розташовані в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А (реєстраційний номер майна: 21244013, номер запису: 5761 в книзі: 70неж-91).

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на приписи ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст.ст.1,3,4 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності", ст.10 Закону України ,,Про оборону України", ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру", ст.ст.203,215,216,235,1212 ЦК України, ст.75 ГК України, ст.26 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та зазначає, що договір від 29.12.2006 р. № 13-ВБ, на підставі якого ПП "АДК І К, ЛТД" набуто право власності на нерухоме державне майно, укладено відповідачами без попередньої згоди Міністерства на відчуження майнового об'єкта. При цьому, на думку Прокурора, лист за підписом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства ОСОБА_5 від 03.02.2006 р. за вих. № 10/260/1 не повинен прийматись до уваги, оскільки особа, яка його підписала, не мала повноважень на надання дозволу відчужувати майно державних підприємств, про що вказано в постанові Вищого господарського суду України від 13.07.2010 р. по справі № 30/257, обставини встановлені в рамках провадження по якій мають преюдиціальне значення згідно ч.4 ст.75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2018р. позовну заяву Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України від 27.08.2018р. вх. № ГСОО 1950/18 залишено без руху. Заступнику військового прокурора Південного регіону України: надати суду докази, які підтверджують відправлення відповідачу - Державному підприємству Міністерства оброни України „Південьвійськбуд" копії позовної заяви і доданих до неї документів, яка подана позивачем до суду 27.08.2018р. за вх. № 1950/18 на належну відповідачу адресу. Встановлено Заступнику військового прокурора Південного регіону України строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 5 днів з дня отримання даної ухвали суду . Повідомлено Заступника військового прокурора Південного регіону України, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

13.09.2018р. до господарського суду Одеської області представником Заступника військового прокурора Південного регіону України буди надані документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 09.09.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2018р. провадження по справі №916/1805/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2018р. строк підготовчого засідання був продовжений на тридцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.12.2018р. підготовче засідання було закрито розгляду справи призначено по суті.

Міністерство позов Прокурора підтримало, а ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" - його визнало, подавши відповідні усні та письмові заяви і пояснення.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечив, вважаючи пропущеним строк позовної давності, адже про укладання оспорюваного договору та видачу 16.10.2007 р. свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення Міністерство не могло не знати з урахуванням того, що ТОВ "АДК І К, ЛТД" вже протягом 11 років відкрито користується спірними нежитловими приміщеннями, сплачує земельний податок, оплачує комунальні послуги, проводило в них капітальний ремонт. Крім того ТОВ "АДК І К, ЛТД" вказує на те, що ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" щорічно звітує перед позивачем про наявне в нього на балансі нерухоме майно. Доводи в частині пропуску позовної давності під час вирішення спору додатково обґрунтовано змістом акту контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230, проведеної посадовою особою Міністерства.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "АДК І К, ЛТД" також повідомляє, що при укладанні договору дотримано всі вимоги чинного на той час законодавства України, зокрема, право на викуп паю отримано за результатами аукціону, дозвіл на відчуження державного майна надано уповноваженою особою Міністерства ОСОБА_5, довіреність якого скасовано після внесення 10.04.2006 р. в Єдиний реєстр довіреностей відомостей про припинення її дії, а не 02.10.2004 р. як стверджує Прокурор. Одночасно ТОВ "АДК І К, ЛТД" не погоджується з тим, що обставини, встановлені судом у справі № 30/257, не потрібно доводи при розгляді даної справи, оскільки відповідачі не приймали участь у розгляді справи № 30/257.

У відповідях на відзив Прокурор та Міністерство вказують, що: строки позовної давності не пропущено, т.я. про порушення своїх прав Міністерство дізналось лише з листа Прокурора від 23.08.2018 р. № 05/3-3869вих-18; повноваження ОСОБА_5 щодо надання дозволів на відчуження державного майна припинено з дня скасування виданої йому довіреності, тобто з 02.10.2004 р., а не з дня внесення до реєстру відомостей про таке скасування, однак в будь-якому випадку листом від 03.02.2006 р. за вих. № 10/260/1 надано лише згоду на проведення реконструкції адміністративної будівлі, що не є згодою на відчуження військового майна.

Окремо Прокурор, Міністерство та ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" письмово оцінили доказове значення представленого ТОВ "АДК І К, ЛТД" акту контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230, повідомивши, що за наслідками внутрішньої перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" цей акт не виявлено, в Департаменті внутрішнього аудиту Міністерства наявна лише копія акту перевірки, той час як ТОВ "АДК І К, ЛТД" не зазначило джерело його одержання. Крім того у Міністерства відсутні відомості з приводу того, що посадова особа, яка складала акт від 21.11.2008 р. № 234/43/230, довела до керівництва Міністерства результати проведеної ревізії, обізнаність саме якого є вирішальною для визначення початку перебігу строку позовної давності. Також звертається увага суду на той факт, що в акті контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230 про ТОВ "АДК І К, ЛТД" взагалі не згадується, оспорюваний правочин з точки зору його відповідності законодавству не аналізується, порушення останнього, названі в позовній заяві, в акті не зафіксовано.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Наказом Міністра оборони України від 29.01.1998 р. № 27 на базі розформованих військових частин та організацій будівельно-квартирного комплексу створено в т.ч. ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" та затверджено статут підприємства.

На балансовому обліку ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" перебувала 4-х поверхова адміністративна будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, яка відповідно до свідоцтва про право власності від 24.07.2006 р. серії САА № 433675, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, належала державі в особі Верховної Ради України на праві державної власності.

На підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.07.2007 р. № 1445 замість свідоцтва про право власності від 24.07.2006 р. серії САА № 433675 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво від 28.08.2007 р. серії ЯЯЯ № 997664 про право власності держави в особі Міністерства на об'єкт, який в цілому складається з будівлі літ. ,,А", загальна площа 3135,3 кв.м, відображеної у технічному паспорті від 19.03.2007 р. та розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А. В новому свідоцтві вказано, що об'єкт знаходиться у повному господарському віданні ДП МОУ ,,Південьвійськбуд".

29.12.2006 р. між ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК І К, ЛТД" (Пайовик), як переможцем аукціонних торгів укладено договір на будівництво нежитлових приміщень в порядку пайової участі № 13-ВБ (Договір), п.1.1 якого визначено, що предметом цього Договору є участь Пайовика в фінансуванні будівництва з реконструкції 4-х поверхової адміністративної будівлі управління з надбудовою 5-го поверху та прибудовою 5-ти поверхового адміністративного корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А згідно рішення Одеської міської ради за № 249 від 02.03.2006 р., та отримання у власність нежитлових офісних приміщень, шляхом викупу паю Замовника на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.1 договору, пайом Замовника є нежитлові офісні приміщення розташовані на І поверсі існуючої 4-х поверхової будівлі управління в стані, що знаходиться до початку реконструкції з існуючими інженерними мережами, благоустроєм, покриттям, внутрішнім оздобленням - загальною площею 13,4 кв.м., вартістю 47200грн, з урахуванням ПДВ, що визначено на підставі незалежної експертної оцінки проведеної 1 липня 2006року ЧП Аналітик , та результатів аукціону проваденого26.12.2006р. . при ціні 1кв.м. загальної площі до реконструкції - 3522грн.

Пайом Пайовика є фінансування будівельно-монтажних робіт по реконструкції існуючої будівлі в сумі 7825грн. з урахуванням ПДВ, яка випадає на реконструкцію 13,4 кв.м., загальною площе І-го поверху, з урахуванням усіх витрат, що розраховано на підставі розрахунку (Додаток 1 до договору), який є невід'ємною частиною договору, де на 1 кв.м. загальної площі припадає 584 гри. витрат (п.2.2. договору).

Пунктом 2.3 договору визначено, що Пайовик зобов'язується профінансувати роботи реконструкції в термін згідно графіка фінансування (Додаток №4), що є невід'ємною частиною договору на загальну суму 55025грн, з урахування ПДВ шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника .

В рахунок фінансування Замовник в 30-денний термін після закінчення робіт та введення будинку в експлуатацію передає Пайовику пакет правовстановлюючих документів в обсязі достатньому для оформлення свідоцтва про власність на нежитлові офісні приміщення розташовані на 1 поверсі площею 13,4 кв.м, існуючої 4-х поверхової будівля, та безпосередньо самі зазначені приміщення. Приміщення передаються по акту прийому-передачі (п.2.4 договору).

На підставі акту прийому-передачі площі нежитлових офісних приміщень від 01.08.2007 р. до Договору Замовником передано, а Пайовиком прийнято у власність 13,4 кв.м загальної площі адміністративної будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А. Замовником підтверджено фінансування Пайовиком будівельно-монтажних робіт реконструкції будівлі в сумі 7 825 грн. з ПДВ. Та викуп паю Замовника (нежитлові офісні приміщення розташовані на І поверсі існуючої будівлі управління) у сумі 47200грн. Всього у сумі 55025грн., у тому числі ПДВ 20% 9170,83грн.

16.10.2007 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво серії САВ № 395942 про право власності на нежитлові приміщення І поверху, яке посвідчує, що об'єкт, який в цілому складається з приміщень, загальна площа 13,4кв.м, відображених у технічному паспорті від 31.08.2007 р., та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, належить ТОВ "АДК І К, ЛТД" на праві приватної власності. Підставою для набуття права власності в свідоцтві названо в т.ч. Договір. Відомості про право власності ТОВ "АДК І К, ЛТД" внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.11.2007 р.

02.11.2007 р. замість свідоцтва про право власності від 28.08.2007 р. серії ЯЯЯ № 997664 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво серії САВ № 395982 про право власності держави в особі Міністерства на об'єкт, який в цілому складається з приміщень літ. ,,А", загальна площа 714,0 кв.м, відображених у технічному паспорті від 18.09.2007 р., та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А. В цьому свідоцтві вказано, що об'єкт знаходиться у повному господарському віданні ДП МОУ ,,Південьвійськбуд".

23.08.2018 р. Прокурором оформлено лист № 05/3-3869вих-18, в якому повідомлено Міністерство про встановлення обставин, які вимагають представництва в суді інтересів держави, а саме факт набуття ТОВ "АДК І К, ЛТД" права власності на нерухоме державне майно на виконання Договору, укладеного без попередньої згоди Міністерства.

Посилаючись на вищенаведене обставини, Заступника військового прокурора Південного регіону України звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом порушеного права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з преамбули його статуту, ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" засноване на майні Збройних Сил України, яке є загальнодержавною власністю. Засновником підприємства являється Міністерство - орган управління майном.

Згідно ч.5 ст.75 ГК України в редакції, чинній на момент укладання оспорюваного Договору, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Проаналізувавши наведене положення законодавства, встановивши, що згода Міністерства як органу, до сфери управління якого входить ДП МОУ ,,Південьвійськбуд", на відчуження нерухомого майна шляхом укладання Договору в установленому порядку надана не була, господарський суд погоджується з доводами Прокурора про те, що зміст оспорюваного правочину суперечить приписами ч.5 ст.75 ГК України.

Наявний в матеріалах справи лист від 03.02.2006 р. № 10/260/1 за підписом начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства ОСОБА_5, в якому визнано слушною пропозицію директора ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" провести заходи по реконструкції будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А за рахунок пайових внесків третіх осіб, господарський суд розцінює як неналежний доказ надання згоди органу управління, оскільки довіреність ОСОБА_5 від 17.08.2004 р. втратила чинність у зв'язку з її скасуванням розпорядженням Міністра оборони України від 02.10.2004 р. № 6828/з. Вказана обставина встановлена судами під час розгляду господарської справи № 30/257, по якій остаточне судове рішення у вигляді постанови прийнято Вищим господарським судом України 13.07.2010 р. Обставини, встановлені в рамках провадження по справі № 30/257, мають преюдиціальне значення під час розгляду даної справи згідно ч.4 ст.75 ГПК України, адже в обох справах приймає участь Міністерство, стосовно якого встановлено зазначену обставину.

Між тим, задоволення позову унеможливлюється спливом строку позовної давності, про який письмово заявлено ТОВ "АДК І К, ЛТД".

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996 р. у справі ,,Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п.570 рішення від 20.09.2011 р. у справі ,,ВАТ ,,Нафтова компанія ,,Юкос" проти Росії").

В ст.256 ЦК України наведено поняття позовної давності, під якою слід розуміти строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В ч.1 ст.261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 р. № 10 (із змінами), який відповідає численним правовим висновкам Верховного Суду України, роз'яснено, що: ,,…Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор…".

Порівняльний аналіз термінів ,,довідався" та ,,міг довідатися", що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст.74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позиція Прокурора та Міністерства в частині строків позовної давності ґрунтується на тому, що останнє дізналось від Прокурора про існування Договору лише після отримання листа від 23.08.2018 р. № 05/3-3869вих-18, а до цього не було і не могло бути обізнане відносно припинення ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" та набуття ТОВ "АДК І К, ЛТД" права власності на частину приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А.

Господарський суд Одеської області такі твердження вважає помилковими, оскільки Міністерство, якби ним вживались заходи щодо з'ясування стану своїх майнових прав, могло раніше довідатися про порушення свого права та особу, яка його порушила.

До цього висновку суд доходить, з'ясувавши, що:

1) 16.10.2007 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво серії САВ № 395942 про право власності ТОВ "АДК І К, ЛТД" на нежитлові приміщення загальною площею 13,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А. Підставою для набуття права власності в свідоцтві названо в т.ч. Договір;

2) відомості про право власності ТОВ "АДК І К, ЛТД" внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30.11.2007 р. Підставою для виникнення права власності вказано свідоцтво від 16.10.2007 р. серії САВ № 395942;

3) 02.11.2007 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво серії САВ № 395982 про право власності держави в особі Міністерства на об'єкт загальною площею 714,0 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, замість свідоцтва про право власності від 28.08.2007 р. серії ЯЯЯ № 997664, яке підтверджувало право власності держави на нерухоме майно площею 714кв.м;

4) в п.6.1.4 статуту ДП МОУ ,,Південьвійськбуд", який затверджено наказом Міністра оборони України від 29.01.1998 р. № 27, передбачено здійснення контролю органом управління майном, тобто Міністерством, за ефективністю використання, збереженням закріпленого за підприємством майна;

5) ст.6 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності", який набрав чинності 18.10.2006 р., до повноважень органів управління віднесено затвердження статутів (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснення контролю за їх дотриманням (п.3 ч.1 ст.6); забезпечення проведення щорічних аудиторських перевірок окремо визначених державних підприємств і господарських структур (п.8 ч.1 ст.6); здійснення контролю за діяльністю господарських структур (п.10 ч.1 ст.6); ведення обліку об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснення контролю за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів (п.11 ч.1 ст.6);

6) в акті контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230, підписаному посадовою особою Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства, відображено обізнаність з приводу укладання за результатами проведених аукціонів договорів на пайову участь в реконструкції будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, після виконання яких ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" належать 714,0 кв.м приміщень цієї будівлі.

Відтак, ще в 2007 р. шляхом направлення запитів до Виконавчого комітету Одеської міської ради, яким видавались свідоцтва про право власності на нерухоме майно, або шляхом отримання відомостей із загальнодоступного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач міг дізнатися про незаконне відчуження на підставі Договору на користь ТОВ "АДК І К, ЛТД" частини приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, в результаті чого обсяг власності держави зменшився.

Натомість названі дії, спрямовані на перевірку як документального оформлення прав власності на державне нерухоме майно, так і фактичного ним користування ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" або іншими особами, в ході якої було б виявлено відкрите володіння нерухомістю з 2007 р ТОВ "АДК І К, ЛТД", позивачем внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб не вчинені, не дивлячись на закріплення в ст.6 Закону України ,,Про управління об'єктами державної власності" та в п.6.1.4 статуту ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" обов'язків, зокрема, вести облік майна, контролювати ефективне його використання тощо. Негативним для держави результатом описаної бездіяльності є пропуск трирічного строку позовної давності.

Крім того наявний у справі акт контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230 - це доказ того, що посадовій особі Міністерства ще з 2008 р. було відомо про укладання Договору та зміну власників приміщень у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А.

Отже, у зв'язку зі спливом позовної давності, про який заявлено ТОВ "АДК І К, ЛТД" , подана Прокурором у рамках провадження у даній справі позовна заява задоволенню не підлягає.

Не приймаються до уваги посилання ТОВ "АДК І К, ЛТД" на те, що при укладанні Договору дотримано всі вимоги чинного на той час законодавства України, а також твердження Прокурора та Міністерства про те, що строк позовної давності не пропущено, т.я. вони спростовуються наведеним вище.

Відносно доказового значення представленого ТОВ "АДК І К, ЛТД" акту контрольно-ревізійної перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" від 21.11.2008 р. № 234/43/230 потрібно зауважити, що невиявлення за наслідками внутрішньої перевірки ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" цього акту, а також незазначення ТОВ "АДК І К, ЛТД" джерела його одержання жодним чином не доводить, що останній не складався та/або ревізійна перевірка не проводилась. При цьому за змістом листа Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства від 10.01.2019 р. № 234/84 у нього існує копія акту ревізії від 21.11.2008 р. № 234/43/230, що було б неможливим у разі підробки акту. Той факт, що у Міністерства відсутні відомості з приводу того, що посадова особа, яка складала акт від 21.11.2008 р. № 234/43/230, довела до керівництва результати проведеної ревізії, не означає необізнаність Міністерства як юридичної особи щодо змісту перевірки, адже ревізор, котрий її проводив, є працівником позивача, юридично значимі дії чи бездіяльність якого породжують для Міністерства правові наслідки, в т.ч. впливають на початок перебігу строку позовної давності. Відсутність в акті контрольно-ревізійної перевірки від 21.11.2008 р. № 234/43/230 прямої вказівки на ТОВ "АДК І К, ЛТД" як контрагента ДП МОУ ,,Південьвійськбуд" не спростовує те, що з тексту акту можна встановити порушення прав Міністерства, а саме вибуття з державної власності внаслідок укладання договорів пайової участі частини будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18-А.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу відповідачем надано до суду Договір про надання правничої допомоги від 12.10.2018р., ордер серії ОД №270460 від 12.10.2018р., Акт приймання правничої допомоги від 14.01.2019р. на суму 5 600грн., а також квитанцію від 23.11.2018р. на суму 5 600грн.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав стягнення із Військової прокуратури Південного регіону України на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 600 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову Заступника військового прокурора Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул.. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до Державного підприємства Міністерства оборони України "Південьвійськбуд" (65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18, код ЄДРПОУ 24968798) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК І К, ЛТД" (65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 20946481) про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Військову прокурору Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул.. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363).

3. Стягнути з Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул.. Пироговська, 11, код ЄДРПОУ 38296363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК І К, ЛТД" (65063, м. Одеса, вул.. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 20946481) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 600 (п'ять тисяч шістсот)грн..

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 січня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна