Постанова

від 28.01.2019 по справі 916/1974/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, суді: Селіваненко В.П., Пєсков В.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

на ухвалу Господарського суду Одеської області

(суддя - Желєзна С.П.)

від 24.09.2018

та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Савицький Я.Ф. судді: Колоколова С.І., Ярош А.І.)

від 07.11.2018

за заявою Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8"

про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 916/1974/18

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Житлово-будівельний кооператив "Вимпел-8" (далі - ЖБК "Вимпел-8") звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі - ТОВ "Інфокс") письмово, на паперових носіях, укласти індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з членами житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8" у відповідності до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 , та відкрити особові рахунки кожному співвласнику будинків Житлово-будівельного кооперативу "Вимпел-8".

1.2. Житлово-будівельний кооператив "Вимпел-8" звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" негайно відновити водопостачання у дев'ятиповерховому будинку 152 корпус 4, та заборонити одночасне припинення та обмеження водопостачання та водовідведення усім мешканцям у будинку за адресою: 65113, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 3 та корпус 4.

1.3. Обґрунтовуючи вказане клопотання, ЖБК "Вимпел-8" зазначає, що ТОВ "Інфокс", починаючи з 2014 року систематично відключає будинок, який розташований за адресою: 65113, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 3, 4, від водопостачання та водовідведення. При цьому ЖБК "Вимпел-8" зауважив, що ТОВ "Інфокс" в черговий раз 19.09.2018 було неправомірно вимкнено водопостачання у будинку, що є порушенням прав громадян на безпечну воду та санітарію як базове право людини, що, відповідно до статей 136-137 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

2. Короткий зміст ухвали апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 у справі 916/1974/18 клопотання ЖБК "Вимпел-8" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зобов'язано ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" негайно відновити водопостачання у дев'ятиповерховому будинку 152 корпус 4, та заборонити одночасне припинення та обмеження водопостачання та водовідведення усім мешканцям у будинку за адресою: 65113, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 3 та корпус 4.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 916/1974/18 ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- відповідно до пунктів 1.1, 1.9 Статуту ЖБК "Вимпел-8", затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлене протоколом №01/2016 від 29.10.2016, кооператив створений і діє у відповідності до Закону України "Про кооперацію", чинного законодавства України та цього статуту. Місцезнаходженням кооперативу є: 65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 3 та корпус 4;

- згідно з п. 2.2 Статуту ЖБК "Вимпел-8" метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих інтересів, розподіл між ними ризиків і витрат, розвиток їх самоорганізації, самоврядування і контролю;

- ТОВ "Інфокс" 06.09.2018 звернулось до ЖБК "Вимпел-8" із повідомленням №5356/3К-01 про призупинення надання послуг водовідведення та водопостачання, посилаючись на існування у абонента заборгованості за надані протягом лютого 2016 року - серпня 2018 року послуги у розмірі 561 037,16 грн та приписи статей 22, 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", та запропоновано ЖБК "Вимпел-8" сплатити заборгованість до 14.09.2018, в протилежному випадку водоканалом без надсилання повторного повідомлення буде обмежено водопостачання та водовідведення будинку;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 916/2882/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017, за позовом ТОВ "Інфокс" до ЖБК "Вимпел-8" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2015 до 01.09.2016 у задоволенні позову ТОВ "Інфокс" було відмовлено у повному обсязі з огляду на відсутність заборгованості споживача за зазначений період. Проте у повідомленні від 06.09.2018 визначена в тому числі заборгованість за період, який був предметом судового розгляду в межах справи № 916/2882/16;

- мешканцями будинку, який розташований за адресою: 65113, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 4, 19.09.2018 за участю ЖБК "Вимпел-8" було складено акт про повне відключення службовими особами ТОВ "Інфокс" водопостачання та водовідведення у будинку;

- посилаючись на припинення 19.09.2018 водопостачання та водовідведення у будинку, який розташований за адресою: 65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 4, заявником було наголошено про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ "Інфокс" негайно відновити водопостачання у дев'ятиповерховому будинку 152 корпус 4, та заборонити одночасне припинення та обмеження водопостачання та водовідведення усім мешканцям у будинку за адресою: 65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 152, корпус 3 та корпус 4.

2.4. Задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що до моменту розгляду господарським судом по суті позовних вимог ЖБК "Вимпел-8" про зобов'язання відповідача письмово, на паперових носіях укласти індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з членами кооперативу у відповідності до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630, та відкрити особові рахунки кожному співвласнику кооперативу, існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав ЖБК "Вимпел-8". При цьому місцевим господарським судом враховано надані заявником наряди-замовлення ТОВ "Інфокс" на відключення ЖБК "Вимпел-8", що підтверджують довготривалий конфлікт між останніми з даного питання та відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування передбачених статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підстав для припинення водопостачання та водовідведення ЖБК "Вимпел-8".

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд констатував наявність правових підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 916/1974/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал":

- суди попередніх інстанцій в порушення положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтували та не визначили в чому саме полягає перепона для укладання договорів ненадання послуг з водопостачання та водовідведення, яким чином ускладниться чи зовсім призведе до неможливості виконання рішення (у разі задоволення позову) без забезпечення позову;

- між забезпеченням позову та відсутності індивідуальних договорів відсутній будь-який взаємозв'язок, тобто забезпечення позову жодним чином не може виступати в якості захисту права, яке відображається в предметі спору;

- задоволення клопотання про забезпечення позову щодо зобов'язання ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" вчинити певні господарські дії є прямим втручанням сторонніх осіб у господарську діяльність підприємства та порушенням принципів статті 42 Конституції України;

- товариство не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду клопотання, а посилання судом апеляційної інстанції на телефонограму не може братися до уваги, оскільки з її змісту не вбачається ким вона була прийнята і чи прийнята.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи вчиняти певні дії (займатися певною діяльністю), а тому суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

4.3. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

4.4. Відповідно до статті 1, частини першої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.

4.5. Приписами пункту 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

4.6. Виходячи з того, що предметом спору у даній справі є зобов'язання ТОВ "Інфокс" письмово, на паперових носіях укласти індивідуальні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з членами кооперативу у відповідності до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, та відкрити особові рахунки кожному співвласнику кооперативу, можливе застосування заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів, як встановлено судами, може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

4.7. Колегія судів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення клопотання ЖБК "Вимпел-8" про вжиття заходів забезпечення позову.

4.8. Колегія суддів відхиляє доводи ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", що вжиті судами заходи не є адекватними та співвідносними заявленим позовним вимогам, не перебувають у зв'язку із предметом позовних вимог, з огляду на те, що вони вжиті в межах предмету та підстав позову і такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів кола осіб, яких стосуватиметься судове рішення.

4.9. Інші доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки останні передусім зводяться до переоцінки доказів, в той час як суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в ухвалі або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.10. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

4.11. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

4.12. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень частин 1, 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 916/1974/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді В. Селіваненко

В. Пєсков