Рішення

від 16.01.2019 по справі 2140/1893/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 2140/1893/18 15 год. 28 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представників позивача - Гонтаренко А.К., Мельниченко Т.І., представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (далі - ТОВ "Зерноком Херсон Агро", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 15.08.2018:

- №0002791422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 186665,5 грн., у т.ч. штрафна санкція на суму 22033,5грн.;

- №0002801422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138818,75грн., у т.ч. штрафна санкція на суму 27763,75грн.;

- №0002001307, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб усього на 1827,01 грн., у т.ч. штрафна санкція на суму 490,93 грн.;

- №000201137, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 167,01 грн., у т.ч. застосована штрафна санкція на суму 43,86 грн.;

- №0002021307, яким застосована штрафна санкція у розмірі 510,0 грн. на підставі п.119.2 ст.119 ПК України за порушення п. п. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п. п. "б", п.176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб .

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення складені неправомірно та суперечать нормам чинного законодавства. Висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податків є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами. Розбіжності у вазі сільгосппродукції, яка перевозилась позивачем, у пункті навантаження та розвантаження. Не перевищує нормативних природних втрат маси вантажу, визначених відповідно до чинного законодавства. При визнанні товарних залишків, які обліковувались на бухгалтерському рахунку 281 станом на 01.01.2015, такими, що були реалізовані, тільки з причин відсутності у товариства складських приміщень, фіскальна служба не дослідила можливості зберігання сільгосппродукції у інших осіб. Також позивач вважає хибним висновок щодо безоплатності придбання пшениці у кількості 118,31т. загальною вартістю 343099 грн. тільки з тих обставин, що у підприємства-постачальника ПП "Центр Резерв" були відсутні транспортні засоби, відсутні акт приймання-передачі, складські квитанції. Реальність здійснених позивачем господарських операцій по придбанню сільгосппродукції у ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" повністю підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та податковими документами, які надавались при перевірці та надані суду. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань" позивач та його контрагент ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій. Позивач не заперечує викладені в акті перевірки факти неповного звітування про видані кошти за звітами 2015-2018 років, але стверджує, що станом на 01.01.2015у товариства була заборгованість перед підзвітною особою, яка обліковувалась у бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 372 "розрахунки із підзвітними особами" в сумі 8209,85 грн., на що відповідач не звернув увагу. Також позивач посилається на те, що кошти виплачувались ОСОБА_5 як фізичній особі - підприємцю, тому утримувати ПДФО в такому випадку не вимагається, а штраф, застосований на підставі до п. 119.2 ст. 119 ПКУ у розмірі 510 гривень, має бути скасованим.

Ухвалою від 19.09.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в загальному позовному провадженні.

11.10.2018 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі просить відмовити в задоволенні позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкових повідомлень-рішень вчинені у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, висновки акту перевірки є обґрунтованими. Позивачу правомірно збільшені податкові зобов'язання за спірний період, оскільки ДФС встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок невизнання товарних втрат під час транспортування придбаного товару від постачальників до покупців як таких, що не перевищують нормативів природних втрат маси вантажу, визнання реалізованими товарних залишків (кукурудза, ріпак, пшениця, ячмінь), які обліковувались на бухгалтерському рахунку 281 станом на 01.01.2015 (початок періоду, що перевірявся), внаслідок того, що у підприємства відсутні можливості для їх зберігання; не включенням до складу доходу безоплатно придбаного позивачем товару (пшениці у кількості 118,31т. загальною вартістю 343099 грн. без ПДВ), документованого як придбаного у підприємства-постачальника ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ", яке на думку ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі не мало можливості здійснити продаж даного товару внаслідок відсутності ділової мети, транспортних засобів, відсутністю деяких документів, передбачених договором (акт приймання-передачі, складські квитанції), а відтак, такий товар є безоплатно отриманим і підлягає включенню до складу доходу за період 2015 рік. Перевіркою також було встановлено виплату коштів під звіт ОСОБА_5, використання цих коштів не підтверджено документально, що розцінюється як додаткове благо і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог з підстав, аналогічних викладених в акті перевірки.

Підготовче засідання проведено 22.10.2018,16.11.18, закрито підготовче 28.11.18.

16.01.2018 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача просять суд відмовити в задоволенні позову за його безпідставністю та необґрунтованістю.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представників сторін, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в Херсонській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

ГУ ДФС у Херсонській області здійснено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Зерноком Херсон Агро" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018. Результати цієї перевірки оформлені актом перевірки від 21.06.2018 № 116/21-22-14-01/37959564. У висновках акту зазначено, що ТОВ "Зерноком Херсон Агро" порушено:

- п.п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України , ст. ст.1, 9, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164631,32 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 76497,71 грн., за 2016 рік на суму 61167,75 грн., за 2017 рік на суму 26965,75 грн.;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 111055 грн., у тому числі за періоди 2016 року: за січень на 24559 грн., за березень на 13403 грн., за квітень на 3832 грн., за травень на 19764 грн., за червень на 4409 грн., за липень на 1099 грн., за періоди 2017 року: за лютий на суму 8418 грн., за липень на 16075 грн., за жовтень на 4534 грн., за листопад на 651 грн., за грудень на 285 грн., за березень 2018 року на суму 14026 грн.;

- п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся у сумі 1336,08 грн.;

- п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст. 164, п. п. 1.2, п. п. 1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся у сумі 123,15 грн.;

- п. п. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п. п. "б", п. 176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку - у наданих Податкових розрахунках за 4 квартал 2015 та 1 квартал 2018 років відображено суму доходу, нарахованого на користь фізичних осіб не в повному обсязі.

Перевіркою було встановлено, що товариством занижені показники в рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 всього на загальну суму 914618,2 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 444987,29 грн. , за 2016 рік на суму 319821,21 грн., за 2017 рік в сумі 149 809,7 грн.

В акті вказано, що підприємство здійснювало орендованими транспортними засобами приймання товару (сільгосппродукції) по кількості та якості у контрагента-постачальника, товар слідував транзитом до покупця, пунктом розвантаження продукція була адреса покупця, оскільки у позивача немає власних, орендованих складських приміщень. Товариством оприбутковувалась кількість придбаної продукції на баланс. При розвантаженні сільгосппродукції у покупця кількість товару значно відрізнялась від кількості навантаженого у постачальника. Співставлення товару, придбаного та реалізованого по податковим накладним, наведено в додатку 7 до акту перевірки. Також фіскальна служба відмічає про оформлення двох товарно-транспортних накладних на одне перевезення. Різниця між придбаною та реалізованою сільгосппродукцією списувались на витрати, ця різниця значно перевищувала норми природної втрати, які застосовуються при перевезенні сільгосппродукції. Підтвердження розбіжності навантаженого та розвантаженого товару, відповідно до товарно-транспортних накладних, наведено в додатку 8 до акту перевірки. В кінцевому порядку різниця між придбаною та проданою сільгосппродукцією обліковувались в залишках у позивача, та в подальшому списувались на витрати. Розрахунки по товару проведені перевіряючи ми посадовими особами фіскальної служби з урахуванням норм природного зменшення окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом, затверджених постановою Держпостачу (Державний комітет СРСР з матеріально-технічного постачання) від 02.06.1986 за №63. Нормою природного убутку окремих видів вантажів при перевезенні автомобільним транспортом. перевезенні зерна, зерносуміші і відходів першої категорії, насіння олійних культур і трав, хлібопродукції, висівок незалежно від відстані, насипом, становить 0,07% від маси вантажу, що і було взято до уваги відповідачем.

Відповідач дійшов до висновку про реалізацію товару, який обліковувався у позивача станом на 01.01.2015, оскільки у позивача відсутні приміщення для зберігання сільгосппродукції, але дохід від такої реалізації не був відображений підприємством в бухгалтерському та податковому обліку, не визначені податкові зобов'язання. Відповідно до показників бухгалтерського обліку на рахунку 281 обліковувались наступні товари (станом на 01.01.2015):

- кукурудза в кількості 30,52 тн (кукурудзу в кількості 30,52 т., в січні 2016 року списано на витрати Дт 90 Кт 281 і дохід від реалізація якої не задекларовано);

- ріпак в кількості 6,49 тн (ріпак в кількості 6,49 т., в липні 2017 року списано на витрати Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано);

- пшениця в кількості 14,39 тн (пшениця в кількості 14,39 т., в квітні 2015 року списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано);

- ячмінь в кількості 13,47 тн (ячмінь в кількості 13,47 т., в березні 2015 року списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано);

- придбаний в липні 2015 року ячмінь в кількості 25,25 тн (ячмінь в лютому 2016 року в кількості 14,84 т. та в травні 2016 року в кількості 10,41 т. списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано).

До складу витрат залишки сільгосппродукції були включені, що є порушенням товариством п.п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України , ст.1, ст.9, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в частині визнання витрат без визнання доходів та без визначення податкових зобов'язань До складу доходів не включено суму 571519 грн. 20 коп. ( в т.ч. за 2015 рік в сумі 101888 грн. 29 коп., за 2016 рік в сумі 319821 грн. 21 коп., за 2017 рік в сумі 149809 грн. 70 коп.), отриману від реалізації 136,4 тн продукції. Дане порушення є суміжним з податком на додану вартість.

- Перевіркою було встановлено, що ТОВ "Зерноком Херсон Агро" уклав договір з контрагентом-постачальником ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" від 09.10.2015 № 09/10 про поставку 118,310 тн пшениці 6 - класу вартістю 343099 грн., поставка передбачена на умовах EXW "Франко завод" ПрАТ "Скадовське ХПП" зерновий склад. Для проведення перевірки позивачем надано рахунок-фактуру від 09.10.2015 № СФ-0000111, податкову накладну від 09.10.2015 № 109, видаткову накладну від 09.10.2015 № РН-0000111, договір від 25.05.2016 для проведення розрахунків за договором відступлення права вимоги новому кредитору ФОП ОСОБА_5

Фіскальною службою встановлено нереальність здійснення господарських взаємовідносин "Зерноком Херсон Агро" з контрагентом-постачальником ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ". З 02.06.2015 відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП "Центр Резерв" є керівник - ОСОБА_6. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Перевіркою можливості перевезення ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" даного товару встановлено, що звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового зобов'язання, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку (форма №1ДФ) ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" за період 2015 року до державної фіскальної служби не надавалась, що свідчить про відсутність трудових ресурсів на ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ", необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідно до податкової звітності ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" з податку на прибуток за період 2015 року встановлено відсутність матеріально технічної можливості для виконання операції з постачання товарів з використанням основних засобів, насамперед транспортних засобів. Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних, встановлено відсутність придбання ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" транспортних послуг. Крім того, встановлено відсутність виплати доходів фізичним особам-підприємцям, що свідчить про відсутність надання послуг з перевезення товару фізичними особами-підприємцями на адресу ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ". Відсутня товарно-транспортна накладна на перевезення ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" до ПрАТ "Скадовське ХПП". ТОВ "Зерноком Херсон Агро" не придбавало послуги у ПрАТ "Скадовське ХПП" по зберіганню пшениці. Перевіркою встановлено відсутність первинних документів, зазначених в договорі купівлі-продажу - складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво, довідка зернового складу, акт приймання-передачі товару.

В акті перевірки вказано, що ухвалою суду по кримінальному провадженню від 28.11.2015 № 120152300400006793 встановлено, що директор ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" ОСОБА_6 з метою прикриття незаконної діяльності 2 червня 2015 року, придбав без мети здійснення підприємницької діяльності, шляхом набуття корпоративних прав ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ", та здійснив перереєстрацію даного підприємства, призначив себе на посаду директора вказаного суб'єкта господарювання, в результаті чого отримав можливість використовувати статутні та реєстраційні документи підприємства ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" у незаконній діяльності, а саме проведенні безтоварних операцій та переведення коштів у готівку, з метою отримання грошової винагороди. При цьому фінансово-господарську діяльність від імені ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" ОСОБА_6 не здійснював, угоди з контрагентами направлені на настання реальних наслідків, не укладав, не придбавав та не постачав товари (послуги). Директора ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" ОСОБА_6 ухвалою Херсонського міського суду від 11.07.2017 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. І ст.205 КК України на підставі ст.49 ч.1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що позивач безоплатно придбав товар і повинен був включити до складу доходу вартість пшениці 343099 грн. за 2015 рік. Позивач не включив до складу доходу безоплатно отриману пшеницю, що призвело до заниження податку на прибуток на 61758 грн., виходячи з розрахунку 343099 грн. х 18%.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 встановлено їх заниження на суму 128331 грн. внаслідок встановлення заниження доходу із сум товарних залишків (кукурудза, ріпак, пшениця, ячмінь), які обліковувались на бухгалтерському рахунку 281 станом на 01.01.2015, а також нестач під час перевезення товарів від постачальників до покупців.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, позивачем подано податковий розрахунок за 4 квартал 2015 року не в повному обсязі, не відображено виплату ФОП ОСОБА_5 коштів за послуги вантажного перевезення за ознакою "157".

Також було зафіксовано в акті перевірки порушення п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст.164, п. п.1.2, п. п.1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, у сумі 1336,08 грн., визначено суму податкових зобов'язань з військового збору 123,15 грн. Донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору встановлено внаслідок невизнання ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі залишку заборгованості підприємства перед підзвітною особою, яка станом на 01.01.2015 обліковувалась у бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 372 "розрахунки із підзвітними особами" в сумі 8209,85 грн., та проведенням погашення такої заборгованості у листопаді 2015 року та лютому 2018 року.

Так, до перевірки надано звіти про використання коштів виданих на відрядження або під звіт:

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт №5 від 09.07.2015 відповідно до якого перевитрата на поточну дату складає 8209 грн. 85 коп. , витрачено 400 грн., чим збільшено перевитрату на 8 609,85 грн. додаток до звіту: квитанція №210 від 09.07.2015 видана Центральним відділенням ПАТ "Марфін Банк" у м. Херсоні - "комісія за РКО".

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт №6 під 31.07.2015 відповідно до якого перевитрата на поточну дату складає 8609 грн. 85 коп. , витрачено 10,20 грн., чим збільшено перевитрату на 8 620,05 грн. Додаток до звіту: квитанція №903 від 31.07.2015 видана Центральним відділенням ПАТ "Марфін Банк" у м. Херсоні - "комісія за РКО".

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт №7 від 07.10.2015 відповідно до якого перевитрата на поточну дату складає 8620 грн., витрачено 150,00 грн., чим збільшено перевитрату на 8770 грн. 50 коп. Додаток до звіту: квитанція №804 від 07.10.2015 видана Центральним відділенням ПАТ "Марфін Банк" у м. Херсоні - "комісія при закритті рахунка",

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 1 01.12.2017 відповідно до якого перевитрата на поточну дату складає 3486 грн. 88 коп. , витрачено 12300 грн., чим збільшено перевитрату на 15 786,88 грн. Додаток до звіту: квитанція від 01.12.2017 видана Нотаріусом Козоріз Р.В. "Сплата за нотаріальні послуги" на суму 7300,00 грн., квитанція від 01.12.2017 видана Нотаріусом Козоріз Р.В. - Сплата за нотаріальні послуги" на суму 5 000 грн.,

- звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт №3 07.12.2017 відповідно до якого перевитрата на поточну дату складає 15 786,88 грн., витрачено 300 грн., чим збільшено перевитрату на 16086,88 грн. Додаток до звіту: квитанція від 07.12.2017 видана Нотаріусом Козоріз Р.В. - "Сплата за нотаріальні послуги" на суму 7300 грн.

Відповідно до картки рахунку 3721 обліковується інформація: 24.11.2015 ОСОБА_5 видано кошти у сумі 5283,17 грн. (видатковий касовий ордер №ЗХА00000063 від 24.11.2015), чим погашено заборгованість перед нею. 14.02.2018 ОСОБА_5 видано кошти у сумі 16086 грн. 88 коп., видатковий касовий ордер №ЗХА00000029 від 14.02.18, чим погашено заборгованість перед нею.

Фіскальна служба дійшла висновку проте, що виплата ОСОБА_5 коштів в сумі 8209 грн. 85 коп. (4722 грн. 90 коп. у 2015 році та 3486 грн. 88 коп. у 2018 році), використання яких не підтверджено документально, розцінюються як додаткове благо і відповідно підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в сумі 708 грн. 44 коп. (15%) із суми 4722 грн. 97 коп. та 627 грн. 64 коп.(18%) із суми 3486 грн. 88 коп. Сума військового збору, не нарахованого та не утриманого з додаткового блага, становить 123 грн. 15 коп. (1,5 % від суми 8209 грн. 85 коп.)

Акт перевірки був надісланий позивачу рекомендованим листом, отриманий 09.07.2018. Заперечень до акту позивачем не складалось, до ДФС не подавалось.

За висновками акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 15.08.2018 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002791422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 164632 грн. та застосована штрафна санкція в сумі 22033,5грн.;

- №0002801422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 111055 грн. та застосована штрафна санкція на суму 27763,75грн.;

- №0002001307, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 1336 грн. 08 коп. та застосована штрафна штрафна санкція на суму 490,93 грн.;

- №000201137, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 123 грн. 15 коп. та застосована штрафна санкція на суму 43,86 грн.;

- №0002021307, яким застосована штрафна санкція у розмірі 510,0 грн.

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" не оскаржувало відповідно до п. 56.1 статті 56 Податкового кодексу України зазначенні рішення в адміністративному порядку, а звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходить із наступного. За змістом частин 4, 5 статті 11 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання. Відтак, для правильного вирішення спору судам необхідно з'ясувати характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; дослідити всі первинні документи; встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентами; перевірити наявність у товариства ділової мети під час здійснення зазначених господарських операцій та з урахуванням встановлених обставин зробити вмотивований висновок.

Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Податкового кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

П. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 15.08.2018 №0002791422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 164632 грн. ( в т.ч. за 2015 рік на 76498 грн., за 2016 рік на 61168 грн., за 2017 рік на 26966 грн.) та застосовані штрафні санкції на суму 22033,50 грн. ( в т.ч. за заниження податку за 2016 рік в сумі 15292 грн., за заниження податку за 2017 рік в сумі 6741 грн. 50 коп.), суд встановив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем п.п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. ст.1, 9, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідно до підпункту 14.1.54 Податкового кодексу України доходом є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Відповідно до пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ (в редакції за період 2015-2016 роки) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування .

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити. Проведення кожної господарської операції підприємства повинно фіксуватися та підтверджуватися первинними документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі - Положення №15). Відповідно до п.7 Положення № 15, доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) є - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Пунктом 5 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу, або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". затвердженого наказом Мінфіну України 31.12.1999 № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Позивач стверджує про те, що залишки в продукції, що обліковувалась станом на 01.01.2015 року (кукурудза, пшениця, ячмінь), зберігались за договором зберігання у ФОП ОСОБА_5, що підтверджується договором зберігання № 1 від 17.04.2014 між ФОП ОСОБА_5 та позивачем, актами прийому-передачі на зберігання сільгосппродукції зберігачу ОСОБА_5, відповідно до яких позивачем було передано на зберігання 10,410 тн ячменя 22.05.2016, 14,84 тн ячменя 03.02.2016, 25,250 тн ячменя 01.07.2015, 13,47 тн ячменя 30.04.2014, 30,520 тн кукурудзи 17.04.2014, 30,520 тн кукурудзи 27.01.2016, 13,47 тн ячменя 31.03.2015, пшениці 14,39 тн 15.06.2014. Також позивачем були надані документи про реалізацію сільгосппродукції (окрім ріпаку 6,49тн) підприємствам, а саме: ПП "СОУ-РОСТИСЛАВ" (пшениці кількості 86,497 тн у квітні 2015 року), ПП "Борисфен-Полігранц-Т" (кукурудзи 37.82 тн у січні 2016 року), ТОВ СП "Нібулон" (ячмінь 23,08 тн березень 2015р., лютий 2016 року 28,84 тн, травень 2016 року - пшениця 3-го класу 336,46 тн та ячмінь 134.12 тн), внаслідок чого у бухгалтерському обліку було відображено списання їх собівартості записами Дт 90 Кт 28 і одночасно відображене реалізацію записами Дт 361 Кт 702. Такі суми було враховано у загальному обсязі отриманого доходу та відображено в звітності (Ф.2 Звіт про фінансові результати та Декларації з податку на прибуток). Крім того, позивач стверджує, що по таким постачанням було виписано та зареєстровано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та відображено їх Декларації з ПДВ за відповідні періоди. Зазначене підтверджується деклараціями з податку на прибуток фінансовою звітністю, даними Єдиного реєстру податкових накладних, даними бухгалтерського обліку підприємства, суду надано картки рахунку 281, оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 за весь період перевірки.

Позивач також визнає, що станом на 01.01.2015 на балансі підприємства обліковувався ріпак у кількості 6,49т. За наслідками проведеної підприємством інвентаризації у грудні 2015 року було встановлено, що така продукція на складі відсутня. Наказом № 2 від 31.12.2015 було списано нестачу ріпаку на суму 24953 грн. 23 коп. на фінансовий результат підприємства. Нестача ріпаку не призвела до виникнення доходу, навпаки, виникли витрати, які повинні зменшувати оподатковуваний прибуток, так як вони пов'язані з процесом придбання та реалізації товарів у 2014 році. Позивач вказує, що різниці/нестачі товару, що виявлені за результатами інвентаризації у грудні 2017 року та які ДФС вважає необлікованими доходами, є втратами при транспортуванні та різниці у показаннях ваг при перевішуванні вантажу, які накопичені у бухгалтерському обліку та своєчасно не віднесені на витрати фінансово-господарської діяльності за результатами 2015-2018 років, внаслідок чого завищено оподатковуваний прибуток. Такі нестачі обліковуються на балансовому рахунку 281 "товар" як залишок товару, і станом на 01.04.2018 року не списані на витрати, отже не вплинули на фінансові результати та не зменшували об'єкт оподаткування.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10 січня 2007 року № 2, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Пунктом 2.2 цих Методрекомендацій передбачено, що запаси, придбані за плату, оприбутковуються за первісною вартістю, яка складається з витрат, що виникли у зв'язку з придбанням підприємством запасів, зокрема: ціна придбання за вирахуванням знижок відповідно до договору з постачальником (продавцем) та непрямих податків, крім випадків, якщо податки не відшкодовуються підприємству відповідно до чинного законодавства; суми ввізного мита; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. У пункті 2.3 зазначено, що не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): понаднормові втрати і нестачі запасів. Наднормативні втрати і нестачі запасів та/або зіпсовані запаси, які виявлені під час оприбуткування і сталися при їх транспортуванні, оцінюються виходячи з первісної вартості одиниці придбаних запасів, що визначається у порядку, наведеному у підпункті 2.2 цих Методичних рекомендацій. А відповідно до пункту 5.7 нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів. Нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Аналогічна норма передбачена у п.14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 , в якому зазначається, що понаднормові втрати і нестачі запасів не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). Отже, виходячи із наведених норм та правил, встановлених положеннями бухгалтерського обліку, позивач стверджує, що підприємство мало право списати суми на витрати відповідних звітних періодів, в яких були встановлені такі втрати під час перевезень товару та зменшити суму фінансового результату та об'єкту оподаткування податком на прибуток. Підприємство не занизило доходи, як зазначено в акті перевірки, а навпаки занизило витрати та завищило оподатковувані доходи внаслідок не врахування сум нестач у витратах звітних періодів. Будь-яких доходів в розумінні наведених норм законодавства внаслідок понесених втрат товару під час транспортування та перевішування підприємство не отримувало, коштів не надходило, активи не збільшувались

Судом встановлено, що твердження позивача про втрати продукції при перевезенні у межах норми природного убутку не підтверджені документально. У позивача відсутні належним чином складені первинні документи, які б підтверджували втрати у процесі транспортування сільгосппродукції. Позивачем не дотримано правил списання нестач у межах норм природного убутку, оскільки факти нестач при перевезеннях сільгосппродукції автотранспортом не фіксувались, суду не надано документального підтвердження складання будь-яких розрахунків бухгалтерською службою підприємства за участі матеріально відповідальних осіб і затвердженого керівником підприємства. Таких документів не надавались і при перевірці.

Разом з тим, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту заниження доходів ТОВ "Зерноком Херсон Агро" за 2015-2018 роки. Наказом Мінфіну України від 20.08.2015 № 727 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами. Відповідно до п. 5 розділу ІІ даного Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення відповідачу було необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень , в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - необхідно зазначити перелік цих документів. У разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Податкового Кодексу України належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим. Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків при оформленні встановлених порушень не допускається.

Фіскальною службою в даному випадку при описанні обставин заниження доходів не були дотримані правила оформлення результатів документальних перевірок. Перевіряючими в акті перевірки викладені порушення, які допущені товариством при визначенні доходу та фінансового результату до оподаткування, без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, не об'єктивно та не у повній мірі; акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства з формальним посиланням на п.п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України , ст. ст.1, 9, 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід".

Посадовими особами ДФС зазначено в п. 3.1.1 акту перевірки про списання 90,12 тн сільгосппродукції, дохід від якої не задекларовано, які обліковувались на бухгалтерському рахунку 281 станом на 01.01.2015 (початок періоду, що перевірявся), тільки на підставі того, що , на думку відповідача, у підприємства відсутні можливості для їх зберігання. Позивачем суду надані документи про придбання послуг зберігання сільгосппродукції за спірний період. Але зі змісту акту перевірки суд не має можливості визначити, чи надавались ці документи на перевірку, оскільки опису отриманих документів, який повинен складатись у відповідності до п. 85.7 ст. 85 ПКУ, відповідачем суду не надано. Також суд приймає до уваги відсутність запитів до товариства щодо надання документів про місце зберігання залишків сільгосппродукції станом на 01.01.2015.

Що стосується визнання товарних втрат під час транспортування придбаного товару від постачальників до покупців як доходів підприємства, то в акті навіть не зазначається конкретних обставин встановлення цих втрат. Дається загальний опис того, що позивачем на одне перевезення від контрагента-постачальника до контрагента-покупця оформлювалось дві товарно-транспортні накладні (ТТН), в одній з яких пунктом розвантаження є м. Херсон, а в другій товарно-транспортній накладній пунктом навантаження є також м. Херсон, кількість товару розвантаженого значно відрізняється (менше) від кількості навантаженого у контрагента-постачальника (більше), в результаті у одного вантажоодержувача маса отриманого вантажу не відповідала масі, яка зазначена в транспортній документації вантажовідправника. Разом з тим, ніяких реквізитів ТТН в акті або додатках до акту перевірки не зазначається, та не наводяться відомості цих ТТН. А співставлення товару, придбаного та реалізованого у додатку № 7 до акту перевірки здійснюється не за ТТН , та не за податковими накладними, а в додатку 7 не зазначаються реквізити жодних первинних документів.

Крім того, представниками позивача звернуто увагу суду на те, що при визначенні розбіжностей у завантаженому та вивантаженому товару фіскальна служба неправильно застосовує норми природного убутку - не до всієї кількості завантаженого (придбаного) товару, а лише до показника різниці кількості придбання (колонка 17) та реалізації (колонка 20 або 21) Додатку №7 . Тобто, за показник, з якого ДФС вираховує норми природного убутку 0,07%, взято лише різницю у вазі, а не всю вагу перевезеного товару, що впливає на визначення загальної ваги природного убутку, а саме занижує вагу допустимої нестачі . А відповідно до Постанови Держпостачу СРСР від 02.06.1986 №63, якою затверджені норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом, норми природного убутку застосовуються до загальної кількості товару, що транспортується та навантажується/перевантажується.

Доводи позивача про необхідність застосування і інших норм природного убутку суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач не надав доказів того, що на підприємстві були затверджені будь-які норми природного убутку відповідними наказами, а також що вівся облік нестач в межах природного убутку при автомобільних перевезеннях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зі змісту акту перевірки неможливо визначити безпосередній зв'язок між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій (звітів, розрахунків) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки. Немає посилань на первинні документи, використання яких вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, та на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, або інші докази, що підтверджують наявність факту порушення. У матеріалах перевірки немає детальних розрахунків, на підставі яких визначено об'єкти оподаткування, та відхилення обчислених таким чином об'єктів від задекларованих платником податків. Також не зазначається в акті перевірки про відсутність або ненадання первинних документів платником податків, не зазначено про вжиті під час перевірки заходи з метою отримання від платників податків документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки.

В акті перевірки вказується на вплив порушень при обчисленні податку на прибуток на порядок та механізм формування показників податку на додану вартість , разом з тим в п. 3.1.2.1 акту перевірки "Податок на додану вартість. Податкові зобов'язання" зазначено тільки загальні дані про заниження податкових зобов'язань за податкові періоди без жодної конкретизації обставини такого заниження, в додатках до акту перевірки №№11, 12, 13 приведені зведені дані по місяцям. Тому перевірити, яким чином фіскальна служба встановила реальну суму заниження податкових зобов'язань по ПДВ, не можливо. Дане порушення ПДВ є суміжним з вже дослідженим судом податком на прибуток. Тому суд вважає невірним визначення розміру заниження податкових зобов'язань по ПДВ за тих же аргументів, які викладено в мотивувальній частині даного рішення при дослідженні правильності висновків фіскальної служби про визнання товарних втрат під час транспортування придбаного товару від постачальників до покупців як доходів.

Що стосується обставин придбання пшениці 6 -го класу у кількості 118,31 тн у ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" в жовтні 2015 року, то в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов вірного висновку про порушення позивачем п. 134.1 ст. 134 ПКУ, ст.9, ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, при не включенні до складу доходу безоплатно отриманої пшениці. З наданих на перевірку та суду документів, які підтверджують факт придбання товару у ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" вбачається, що зі сторони продавця вони підписані директором ОСОБА_6 В судовому засіданні директор ТОВ "Зерноком Херсон Агро" ОСОБА_5 пояснив, що не знайомий з даною особою, ніколи його не бачив, при придбанні пшениці не вимагав ніяких документів, які посвідчують особу керівника підприємства-продавця. Пшениця до її придбання зберігалась на ПрАТ "Скадовське ХПП", та була придбана шляхом переоформлення власника, тому ніяких транспортних витрат позивач не поніс. В подальшому пшениця була аналогічним образом продана іншому покупцю.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Херсонського міського суду від 11.07.2017 по справі № 766/10901/17 було розглянуто кримінальне провадження № 12015230040006793 за обвинуваченням ОСОБА_6, який є директором ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, судом встановлено, що 2 червня 2015 року, у не встановленому слідством місці та точний час у м. Херсоні ОСОБА_6 придбав без мети здійснення підприємницької діяльності, шляхом набуття корпоративних прав ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ", та здійснив перереєстрацію суб'єкта господарювання у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, буд.29, визначив юридичну адресу підприємства м. Херсон, вул.9-го Січня, буд. 15 та призначив себе на посаду директора вказаного суб'єкта господарювання. Впродовж червня 2015 року, ОСОБА_6 виконав усі необхідні дії для перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, в результаті чого отримав можливість використовувати статутні та реєстраційні документи підприємства ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" (код 39273731) у незаконній діяльності, а саме проведенні безтоварних операцій та переведення коштів у готівку, з метою отримання грошової винагороди. При цьому фінансово-господарську діяльність від імені ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" ОСОБА_6 не здійснював, угоди з контрагентами не укладав направлені на настання реальних наслідків, не придбавав та не постачав товари (послуги). Директора ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.І ст.205 КК України на підставі ст.49 ч.1 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та віднесення злочину "фіктивне підприємництво" до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 78 КАС України).

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому наявність даної ухвали суду свідчить про нереальність господарських правовідносин позивача з ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ", хоч і кримінальне провадження було закрито, але з обставин, які не свідчать про відсутність складу злочину.

Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод. Для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції. Всі первинні документи контрагента позивача є неналежними, оскільки ці документи підписані особою, яка в межах кримінальної справи визнала, що фінансово-господарською діяльністю не займалась, а проводила безтоварні операції, угоди не укладала, товари не постачала. Таким чином всі первинні документи, які підписані від імені ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ" директором ОСОБА_6, не мають юридичної сили. Ідентифікувати осіб, від яких позивач отримав пшеницю неможливо. Розрахунки грошовими коштами за пшеницю позивач не здійснював.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Враховуючи відсутність будь-яких доказів спростування висновків перевірки щодо безоплатного придбання пшениці зі сторони позивача, суд вважає, що обґрунтованими доводи відповідача про заниження податку на прибуток на суму 61 758 грн. (343 099,0 грн. х 18% податку = 61 758 грн.)

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0002791422 від 15.08.2018 та про доцільність його скасування в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 102874 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22044грн. 50 коп. (виходячи з розрахунку 164632 грн. усієї донарахованої суми грошових зобов'язань мінус 61758 грн. податку на прибуток за операцією з ПП "ЦЕНТР РЕЗЕРВ"). Також суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення рішення від 15.08.2018 № 0002801422, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002001307, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, №000201137, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, то ці донарахування були викликані встановленими в ході перевірки порушеннями вимог п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. "г" ст.164.2.17, п.164.2 ст.164, п. п.1.2, п. п.1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, ненарахування, неутримання та не перерахування ПДФО та військового збору з суми додаткового блага, яке було отримане ОСОБА_5 в розмірі 4722,97 грн. у 2015 році, 3486,88 грн. у 2018 році.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПК України (п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПК України). Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПК України (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 ПК України, відповідно до п.п. "б" п.п. 170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Позивач не заперечує викладені в акті перевірки факти неповного звітування про видані кошти за такими звітами про використання коштів №5 від 09.07.2015 , №6 під 31.07.2015, №7 від 07.10.2015 , № 1 від 01.12.2017 , №3 від 07.12.2017 . Позивач стверджує, що виплатою вказаних сум була погашена заборгованість підприємства перед підзвітною особою, яка станом на 01.01.2015 обліковувалась у бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 372 "розрахунки із підзвітними особами" в сумі 8209,85 грн. ДФС не визнає цей факт, як такий що в ході перевірки не був підтверджений належними документами. ДФС стверджує, що заборгованість підприємства перед підзвітною особою в сумі 8209,85 грн. є її (фізичної особи) додатковим благом внаслідок того, що така заборгованість не підтверджена первинними документами. Відповідно до ст.9 Закону України №996 ї встановлюється обов'язковість підтвердження господарських операцій первинними документами та інформації, яка повинна міститися у таких первинних документах. Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що заборгованість виникла у 2014 року внаслідок складання підзвітною особою авансового звіту про понесені витрати при придбанні товарно-матеріальних цінностей, інспекторами під час перевірки не заявлялись вимоги щодо надання первинних документів як підтвердження такої суми. У листах ДФС, які отримало підприємство (запит від 24.05.2018, лист від 30.05.2018 за №6743/10/21-22-14-01) наголошувалось про надання всіх документів та регістрів за період, починаючи із 01.01.2015 року, а не за всі попередні зазначеному періоди, які не перевірялись ДФС з моменту створення підприємства.

Суд вважає такі пояснення надуманими, оскільки згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Отже, позивач мав можливість подати необхідні документи після ознайомлення з висновками акту перевірки, але цього не зробив. Подані суду документи, які не були надані на перевірку, до уваги не приймаються, оскільки суд не наділений повноваженнями здійснювати замість органу фіскальної служби перевірку правильності нарахування та сплати податків. Отже, порушень зі сторони фіскальної служби при формуванні податкових повідомлень - рішень №0002001307, №000201137 судом не встановлено.

Що стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002021307, яким застосована штрафна санкція у розмірі 510 грн. на підставі п.119.2 ст.119 ПК України за порушення п. п. 49.18.2 п.49.18 ст.49, п. п. "б", п.176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, то суд також не вбачає ознак протиправності даного рішення. П.176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: …б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. А відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердж. Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4, позивачем подано податковий розрахунок за 4 квартал 2015 року не в повному обсязі, не відображено виплату ФОП ОСОБА_5 коштів за послуги вантажного перевезення за ознакою "157".

Позивач посилається на те, що кошти виплачувались ОСОБА_5 як фізичній особі - підприємцю, тому утримувати ПДФО в такому випадку не вимагається.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізична особа - підприємець (ФОП) повинен самостійно відображати доходи за результатами календарного року та самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб. Окрім того, згідно з п. 177.8 ст. 177 ПК України, якщо дохід ФОП виплачує суб'єкт господарювання, то останній, за загальним правилом, не утримують ПДФО при нарахуванні доходу, якщо ФОП було надано документ про реєстрацію особи суб'єктом господарювання.

Відповідно до пункту 177.8 ПКУ суб'єкт підприємницької діяльності, який нараховує (виплачує) доходи на користь приватного підприємця - фізичної особи не утримує податок на доходи фізичних осіб в тому разі, коли приватним підприємцем надано копію документу, який підтверджує його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Проте такі нарахування доходів попадають у розрахунку за формою 1Дф у графи 3 та 3а з ознакою доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі.

Таким чином, позивач, як податковий агент подає до державної фіскальної служби за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою 1-ДФ, де зазначає суму нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу "157", проте податок на доходи фізичних осіб не утримується і не сплачується. Той факт, що такий дохід потрібно відображати в 1-ДФ, підтверджується наявністю окремої ознаки доходу у Довіднику ознак доходів, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 13.01.2015 р. №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" . Враховуючи викладене, у разі невідображення нарахованого доходу ФОП у податковому розрахунку 1-ДФ, до особи, що нараховувала дохід, застосується відповідальність, передбачена п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд зазначає, що під час розгляду справи, було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, позов задовольняється частково.

Витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 15 серпня 2018 року № 0002791422 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 102874,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22033,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі від 15 серпня 2018 року № 0002801422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138818,75 грн.

В решті позовних вимог відмовити в задоволенні позову.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, б. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (73000, м. Херсона, Миколаївське шосе, б. 19-а, оф. 104, код ЄДРПОУ 37959564) 3955,89 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 січня 2019 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1