Постанова

від 23.10.2019 по справі 2140/1893/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1893/18

Головуючий першої інстанції Мороз А.О.

Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 08.11.2018р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Зерноком Херсон Агро до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2018р. товариство з обмеженою відпов ідальністю Зерноком Херсон Агро (надалі - ТОВ Зерноком Херсон Агро ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.08.2018р.: №№0002791422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 164632грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22033,5грн.; 0002801422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 111055грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27763,75грн.; 0002011307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковими зобов`язаннями у розмірі 123,15грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43,86грн.; 0002001307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 1336,08грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 490,93грн.; 0002021307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510грн. за порушення пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.01.2019р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №0002791422 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 102874грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22033,50грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 року №0002801422, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 138818,75грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі направлень від 14.05.2018р. №№302, 303, 304, виданих відповідно до наказу від 23.04.2018р. №435, було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Зерноком Херсон Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. За результатами перевірки складений акт №11621-22-14-01/37459564 від 21.06.2018р. /т.1 а.с.43-201/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.134.1 ст.134 ПК України, ст.ст.1, 9, 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164631,32грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 76497,71грн., за 2016 рік на суму 61167,75грн., за 2017 рік на суму 26965,75грн.; п.187.1 ст.187 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 111055грн., у тому числі за періоди 2016 року: за січень на 24559грн., за березень на 13403грн., за квітень на 3832грн., за травень на 19764грн., за червень на 4409грн., за липень на 1099грн., за періоди 2017 року: за лютий на суму 8418грн., за липень на 16075грн., за жовтень на 4534грн., за листопад на 651грн., за грудень на 285грн., за березень 2018 року на суму 14026грн.; п.163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. г ст.164.2.17, п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся у сумі 1336,08 грн.; п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. г ст.164.2.17, п.164.2 ст. 164, п. п. 1.2, п. п. 1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період, що перевірявся у сумі 123,15грн.; п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п. п. б , п. 176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку - у наданих Податкових розрахунках за 4 квартал 2015 та 1 квартал 2018 років відображено суму доходу, нарахованого на користь фізичних осіб не в повному обсязі.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесені податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018р.: №№0002791422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 164632грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 22033,5грн.; 0002801422, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 111055грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 27763,75грн.; 0002011307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковими зобов`язаннями у розмірі 123,15грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43,86грн.; 0002001307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 1336,08грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 490,93грн.; 0002021307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510грн. за порушення пп. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. /т.1 а.с.22-26/

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Так, податковою перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.134.1 ст.134 ПК України, ст.ст.1, 9, 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164631,32грн.

Відповідно до підпункту 14.1.54 ст.14 ПК України доходом є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження в України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і облікові документи повинні мати обов`язкові реквізити. Проведення кожної господарської операції підприємства повинно фіксуватися та підтверджуватися первинними документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 (надалі - Положення №15).

Відповідно до п.7 Положення №15, доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Пунктом 5 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу, або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Мінфіну України 31.12.1999р. № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Податковою перевіркою встановлено, що дохід від реалізації продукції за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. не відображено в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ Зерноком Херсон Агро , а саме відповідно до показників бухгалтерського обліку по рахунку 281 ТОВ Зерноком Херсон Агро , на рахунку 281 обліковувались наступні товари (с-до на 01.01.2015р.): кукурудза в кількості 30,52 т. (кукурудзу в кількості 30,52 т., в січні 2016 року списано на витрати Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано); ріпак в кількості 6,49 т. (ріпак в кількості 6,49 т., в липні 2017 року списано на витрати Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано); пшениця в кількості 14,39 т. (пшениця в кількості 14,39 т., в квітні 2015 року списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано); ячмінь в кількості 13,47 т. (ячмінь в кількості 13,47 т., в березні 2015 року списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано); придбаний, в липні 2015 року, ячмінь в кількості 25,25 т. (ячмінь в лютому 2016 року в кількості 14,84 т. та в травні 2016 року в кількості 10,41 т. списано до витрат Дт 90 Кт 281, дохід від реалізація якої не задекларовано).

Згідно п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 за №318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійсненні.

Так, ТОВ Зерноком Херсон Агро за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р., включено до складу витрат залишки на 01.01.2015р. по кожній номенклатурі товару та придбаний товар в перевіряємому періоді, порушивши п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999р. №318, та п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.199р. №290, в частині визнання ТОВ Зерноком Херсон Агро витрат без визнання доходів.

На підставі вищевикладеного встановлено реалізацію підприємством продукції, включивши до складу витрат, але не відобразивши доходи та податкові зобов`язання.

Як вбачається з акту податкової перевірки, фіскальним органом встановлена відсутність у позивача власних, орендованих та залучених складських приміщень, призначених для зберігання залишків такої сировини, як пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, соя та ріпак. /т.1 а.с.50/

Позивач посилається на зберігання залишків продукції ТОВ Зерноком Херсон Агро , що обліковувалась станом на 01.01.2015р. (кукурудза, пшениця, ячмінь), за договором №1 від 17.04.2014р., укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Зерноком Херсон Агро . /т.1 а.с.221/

Як вбачається з актів прийому-передачі на зберігання сільгосподарської продукції зберігачу ОСОБА_1 було передано на зберігання 10,410тн ячменя 22.05.2016р., 14,84тн. ячменя 03.02.2016р., 25,250тн. ячменя 01.07.2015р., 13,47тн. ячменя 30.04.2014р., 30,520тн. кукурудзи 17.04.2014р., 30,520тн. кукурудзи 27.01.2016р., 13,47тн. ячменя 31.03.2015р., пшениці 14,39тн. 15.06.2014р. /т.1 а.с.202-210/

Разом з тим, з вищезазначених актів прийому-передачі не вбачається як саме та ким здійснювалося транспортування сільськогосподарської продукції переданої на зберігання, оскільки згідно цих актів вони підписані у місті Херсон, однак договором №1 від 17.04.2014р. передбачено, що зберігач приймає на відповідальне зберігання зернові, згідно акту приймання-передачі на склад за адресою: село Інгулець.

Інших документів, які б свідчили про транспортування вищезазначеної сільськогосподарської продукції на склад ФОП ОСОБА_1 до податкової та до суду не надано.

Також, 25.06.2015р. між ПрАТ Скадовське ХПП (зерновий склад) та ТОВ Зерноком Херсон Агро (поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна №2., згідно п.4.1.4 зерновий склад зобов`язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання. /т.3 а.с.5-12/

При цьому, будь-яких складських документів які б підтверджували збігання ПрАТ Скадовське ХПП сільськогосподарської продукції ТОВ Зерноком Херсон Агро до податкової та до суду не надано, що свідчить про обґрунтованість висновку податкового органу щодо відсутності надання послуг зі складського зберігання.

Крім того, згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Зерноком Херсон Агро за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. не придбавало у ПрАТ Скадовське ХПП послуг по зберіганню сільськогосподарської продукції.

У зв`язку з чим, податковим органом обґрунтовано зроблено висновок щодо нереальності здійснення господарських операцій щодо зберігання сільськогосподарської продукції, зважаючи на відсутність придбання послуг у ПрАТ Скадовське ХПП , ФОП ОСОБА_1 , відсутність первинних документів, які б підтверджували поставку продукції, а саме складських квитанцій, простих або подвійних складських свідоцтв, товарно-транспортних накладних, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операції.

Водночас, щодо придбання ТОВ Зерноком Херсон Агро пшениці 6-го класу у кількості 118,31тн у ПП Центр Резерв в жовтні 2015р., слід зазначити наступне.

Ухвалою Херсонського міського суду від 11.07.2017р. у справі №766/10901/17за результатом розгляду кримінального провадження № 2015230040006793 за обвинуваченням ОСОБА_2 , який є директором ПП Центр Резерв у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, судом встановлено, що 02.06.2015 ., у не встановленому слідством місці та точний час у м. Херсоні ОСОБА_2 придбав без мети здійснення підприємницької діяльності, шляхом набуття корпоративних прав ПП Центр Резерв , та здійснив перереєстрацію суб`єкта господарювання у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, буд.29, визначив юридичну адресу підприємства м. Херсон, вул.9-го Січня, буд. 15 та призначив себе на посаду директора вказаного суб`єкта господарювання. Впродовж червня 2015 року, ОСОБА_2 виконав усі необхідні дії для перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, в результаті чого отримав можливість використовувати статутні та реєстраційні документи підприємства ПП Центр Резерв (код 39273731) у незаконній діяльності, а саме проведенні безтоварних операцій та переведення коштів у готівку, з метою отримання грошової винагороди. При цьому фінансово-господарську діяльність від імені ПП Центр Резерв ОСОБА_2 не здійснював, угоди з контрагентами не укладав направлені на настання реальних наслідків, не придбавав та не постачав товари (послуги). Директора ПП Центр Резерв ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.205 КК України на підставі ст.49 ч.1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, та віднесення злочину фіктивне підприємництво до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а тому наявність даного судового рішення свідчить про нереальність господарських правовідносин позивача з ПП Центр Резерв , а тому первинні документи, які підписані від імені ПП Центр Резерв директором ОСОБА_2 , не мають юридичної сили. Ідентифікувати осіб, від яких позивач отримав пшеницю неможливо, розрахунки грошовими коштами за пшеницю позивач не здійснював.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 15.08.2018р. №0002791422, №0002801422 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018р. №№0002001307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб; 0002011307 , яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з акту податкової перевірки, збільшення сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору викликані встановленими порушеннями вимог п. 163.1 ст.163, п. п. 164.2.9, абз. г ст.164.2.17, п.164.2 ст.164, п. п.1.2, п. п.1.4, п.16-1 підрозділу XX ПК України, а саме не нарахування, неутримання та не перерахування ПДФО та військового збору з суми додаткового блага, яке було отримане ОСОБА_1 в розмірі 4722,97 грн. у 2015 році, 3486,88 грн. у 2018 році. /т.1 а.с.66-69/

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПК України (п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПК України). Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПК України (п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Згідно п.170.9.1 ст. 170 ПК України не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об`єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов`язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 ПК України, відповідно до п.п. б п.п.170.9.1 якого податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п.170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Як встановлено податковим органом, 24.11.2015р. ОСОБА_1 , на підставі видаткового касового ордера №ЗХА00000063 видано кошти у сумі 5283,17грн. та 14.02.2018р. ОСОБА_1 , на підставі видаткового касового ордера видано кошти у сумі 16086,88грн., чим погашена заборгованість перед нею.

Так, позивач стверджує, що виплатою вказаних сум була погашена заборгованість підприємства перед підзвітною особою, яка обліковувалась у бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 372 розрахунки із підзвітними особами , яка підтверджується відповідними звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. /т.1 а.с.249-250/

Податковий орган не визнає вищезазначене, оскільки заборгованість підприємства перед підзвітною особою є її (фізичної особи) додатковим благом внаслідок того, що така заборгованість не підтверджена первинними документами.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлюється обов`язковість підтвердження господарських операцій первинними документами та інформації, яка повинна міститися у таких первинних документах.

Однак, в ході проведення податкової перевірки позивачем не надано первинних документів, які підтверджували здійснення підзвітною особою господарських операції в інтересах позивача.

Разом з тим, згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Незважаючи на можливість надати необхідні документи після ознайомлення з висновками акту перевірки, позивачем будь-яких дій з цього приводу здійснено не було, що виключило можливість фіскального органу здійснити перевірку правильності нарахування та сплати податків, а тому зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018р. №№0002001307, 0002011307.

Податковим органом встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015р. №4, а саме подання податкового розрахунку за 4 квартал 2015 року не в повному обсязі, без відображення виплати ФОП ОСОБА_1 коштів за послуги вантажного перевезення за ознакою 157 .

Позивач посилається на виплату коштів ОСОБА_1 як фізичній особі - підприємцю, а тому утримання ПДФО в такому випадку не вимагається.

Відповідно до п.176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно п. 177.5 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Окрім того, згідно з п.177.8 ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно п.3.2. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015р. №4 у графі 3а Сума нарахованого доходу відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

Під ознаку доходу 157 довідника ознак доходів підпадає дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу).

Отже, позивач, як податковий агент зобов`язаний подати до податкового органу за місцем реєстрації податковий розрахунок за формою 1-ДФ із зазначенням суми нарахованого та виплаченого доходу з ознакою доходу 157 , проте податок на доходи фізичних осіб ним не утриманий та не сплачений при поданні податкового розрахунку за 4 квартал 2015 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018р. №0002021307 є правомірним.

Оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, та як наслідок неправильно застосовано норми матеріального, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Зерноком Херсон Агро до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2018р. №№0002791422; 0002801422; 0002011307; 0002001307; 0002021307.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.