П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/6046/17
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - Ковальчук О.А.;
представника позивача - Капітонова П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АКВА'СЕРВІС до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю АКВА'СЕРВІС (далі - ТОВ АКВА'СЕРВІС ) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Одеської митниці ДФС в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000138/2 від 26.10.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його звернення провести консультації щодо методу визначення митної вартості товару було митним органом проігноровано та безпідставно зазначено в рішення про коригування митної вартості неправдива інформація з цього приводу.
Далі позивач наполягає на тому, що додатково подані ним документи, в яких митний орган виявив розбіжності, не відносяться до переліку обов'язкових, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України та не можуть свідчити про наявність обґрунтованого сумніву щодо підтвердження митної вартості товару за ціною договору.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зробивши аналіз законодавчої бази та фактичних обставин справи, дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи, надавали можливість суб'єкту владних повноважень визначити митну вартість товару за ціною контракту.
На думку суду першої інстанції, підстави, що визначені суб'єктом владних повноважень у рішенні про коригування митної вартості товару, суперечать дійсним обставинам та митному законодавству.
В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, вважає, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Так, апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що в документах декларанта, що подані для підтвердження митної вартості товару містилися розбіжності та не містилися усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Такими документами, на думку апелянта, є додатково надані позивачем: прайс-лист, в якому відсутній строк його дії та митна декларація країни відправлення, де зазначена інша ціна товару ніж та, що заявлена декларантом.
Далі апелянт зазначає, що з метою забезпечення повноти оподаткування, ним було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №2 рівень митної вартості є більшим, ніж заявлено декларантом (митна декларація №500020/2017/003478 від 30.09.2017 року).
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, на наступних підставах.
Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.11.2016 року між ТОВ АКВА'СЕРВІС (Покупець) та YUHUAN HUIGAO FLUID CONTROL CO.,LTD YANGXIN VILAGE, QINGGANG TOWN YUHUAN ZHEJIANG CHINA (Продавець) укладено Контракт №01/1116- Китай, згідно з п.1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, згідно Інвойсу (рахунка-фактури).
На виконання умов цього Контракту Продавець поставив на користь ТОВ АКВА'СЕРВІС клапани запірні для системи опалення та водопостачання, виготовлені з недорогоцінних металів (латуні), на суму 28 910,02 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом позивача ТОВ Бело Компані разом з митною декларацією №UA500060/2017/020794 від 24.10.2017 року до Одеської митниці ДФС подано:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/1116-Китай від 01.11.2016 року;
- інвойс від 21.09.2017 року №HG170515;
- пакувальний лист від 21.09.2017 року;
- рахунок-проформа від 13.01.2017 року;
- автотранспортна накладна від 23.10.2017 року;
- навантажувальний документ від 23.10.2017 року;
- банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.09.2017 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 09.10.2017 року;
- каталог виробника товару від 22.11.2016 року;
- договір про надання послуг митного брокера від 16.08.2016 року;
- договір про перевезення від 04.07.2016 року;
- Додатково декларантом до митного оформлення було подано Export price list від 26.10.2017 року та копія митної декларації країни відправлення №310120170517385477 від 22.09.2017 року.
В митній декларації від 24.10.2017 року декларантом було вказано вартість товару на рівні 1,59 доларів США за 1 кг.
Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом документів, встановлено, що в них містяться розбіжності, а саме: відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відсутні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари.
Так, сумніви щодо заниження митної вартості товару викликав прайс - лист від 26.10.2017 року та декларація країни відправлення товару від 22.09.2017 року.
Претензії до прайс-листа складалися в тому, що в ньому відсутній строк його дії, а претензії щодо декларації країни відправлення складалися у розбіжності цін, зазначених декларантом у митній декларації від 24.10.2017 року.
З метою підтвердження митної вартості товару, митним органом запропоновано декларанту протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме:
- виписки з бухгалтерської документації;
- специфікації виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також відповідачем повідомлено про те, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
26.10.2017 року декларантом, електронним повідомленням №2610, на адресу Одеської митниці ДФС надіслано скрин-шоти Лондонської біржі металів, лист декларанта від 26.10.2017 року №261017, виписку по взаєморозрахунках №25102017/03, переклад декларації країни відправлення.
Окрім того, декларантом позивача ТОВ Бело Компані на адресу митного органу було подано лист від 26.10.2017 року з вимогою провести консультації при обранні методу оцінювання товарів. (т.1 а.с. 169-172)
Проте, інспектором митного органу не було здійснено таких консультацій, а про їх проведення безпідставно зазначено у спірному рішенні.
За результатами розгляду поданих додаткових документів, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 року №UA500060/2017/000138/2, у якому зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності та вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Також, суб'єктом владних повноважень видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00878.
З метою забезпечення повноти оподаткування, митним органом було проведено аналіз баз даних ЄАІС та обрано метод визначення митної вартості - резервний. Так, відповідач взяв до уваги митну декларацію №500020/2017/003478 від 30.09.2017 року, у якій митне оформлення подібного товару, на його думку, здійснено за ціною 3,57 доларів США за 1 кг.
Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи та вірно визначивши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Про законність та обґрунтованість судового рішення, свідчать наступні норми права.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 цього Кодексу, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 Митного кодексу України унормовано, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Таким чином, Митним кодексом передбачено встановлений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 цього Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Частини 5, 6 даної статті 53 забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім того, ч.5 ст.55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (ч.6 ст.55 Митного кодексу України).
Аналізуючи вищевказані приписи митного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що у митного органу не було підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган відмовив у митному оформленні товарів за митною вартістю, яка була заявлена декларантом у митній декларації, на підставі того, що:
- у поданому Export price list від 26.10.2017 року відсутній строк його дії;
- у копії митної декларації країни продавця від 22.09.2017 року №310120170517385477 код товару та ціна за одиницю товару відрізняється від заявленого.
Аналогічні доводи митного органу покладені і в основу апеляційної скарги.
Слід зазначити, що суд першої інстанції, розглядаючи вказані доводи суб'єкта владних повноважень навів обґрунтовану аргументацію їх неспроможності.
Так, слід погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що подані декларантом документи не містили розбіжностей (а.с.5).
Прайс-лист, на який звертає увагу апелянт, не передбачений ч.2 ст.53 Митного кодексу України, у якій перелічуються документи, що підтверджують митну вартість товарів.
Понад те, вказаний документ відповідає вимогам Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організації розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1242 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради Міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади передбачено обов'язок інспектора митного органу дотримуватися вказаного Національного стандарту України.
В свою чергу, в митній декларації позивача від 24.10.2017 року та в інвойсі, які є основними документами, а також в декларації країни експорту жодних розбіжностей у вартості товару не міститься.
Колегія суддів проаналізувавши декларацію країни експорту, в якій суб'єкт владних повноважень виявив розбіжність щодо ціни товару встановила, що ціна товару у ній вказана за одиницю, а декларантом при поданні митної декларації ціна товару була вказана за кг.
Поряд з цим, загальна вартість товару, вказаної у експортній декларації повністю співпадає з вартістю, що вказана у інвойсі та становить 28910,02 доларів США.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що документи щодо ціни товару позивачем надані у повному обсязі та будь-яких розбіжностей в них не існує. Оплата ж товару за інвойсом була здійснена у розмірі 100% ще до початку митного оформлення, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 20.09.2017 року (т.1 а.с.48). При цьому, декларантом позивача були надані додаткові документи, які також підтверджують заявлену митну вартість товару.
Також колегія суддів вважає, що митний орган не мав підстав брати до уваги декларацію №500020/2017/003478 від 30.09.2017 року для визначення митної вартості товару за резервним методом, з огляду на наступне.
Згідно викладеного опису товару у митній декларації № UA500020/2017/003478 за кодом 8481806900 здійснювалося розмитнення іншого товару, відмінного від імпортованого позивачем, а саме: клапани запірні, з мідних сплавів, для газових плиток у кількості 19 кг.
Тобто, вказаний товар не має спільного призначення, ознак, складу матеріалів, рівноцінної кількості з імпортованим позивачем товаром (клапани запірні для системи опалення та водопостачання, виготовленні з недорогоцінних металів (латуні) з пластиковою кулею... у кількості 2129 кг.
Таким чином, митний орган порівнював не однакові за призначенням, властивостями та за обсягами товари, помилково вважаючи їх подібними.
За таких обставин, суб'єктом владних повноважень не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не зазначено підстав, які би забороняли йому застосувати перший метод.
Таким чином, подальше коригування митним органом вартості імпортованого товару за допомогою другорядного методу - резервного, є протиправним.
Аргументи, викладені колегією суддів, свідчать про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому є всі підстави, відповідно до ст. 316 КАС України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АКВА'СЕРВІС до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 28.01.2019 року.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2019 |
Оприлюднено | 30.01.2019 |
Номер документу | 79435758 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Турецька І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні