ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/1858/19 Справа № 204/2325/17 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
за участю секретаря Василенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2017 року про забезпечення позову
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
До набрання рішенням суду по даній справі законної сили накладено заборону на відчуження автомобіля Nissan Cabstar , № кузова (рами чи шасі) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.
Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду про забезпечення позову у справі скасувати. Апелянт в обґрунтування своєї скарги зазначає, що відповідальність за вчинену шкоду має нести особа, яка завдала шкоду, та на правовій підставі використовувала транспортний засіб, однак судом накладено заходи забезпечення позову на майно іншої особи - ОСОБА_1 Відповідач вважає, що підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду відсутні.
Передбаченим ст.360 ЦПК України правом на подання відзиву учасники справи не скористались.
Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що в квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Альфа Авто" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,
31 травня 2017 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення вищевказаного позову, в якій він просив накласти арешт на автомобіль Nissan Cabstar , державний номерний знак НОМЕР_1, та заборонити вчиняти дії щодо відчуження у будь- який спосіб автомобілю Nissan Cabstar , державний номерний знак НОМЕР_1. В обґрунтування заяви вказав на те, що в позовній заяві ним ставиться вимога про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 січня 2017 року у місті Дніпро по вул. Набережній Заводській, в районі електроопори № 159. Він намагався владнати із відповідачами конфлікт в досудовому порядку, звертався з проханням відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, але вказані звернення залишились без задоволення. Власником автомобіля Nissan Cabstar , державний номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_1, а ОСОБА_3 керував автомобілем під час виконання останнім трудових обов'язків. На сьогоднішній день відповідачі повідомленні про судовий розгляд цивільної справи за позовом про відшкодування шкоди та є підозра в тому, що відповідачі спробують уникнути відповідальності, а також мають намір позбутись автомобіля Nissan Cabstar , державний номерний знак НОМЕР_1, що в подальшому може унеможливити, або утруднити виконання судового рішення.
Згідно ч.2 ст.151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанії, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали), дійшов обґрунтованих висновків про доцільність забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження автомобіля, належного ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги заявника про те, що судом неправомірно накладено заборону на відчуження належного йому автомобіля, оскільки відповідальність за вчинену шкоду має нести особа, яка завдала шкоду, та на правовій підставі використовувала транспортний засіб, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки коло осіб, що будуть нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду підлягає встановленню при вирішенні справи по суті, а не на стадії забезпечення позову. ОСОБА_1 є відповідачем у справі, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) позов майнового характеру дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, підлягають відхиленню, оскільки між сторонами наявний майновий спір на загальну суму 418 302,85 грн, що об'єктивно є співмірним із запропонованим позивачем заходом забезпечення позову, який не завдасть істотної шкоди майновим правам власника. Враховуючи ціну позову та характер правовідносин між учасниками справи, суд першої інстанції дійшов правильних та вмотивованих висновків щодо необхідності забезпечення позову для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2019 |
Оприлюднено | 30.01.2019 |
Номер документу | 79450363 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Варенко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні