Ухвала

від 24.01.2019 по справі 610/3730/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/124 /19 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 610/3730/18 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7 ,

представника власника майна - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні №42018221070000029 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні №42018221070000029 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України.

Накладено арешт на майно, вказане в ухвалі слідчого судді (а.с. 135-136), з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Місцем зберігання арештованого майна визначено - Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на мобільний телефон «Ipone X» модель MQCK2LL/А, IMEI: НОМЕР_1 та сім картку з номером: НОМЕР_2

В обґрунтування скарги адвокат зазначив, що вилучення майна проводилося з грубим порушенням ст. 168 КПК України, оскільки телефон та сім-картка ОСОБА_7 не належать до майна, за допомогою якого може бути скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 176 КК України. Накладення арешту на мобільний телефон та сім картку порушує принцип розумності та обмежує право власності ОСОБА_7 . Вказаний номер телефону зазначений в реєстрі про інформацію здійснення зв`язку з юридичною особою і потрібен йому для роботи, для двостороннього зв`язку з абонентами у випадках виникнення питань. Для відновлення такого зв`язку потрібно зареєструвати в реєстрі інший номер, що буде мати фінансові витрати для ОСОБА_7 . Вважає, що надмірне втручання в право володіння своїм майном є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи і має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи. Слідчим суддею не були враховані вказані обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, власника майна та його представника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Балаклійським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018221070000029 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1ст. 176 КК України.

На підставі ухвал слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.12.2018р. та 20.12.2018р. про надання дозволу на обшук (а.с. 84-86, 91-93, 97, 98), згідно з протоколами обшуку за адресами : АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 було вилучено зазначене у клопотанні майно (а.с. 87-90, 94-96, 99-101).

Постановою слідчого поліції від 03.01.2019р. вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 102, 103).

10.01.2019р. старший слідчий СВ Балаклійського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_9 звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту на вказане майно. В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 1 ст. 176 КК України, 03.01.2019р. при проведенні обшуків було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно, яке є речовим доказом. Вказане майно може зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому на нього доцільно накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення виконання спеціальної конфіскації у разі винесення судового рішення про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Необхідність арешту вказаного майна також, як зазначив слідчий, зумовлюється в подальшому забезпеченням проведення ряду судових криміналістичних експертиз (судової комп`ютерно-технічної, інтелектуальної власності тощо). Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі, внаслідок того, що вилучене майно може бути відчужене, спотворене, чи взагалі знищене його володільцями.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП Харківської області ОСОБА_9 про арешт майна в кримінальному провадженні №42018221070000029 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України.

Накладено арешт на майно, вказане в ухвалі слідчого судді (а.с. 135-136), з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Місцем зберігання арештованого майна визначено - Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області.

Приймаючи рішення про накладення арешту на вказане в клопотанні майно, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні майно має значення для забезпечення кримінального провадження, воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки там можуть міститься відомості чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження та є достатні підстави вважати, що ресивер «MAG 250» підлягатиме спеціальній конфіскації, в залежності від віднесення його до засобу вчинення злочину. Вважав, шо вилучене майно також є об`єктом дослідження призначеної органом досудового розслідування експертизи. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню, втручання у права та інтереси власників майна на даному етапі кримінального провадження виправдовують таке втручання з метою забезпечення збереження зазначених об`єктів, як речових доказів та потреб досудового розслідування.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучене припроведенні обшуку майно, має значення речових доказів по кримінальному провадженню. Оскільки воно є об`єктом, який зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, може бути об`єктом кримінально протиправних дій, є необхідною для проведення судових експертиз, та має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одних із яких є накладення арешту на майно.

Також судова колегія враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Оскільки при винесені ухвали в частині накладення арешту на мобільний телефон «Ipone X» модель MQCK2LL/А, IMEI: НОМЕР_1 та сім картку з номером: НОМЕР_2 слідчим суддею не було визначено строк дії вказаного арешту, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали слідчого судді в частині невизначення строку арешту мобільного телефону «Ipone X» модель MQCK2LL/А, IMEI: НОМЕР_1 та сім картки з номером: НОМЕР_2 , встановивши в цій частині строк дії ухвали про арешт до 01.03.2019р.

Цього строку достатньо, щоб виконати всі необхідні слідчі дії для встановлення істини по справі.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав, для арешту мобільного телефону«IponeX»модель MQCK2LL/А,IMEI: НОМЕР_1 тасім карткиз номером: НОМЕР_2 не підтверджені матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, ухвала слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року підлягає скасуванню в частині невизначення строку дії ухвали про накладення арешту та без змін в іншій частині ухвали, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_10 частковому задоволенню. В решті ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в іншій частині залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року скасувати в частині строку дії ухвали накладення арешту на мобільний телефон «Ipone X» модель MQCK2LL/А, IMEI: НОМЕР_1 та сім картку з номером: НОМЕР_2 і в цій частині прийняти нову ухвалу.

Визначити час дії ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року в частині накладення арешту на мобільний телефон «Ipone X» модель MQCK2LL/А, IMEI: НОМЕР_1 та сім картку з номером: НОМЕР_2 до 01.03.2019р.

В решті ухвалу слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 11січня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в іншій частині залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді