Рішення

від 16.01.2019 по справі 242/5956/18

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/5956/18

Провадження № 2/242/344/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк Кадирова В.В. до ОСОБА_2, третя особа - приватне підприємство ФАРМАСЕРВІС , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що 12.06.2013 р. між ПАТ АСТРА БАНК та ПП ФАРМСЕРВІС було укладено кредитний договір № 699004017239015 на строк до 12.06.2016 р. включно. На момент укладення договору розмір кредитного ліміту становив 370000,00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.06.2013 р. між ПАТ АСТРА БАНК та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав, а банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому нерухоме майно, а саме: нежиле вбудоване приміщення аптечного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, натомість станом на 19.09.2018 р. заборгованість за кредитним договором позичальника становить 465104,71 грн., а саме: сума заборгованості за простроченим кредитом - 258882,06 грн.; розмір прострочених відсотків за кредитом - 205760,96 грн.; розмір простроченої комісії за кредитом - 461,69 грн.

Між ПАТ АСТРА БАНК та ПАТ Дельта Банк було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги до боржників, у тому числі і ПП ФАРМАСЕРВІС .

Просив в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у Приватного підприємства ФАРМСЕРВІС (83023, Донецька область, м.Донецьк, вул.Харитонова,14, ЄДРПОУ 24799386) та станом на 19.09.2018 р. становить 465104,71 грн., що складається з сума заборгованості за простроченим кредитом - 258882,06 грн.; розмір прострочених відсотків за кредитом - 205760,96 грн.; розмір простроченої комісії за кредитом - 461,69 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле вбудоване приміщення аптечного пункту площею 45,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; стягнути витрати, понесені із розглядом справи.

Ухвалою суду від 13.12.2018 р. провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляду справи у відсутності представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. У строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження, відзив не надав.

Третя особа - приватне підприємство ФАРМАСЕРВІС - у судове засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином.

Суд, відповідно до ч.5, 8 ст.279 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволеню виходячи з наступного.

Позивачем в обґрунтування позову надані наступні докази.

Так, 12.06.2013 р. між ПАТ АСТРА БАНК та ПП ФАРМСЕРВІС було укладено кредитний договір № 699004017239015 (а.с.35-38).

12.06.2013 р. між ПАТ АСТРА БАНК та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав, а банк прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому нерухоме майно, а саме: нежиле вбудоване приміщення аптечного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41-44).

Свої зобов'язання за кредитним договором ПП ФАРМАСЕРВІС не виконував, внаслідок чого станом на 19.09.2018 р. заборгованість за кредитним договором позичальника становить 465104,71 грн., а саме: сума заборгованості за простроченим кредитом - 258882,06 грн.; розмір прострочених відсотків за кредитом - 205760,96 грн.; розмір простроченої комісії за кредитом - 461,69 грн.(а.с.7-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст..625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст..590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з п.4.1 Іпотечного договору, іпотеко держатель має право вимагати достроковго виконання в повному обсязі зобов'язання по Кредитному договору, а у разі відмови - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст..35 ЗУ Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Так, згідно п.5.1 укладеного між сторонами Іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, якщо на момент настання терміну виконання основного зобов'язання воно не буде виконано повністю, у випадку порушення графіку погашення суми кредиту (частини кредиту) та/або у разі несплати процентів (частини процентів), комісій (частини комісій) відповідно до умов Кредитного договору. При цьому іпотеко держатель має право звернути стягнення на весь предмет іпотеки за своїм розсудом та задовольнити за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі усі вимоги, передбачені кредитним договором.

П. 5.2 зазначеного договору передбачено, що у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та (або) іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та позичальнику письмову вимогу про усунення порушень. Строк виконання даної письмової вимоги - 30 робочих днів з моменту отримання попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, судом встановлено, що позичальником були порушені зобов'язання за Кредитноим договором, забезпеченим Іпотечним договором.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про попередження позичальника та іпотекодавця відповідно до п.5.2 Іпотечного договору, а тому звернення позивача до суду із вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись 264, 265, 279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта Банк Кадирова В.В., ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, до ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, третя особа - приватне підприємство ФАРМАСЕРВІС , ЄРДПОУ 24799386, юридична адреса: Донецька область, м.Донецьк, вул.Харитонова, 14, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя