Постанова

від 23.01.2019 по справі 311/1841/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 23.01.2019 Справа № 311/1841/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 311/1841/18Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю.В. Пр. № 22-ц/807/578/19Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства ММК на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року у справі за позовом Фермерського господарства ММК (далі - ФГ ММК ) до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ФГ ММК звернулось до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнило (а.с. 41-46) та в якому просило:

- зобов'язати ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 36,1145 га з кадастровим номером № НОМЕР_2, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області,

- усунути перешкоди для подальшої діяльності позивача;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФГ ММК шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки в розмірі 138823,65 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ФГ ММК судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову та заяви про забезпечення позову, в розмірі 6487,37 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 30 березня 2018 року між ФГ ММК та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки № 30/03/18, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2018 року, та згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_2, для ведення особистого сільського господарства, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), загальною площею 43,3982 га. Дана земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_3. Спірна земельна ділянка знаходиться у позивача в орендованому користуванні на законних підставах. Наприкінці лютого поточного 2018 року було виявлено, що відповідачем вищевказана земельна ділянка була виорана та засіяна озимою пшеницею. Жодних договорів, чи документів які б надавали право користування цією ділянкою відповідачу, немає. 02 березня 2018 року власник земельної ділянки ОСОБА_4 письмово звернулася до ОСОБА_2 з вимогою припинити порушення прав власника земельної ділянки та звільнити вказану земельну ділянку, але дані дії не дали позитивного результату.20 березня 2018 року відповідач ОСОБА_2 направив на адресу ОСОБА_3 листа.

12 квітня 2018 року представник позивача звернувся з заявою до Начальника Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області з проханням провести обстеження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 загальною площею 43,3982 га. 25 квітня 2018 року в присутності сертифікованого інженера-землевпорядника Лисака Д.В., державним і нспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., було здійснено виїзд на вищезазначене поле здійснено огляд земельної ділянки та встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2, за відсутності у останнього рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду), про що свідчить Акт обстеження земельної ділянки від 25.04.2018 року № 179/0/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18. Відповідно до зазначеного Акту, в результаті проведеного обстеження було виявлено самовільне використання ОСОБА_2 земельної ділянки. Після чого, 27 квітня 2018 року відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 179/0/92-18-ДК/0052П/07/01/-18 за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.Б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України.

14 травня 2018 року постановою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн., яку в подальшому відповідач оскаржив. Рішення по скарзі на теперішній час не прийняте. Площа самовільного зайняття земельної ділянки, а саме: засіяння озимою пшеницею, відповідно до план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником Лисаком Д.В., складає 36,1145 га.

25 квітня 2018 року представником позивача також було подано заяву до правоохоронних органів про порушення кримінального провадження з приводу самовільного зайняття земельної ділянки, яку зареєстровано за № 1495 та оскільки працівниками поліції не було здійснено виїзду на вищезазначене поле для огляду, 27 квітня 2018 року було подано заяву з проханням долучити до матеріалів провадження: плану-схеми земельної ділянки з позначенням геодезії засіву земельної ділянки, акту обстеження земельної ділянки від 25.04.2018 року № 179/о/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 та розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

08 травня 2018 року порушено кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12018081190000262 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. 14 травня 2018 року представника ФГ ММК було залучено до кримінального провадження, як представника потерпілого.

Згідно розрахунку, здійсненого на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області, шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельною ділянкою, склала 138823,65 грн. Оскільки мирним шляхом вирішити дане питання відповідач відмовився, тому позивач вимушений звернутися з даним позовом.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19 червня 2018 року (а.с. 58) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року (а.с. 131-136) в задоволенні позовних вимог ФГ ММК у цій справі відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ФГ ММК у своїй апеляційній скарзі (а.с. 143-169) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначений склад колегії судів апеляційного суду: головуючий суддя (суддя - доповідач) Гончар М.С., судді Кочеткова І.В. та Маловічко С.В. (172).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 173), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.174).

Відповідач ОСОБА_2 через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі (а.с. 180-182).

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 05 грудня 2018 року, не відбувся та був відкладений (а.с. 185) в порядку задоволення клопотання про його відкладення представника відповідача (а.с. 183-184).

У судове засідання 23 січня 2019 року належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 188) відповідач ОСОБА_7 не з'явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажною причину неявки відповідача ОСОБА_2 у дане судове засідання і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останнього за присутністю його представника за ордером - адвоката (а.с.182) ОСОБА_8 та представника позивача ФГ ММК за ордером - адвоката (а.с. 184, 200) ОСОБА_9

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивачів, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ФГ ММК підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1, 2 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 22, 317, 321, 1166 ЦК України, ст.ст. 78,81,90,125,126,152,211 ЗК України, ст. ст. 9, 12, 13, 81, 95, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивач у цій справі.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка, кадастровий номер № НОМЕР_2, загальною площею 43,3982 га, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 115791790, сформованим 01.03.2018 року реєстратором виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Горпинич С.С. (а.с.11-12).

30.03.2018 року між ОСОБА_3 та орендарем - ФГ ММК було укладено договір оренди землі, за яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 43,3982 га, строком на 10 років, орендна плата становить 1000,00 грн., яка вноситься в строк до 25 грудня поточного року (а.с.106-108).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 30 березня 2018 року ОСОБА_3 передала, а ФГ ММК прийняло в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 43,3982 га, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер № НОМЕР_2, для ведення фермерського господарства (а.с.109).

04.04.2018 року вказаний договір оренди зареєстрований реєстратором виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Горпинич С.С., про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 25644540 від 04.04.2018 року (а.с.13).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки за № 179/0/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25.04.2018 року, складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., в присутності інженера-землевпорядника ФОП Лисак Д.В., проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 43,3982 га, кадастровий номер № НОМЕР_2 за межами населеного пункту Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, та за результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка площею 43,3982 кадастровим номером № НОМЕР_2, частково оброблена (згідно заяви ФГ ММК ) ОСОБА_2 та самовільно засіяна орієнтовно озимою пшеницею, за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї. Площа самовільно зайняття земельної ділянки, а саме: засіяння озимою пшеницею, відповідно до план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником Лисак Д.В., складає 36,1145 га . Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки розмір заподіяної шкоди становить 138823,65 гривень, та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.18-22).

27 квітня 2018 року інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 179/0/92-18-ДК/0052/П/07/01/-18 відносно ОСОБА_2 за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.Б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України (а.с.23-25).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14 травня 2018 року за № 179/0/92-18-ДК/0047/По/08/01/-18, винесеної інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. (а.с.50-53).

Рішенням від 09.07.2018 року № 179/0/92-18ДК/0003/РПО/02/01/-18, прийнятим заступником державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Запорізькій області, заступником начальника - начальником Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенко Б.О., - скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 14 травня 2018 року за № 179/0/92-18-ДК/0047По/08/01/-18, винесену інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. (а.с.69-70).

15.04.2018 року заява представника ФГ "ММК" Фоменко А.С. про вчинене кримінальне правопорушення прийнята поліцейським СРПП Дніпрорудненського ВП Шпаковським С.Ю., про що заявнику видано талон-повідомлення №31 про реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 1495 (а.с.54).

Постановою слідчого СВ Дніпрорудненського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Анисименко Ю.В. від 14.05.2018 року за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018081190000262 від 08.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в якості представника потерпілого залучено Фоменко Аліну Сергіївну (а.с.56).

Як вбачається з технічного завдання на виконання робіт, затвердженого 28.09.2017 року головою ОК Гелион Мохнатко С.О. та погодженого 28.09.2017 року ФОП ОСОБА_16 (а.с.71), пояснювальної записки за підписом інженера-землевпорядника ОСОБА_16 щодо встановлення ОК Гелион меж земельної ділянки (кадастровий номер № НОМЕР_2) загальною площею 43,3982 га для ведення особистого селянського господарств, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області та подальшу державну реєстрацію земельної ділянки (а.с.72-73) та рішення Голови ліквідаційної комісії обслуговуючого кооперативу Гелион Яровенко С.В. від 19.12.2017 року, вирішено: передати члену кооперативу ОСОБА_3 наступні земельні ділянки: земельну ділянку загальною площею 12,6458 га, кадастровий номер - НОМЕР_4, балансова вартість - 7000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 42,7864 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, балансова вартість 22000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 49,9967 га, кадастровий номер - НОМЕР_6, балансова вартість 25000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 66,0442 га, кадастровий номер - НОМЕР_7, балансова вартість 34000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 43,3982 га, кадастровий номер - НОМЕР_2, балансова вартість 22000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 42,7864 га, кадастровий номер - НОМЕР_5, балансова вартість 22000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 42,8685 га, кадастровий номер НОМЕР_8, балансова вартість 22000,00 грн., земельну ділянку загальною площею 40,0987 га, кадастровий номер - НОМЕР_9, балансова вартість 21000,00 грн. (а.с.74).

Право користування землею набувається та реалізується громадянами та юридичними особами в порядку та на підставах, визначених Конституцією України (ст.ст. 13 -14), ЗК України (ст. ст. 116,124), а також іншими Законами, що приймаються відповідно до них (ЗУ Про оренду землі , ЦК України).

Відповідно до ст.78 ЗК України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу,ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Як зазначено в ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як зазначено в ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як визначено приписами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

Згідно із ст. 211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність .

За змістом ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до положень ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків, шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було надано суду першої інстанції: протокол про адміністративне правопорушення № 179/0/92-18-ДК/0052П/07/01/-18 від 27.04.2018 року відносно ОСОБА_2 за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.23-25); Акт обстеження земельної ділянки №179/о/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25.04.2018 року (а.с.18-20); план-схема земельної ділянки, складена інженером-землевпорядником Лисак Д.В. (а.с.21); розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О., що складає 138823,65 грн. (а.с.22); постанова державного інспектора ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Іваниці Ю.Ю. від 14 травня 2018 року, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 170,00 гривень (а.с.50-53). Проте, вищевказана постанова була ОСОБА_2 оскаржена та в подальшому скасована, що підтверджується рішенням начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенка Б.О. від 09.07.2018 року за № 179/0/92-18ДК/0003/РПО/02/01/-18 (а.с.69-70), яким скасовано постанову від 14 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, винесену інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю та використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О.

Разом із тим, висновки суду першої інстанції у цій справі не відповідають вищезазначеним встановленим фактичним обставинам цієї справи.

Так, суд першої інстанції при вищевикладених встановлених фактичних обставинах цієї справи дійшов помилкового висновку про необґрунтованість та недоведеність позивачем у суді першої інстанції у цій справі факту самовільного зайняття відповідачем ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером № НОМЕР_2, загальною площею 43,3982 га в частині 36,1145 га , яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства та, у зв'язку із цим, необґрунтованості та недоведеності всіх позовних вимог позивача у цій справі (про зобов'язання відповідача звільнити цю земельну ділянку площею, усунення перешкод для подальшої діяльності позивача, стягнення з відповідача на користь позивача шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки в розмірі 138823,65 грн.).

Оскільки, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч.5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.

Так, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що постанову від 14 травня 2018 року № 179/92-18-ДК /0047По/08/01/-18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_18 за ст. 53-1 КпАп України (самовільне зайняття земельної ділянки ) було скасовано рішенням від 09.07.2018 року вищестоящої посадової особи - заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенко Б.О. (а.с.69-70) не з реабілітуючих підстав, а у зв'язку із тим, що у діях ОСОБА_18 вбачаються ознаки кримінальної відповідальності (ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки ), враховуючи розмір заподіяної шкоди 138823,65 грн.

Зазначене рішення від 09.07.2018 року набрало чинності та не скасоване.

Належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги у цій справі доказ позивача у вигляді акту обстеження земельної ділянки №179/о/92-18-ДК/325/АО/10/01/-18 від 25.04.2018 року, складеного державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. (а.с.18-20), тобто належною особою у належний спосіб, та за змістом якого встановлено, що земельна ділянка площею 43,3982 кадастровим номером № НОМЕР_2, частково оброблена ОСОБА_2 та самовільно засіяна орієнтовно озимою пшеницею , за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї. Площа самовільно зайняття земельної ділянки, а саме: засіяння озимою пшеницею, відповідно до план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником Лисак Д.В., складає 36,1145 га (а.с.18-22).

Оскільки, зазначений акт є належним, допустимим способом фіксації порушення відповідача належною посадовою особою, є чинним і не має значення, що він був складений без участі ОСОБА_2 згідно заяви ФГ ММК .

Крім того, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги у цій справі, як належний доказ, доказ позивача - розрахунок шкоди, складений головним спеціалістом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. на суму 138823,65 грн. (а.с.22).

Встановлено, що останній (а.с. 22) було проведено належною посадовою особою - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Вільнянському, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використаннямм та охороною земель Іваницею Ю.О. на підставі матеріалів обстеження земельної ділянки у незаборонений законом спосіб, із зазначенням всіх необхідних для цього показників (площі зайнятої земельної ділянки, середньомісячного доходу, коефіцієнту індексації тощо).

Відповідач та його представник не надали суду у матеріали цієї справи доказів того, що зазначений розрахунок здійснено вказаним спеціалістом з порушенням будь-якого чинного нормативного акту чи останній безпідставно не застосовано.

Відсутність законодавчого врегулювання розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не спростовує правильність вищезазначеного розрахунку розміру шкоди позивача, здійсненого належною посадовою особою у галузі земельних відносин, та не може бути підставою для відмови судом у відшкодуванні останньої за рахунок відповідача у цій справі.

Відповідачем та його представником останній у цій справі не спростований.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги ФГ ММК .

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України.

В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Доказами, передбаченими ст. 367 ч.ч.2, 3 ЦПК України, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справи, є: договір оренди землі від 20.01.2006 року між Василівською районною державною адміністрацією та ПП ОСОБА_2 на 5 років відносно вищезазначеної земельної ділянки площею 43,40 га, строк якого скінчився, із додатками до нього (копії а.с. 152-161), договір № 584 від 12.07.2011 року між тими самими особами про продовження терміну дії договору оренди землі на 5 років (а.с.161), лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.06.2018 року , за змістом якого ФОП ОСОБА_2 було відмовлено листом-повідомленням від 13.10.2016 року № 32-8-0.41-7663/2-16 в поновленні вищезазначеного договору оренди землі; лист Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.07.2018 ороку (а.с. 129), за змістом якого останнє надіслало Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_18, як фізичної особи; звернення ОСОБА_2 від 07.06.2018 року (а.с. 149-151), в якому останній звертається до В.о. голови державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, копія ОСОБА_19 України Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, та зазначає, що всупереч йому письмовому повідомленню про намір реалізувати переважне право оренди вищезазначеної земельної ділянки, яка у подальшому перейшла у власність ОСОБА_3 та була передана останньою в оренду ФГ ММК , однак, він продовжив користуватись цією земельною ділянкою до теперішнього часу, квитанції про сплату орендної плати за період з 01.01.2017 року по 23.05.2018 року ОСОБА_2, як фізичною особою , за фактичне користування вищезазначеною земельною ділянко (квитанції, копії а.с. 162-164).

Останніми лише додатково підтверджується у цій справі факт самовільного, без будь-яких правовстановлюючих документів, зайняття ОСОБА_2, як фізичною особою , вищезазначеної земельної ділянки, зокрема засіяння озимою пшеницею у лютому 2018 року, чим чиняться перешкоди позивачеві ФГ ММК , як орендодавцеві цієї земельної ділянки, для використання цієї земельної ділянки на свій розсуд з урахуванням умов договору оренди із ОСОБА_3, який набрав чинності з 04.04.2018 року.

Останній не може бути спростований тим, що в акті прийому-передачі вищезазначеної земельної ділянки між ОСОБА_3 та ФГ ММК від 30.03.2018 року (а.с. 109), який є невід'ємною частиною договору оренди між ОСОБА_3 та ФГ ММК від 30.03.2018 року (а.с. 106-108), який набрав чинності з державної реєстрації 04.04.2018 року, не зазначено про те, що вищезазначену земельну ділянку в частині 36,1145 га самовільно займає ОСОБА_2, як фізична особа .

Належні, допустимі докази того, що після 04 квітня 2018 року (дати набуття чинності договору оренди позивача а.с.13) ОСОБА_2, як фізична особа - підприємець , займає самовільно, без правовстановлюючих документів вищезазначену земельну ділянку у цій справі, чи що існує спір між ФОП ОСОБА_2 та ФГ ММК , відсутні.

Тому, дана справа підлягала розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_2 через свого представника у суді першої (відзив на позовну заяву а.с. 67-68) та апеляційної інстанцій у цій справі (відзив на апеляційну скаргу а.с. 180-181, 101-102) факт самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки після 04 квітня 2018 року (дати набуття чинності договору оренди позивача а.с.13) взагалі заперечував, зазначав лише, що до лютого 2018 року у нього із ОСОБА_3 був спір з приводу оформлення останньою права власності на вищезазначену земельну ділянку площею 43,3982 га.

Додатковим доказом на підтвердження останнього є лист ОСОБА_2, як фізичної особи, від 20.03.2018 року на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 16), в якому останній зазначає та фактично визнає, що для виконання її вимоги про звільнення вищезазначеної земельної ділянки від 02.03.2018 року (а.с.14), він просить надати йому її правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку.

В рішенні від 09.07.2018 року вищестоящої посадової особи - заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бутенко Б.О. (а.с.69-70), яке було чинним на час розгляду цієї справи судом першої інстанції та залишається чинним на час перегляду цієї справи апеляційним судом (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні) зазначено, що саме ОСОБА_2, як фізичною особою , самовільно зайнято земельну ділянку площею 36,1145 га та підтверджено розмір шкоди саме в сумі 138823,65 грн.

Разом із цим, апеляційним судом не може бути прийнятий до уваги у цій справі, як доказ, передбачений ст. 367 ч.3 ЦПК України, наданий позивачем апеляційному суду до його додаткових письмових пояснень лист ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.12.2018 року (а.с.195-196) при перегляді законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі від 25.09.2018 року .

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ФГ ММК ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на припущеннях, а тому підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової постанови, якою позов ФГ ММК слід задовольнити, усунути перешкоди ФГ ММК шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 36,1145 га з кадастровим номером № НОМЕР_2, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області; стягнути з ОСОБА_2 на користь ФГ ММК шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 138823,65 грн.

Зазначений спосіб захисту (поновлення) прав позивача у цій справі є ефективним, відповідає вимогам ст. 5 ЦПК України.

Крім того, у разі задоволення апеляційної скарги та позову ФГ ММК в порядку ст. 141 ч. 13 ЦПК України з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ФГ ММК судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 10491,93 грн. (розрахунок: судовий збір при подачі позову до суду першої інстанції у розмірі 2082,37 грн. (а.с.1) + судовий збір при подачі апеляційної скарги у розмірі 8409,56 (а.с.148).

Керуючись ст. ст. 12, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ММК задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов Фермерського господарства ММК задовольнити.

Усунути перешкоди Фермерському господарству ММК шляхом зобов'язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 36,1145 га з кадастровим номером № НОМЕР_2, яка розташована на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства ММК (ЄДРПОУ 39693837) шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки у розмірі 138823,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Фермерського господарства ММК (ЄДРПОУ 39693837) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 10491,93 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 28.01.2019 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.