Постанова

від 28.01.2019 по справі 925/1311/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа№ 925/1311/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

Смірнової Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна

на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 (повний текст складено 06.04.2018)

у справі № 925/1311/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Приватного підприємства Компанія Східенерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна

про стягнення 85 233, 00 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

1.1. У жовтні 2017 року Приватне підприємство Компанія Східенерго (далі - ПП Компанія Східенерго ) звернулося до Господарського суду Черкаського області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна (далі - ТОВ Хімпром Україна ) про стягнення заборгованості в розмірі 85 233, 00 грн.

1.2. Позовні вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №14 від 14.04.2014 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 85 233, 00 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаського області від 21.03.2018 (повний текст складено 06.04.2018) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Хімпром Україна на користь ПП Компанія Східенерго 85 233 грн. боргу, 1600 грн. судових витрат.

2.2. Рішення обґрунтовано тим, що відповідач не виконав договірні зобовязання щодо порядку розрахунків за послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 85 233 грн заборгованості судом визнані обґрунтованими, доведеними і задоволені повністю.

2.3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні зобов'язання між сторонами виникли з договору № 14 про надання послуг по перевезенню вантажів від 14.04.2014 та наступних додаткових угод: № 31 від 24.01.2017, № 32 від 26.01.2017, № 33 від 30.01.2017, № 34 від 01.02.2017, № 35 від 08.02.2017, № 36 від 10.02.2017, № 37 від 16.02.2017, а надані позивачем документи, а саме, належним чином оформлені товарно-транспортні накладні із підписами і печатками обох сторін, є достатніми і допустимими для підтвердження фактичного здійснення спірних перевезень вантажу автомобільним транспортом.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

3.1. 24.04.2018 ТОВ Хімпром Україна звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаського області від 21.03.2018 у справі № 925/1311/17 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

3.2. Ухвало Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2018 постановлено здійснювати розгляд справи № 925/1311/17 в судовому засіданні.

3.3. 25.06.2018 на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах , яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

3.4. 03.10.2018 у порядку передбаченому ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

3.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 було прийнято апеляційну скаргу ТОВ Хімпром Україна на рішення Господарського суду Черкаського області від 21.03.2018 до провадження та призначено до розгляду на 12.11.2018.

3.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ Хімпром Україна до 17.12.2018, у зв'язку з неявкою представника позивача та відсутністю відомостей про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

3.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 було оголошено перерву у розгляді справи № 925/1311/17 Господарського суду Черкаської області до 20.12.2018.

У судові засідання 12.11.2018 та 17.12.2018 з'явився представник скаржника.

3.8. У зв'язку з участю судді Суліма В.В. у позачерговому з'їзді суддів ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 прийнято апеляційну скаргу ТОВ Хімпром Україна до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Смірнова Л.Г., Чорногуз М.Г.

3.9. 20.12.2018 ухвалою суду апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ Хімпром Україна на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2018 на 28.01.2019.

3.10. 28.12.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача (на електронну почту) надійшло клопотання від 20.12.2018 про розгляд справи без участі представника ПП Компанія Східенерго , яке задоволено судом апеляційної інстанції.

3.11. У судове засідання 28.01.2019 представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача 03.01.2019 та відомостями із офіційного веб-сайту Укрпошти про вручення кореспонденції (ухвали про відкладення на 28.01.2019) відповідачу - 10.01.2019.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

4.1. ТОВ Хімпром Україна в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з того, що наступні додаткові угоди: № 31 від 24.01.2017, № 32 від 26.01.2017, № 33 від 30.01.2017, № 34 від 01.02.2017, № 35 від 08.02.2017, № 36 від 10.02.2017, № 37 від 16.02.2017 до договору № 14 про надання послуг по перевезенню вантажів від 14.04.2014 між сторонами не укладались, а тому і обов'язку зі сплати за вказаними вище додатковими договорами у відповідача немає.

Крім того, відповідач стверджує про помилковий висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього витрат на правову допомогу позивача.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

5.1. 05.06.2018 ПП Компанія Східенерго подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило проти апеляційної скарги та зазначило про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Позивач зазначив, що товарно-транспортні накладні із підписами відповідальної особи відповідача про передачу товару для перевезення та засвідчені підписом відповідача є доказом того, що відбулося фактичне перевезення товару.

Також, позивач вказав, що отримав вантаж від відповідача для перевезення, що вважає фактичним погодженням кількості вантажу, який було одержано іншою особою.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

6.1. 14.04.2014 ПП Компанія Східенерго , як виконавець, та ТОВ Хімпром Україна , як замовник, уклали договір № 14 про надання послуг по перевезенню вантажів (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язався доставити довірений йому замовником (чи зазначеним замовником відправником ) вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником одержувачу ), а замовник (чи зазначений замовником одержувач ) зобов'язаний прийняти вантаж і сплатити встановлену цим договором плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п. 1.2. договору пункт та час навантаження і розвантаження, кількість товару та інші особливі умови перевезення вантажу визначаються в узгодженій сторонами додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною даного договору.

В розділі 2 договору визначено зобов'язання виконавця, зокрема, виконавець зобов'язаний прийняти вантаж до перевезення на умовах, викладених в додатковій угоді (п. 2.1.), одержати у замовника (відправника) копію належно оформленої товарно-транспортної накладної та інших документів, необхідних для перевезення вантажу (п. 2.2.), здійснити перевезення вантажу до місця призначення у термін, встановлений додатковою угодою (п. 2.3.), здати вантаж замовнику (одержувачу) в місці розвантаження з належною відміткою в товарно-транспортній накладній (п. 2.5.).

Відповідно до п. 4.1. договору замовник сплачує виконавцю вартість послуг з перевезення, визначену додатковою угодою.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання обов'язків сторін по ньому. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін, на тих же умовах на наступний календарний рік (п. 6.1.).

Доповнення та зміни умов договору вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами (п. 6.2.).

Відносини, що виникають при укладенні та виконанні цього договору та не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України (п.п. 6.4).

Даний договір, додаткові угоди на перевезення вантажу, а також інші документи, які утворюються при його виконанні факсимільним зв'язком або електронною поштою, мають силу оригіналу, при цьому, сторони протягом 30 календарних днів зобов'язанні передати оригінал поштою або кур'єром (п. 7.1.).

Сторони погодили усі істотні умови цього договору, договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їхніми печатками.

Суд першої інстанції, за поясненнями позивача, дійшов висновку, що відповідач звернувся до позивача із заявками на перевезення вантажу, тому на виконання умов договору позивачем були оформлені наступні додаткові угоди: № 31 від 24.01.2017, № 32 від 26.01.2017, № 33 від 30.01.2017, № 34 від 01.02.2017, № 35 від 08.02.2017, № 36 від 10.02.2017, № 37 від 16.02.2017.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем були здійснені наступні перевезення вантажу: м. Черкаси - Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Дмитрівка, вантажоодержувач ПСП Дмитрівка , водій/експедитор ОСОБА_2, вантаж (КАС-32) масою 21, 880 т. прийнятий вантажоодержувачем в особі представника ОСОБА_3; м. Черкаси - Миколаївська обл. Доманівський р-н, с. Зелений Яр, вантажоодержувач СФГ Колос , водій/експедитор ОСОБА_4, вантаж (КАС-32) масою 21, 920 т. прийнятий вантажоодержувачем в особі представника ОСОБА_5; м. Черкаси - Миколаївська обл. Доманівський р-н, с. Зелений Яр, вантажоодержувач СФГ Колос , водій/експедитор ОСОБА_4, вантаж (КАС-32) масою 21, 970 т. прийнятий вантажоодержувачем в особі представника ОСОБА_5; м. Черкаси - Миколаївська обл. Березанський р-н, с. Дмитрівка, вантажоодержувач ПСП Дмитрівка , водій/експедитор ОСОБА_4, вантаж (КАС-32) масою 22,050 т. прийнятий вантажоодержувачем в особі представника ОСОБА_3; м. Черкаси - Одеська обл., Окнянський (Красноокнянський) р-н, с. Чорна, вантажоодержувач СФГ Пантілей , водій/експедитор ОСОБА_6, вантаж (КАС-32) масою 20, 430 т. прийнятий вантажоодержувачем відповідальною особою; м. Черкаси - Одеська обл., Подільський (Котовський) р-н, с. Мардарівка, вантажоодержувач ФГ МВК , водій/експедитор ОСОБА_6, вантаж (КАС-32) масою 17, 240 т. прийнятий вантажоодержувачем відповідальною особою; м. Черкаси - Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вязівок, вантажоодержувач ТОВ СНП-Україна , водій/експедитор ОСОБА_6, вантаж (КАС-32) масою 21,770 т. прийнятий вантажоодержувачем в особі ОСОБА_7

Кожне вищезазначене перевезення оформлено наступними товарно-транспортними накладними: № 2501 від 25.01.2017, № 2717.1 від 27.01.2017, № 3117 від 31.01.2017, №0202 від 02.02.2017, № 20170209 від 09.02.2017, № 20170213 від 13.02.2017, № 20170217 від 17.02.2017 відповідно, та подорожніми листами № 5 від 24.01.2017, № 6 від 26.01.2017, № 13 від 08.02.2017.

У зазначених товарно-транспортних накладних замовником перевезення та вантажовідправником товару є відповідач-товариство з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна в особі директора Петраківської А.А., яка здійснювала відпуск вантажу по кожному перевезенню, що підтверджується її підписом, який скріплений печаткою юридичної особи відповідача.

Суд першої інстанції встановив, що позивач 14.03.2017 направив відповідачу наступні рахунки-фактури: № 11 від 26.01.2017, № 12 від 28.01.2017, № 18 від 31.01.2017, № 29 від 03.02.2017, № 42 від 10.02.2017, № 45 від 14.02.2017, № 48 від 18.02.2017 на загальну суму 85 233 грн, акти здачі прийняття робіт № С-00000011 від 26.01.2017, № С-00000012 від 28.01.2017, № С-00000018 від 31.01.2017, № С-00000029 від 03.02.2017, № С-00000042 від 10.02.2017, № С- 00000045 від 14.02.2017, № С-00000048 від 18.02.2017 (а. с. 196-209), вищевказані товарно-транспортні накладні та додаткові угоди №№ 31-37.

За інформацією із поштової служби, лист був вручений відповідачу 22.03.2017 року.

Листом від 05.07.2017 № 45 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу у сумі 85 233, 00 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

7.1. Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

7.2. Положеннями ч. ч. 1, 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

7.3. Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

7.4. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

7.5. Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

7.6. Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

7.7. Відповідно до ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

7.8. Згідно з ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

7.9. Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Тобто, враховуючи наведені норми права, істотними умовами договору перевезення вантажу є предмет, ціна та строк договору.

7.10. Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

7.11. Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю вартість послуг з перевезення, визначену додатковою угодою.

Доповнення та зміни умов договору вносяться за згодою сторін і оформлюються додатковими угодами (п. 6.2. договору).

Як було встановлено судом першої інстанції, 14.03.2017 позивач направив на адресу відповідача наступні рахунки-фактури: № 11 від 26.01.2017, № 12 від 28.01.2017, № 18 від 31.01.2017, № 29 від 03.02.2017, № 42 від 10.02.2017, № 45 від 14.02.2017, № 48 від 18.02.2017 на загальну суму 85 233 грн, акти здачі прийняття робіт № С-00000011 від 26.01.2017, № С-00000012 від 28.01.2017, № С-00000018 від 31.01.2017, № С-00000029 від 03.02.2017, № С-00000042 від 10.02.2017, № С- 00000045 від 14.02.2017, № С-00000048 від 18.02.2017 (а. с. 196-209) та додаткові угоди №№ 31-37.

У направлених додаткових угодах №№ 31-37 містяться дані про дату та час завантаження, вантажовідправника та вантажоодержувача, автомобіль та водія, у пункті 2 всіх цих угод обумовлено вартість транспортних послуг, у пункті 6 зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною договору №14 від 14.04.2014.

Додаткові угоди відповідачем підписані не були.

Відповідно до умов договору №14 вартість послуг та порядок розрахунків за ним визначається між сторонами відповідно до п. 4.1 договору, відповідно до якого замовник сплачує виконавцю вартість послуг з перевезення, визначену додатковою угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перевезення вантажів за додатковими угодами №31-37 не було погоджено між сторонами, оскільки додаткові угоди не підписані відповідачем, а тому, відповідно, не є узгодженою вартість послуг з перевезення в розумінні п. 4.1. договору №14.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами не доведено погодження відповідачем вартості послуг з перевезення вантажів за додатковими угодами № 31-37, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

8.1. Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 277 ГПК України із застосуванням положень ст. 632, 638, 640, 641, 642, 909 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181, 307 Господарського кодексу України дійшов висновку - про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

8.2. Таким чином, керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281, 282 ГПК - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового про відмову у задоволення позовних вимог.

9. Судові витрати

9.1 . З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та першої інстанції (судовий збір) покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Доводи апелянта щодо стягнення судових витрат на правову допомогу суд залишає без розгляду, оскільки ці витрати не стягувались судом першої інстанції, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі № 925/1311/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2018 у справі №925/1311/17 - скасувати.

3. Прийняти у справі № 925/1311/18 нове рішення.

4. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Компанія Східенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна про стягнення 85 233, 00 грн - відмовити.

5. Судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції покласти на Приватне підприємство Компанія Східенерго .

Стягнути з Приватного підприємства Компанія Східенерго (39600, м. Кременчук, вул. Аерофлотська, 81, код 31069701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпром Україна (18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка 150, оф. 1, код 38430112) 2 400, 00 (дві тисячі чотириста) грн судового збору за апеляційний перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/1311/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 28.01.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді М.Г. Чорногуз

Л.Г. Смірнова