ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2019 року Справа № 924/153/17
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Вавринчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Стріховецької сільської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2017 року у справі № 924/153/17 (суддя Магера В.В.), повний текст рішення складено 24.04.2017 року,
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому
до Стріховецької сільської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянина ОСОБА_1
про стягнення 33292,22 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Свіжий О.В., за договором,
третьої особи - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Стріховецької сільської ради про стягнення 33292,22 грн. шкоди.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянина ОСОБА_1
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2017 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 33292,22 грн. шкоди.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.06.2018 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі № 924/153/17 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Стріховецької сільської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2017 року у справі № 924/153/17; призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив задоволити вимоги апеляційної скарги.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ст. 273 ГПК України щодо строку розгляду скарги в апеляційній інстанції, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників провадження про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, апеляційний суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1) із 1997 року перебувала на обліку в Ярмолинецькому управлінні соціального захисту населення та отримувала пенсію за віком.
Починаючи із 01.03.2000 року, у зв'язку із переїздом, перебувала на обліку в Хмельницькому міському Управлінні соціального захисту населення, а починаючи з 01.02.2001 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та отримує пенсію за віком.
26.05.2006 року гр. ОСОБА_3 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсії. Нею було надано довідку про заробітну плату № 347 від 05.05.2006 року, видану Стріховецькою сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області за періоди роботи із 01.01.1992 року по 31.12.1996 року, яка була застосована при перерахунку пенсії із 01.06.2006 року.
Судами встановлено, що позивачем у лютому 2014 року у присутності завідуючої трудовим архівом ОСОБА_4 було проведено перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсій, за результатами якої складено акт зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії від 05.02.2014 року № 77, якою було встановлено, що при перевірці довідки № 349 від 05.0.2006 року, виданої гр. ОСОБА_3 Стріховецькою сільською радою виявлено розбіжності із даними книг розрахунків по оплаті праці за період з 1992 року по 1996 року згідно додатку, який підписаний завідуючим трудовим архівом ОСОБА_4 без будь-яких зауважень та заперечень.
Архівним відділом Ярмолиненцької районної ради 05.02.2014 року на підставі особових рахунків за 1992-1996 роки, було видано архівну довідку про заробітну плату гр. ОСОБА_3 (за період перевірки) № 175 від 05.02.2014 року, яка належним чином засвідчена та підписана.
22.04.2014 року позивачем було видано довідку про розмір переплати за період з 01.06.2006 року по 30.04.2014 року по пенсійній справі гр. ОСОБА_3 , відповідно до якої за вказаний період надмірно виплачена пенсія становить 33292,22 грн.
Згідно розпорядження позивача № 182613 від 09.04.2014 року вирішено вказану переплату утримувати починаючи з 01.05.2014 року по 20%, а тому у травні 2014 року з пенсії гр. ОСОБА_3 було стягнуто 259,41 грн.
Розпорядженням начальника Управління № 182613 від 06.05.2014 року було скасовано розпорядження від 09.04.2014 року про утримання переплати та повернуто утриманні кошти з пенсійної виплати гр. ОСОБА_3 на підставі заяви останньої про відмову від утримання переплати.
11.12.2014 року позивач звернувся до Хмельницького МВУМВС України у Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення з боку посадових осіб відповідача.
04.02.2015 року на адресу позивача надійшов висновок про результати розгляду звернення від 25.12.2014 року, у якому зазначено про те, що під час перевірки було опитано головного бухгалтера Стріховецької сільської ради ОСОБА_5 та секретаря ОСОБА_7., які видавали вказану довідку. Під час опитування вказані особи пояснили, що, дійсно гр. ОСОБА_3 працювала у колгоспі "Перше травня" та отримувала заробітну плату, вказану у довідці, що також підтверджується довідкою, виданою архівним відділом Ярмолиненцької районної ради. Дані громадяни пояснили, що така ситуація виникла, можливо, внаслідок того, що вони зробили помилку у перерахунку за 1992 рік, а тому працівниками пенсійного фонду виявлені такі розбіжності.
Вважаючи, що переплата пенсії виникла з вини відповідача, позивач звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 32292,22 грн. шкоди, заподіяної позивачу відповідно до поданих розрахунків.
Оскаржуваним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2017 року у справі № 924/153/17 вказаний позов було задоволено повністю.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нового рішення з огляду на наступне.
Згідно ст. 1166 ЦК України завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Відтак, згідно ст. 1166 ЦК України, на яку послалось Управління звертаючись з позовом до суду, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Разом з тим, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Крім того, важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
В силу ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно пункту 17 Порядку подання та оформлення документів на призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядку), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
З матеріалів справи вбачається, а вище зазначено, що підставою для здійснення перерахунку пенсії гр. ОСОБА_6 з 01.06.2006 року була довідка від 05.05.2006 року № 347 про заробіток для обчислення пенсій, видана відповідачем за періоди роботи із 01.01.1992 року по 31.12.1996 року. Разом з цим, у вказаній довідці відсутня інформація про місце роботи.
Відповідно до архівної довідки від 05.02.2014 року № 175, виданої Ярмолинецьким районним трудовим архівом, гр. ОСОБА_6 працювала в КСП "Перше травня" у період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року.
При цьому, відповідач не являється правонаступником колгоспу "Перше травня", відтак, підстави для видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії гр. ОСОБА_6 за періоди роботи у колгоспі "Перше травня" із 01.01.1992 року по 31.12.1996 року були відсутні.
Згідно п. 38 Порядку подання та оформлення документів на призначення (перерахунку) пенсій, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відтак, на орган, який призначив пенсію було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей, викладених у цих документах, законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія.
Зважаючи на той факт, що довідка про заробітну плату має видаватися підприємством, де працювала особа, яка звертається за пенсією, а у разі його ліквідації без правонаступництва - державними архівними установами, позивач не вправі був здійснювати перерахунок пенсії гр. ОСОБА_6 на підставі довідки сільської ради, а недотримання позивачем наведених вище положень Порядку свідчить про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).
Вказані норми ГПК України аналогічні нормам ГПК України в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того факту, що Стріховецька сільська рада Ярмолинецького району Хмельницької області є правонаступником колгоспу "Перше травня", в той час, як відповідачем до матеріалів справи було додано довідку № 26 від 27.02.2017 року, у якій зазначено про те, що Стріховецька сільська рада не є правонаступником колгоспу "Перше травня", відтак, усі вищевказані обставини виключають відповідальність відповідача за заподіяну шкоду, у зв'язку із відсутністю елементів складу цивільного правопорушення, необхідного для відшкодування шкоди в даному випадку.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено наявність спричинення відповідачем шкоди та обставини, які б свідчили про наявність повного складу правопорушення, оскільки мала місце протиправна поведінка і працівників позивача, у вигляді неналежної перевірки довідки на предмет відповідності вимогам законодавства та достовірності даних, які у ній містяться. Також, не доведено причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, оскільки за належної перевірки документів для призначення пенсії шкода могла б бути не заподіяна.
Відтак, суд вважає що підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 33292, 22 грн. шкоди у формі надміру виплаченої пенсії, у даному випадку відсутні.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Стріховецької сільської ради задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.04.2017 року у справі № 924/153/17 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"У позові відмовити.".
3. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 49 код ЄДРПОУ 01526313) на користь Стріховецької сільської ради (32163, с. Стріхівці, Ярмолинецького району Хмельницької області код ЄДРПОУ 04402741) 1760 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Матеріали справи № 924/153/17 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складено 29.01.2019 року.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2019 |
Оприлюднено | 30.01.2019 |
Номер документу | 79457961 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні