Рішення

від 28.01.2019 по справі 912/2403/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019м. ДніпроСправа № 912/2403/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС", м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором перевезення у розмірі 107 679, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НКГ-Україна" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором перевезення у розмірі 107 679, 00 грн., з якої: 101 216,00 грн. - основний борг, 6 463, 00 грн. - курсова різниця на дату подання позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг перевезення.

Ухвалою суду від 26.11.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до положень статті 252 ГПК України.

Разом з тим, 26.11.2018 судом ухвалено надати відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву; відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати заперечення на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відповіді на відзив.

Всупереч вимог ухвали суду від 26.11.2018, відповідачем не надано відзив на позов. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду від 26.11.2018, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача, та повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, з урахуванням закінчення строку розгляду справи, визначеного приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 28.01.2018 року судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

27.02.2018 між позивачем (перевізником) та відповідачем (замовником) укладено договір №27/02 на надання транспортних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Договір), за умовами якого перевізник, за дорученням замовника, організовує перевезення вантажів автомобільними транспортом у міжнародному сполученні, а замовник - сплачує вказані перевезення на умовах Договору. Організація та виконання перевезення вантажів, здійснюється в обсягах та за цінами, визначеними сторонами.

Згідно п. 2.3 Договору на кожне окреме завантаження оформлюється заявка, в якій зазначені наступні відомості:

- точна адреса місць завантаження та розвантаження вантажу;

- дата та час подачі автомобіля під завантаження;

- вага та вид вантажу;

- адреса проведення митних формальностей при завантаженні та розвантаженні вантажу;

- строки доставки вантажу отримувачу;

- сума фрахта, форма та строки оплати за перевезення;

- інші особливості перевезення конкретного вантажу.

Заявка є додатком до цього Договору.

За змістом пункту 2.4 Договору підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно - транспортної накладної установленого зразку (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

Пункт 4.3 Договору передбачає оплату послуг перевізника - 100% по факту поставки.

11.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено Додаток (заявка) до Договору №27/02 від 27.02.2018 про транспортні послуги, відповідно до якої ТОВ ДАК -ТРАНС (перевізник) надає ТОВ НГК - Україна (замовнику) послуги по перевезенню вантажу відповідно до умов, які зазначені в п. 1.1 цього Додатку (заявки):

Вантаж: мед натуральний гомогенонізований, маса 21088 кг.

Пункт завантаження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Парижської Комуни, 82.

Пункт розвантаження: 26 - 30 Rue de Maison Ronge 45 300 Pithiviers, France.

Час та дата подачі автомобіля під завантаження: 08.00 год. 11.05.2018р.

Час та дата подачі автомобіля під розвантаження: відповідно до СМR.

За умовами пункту 1.2 Заявки вартість перевезення складає 3 300 Euro за курсом НБУ на день вивантаження (враховуючи витрати по ветеринару та Т1).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з перевезення, які прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.21), проте відповідачем не сплачено наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 101 216, 61 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, суд, з огляду на відсутність оплати наданих позивачем послуг, визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги перевезення у розмірі 101 216, 61 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 6 463, 00 грн. задоволенню не підлягають, з огляду на те, що умовами Договору не передбачено відповідальність сторін у вигляді стягнення курсової різниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 34362201) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 40175691) про стягнення основного боргу у розмірі 101 216, 00 грн., курсової різниці у розмірі 6 463, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн. задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 40175691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 34362201) 101 216, 00 грн. основного боргу, 1 656, 26 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" (25031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 34362201) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 40175691) про стягнення курсової різниці у розмірі 6 463, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 105, 74 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Суддя А.В. Суховаров