Ухвала

від 30.01.2019 по справі 925/3/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення позовної заяви 30.01.2019Справа №925/3/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши позовну заяву заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до Приватного підприємства «Лідер -2009» про розірвання договору та стягнення 5 332,08 грн,- ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство», Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області до Приватного підприємства «Лідер -2009» про розірвання укладеного між державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» і Приватним підприємством «Лідер-2009» договору на право довгострокового тимчасового користування лісами та про стягнення 5 332,08 грн заборгованості за цим договором. Ухвалою Господарського суду Черкаської області матеріали вказаної позовної заяви з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви у справі №925/3/19 передані на розгляд судді Блажівській О.Є. Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу. Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у  справі 910/18770/17 від 01.11.2018. Так, відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. Відповідно до Положення про Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства є підпорядковане Державному агентству лісових ресурсів України (Держлісагентство) та є його територіальним органом. Відповідно до Положення Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 року №133 «Про організаційну структури управління лісовим господарством України», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Враховуючи викладене, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати вищезазначеного належного суб'єкта владних повноважень, який може самостійно захищати інтереси держави. Крім того, частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. В обґрунтування позовних вимог, заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури зазначає, що враховуючи, що Черкаською обласною державною адміністрацією,  Державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» та Ліплявською сільською радою об'єднаної територіальної громади Черкаської області тривалий час не ініціювалося питання про припинення дії договору довгострокового тимчасового користування лісами та стягнення плати за користування лісами, лісова ділянка пустувала, не використовувалася за цільовим призначенням, не здійснювалися заходи щодо збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів та, виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави, виникла необхідність у зверненні Золотоніської місцевої прокуратури до суду в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» з вказаним позовом. Однак, заявником не зазначено чому Черкаська обласна державна адміністрація,  Державне підприємство «Золотоніське лісове господарство», Ліплявська сільська рада об'єднаної територіальної громади Черкаської області не можуть самостійно захищати свої права та законні інтереси у вказаному спорі та не доведено неможливості реалізації такого захисту самими позивачами. При цьому, як вбачається із долучених до матеріалів позовної заяви листів, зокрема листа №1065/02 від 11.12.2018, Державним підприємством «Золотоніське лісове господарство» зазначено, що: «листом лісгоспу від 14.05.2018 №460-02 тимчасовим користувачам лісами, а саме ПП «Тур-Люкс», ПП «Старт-К», ПП «А-центр», ПП «Лідер 2009» вказано надати письмово повідомлення про наявність та стан заборгованості по сплаті рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та вказати причини заборгованості. На даний час лісгосп не отримував відповіді від вказаних тимчасових користувачів. Також в листі лісгоспу вказано, що у разі несплати заборгованості буде також вирішуватись питання щодо розірвання укладених договорів дострокового тимчасового користування лісами із ДП «Золотоніське лісове господарство» в судовому порядку». Разом з тим, відповідно до листа Черкаської обласної державної адміністрації, останньою зазначено, що: «на виконання пункту частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України повідомляємо Канівський відділ Золотоніської місцевої прокуратури, що Черкаською обласною державною адміністрацією позови до вищезазначених підприємств (ПП «Антей-2009», ПП «Цимбали», ПП «Титан-2009», ПП «Тур-Люкс», ПП «Старт-К», ПП «А-центр», ПП «Лідер 2009») з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавались. Враховуючи викладене, оскільки заявником не обґрунтовано чому позивачі не можуть самостійно захищати свої права та законні інтереси у вказаному спорі, а також, враховуючи, що у вказаній справі відсутні передбачені законом виключні підстави, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові. У ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Положеннями ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви  після усунення допущеного порушення. Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,- УХВАЛИВ: 1.          Повернути позовну заяву і додані до неї документи заявнику. 2.          Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Додаток: позовна заява №(25-29) 2463 вих.-18 від 29.12.2018 із додатками на 64 арк. Суддя                                                                             О.Є. Блажівська