Постанова

від 29.01.2019 по справі 810/3738/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3738/18 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу не надходив.

У відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупці) та ОСОБА_3 (продавець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до якого продавець продав та передав у власність покупцям, а покупці купили, в рівних частках кожний та прийняли у власність належний продавцю на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).

22 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу реєстрації та посвідчень Новопетрівської сільської ради з заявою, у якій просив зареєструвати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17). У якості підстави для реєстрації місця проживання за вказаною адресою ОСОБА_1 зазначив, що є власником 1/2 частини житлового будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2018 року №121834839 (а.с. 9).

Розглянувши вказану заяву, Відділ реєстрації та посвідчень Новопетрівської сільської ради відмовив ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання за зазначеною адресою, оскільки позивачем порушено вимоги Правил реєстрації місця проживання, а саме, у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними.

Так, відповідач зауважив, що відповідно до пункту 41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається, зокрема, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, проте відповідачем рішення про присвоєння поштової адреси « АДРЕСА_1 » не приймалось.

Вважаючи вищезазначені дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Спірні правовідносини в даній справі регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України", Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 (надалі також «Правила») та іншими нормативно правовими актами.

Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Частиною 3 статті 6 вказаного Закону встановлено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

-письмову заяву;

-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

-квитанцію про сплату адміністративного збору;

-документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Крім того, пунктом 18 Правил передбачено, що для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Статтею 91 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

- особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

- у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

- для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Відповідно до пункту 11 Правил, орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

-особа не подала необхідних документів або інформації;

-у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

-звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Наведений перелік підстав є вичерпним та додаткових умов не передбачає.

Як встановлено судом, пакет документів, що додавався позивачем до заяви від 22.06.2018 року, є повним та у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства щодо оформлення.

Зокрема, до заяви додано договір купівлі-продажу житлового будинку від 24.04.2018 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №121834839 від 24.04.2018 року, паспорт громадянина України, військовий квиток, документ, що посвідчує особу законного представника, паспорт представника та квитанція про сплату адміністративного збору.

Натомість, як зазначає відповідач, адреса - АДРЕСА_1 , вказана позивачем для реєстрації місця проживання, відсутня у єдиному реєстрі адрес села ОСОБА_4 . Рішення про присвоєння будинку поштової адреси « АДРЕСА_1 » відповідачем не приймалось, а тому, у поданих документах містяться недостовірні відомості і реєстрація місця проживання за такою адресою є неможливою.

Водночас, судом встановлено, що 24.04.2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупці) та ОСОБА_3 (продавець) укладений договір купівлі-продажу житлового будинку. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2018 року №121834839 (а.с. 9), позивачеві на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В силу положень пункту 1 частини 1статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 41 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав будинок за адресою: АДРЕСА_1 у попереднього власника відповідно до договору купівлі-продажу. На момент купівлі будинку права власності були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до даних з Державного реєстру будинок мав офіційну адресу.

Тобто, згідно з вимогами пункту 41 Порядку№1127, документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси подається для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що наявність інформації про об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису № 24237075 від 27.12.2017 року, підстава виникнення права власності, у тому числі, довідка про присвоєння поштової адреси, серія та номер 159, видана 26.12.2017 року) у сукупності із договором купівлі-продажу житлового будинку, що підтверджує право власності позивача на його частину, є достатнім та належним доказом присвоєння поштової адреси такому будинку.

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями часини 7 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено заборону вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інші, ніж передбачено цією статтею, документи.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 4 статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Беручи до уваги обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачів у даному випадку є визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його повторно розглянути заяву позивача про реєстрацію місця проживання з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року в частині зобов`язання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 скасувати.

Зобов`язати Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.