Рішення

від 21.01.2019 по справі 520/10895/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/10895/18

Провадження № 2/520/522/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді В.О.Луняченка

при секретарі Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії КЕ №914322) до ОСОБА_2 міської ради (м.Одеса, пл.Думська, 1) про визначення додаткового строк для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 року до Київського районного суду м.Одеси з позовом про визначення додаткового строк для подання заяви про прийняття спадщини, звернувся ОСОБА_1 в якому просить визнати його спадкоємцем ОСОБА_3, тобто на все майно, яке йому належало, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, все те, що йому належало на день смерті, відповідно заповіту; визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його батька ОСОБА_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті його батька ОСОБА_3, померлого 03.10.2014 року, відкрилась спадщина на належне йому майно, яку відповідно до заповіту він заповів синові- Бичкову ОСОБА_4. До спадкової маси входить також нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2. Позивач звертався у березні 2015 року до нотаріальної контори та як він зазначає у позові йому було відмовлено з мотивів АТО на території Донбасу та відсутній доступ до реєстру м.Донецьку. Надалі він у 2017 році звернувся до нотаріальної контори де йому було повідомлено, що ним пропущений строк для звернення заявою про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з відповідною заяво про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1269, 1270 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини, де вказано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер 03.10.2014 року, про що свідчить свідоцтво про смерть останнього серії І-ЖД №391404 видане 06.10.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_5 служби ОСОБА_2 міського управління юстиції.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого 03.10.2014 року ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження серії ІІ-ЭЛ №416762 видане 03.10.1966 року міським РАГСом м.Енгельса Саратовської області.

Позивач є спадкоємцем за зповітом після смерті батька ОСОБА_3.

За життя, а саме 12.03.1996 року ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Шостої Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_3. Що проживав у ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалось , все те, що за законом буде належати на день смерті, він заповідав ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Даними перешкодами для позивача є той факт, що спадкове майно перебуває на тимчасово окупованій території України у м.Донецьку.

В п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз'яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Вказане, в сукупності з тим, що ніхто крім позивача на спадщину не претендує, відумерлою у встановленому законом порядку вона не визнана, відповідач відзив на позовні вимоги не надав, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України дає підстави суду дійти висновку, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини і йому слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_3, померлого 03.10.2014 року, на все майно, яке йому належало, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, все те, що йому належало за законом на день смерті, відповідно до заповіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст.. 1218 ЦК України).

Положення статті 1223 ч. 1 ЦК України наголошує на те, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. В даному випадку в заповіті заповідачем визначено особу спадкоємця- Бичкова ОСОБА_4.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ст. 1233 ЦК України).

У заповіті заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин ( ст. 1235 ч.1 ЦК України).

Згідно з частиною 1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки , які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

В заповіті ОСОБА_3 від 12.03.1996 року визначену особу спадкоємця та визначено спадкову масу, яку у випадку смерті заповідача успадкує спадкоємець, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог щодо визнання ОСОБА_1 спадкоємцем ОСОБА_3, померлого 03.10.2014 року, на все майно, яке йому належало, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, все те, що йому належало за законом на день смерті, відповідно до заповіту слід відмовити.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, а тому слід визначити йому додатковий строк у один місяць, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, в іншій частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,353,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії КЕ №914322) до ОСОБА_2 міської ради (м.Одеса, пл.Думська, 1) про визначення додаткового строк для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії КЕ №914322) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого 03.10.2014 року, встановивши йому термін один місяць після вступу рішення в законну силу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 28.01.2019 року