Рішення

від 22.01.2019 по справі 520/9284/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2019 р. №520/9284/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представинка відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

встановив:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, протокольною ухвалою від 04.12.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 25.01.2019р. Розгляд справи по суті розпочато 22.01.2019р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті", в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що внесок був перерахований своєчасно та у повному обсязі, але на інший рахунок. Перераховані кошти як помилково чи безпідставно сплачені до ініціатора переказу не повертались, а були зараховані до доходів Пенсійного фонду України. За заявою платника контролюючий орган зарахував сплачені кошти без їх повернення платнику на правильний рахунок. Оскільки кошти були одержані та з її власності не вибували вважає відсутніми підстави для застосування штрафу згідно з ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що у визначені законом строки кошти на належний рахунок не надійшли. Причиною цьому є вина платника податків, котрий припустився помилки у заповненні реквізитів платіжних доручень. Стверджував, що строком оплати слід вважати дату зарахування коштів на правильний рахунок. Таким чином, у зв'язку з виникненням недоїмки на підставі ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були правомірно застосвані штрафи та нарахована пеня.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши обгрунтованість доводів сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносно якого у тероргані ДФС України районного рівня ведеться інтегрована картка обліку платежів по єдиному внеску.

27.07.2018р. відповідачем, ГУ ДФС у Харківській області, було винесено рішення №0092931307, яким застосовано 33.650,89грн. штрафу та нараховано 8.661,62грн. пені за період з 21.09.2017р. по 02.04.2018 р.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття спірного рішення субвЂ�єкт владних повноважень обрав положення ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , а фактичними підставами послугувало судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату платником самостійно задекларованих сум внесків.

Перевіряючи юридичу та фатичну відповідність вимогам закону, зокрема, ч.2 ст.2 КАС України, тих мотивів, котрі були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування унормовані приписами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Пунктом 1 ч.2 ст.6 згаданого акту законодавства передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.4 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилом ч.6 ст.9 цього ж закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Момент настання обов'язку оплати (обов'язку здійснити ініціювання переказу безготівкових коштів у порядку Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ) даного публічного платежу визначений законодавцем у нормах ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , де вказано, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст.9); При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз.2 ч.8 ст.9).

У розумінні п. 6 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування під недоїмкою розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суд відзначає, що саме з фактом наявності недоїмки законодавець пов'язує можливість нарахування пені, адже за приписами п.10 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Окрім того, за своєю правовою суттю можливість застосування штрафу згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування також пов'язана законодавцем з виникненням та існуванням протягом певного проміжку часу невиконаного обов'язку платника зі здійснення платежу на погашення внеску, тобто з наявністю недоїмки, позаяк саме положеннями указаної норми закону чітко передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що на ті дати, котрі були кваліфіковані відповідачем як виникнення недоїмки (як несвоєчасна оплата єдиного внеску), платник в дійсності мав виконані зобов'язання.

Згідно інтегрованої картки платника податків станом на 20.09.2017р. за позивачем рахується переплата на суму 17.602,34 грн.

Згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'зкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів позивачем самостійно задекларовано ЄСВ:

1) за серпень 2017р. - 25.753,09 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.09.2017р. 14.08.2018р. відповідно до платіжних доручень №331 та №334 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 252,30грн. та 14.420,00грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №342 від 23.08.2017р. на суму 1.110,00 грн., №355 від 31.08.2017р. на суму 9.715,89 грн., №356 від 31.08.2017р.

2) за вересень 2017р. - 25.343,25 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 30.10.2017р. 14.09.2017р. відповідно до платіжних доручень №384 та №387 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 264,31грн. та 15.127,32грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №377 від 11.09.2017р. на суму 1.351,30 грн., №.412 від 29.09.2017р. на суму 246,09 грн., №415 від 29.09.2017р. на суму 8.354,26грн.

3) за жовтень 2017р. - 25.543,09 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.11.2017р. 06.10.2017р. та 12.10.2017р. відповідно до платіжних доручень №429, №447, №450 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 960,63грн., 264,31грн. та 14.434,37грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №479 від 31.10.2017р. на суму 246,09 грн., №482 від 31.10.2017р. на суму 9.637,73 грн..

4) за листопад 2017р. - 29.243,16 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.12.2017р. 14.11.2017р. відповідно до платіжних доручень №514 та №517 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 263,63грн. та 16.215,00грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №541 від 29.11.2017р. на суму 705,28 грн., №544 від 29.11.2017р. на суму 12.060,00грн.

5) за грудень 2017р. - 26.386,18 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.01.2018р. 04.12.2017р. відповідно до платіжних доручень №561 та №.598 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 968,46 грн. та 15.500,00грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №618 від 28.12.2017р. на суму 73,78грн., №621 від 28.12.2017р. на суму 10.380,00грн.

6) за січень 2018р.- 27.023,89 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.02.2018р. 12.01.2018р. відповідно до платіжних доручень №11 та №12 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 15.205,71 грн. та 228,12 грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №30 від 30.01.2018р. на суму 288,35 грн., №33 від 30.01.2018р. на суму 11.867,44 грн.

7) за лютий 2018р. - 27.013,67 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.03.2018р. 14.02.2018р. відповідно до платіжних доручень №55 та №58 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 269,05грн. та 16.110,00грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №71 від 27.02.2018р. на суму 252,30 грн., №74 від 27.02.2018р. на суму 10.384,00 грн.

8) за березень 2018р. - 27.457,67 грн. зі строком сплати зобов'язання з ЄСВ до 20.04.2018р. 14.03.2018р. відповідно до платіжних доручень №96 та №99 позивачем було сплачено ЄСВ у сумі 281,06грн. та 16.785,50грн. відповідно на рахунок №37192201022035. На рахунок №37194201022033 позивачем було сплачено ЄСВ відповідно до платіжних доручень №121 від 29.03.2018р. на суму 509,48 грн., №124 від 29.03.2018р. на суму 9.887,65грн.

Таким чином, як з'ясовано судом, позивачем було помилково сплачено суми єдиного внеску на рахунок №37192201022035, у той час як слід було сплачувати на рахунок - 37194201022033.

Суд зазначає, що згідно п.3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016р. №6, помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного зарахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі №816/1254/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ, адже кошти фактично були перераховані на такий же рахунок, але відкритий в Центральній ОДПІ м.Харкова.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст.11 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються такі операції: 1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; 3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).

Судовим розглядом встановлено, що грошові кошти, які вибули з власності платника з підстав оплати єдиного внеску, не були повернуті йому як надмірно чи помилково сплачені суми, а залишились у власності відповідніх фондів державного соціального страхування, а тому мають враховуватись саме як оплата єдиного внеску.

Окремо суд зазначає, що після встановлення помилки у частині зазначення рахунку, заявою від 02.04.2018р. позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області щодо перерахування помилково сплачених коштів у сумі 127.549,77грн. з рахунку №37192201022035 на рахунок №37194201022033.

За таких обставин, суд не заходить підстав для визнання юридично правильним та фактично вірним судження суб'єкта владних повноважень про несвоєчасну оплату позивачем єдиного внеску у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, а відповідач як владний суб'єкт у порядку ч.2 ст.77 КАС України не довів правильності та обгрунтованості власних суджень, то позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті" (м.Харків, вул.Різдвяна, 29Б, 61052, ідентифікаційний номер - 36623442) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (м.Харків, вул.Пушкінська, 46, ідентифікаційний номер 39599198) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.)

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Роз'яснити, що рішення у повному обсязі виготовлено у порядку ч.3 ст.243 КАС України 30.01.2019р.

Суддя Старосєльцева О.В.