Постанова

від 20.05.2019 по справі 520/9284/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 р.Справа № 520/9284/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Старосєльцева О.В.) від 22.01.2019 року (повний текст рішення складено 30.01.2019 року) по справі № 520/9284/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про наявність в діях позивача порушення вимог діючого законодавства. Зазначив, що внесок був перерахований платником своєчасно та у повному обсязі, але на інший рахунок. Перераховані кошти як помилково чи безпідставно сплачені до ініціатора переказу не повертались, а були зараховані до доходів Пенсійного фонду України. За заявою платника контролюючий орган зарахував сплачені кошти без їх повернення платнику на правильний рахунок. Оскільки кошти були одержані та з її власності не вибували вважає відсутніми підстави для застосування штрафу згідно з ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що строком оплати слід вважати дату зарахування коштів на правильний рахунок. Суми єдиного внеску сплачувались платником на різні рахунки, відкриті для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску. Оскільки чинним законодавством України не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у разі невірного визначення платником номеру розрахункового рахунку, куди перераховує кошти, то застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені є правомірним.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

27.07.2018 року ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення №0092931307, яким до позивача застосовано 33.650,89грн. штрафу та нараховано 8.661,62грн. пені за період з 21.09.2017р. по 02.04.2018 р.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваного рішення, слугували висновки контролюючого органу про несвоєчасну оплату платником самостійно задекларованих сум внесків.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки зобов`язання були виконані платником вчасно, а помилка при зазначенні невідповідного рахунку не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ. Грошові кошти, які вибули з власності платника з підстав оплати єдиного внеску, не були повернуті йому як надмірно чи помилково сплачені суми, а залишились у власності відповідних фондів державного соціального страхування, а тому мають враховуватись саме як оплата єдиного внеску. Після встановлення помилки у частині зазначення рахунку, заявою від 02.04.2018р. позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області щодо перерахування помилково сплачених коштів у сумі 127.549,77грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI).

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За положеннями пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частинами 5, 8 статті 9 даного Закону, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 10 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частин 10, 11 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з пунктом 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6, помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок НОМЕР_3 .

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.02.2018 року по справі №816/1254/17 та від 02.10.2018 року по справі №826/13383/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було встановлено під час розгляду справи та не заперечувалось сторонами, позивачем суми єдиного внеску сплачено на рахунок №37192201022035, у той час як слід було сплачувати на рахунок - НОМЕР_2 .

Після встановлення помилки у частині зазначення рахунку, заявою від 02.04.2018р. позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області щодо перерахування помилково сплачених коштів у сумі 127.549,77грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

Колегія суддів зазначає, що грошові кошти, які вибули з власності платника з підстав оплати єдиного внеску, не були повернуті йому як надмірно чи помилково сплачені суми, а залишились у власності відповідних фондів державного соціального страхування, а тому мають враховуватись саме як оплата єдиного внеску.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУ ДКСУ 3719 не може бути підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, в зв`язку з чим, оскаржуване рішення є протиправним.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі №520/9284/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган з сертифікації автоматизованих систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2018р. №0092931307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець М.І. Гуцал Повний текст постанови складено 27.05.2019 року