Постанова

від 22.01.2019 по справі 803/646/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/958/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

представника позивача Степанюка С.Є.,

представника відповідача Решетника О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транспортно-експедиторський Центр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Денисюк Р.С.,

час ухвалення рішення: 11:00:19,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 15.06.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транспортно-Експедиторський Центр" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просило про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0009431401.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Волинській області від 28.09.2017 № 0009431401 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 172100,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Приватного підприємства "Транспортно-Експедиторський Центр" (43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Станіславського, 2-б, код ЄДРПОУ 38272913) судові витрати в розмірі 2581,50 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня 50 копійок). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Приватного підприємства "Транспортно-Експедиторський Центр" (43018, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Станіславського, 2-б, код ЄДРПОУ 38272913) витрати на правову допомогу у розмірі 711,20 грн. (сімсот одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення мотивоване тим, що встановлені факти в сукупності з викладеними в акті перевірки обставинами підтверджують висновок контролюючого органу про завищення ПП ТЕЦ податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ Сейв Тайм у грудні 2014 року на загальну суму 362467,10 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по даному контрагенту на суму 17195,00 грн. Разом з тим, суд першої інстанції вказує, що позивачем не наведено обґрунтування по взаємовідносинах з ТОВ Валакас , ТОВ КП Шихан та невстановленими особами, в ході розгляду справи ним у встановленому нормами КАС України порядку не було надано доказів на підтвердження заявлених вимог.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ПП ТЕЦ виписувало податкові та видаткові накладні та відображало їх в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарські операції з ТОВ Атіс-Торг та ПП ПМК Торг-Міт без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування. Також вказує, що формально складені первинні документи є юридично дефектними та не підтверджують обставин реальності відображення у податковому обліку господарських операцій.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДФС у Волинській області в період з 27.07.2017 по 06.09.2017 було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "ТЕЦ" податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, про що складено акт №9524/14-01/38272913 від 13.09.2017 (а.с.18-79, т.1).

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок, крім іншого, про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: статей 22, 23, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України, вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", №16 "Витрати", затверджених наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, в результаті чого ПП "ТЕЦ" завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 1357752,00 грн., в тому числі: за 2014 рік на 172044,00 грн., за 2015 рік на суму 1719500 грн., за 2016 рік на суму 1168513,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 210464,00 грн., в тому числі за 2014 рік на 210464,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято, зокрема, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 №0009431401 (а.с.16, т.1), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1357752,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; перелічені в ПК України витрати банківських установ.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 в адміністративній справі № 803/1320/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 28.09.2017 № 0009441401. У спірних правовідносинах донарахування контролюючим органом податку на прибуток було здійснено в зв'язку з отриманням позивачем грошових коштів від ПП "МПК Торг-Міт", ТОВ "Атіс-Торг", які є безповоротною фінансовою допомогою на загальну суму 210464 грн., в тому числі: за 2014 рік на 210464 грн. Судами обох інстанцій досліджено всі первинні документи по взаємовідносинах між позивачем і даними контрагентами, та зроблено висновок про реальність проведення господарських операцій за періоди, охоплені актом перевірки.

Враховуючи той факт, що рішенням суду, яке набрало законної сили, не підтверджено правомірності висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток на суму 210464,00 грн. за 2014 рік по господарських операціях з даними контрагентами, тому при розгляді даних спірних правовідносин, з урахуванням норми частини четвертої статті 78 КАС України, дані обставини доказуванню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС України у Волинській області від 28.09.2017 № 0009431401 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 172100,00 грн по взаємовідносинах з ТзОВ Атіс-Торг за 2014 рік підлягають до задоволення.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТзОВ Сейв-Тайм , колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "ТЕЦ" та ТОВ "Сейв Тайм" було укладено договір купівлі-продажу №1214-03 від 19.12.2014 (а.с.173, т.1),

Відповідно до умов поставки товару за договором купівлі-продажу №1214-03 від 19.12.2014 передача товару ТОВ "Сейв Тайм" здійснюється товарними партіями на умовах DDP - за реквізитами, вказаними покупцем (правила "Інкотермс" - 2010).

На підтвердження поставки товарів за цим договором позивачем було надано наступні документи: вантажно-митні декларації (ВМД) №205020005/2014/011296 від 21.12.2014, №205020005/2014/011391 від 24.12.2014; №205020005/2014/011392 від 24.12.2014, CMR (міжнародні товарно-транспортні накладні) №658149 від 23.12.2014, №658154 від 23.12.2014, видаткові накладні №РН-0000012 від 22.12.2014, №0000013 від 24.12.2014, №0000014 від 24.12.2014, податкові накладні №11 від 22.12.2014, №12 від 24.12.2014, №13 від 24.12.2014 (а.с.168-226, т.1). Оплата покупцем за товар була проведена, що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку ПП ТЕЦ (а.с. 227-228, т.1).

З наведеного можна зробити висновок, що господарська операція по реалізації товару позивачем контрагенту ТОВ "Сейв Тайм" підтверджена належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2015 у справі № 462/5049/15-к встановлено, що ОСОБА_4 у серпні 2014 року діючи умисно, з корисливих мотивів, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, дав свою згоду та надав невстановленим на той час особам копію свого паспорта для оформлення необхідних документів, відповідно до яких в подальшому придбав ТОВ "Сейв Тайм", код ЄДРПОУ - 38887695, зареєстроване на момент вчинення правочину за юридичною адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, будинок 14, отримавши таким чином корпоративні права на вказане підприємство з метою прикриття незаконної діяльності. В подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей для цього, проте, будучи засновником та директором ТзОВ "Сейв Тайм", з метою прикриття незаконної діяльності, тобто використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій надав фактичне право управління діяльністю підприємством невстановленим на даний час слідством особам, яким залишив у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печатку ТзОВ "Сейв Тайм", за що отримав винагороду в розмірі 300 доларів США.

Вироком суду службову особу ТОВ Сейв Тайм визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 205 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становлять 8500,00 грн.

Як слідує з копій договорів, наявних в матеріалах справи, господарська операція по реалізації товару позивачем даному контрагенту була здійснена в грудні 2014 року, саме в період, охоплений вироком Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2015 у справі № 462/5049/15-к з початку діяльності ТОВ "Сейв Тайм".

Вказаним вироком суду встановлено фіктивність підприємства контрагента позивача, а тому статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Надані позивачем первинні документи від імені ТОВ Сейв Тайм були підписані ОСОБА_4, який згідно вищевказаного вироку суду погодився за винагороду на придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Сейв Тайм без наміру здійснювати реальну господарську діяльність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування ПП ТЕЦ витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого підтверджена вироком суду, є такими, що не посвідчують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Сейв Тайм .

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені факти у сукупності з викладеними в акті перевірки обставинами підтверджують висновок контролюючого органу про завищення ПП ТЕЦ податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ Сейв Тайм у грудні 2014 року на загальну суму 362467,10 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по даному контрагенту на суму 17195,00 грн.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року у справі № 803/646/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транспортно-експедиторський Центр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 30.01.2019 р.