Рішення

від 18.01.2019 по справі 535/1054/18

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1054/18

Провадження № 2/535/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Загнійко А.В.,

при секретарі Білик Н.О.,

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні цивільну справу №535/1054/18 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради про зменшення обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради (Котелевського району Полтавської області) про визнання в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 4,07 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, та на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належала ОСОБА_4, який помер 25.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після смерті чоловіка - ОСОБА_4, вона є спадкоємцем за законом 1/2 частки спірної земельної ділянки. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернулася до нотаріуса, який відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

22.11.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5, яка діє на підставі ордера на надання правової допомоги ПТ №082004 від 20.09.2018 року та угоди про надання правової допомоги від 19.09.2018 року (а.с.32-34), під час підготовчого судового засідання подала до суду в інтересах відповідача ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на майно померлого 25.12.2017 року ОСОБА_4 до 1/6 частини; та про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на 5/6 частин земельної ділянки загальною площею 4,07 га, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі державного акту серії ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області, 20.12.2001 року, до дня смерті належала ОСОБА_4, який помер 25.12.2017 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4, він є спадкоємцем за заповітом усього майна, що за життя належало спадкодавцю. Для належного оформлення своїх спадкових прав на спірну земельну ділянку позивач звернувся до нотаріуса, який відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку спірної земельної ділянки, оскільки не було надано витяг із Державного земельного кадастру на вказану ділянку. Крім того, у спадковій справі міститься заява про видачу свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_1 Позивач вважає, що відсутність у державному кадастрі відомостей щодо належності на праві власності земельної ділянки спадкодавцю, позбавляє його права як спадкоємця за заповітом отримати у спадщину спадкове майно. Крім того, позивачка, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, не проживала зі спадкодавцем протягом тривалого часу, не спілкувалася з ним через її аморальну поведінку, проживала, як і спадкодавець, у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами, та не піклувалася про спадкодавця, коли він потребував догляду та витрат у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я. А тому розмір обов'язкової частки у спадщині, що належить позивачу, повинен бути зменшений до 1/6 частки.

03.12.2018 року позивач подала до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог (том 1 а.с.171-173).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.11.2018 року, за клопотанням представника позивача від 20.11.2018 року, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, залучений як співвідповідач по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради (Котелевського району Полтавської області).

Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради (Котелевського району Полтавської області) про зменшення обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради (Котелевського району Полтавської області), ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, та об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (том 1 а.с. 235-237).

Позивач ОСОБА_1 17.01.2019 року подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (том 2 а.с.10).

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1І та представник позивача - ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 01.08.2018 року, виданої на підставі наказу Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 01.08.2018 року (том 1 а.с.61), позовні вимоги підтримували з підстав, зазначених у первісному позові.

Зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_3 позивач та її представник визнали частково, та просять відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача щодо зменшення обов'язкової частки позивача у спадщині після смерті ОСОБА_4, та визнають право відповідача на спадкування 1/2 частки спірної земельної ділянки.

Відповідач - ОСОБА_2 сільська рада (Котелевського району Полтавської області) 10.01.2019 року подала до суду письмову заяву про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника відповідача (том 1 а.с.242). 20.09.2018 року ОСОБА_2 сільська рада надала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому позовні вимоги визнала у повному обсязі (том 1 а.с. 35). Правом подати відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільська рада не скористалася, будь-яких заперечень щодо зустрічних позовних вимог відповідача не надала.

Під час судового розгляду відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача - адвокат ОСОБА_5, яка діяла на підставі ордерів ПТ №082004 від 20.09.2018 року та ПТ №092483 від 29.10.2018 року, виданих на підставі угоди про надання правової допомоги від 19.09.2018 року (том 1 а.с.32-34, 98), первісні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, вважають, що позивач має право на 1/6 частку спірного нерухомого майна, оскільки розмір обов'язкової частки позивачки повинен бути зменшеним, з підстав, зазначених ним у зустрічній позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що первісний та зустрічний позови слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2017 року помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-КЕ №366382, видане 18.12.2017 року Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (том 1 зворот а.с. 157).

Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку площею 4,51 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії IІ-ПЛ №056154, виданого 12.12.2001 року ОСОБА_2 сільською радою (Котелевського району Полтавської області), і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20 (а.с. 15).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормами ст.ст. 1217, 1218, 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом спадкового майна є його дружина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КЕ №167347, повторно виданим Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 03.07.2018 року (том 1 а.с. 9, 166-167), а факт прийняття позивачем спадщини за законом підтверджується поданням заяви до приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 29.01.2018 року за порядковим №17 (том 1 а.с. 10-11, зворот а.с.164).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області ОСОБА_8 02.11.2004 року за реєстраційним №277, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, все його майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належало йому буде належати на день смерті і на що за Законом він матиме право заповів ОСОБА_3 (том 1 а.с.163).

Факт прийняття відповідачем спадщини за заповітом підтверджується поданням заяви про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 23.01.2018 року за порядковим №11 (том 1 а.с. 148-149, 157).

Згідно з довідками виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області від 16.01.2018 року за №18 від 22.01.2018 року за №61, ОСОБА_4, який помер 25.12.2017 року, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (стара адреса: вул. Жовтнева), 8. При цьому на час відкриття спадщини ОСОБА_4 за вказаною адресою був зареєстрований один (том 1 а.с. 12, 160).

Позивач не має можливості прийняти належної їй частки у спадщині у вигляді спірного нерухомого майна, оскільки приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,07 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, у зв'язку з тим, що не надано нотаріусу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 а.с. 10-11; 148-149).

Відповідач не має можливості прийняти спадщину у вигляді спірного нерухомого майна, оскільки приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7, з огляду на наявність спадкоємця за законом на підставі ст.1241 ЦК України, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки земельної ділянки площею 4,07 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, у зв'язку з тим, що не надано нотаріусу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 а.с. 102-103, 155, 170).

Згідно з листом Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №136/169-18 від 04.07.2018 року, відділом проведено перевірку відомостей про земельну ділянку й встановлено, що до Національної кадастрової системи вищевказана земельна ділянка не занесена, та згідно діючого законодавства України відділ не має правових підстав для надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 а.с. 13-14).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 від 11.09.2018 року за вих. №902/01-16, 23.01.2018 року приватним нотаріусом було заведено спадкову справу №5/2018 після померлого 25.12.2017 року ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3, спадкоємця на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 02.11.2004 року за реєстровим №277, зареєстрованої приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 23.01.2018 року за порядковим №11. Окрім цього у спадковій справі міститься заява про прийняття спадщини, зареєстрована приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 29.01.2018 року за порядковим №17, дружини померлого ОСОБА_1, спадкоємиці на підставі ст.1241 ЦК України; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, зареєстрована приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 27.07.2018 року за порядковим №191, подана ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_1. Інших заяв про прийняття спадщини у спадковій справі не міститься. Дані про інших спадкоємців у спадковій справі відсутні. За даними Спадкового реєстру останнім заповітом, посвідченим від імені ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, був заповіт, посвідчений ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 02.11.2004 року за реєстровим №277 (том 1 а.с.29).

Під час судового розгляду сторони надали оригінали двох примірників Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, відповідно до якого земельна ділянка площею 4,07 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, належала ОСОБА_4 (том 1 а.с.238, 239). У вказаному Державному акті на право приватної власності на землю зазначено, що цей Державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано громадянину ОСОБА_4, другий зберігається у ОСОБА_2 сільській раді (том 1 а.с.238, 239).

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради від 08.01.2019 року за вих.№17, сільська рада не володіє інформацією про місце зберігання архівного примірника Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого 12.12.2001 року на ім'я ОСОБА_4 (том 1 а.с.243).

Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.01.2019 року, оригінал Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154 у Відділі у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відсутній (том 2 а.с. 3, 5).

На підставі повідомлення Відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.07.2018 року за вих.№455/109-18, взамін Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року на ім'я ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20 від 12.12.2001 року новий державний акт не видавався (том 1 а.с.147).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_7 народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною ОСОБА_7 України.

Постановою Верховної ОСОБА_7 Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею затверджено форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що непрацездатними громадянами є особи, які досягли встановленого ст.26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії І-КЕ №167347, повторно виданого Котелевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованого 03.07.2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрували шлюб 27.08.1988 року у виконавчому комітеті ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області за №6. Після реєстрації шлюбу кожному із подружжя присвоєно прізвище ОСОБА_4 (том 1 а.с. 9, 166-167),

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_4 після укладення шлюбу проживала спільно до лютого 1999 року, після чого вони припинили подружні відносини, стали проживати окремо в різних населених пунктах, у добровільному порядку у присутності представника сільської ради провели поділ спільного сумісного майна подружжя, після чого спільне господарство не вели, спільний сімейний бюджет був відсутній. Через п'ять років після цього позивач на протязі наступних семи років проживала однією сім'єю з іншим чоловіком. Зі ОСОБА_4 не спілкувалася, відносин не підтримувала. Їй було відомо, що ОСОБА_4 проживав в іншому районі з іншою жінкою. Про те, що ОСОБА_4 хворів вона не знала, у лікарні його не навідувала, допомоги, пов'язаної з лікуванням, не надавала, про смерть чоловіка дізналася вже після його поховання. Однак позивач зазначила, що ОСОБА_4 неодноразово приїжджав до неї та прохав примиритися, але вона категорично відмовляла йому та сімейних відносин з чоловіком не поновлювала.

Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_12 пояснила, що проживала однією сім'єю з ОСОБА_13 з 2007 року й до дня його смерті в с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Їй відомо, що ОСОБА_4 два рази їздив в с. Микілка Котелевського району Полтавської області до ОСОБА_1, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі, з проханням оформити розірвання шлюбу. Однак, шлюб так і не був розірваний. Також їй відомо, що ОСОБА_4 склав на користь відповідача заповіт на все належне йому майно. ОСОБА_14 допомагав робити ремонт у житловому будинку, в якому вона проживала разом з ОСОБА_4, проводив воду, часто приїздив в гості та надавав матеріальну, в тому числі фінансову, допомогу у лікуванні та похованні ОСОБА_4 Дружина ОСОБА_1 не цікавилася життям чоловіка та не підтримувала з ним будь-яких відносин.

Свідок ОСОБА_15, яка проживає в одному селі зі свідком ОСОБА_12 підтвердила пояснення, надані даним свідком.

Свідок ОСОБА_16, допитана під час судового розгляду повідомила, що ОСОБА_1 з 2002 року по 2010 рік проживала однією сім'єю з її батьком ОСОБА_17, мали взаємні права і обов'язки як чоловіка та дружини.

Допитаний в ході судового розгляду даної справи свідок ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_4 не жив з ОСОБА_1 близько 20 років. Коли припинили спільне проживання, вони поділи спільне сумісне майно подружжя у добровільному порядку у присутності сільського голови, ОСОБА_1 переїхала проживати в ІНФОРМАЦІЯ_5. Йому відомо, що ОСОБА_4 мав намір розірвати шлюб з ОСОБА_1, яка не цікавилася його життям, не приходила навіть на поховання. Земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 протягом тривалого часу обробляв ОСОБА_3, який допомагав спадкодавцю у проведенні ремонтних робіт у його будинку, віддавав частину урожаю, зібраного із земельної ділянки ОСОБА_4, надавав допомогу під час хвороби спадкодавця та проводив поховання останнього.

ОСОБА_4 мав відхилення у стані здоров'я, у зв'язку з чим потребував тривалого лікування, що підтверджується відповідною медичною документацією (том 1 а.с.100, 101, 104, 105, 124).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 06.09.2018 року за вих. №731/02-24, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 25.12.2017 року, фактично проживав без реєстрації за адресою: вул. Солов'їна, 8, с. Устивиця Великобагачанського району Полтавської області з співмешканкою ОСОБА_12 (том 1 а.с.106). Згідно з актом встановлення місця проживання членів сім'ї ОСОБА_12 від 06.09.2018 року, ОСОБА_4 проживав без реєстрації за вказаною адресою з 2007 року (том 1 а.с.107).

Суд не може взяти до уваги докази, надані відповідачем, а саме два фото, на яких, як встановлено в ході судового засідання, зображені разом ОСОБА_4 та ОСОБА_12, оскільки з них не можна достовірно встановити час їх створення, а також квитанції про прийом податків і зборів та на прийом податкових платежів, оскільки вони не мають значення для вирішення даного спору (том 1 а.с.116-123). Крім того, відповідачем не надано суду будь-яких доказів проявів аморальної поведінки ОСОБА_1, внаслідок чого, розмір належної їй обов'язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_4, а тому ця обставина, зазначена відповідачем на обґрунтування зустрічних позовних вимог, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.

Враховуючи вище викладене, оскільки позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є непрацездатною вдовою померлого 25.12.2017 року ОСОБА_4, який за життя склав заповіт на все належне йому майно та на все, на що належало йому буде належати на день смерті і на що за Законом він матиме право, на користь відповідача ОСОБА_3, позивач має право на половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка), що становить 1/2 частки.

З урахуванням відносин між спадкоємцем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_9В, а саме, що вони протягом тривалого часу (близько 18 років) не підтримували подружніх відносин, перебували у фактичних шлюбних відносинах з іншими особами, не цікавилися життям один-одного, не мали спільного бюджету та не вели спільне господарство, у добровільному порядку провели поділ спільного сумісного майна подружжя, право на яке вони набули за час фактичного перебування у шлюбі, а також інших обставин, які мають істотне значення, а саме право ОСОБА_4 у встановленому порядку розірвати укладений ним зі ОСОБА_1 шлюб за наявності його відповідного волевиявлення, однак за життя він цим правом не скористався, суд приходить до переконання, що розмір обов'язкової частки ОСОБА_1 у спадщині після ОСОБА_4 може бути зменшений судом до 1/3 частки.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Оскільки нотаріусом обґрунтовано відмовлено сторонам по справі у видачі свідоцтв про право на спадщину, виник цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Нормами ст. ст.1217, 1218, 1223 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що належними відповідачами у даній справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може бути належним відповідачем при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Отже, належним відповідачем по справі за первісним позовом ОСОБА_1 про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно є ОСОБА_3, а за зустрічним позовом ОСОБА_3 про зменшення обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом - ОСОБА_1

Враховуючи вище викладене у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом слід відмовити повністю, а первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом - підлягають до часткового задоволення.

Згідно з повідомленням відділу у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.08.2018 року за вих. №502/109-18, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що належить ОСОБА_4, площею 4,07 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради (КСП Правда ) складає 128735,87 грн.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору (том 1 а.с.1, 179).

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада у відзиві на первісний позов зазначає, що нею не понесено і не очікується понесення будь-яких витрат у зв'язку з розглядом даної справи (том 1 а.с.35).

Відповідачем ОСОБА_3 при поданні зустрічної позовної заяви до суду сплачено 1992,15 грн. судового збору (том 1 а.с.82-85). З врахування ціни зустрічного позову відповідачем зайво сплачено судовий збір на суму 214,55 грн. Також заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в сумі 5100,00 грн. (том 1 а.с.112), однак доказів щодо понесення такого виду судових витрат відповідач чи його представник суду не надали.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, з відповідача ОСОБА_3 користь позивача ОСОБА_1 слід стягти судові витрати по сплаті судового збору в сумі 469,87 грн.; а з позивача ОСОБА_1І - на користь відповідача ОСОБА_3 - в сумі 1210,65 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, ч.2 ст. 247, 264-266 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно - відмовити у повному обсязі.

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 4,07 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, та на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належала ОСОБА_4, який помер 25.12.2017 року.

В іншій частині первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання у порядку спадкування за законом права власності на нерухоме майно - відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення обов'язкової частки у спадщині та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_1 на майно померлого 25.12.2017 року ОСОБА_4 з 1/2 частки - до 1/3 частки.

Визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування за заповітом право власності на 2/3 частки земельної ділянки площею 4,07 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, та на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №056154, виданого ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавської області 12.12.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належала ОСОБА_4, який помер 12.12.2017 року.

В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 469,87 грн.

Стягти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1210,65 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, року народження, мешканка с. Микілка Котелевського району Полтавської області, 38621, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_3, мешканець с. Терни Котелевського району Полтавської області, 38635, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач - ОСОБА_2 сільська рада, місцезнаходження: вул. Вишнева, 5, с. Микілка Котелевського району Полтавської області, 38621; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 21043812.

Повне судове рішення складено 28.01.2019 року.

Суддя