Рішення

від 28.11.2018 по справі 810/4435/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м.Київ № 810/4435/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Дочірнього підприємства Атлантік - Пак Україна до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство Атлантік - Пак України до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.10.2018, скасувати податкові повідомлення - рішення від 15.06.2018 № 0018131414 та від 30.07.2018 № 0023191406.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем за результатами документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 001 990,00 грн., в тому числі за основним платежем 801 595,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 200 398,00 грн.

Зазначає, що у позивача на початок 2017 року обліковувалась дебіторська заборгованість з якої ним було сформовано резерв сумнівних боргів, однак відповідачем не погодився з таким формуванням, оскільки формування резерву сумнівних боргів, на його думку було проведено після закінчення строку позовної давності, у зв'язку з чим збільшив суму грошового зобов'язання на цю суму.

Позивач вважає, що чинне податкове законодавство не встановлює строків для визнання боргу сумнівним, крім того, законодавства не обмежує його у можливості прийняти таке рішення після спливу строку позовної давності.

Також вказує, що контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі позивача, знятих з банкоматів за допомогою банківських карток працівниками підприємства на загальну суму 7 050,00 грн., однак податковим органом не вказано перелік таких операцій, що на думку позивача ставить під сумнів висновки відповідача про наявність такого порушення.

Позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необгрунтованими, вони були зроблені без урахування всіх фактичних обставин та не грунтуються на положеннях чинного законодавства України. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено без достатніх правових підстав та є протиправними і підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, а також подав до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні та подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що позивачем порушено п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік в сумі 5 145 302, грн., у зв'язку з віднесення до інших операцій витрат суми резерву сумнівних боргів. Також зазначає, що позивач мав сформувати резерв сумнівних боргів до закінчення строку позовної давності.

Крім того, проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.10.2018 на підставі ч. 4 ст. 173 КАС України та для належної підготовки справи до розгляду по суті строк підготовчого провадження було продовжено.

Ухвалою суду від 05.11.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справ, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 27.04.2018 № 1303, № 1304, № 1305, № 1306 та від 14.05.2018 № 1447, виданих Головним управлінням ДФС у Київській області та відповідно до п.п. 19-1. 1.1 п. 19-1.1 ст. 19 , п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 31.01.2018 № 194, проведена документальна планова виїзна перевірка ДП Атлантіс-Пак Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною.

За результатами перевірки складено акт документальної виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 23.05.2018 № 434/10-36-14-14/30220957.

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки, позивачем порушено:

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 801 592,00 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 801 592,00 грн.;

п. 119.2 ст. 119 та п. 176.2 ст. 176 ПК України;

ст. 164, ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7 100,55 грн.

п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 на загальну суму 7 050,00 грн.

За наслідками складення акту перевірки від 23.05.2018 № 434/10-36-14-14/30220957 податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 15.06.2018 № 0018131414, яким збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 001 990,00 грн., в тому числі за основним платежем 801 595,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 200 398,00 грн. та від 30.07.2018 № 0023191406, яким визначив суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання готівки на суму 35 250,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування; платники податків зобов'язанні вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і оплатою податків і зборів, введення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст. 42 ПК України передбачено, що для розрахунку об'єкта оподаткування платник податків на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.8 ст. 141 цього Кодексу;

дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу.

Щодо операцій з дебіторською заборгованістю, то згідно п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Як вбачається з матеріалів справи на початок 2017 року в бухгалтерському обліку позивача обліковувалась дебіторська заборгованість, яка виникла у 2004 - 2014 роках.

ДП Атлантіс - Пак Україна згідно наказу від 11.01.2017 № 1/І-ОД Про створення резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості , наказу від 28.03.2017 № 2-ОД Про списання безнадійної дебіторської заборгованості , наказу від 20.11.2017 № 20-АГ Про списання безнадійної дебіторської заборгованості з дебіторської заборгованості сформував резерв сумнівних боргів та відніс суму такого резерву сумнівних боргів до інших операційних витрат та відобразив в бухгалтерському обліку проводками 36 Розрахунки з покупцями - 38 Резерв сумнівних боргів у сумі 5 145 302,00 грн., яка була сформована від наступних покупців:

ТОВ Торговий дім Аякс (код ЄДРПОУ 36188474) - дата виникнення 31.05.2010, сума списання 444 404,92 грн. (за оболонку, пакети);

ТОВ ФІРМА Возвягель (код ЄДРПОУ 20410026) - дата виникнення 07.12.2006, сума списання 241 341,80 грн. (за оболонку);

ТОВ Інноваційні Сучасні Технології (код ЄДРПОУ 36832969) - дата виникнення 28.02.2011, сума списання 3 116 559,88 грн. (за оболонку, пакети);

ТОВ НПКФ КРОТОН (код ЄДРПОУ 21920495) - дата виникнення 03.07.2006, сума списання 242 532,00 грн. (за оболонку);

ТОВ ЛМК (код ЄДРПОУ 31670770) - дата виникнення 13.60.2004, сума списання 52 284,83 грн. (за пакети);

ТОВ ТПФ Маргейт (код ЄДРПОУ 20715304) - дата виникнення 24.12.2007, сума списання 64 268,03 грн. (за оболонку);

ТОВ Молочна країна (код ЄДРПОУ 33679204) - дата виникнення 10.09.2009, сума списання 120 100,65грн. (за оболонку, пакети)

ТОВ Наіта (код ЄДРПОУ 30995983) - дата виникнення 04.02.2009, сума списання 52 768,65 грн. (за оболонку);

ТОВ Русановський МК (код ЄДРПОУ 24732110) - дата виникнення 17.12.2008, сума списання 225 061,84 грн. (за оболонку, пакети);

ТОВ ТД Таурус (код ЄДРПОУ 31495917) - дата виникнення 28,11.2008, сума списання 29 725,00 грн. (за оболонку);

ТОВ МГО Тернопіль (код ЄДРПОУ 31103878) - дата виникнення 07.10.2004, сума списання 209 892,81 грн. (за оболонку);

ТОВ Торчинскі Ковбаси (код ЄДРПОУ 33417029) - дата виникнення 22.05.2009, сума списания 51 314,58 грн. (за оболонку);

ТОВ Фірма Колбіко (код ЄДРПОУ 24658276) - дата виникнення 13.10.2013, сума списання 195 000,00 грн. (за оболонку, пакети);

ПрАТ Горлівський М'ясокомбінат (код ЄДРПОУ 00443364) - дата виникнення 16.07.2014, сума списання 100 047,29 грн. (за оболонку, пакети).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (далі - ПБО 10). Саме в цьому нормативному акті надано визначення дебіторської заборгованості, сумнівного боргу та визначено правила формування резерву сумнівних боргів.

Пунктом 4 ПБО 10 визначено, що дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Також цім же пунктом ПБО 10 визначено, що сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Згідно п. 5 ПБО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Як вбачається з визначення, сплив позовної давності жодним чином не названий як критерій сумнівності боргу.

Критерієм для визнання боргу сумнівним законодавство встановлює невпевненість у погашенні такого боргу (а не сплив строку позовної давності), а невпевненість у погашенні боргу може виникнути до спливу строку позовної давності.

В інших випадках невпевненість у погашенні боргу може виникнути після спливу строку позовної давності.

Наслідки спливу позовної давності визначенні ст. 267 Цивільного кодексу України, а саме особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, сплив строку позовної давності не припиняє зобов'язання та може бути виконано боржником добровільно або за рішенням суду, Отже очікування на погашення боргу, як і невпевненість у погашенні, можуть мати місце після спливу строку позовної давності.

Крім того, чинне законодавство, зокрема, ПБО 10 не встановлює строків, коли позивач має прийняти рішення про визнання боргу сумнівним, у тому числі, законодавство не обмежує можливості прийняти таке рішення після спливу строку позовної давності.

На думку суду, позивач не втрачає право прийняти рішення про визнання боргу сумнівним, в тому числі після строку позовної давності, оскільки чинне законодавство не містить жодних підстав для втрати цього права.

Щодо спірного рішення від 30.07.2018 № 0023191406, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання готівки на суму 35 250,00 грн., суд зазначає наступне.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємство відображає у касовій книзі.

ДП Атлантіс - Пак Україна має центральну касу, веде одну касову книгу в центральній касі для обліку операцій з готівкою в національній валюті, яка пронумерована, прошнурована та скріплена відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі позивача, знятих з банкоматів за допомогою банківських карток працівниками підприємства (не в день одержання готівкових коштів) на загальну суму 7 050 грн., а саме операція від 02.03.2017 на суму 350,00 грн. оприбуткована 03.03.2017, операція від 23.03.2017 на суму 300,00 грн. оприбуткована 24.03.2017, операція від 17.05.2017 на суму 3 100,00 грн. оприбуткована 18.05.2017 та операція від 17.09.2017 на суму 3 300,00 грн. оприбуткована 18.09.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, остання операція на 3 300,00 грн. здійснювалась 18.09.2017, що підтверджується відповідним чеком від 18.09.2017.

Щодо інших операцій, суд вважає за можливе вказати, що в період, який перевірявся було чинним Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637).

Пунктом 2.12 Положення № 637 визначено, що фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Тобто у разі зняття готівки в банкоматі довіреною особою підприємства, а також працівником оприбуткування в касі цієї готівки не здійснюється.

Статус готівкових коштів в такому випадку видані під звіт довіреній особі та в подальшому довірена особа має подати до бухгалтерії підприємства невитрачений залишок готівки, підтвердні документи та звіт про використання коштів.

Відповідно до п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт на господарські потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів (включаючи день отримання). Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Процедуру оформлення такого звіту регулює Порядок складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, як виплаває з самої назви документу.

Звіт про використання коштів має оформлюватися у разі, коли мало місце використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, якщо факту використання коштів не було, то підстав для оформлення Звіту про використання коштів також немає.

Як встановлено судом 02.03.2017 працівник позивача ОСОБА_1 зняла через банкомат з карткового рахунку ДП Атлантік - Пак Україна за допомогою корпоративної платіжної картки 350,00 грн. (чек від 02.03.2017 та виписки за 02.03.2017 - 03.03.2017) на закупівлю конвертів та поштових марок (заяви на витрату коштів від 02.03.2017 № 103), однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не витратила отриману готівку 03.03.2017 повернула її до каси позивача (ПКО від 03.03.2017 № 7 та сторінки 7 за 03.03.2017 касової книги).

23 березня 2017 року працівник позивача ОСОБА_1 зняла через банкомат з карткового рахунку ДП Атлантік - Пак Україна за допомогою корпоративної платіжної картки 300,00 грн. (чек від 23.03.2017 та виписки за 23.03.2017 - 24.03.2017) на закупівлю конвертів та поштових марок (заяви на витрату коштів від 23.03.2017 № 122), однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не витратила отриману готівку (доповідна записка від 24.03.2017) повернула її до каси позивача (копії ПКО від 24.03.2017 № 13 та сторінки 13 за 24.03.2017 касової книги).

17 травня 2017 року працівник позивача ОСОБА_1 зняла через банкомат з карткового рахунку ДП Атлантік - Пак Україна за допомогою корпоративної платіжної картки 3 100,00 грн. (чек від 17.05.2017 та виписки за 17.05.2017 - 19.05.2017) для сплати судового збору (заяви на витрату коштів від 16.05.2017 № 178), однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не витратила отриману готівку (доповідна записка від 18.03.2017) та 18.05.2017 повернула її до каси позивача (ПКО від 18.05.2017 № 29 та сторінки 25 за 18.05.2017 касової книги).

Також 18.09.2018 працівник позивача ОСОБА_2 зняла через банкомат з карткового рахунку ДП Атлантік - Пак Україна за допомогою корпоративної платіжної картки 3 300,00 грн. (чек від 18.09.2017 та виписки за 17.09.2017 - 18.09.2017) для сплати судового збору (заява на витрату коштів від 18.09.2017 № 205), однак у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не витратила отриману готівку (доповідна записка від 18.09.2017) та 18.09.2017 повернула її до каси позивача (ПКО від 18.09.2017 № 56 та сторінки 48 за 18.09.2017 касової книги).

Отже вищевказані операції проведенні через банкомат з карткового рахунку позивача за допомогою корпоративної платіжної картки готівку на господарські потреби за наявності відповідних підстав, однак такі операції не потребували оприбуткування готівки у касі, а готівка мала статус виданої під звіт (п. 2.12 Положення № 637).

Оскільки готівка здавалася у повній сумі і не використовувалась, то звіт про використання коштів не складався.

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення цього суду від 14.01.2011 у справі Щокін проти України та від 07.10.2011 у справі Серков проти України ) щодо необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб, яка у відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово - господарської діяльності позивача за перевіряємий період вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що, як наслідок, вказує на передчасність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем норм податкового зобов'язання та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Суд вважає, що відповідач як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 15.06.2018 № 0018131414 та від 30.07.2018 № 0023191406.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 15 558,60 грн. (платіжне доручення від 23.08.2018 № 2952, від 27.09.2018 № 3042), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 15.06.2018 № 0018131414 за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 001 990,00 грн., в тому числі за основним платежем 801 592,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 200 398,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.07.2018 № 0023191406 за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів на суму 35 250,00 грн.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства Атлантік - Пак Україна (код ЄДРПОУ 30220957) судові витрати у сумі 15 558 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.