Рішення

від 15.01.2019 по справі 0540/5963/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р. Справа№0540/5963/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Мізерна О.В.

представник відповідача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Головного управління Держпраці у Донецькій області до Дочірнього підприємства ЗАТ Трест "Донбастрансбуд" Краснолиманський піщаний кар'єр, про застосування заходів реагування шляхом анулювання дозволу, зупинення ведення робіт,-

ВСТАНОВИВ

Головне управління Держпраці у Донецькій області, (надалі - позивач, ГУ Держпраці у Донецькій області), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр (надалі - відповідач, ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов'язання негайно зупинити ведення робіт.

Позовні вимоги мотивовані наступним чином.

08 листопада 2017 року біля ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_3

19 грудня 2017 року на виконання ухвали слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року посадові особи ГУ Держпраці у Донецькій області відповідно до направлення на проведення перевірки прибули за місцем знаходження підприємства однак до перевірки допущені не були, про що складено Акт не допуску до проведення позапланової перевірки від 19.12.2017.

27 грудня 2017 року ГУ Держпраці у Донецькій області складено протокол розгляду планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018 рік, за результатами якого встановлено ряд порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, на підставі чого підприємству відмовлено в його узгоджені, зокрема встановлено, що лінія електропередач, під якою стався нещасний випадок належить ЗАТ Краснолиманське кар'єроуправління

16 лютого 2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Донецькій області затверджено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався у ФОП ОСОБА_5 яким встановлено, що нещасний випадок стався біля Краснолиманського піщаного кар'єру ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд .

Також комісією встановлено, що особи дія чи бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку є: ОСОБА_3 (водій автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (директор ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр).

Всі перелічені обставини, на думку відповідача, свідчать про загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є підставою для заборони ведення робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр .

22 серпня 2018 року до суду позивачем надано уточнений адміністративний позов про застосування заходів реагування, за змістом якого позивач зазначає наступне.

ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр у відповідності до отриманого дозволу № 2648.12.14 виконує роботи підвищеної небезпеки.

Відповідно до абз.2 ч.7 ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільний орган може звернутись до адміністративного суду із позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав. Законом можуть бути передбачені інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

В свою чергу ч. 10 ст. 21 Закону України Про охорону праці передбачено, що підставою для анулювання дозволу є створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування)устаткування підвищеної небезпеки на які видано дозвіл.

У зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для заборони ведення робіт відповідачу, що відповідно п. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснюється лише на підставі рішення суду.

Також позивач збільшив позовні вимоги та, крім заявленого, просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр шляхом анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2648.12.14 .

22 серпня 2018 до суду надійшов відзив ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на адміністративний позов про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності, за змістом якого відповідач зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено види заходів державного нагляду та контролю, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах визначених законом.

Разом із тим, позивачем жодних заходів контролю, передбачених вказаним вище законом не здійснювалось.

Посилання позивача на Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08.11.2017 у ФОП ОСОБА_5 є неправомірними, оскільки вказаний документ не складався за результатами заходу державного нагляду у розумінні Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

У самому акті зазначено, що нещасний випадок стався за межами підприємства, жодних розвантажувальних робіт потерпілим не здійснювалось, лінія електропередач, якої торкнувся кузов автомобіля потерпілого, не має відношення до відповідача та є власністю ЗАТ Краснолиманське кар'єроуправління , крім того, відстань по вертикалі від нижніх дротів до землі дорівнює 8м., що відповідає вимогам Правил улаштування електроустановок

Щодо складеного позивачем протоколу розгляду планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018 рік, то вказаний протокол містить виявлені порушення певних вимог нормативно-правових актів та пропозиції щодо їх усунення. Всі порушення підприємством усунуто. Крім того, вказаний протокол немає жодного відношення до нещасного випадку.

Відповідач вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу, що свідчить про наявність обставин, які становлять загрозу життю або здоров'ю людей.

Також відповідач зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду із відповідним позовом.

07 вересня 2018 року відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов (уточнений) про застосування заходів реагування, за змістом якого зазначено наступне.

Позивачем безпідставно здійснено посилання на ч. 10 ст. 21 Закону України Про охорону праці , за фактом не допуску до проведення перевірки, оскільки підприємство оскаржує ухвалу слідчого судді від 23.11.2017 справа №236/3419/17 в судовому порядку.

Крім того, відповідач наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, так як підстави для звернення у відповідача виникли з 19.12.2017р. граничним строком звернення є 19.03.2018, однак із даним позовом ГУ Держпраці у Донецькій області звернулось 20.07.2018.

Аналогічна позиція відповідача щодо пропуску строку звернення до суду і відносно вимог про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення ведення робіт.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року заяву ДП ЗАТ Трест Донбастранстрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр про забезпечення доказів шляхом допиту свідків задоволено. Ухвалено викликати та допитати у якості свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06 листопада 2018 року позовну заяву Головного управління Держпраці у Донецькій області до Дочірнього підприємства ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

26 листопада 2018 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 06 листопада 2018 надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою суду 30 листопада 2018 року прийнято до провадження суддею Буряк І.В. адміністративну справу №0540/5963/18-а за позовом Головного управління Держпраці у Донецькій області до Державного підприємства ЗАТ "Донбастрансбуд" Краснолиманський піщаний кар'єр, про застосування заходів реагування шляхом анулювання дозволу, зупинення ведення робіт.

Питання про поновлення строку на звернення до суду залишено відкритим та ухвалено до вирішення під час розгляду справи по суті.

Призначено у справі підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 15 січня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті того ж дня, проти чого сторони у справі не заперечували.

У судовому засіданні від 15 січня 2019 року представник позивача вимоги позовної заяви підтримав просив її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні від 15 січня 2019 року проти позовної заяви заперечував, з мотивів, викладених у відзиві та відзиві на уточнений позов, просив у її задоволенні відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ГУ Держпраці у Донецькій області код ЄДРПОУ 39790445, місцезнаходження: 85303, Донецька обл. м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд. 82.

Наказом Держпраці України від 04.02.2016 № 8 затверджено Положення про ГУ Держпраці у Донецькій області, згідно з пунктом 1 якого ГУ Держпраці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр є юридичною особою, код ЄДРПОУ 25098218, місцезнаходження: 84400, Донецька область, м. Красний лиман. Код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний). (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

Відповідно Договору оренди землі від 16 жовтня 2007 року № 103/07, укладений між Краснолиманською міською радою, як орендодавець з одного боку та ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр, як орендар з іншого боку, про надання орендодавцем та прийняття орендарем в строкове платне користування земельної ділянки несільськогосподарського призначення - для видобування піску на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 04.07.2007 № 5/13-758. (п. 1)

Відповідно п. 3 вказаного договору встановлено відсутність об'єктів нерухомого майна та інших об'єктів інфраструктури.

Пунктом 8 встановлено строк дії договору 20 років. (а.с. 196-200)

08 листопада 2017 року біля ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_3.

Наказом ГУ Держпраці у Донецькій області від 08.11.2017 призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку з ОСОБА_3

Ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 236/34/19 надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки посадовими особами Головного Управління Держпраці в Донецькій області щодо дотримання вимог законодавства в сфері промислової безпеки, охорони праці, техногенної безпеки, а також правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою працівниками ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр

Проведення позапланової виїзної перевірки доручено ГУ Держпраці в Донецькій області.

19.12.2017 ГУ Держпраці в Донецькій області складено Акт не допуску до проведення позапланової перевірки. (а.с. 9)

ГУ Держпраці в Донецькій області 27 грудня 2017 року складено протокол розгляду планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018 рік, яким ухвалено відмовити в узгодженні планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018 рік та викладено пропозиції щодо усунення порушень вимог законодавства з охорони праці, що відображені у протоколі до 01.01.2018, у разі неможливості вирішити у встановленому законодавством порядку питання можливості роботи ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр з відступленням від вимог нормативних актів з охорони праці. (а.с. 73)

28 березня 2018 року ГУ Держпраці у Донецькій області складено протокол розгляду умов узгодження планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018 рік, яким ухвалено узгодити план розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр на 2018. (а.с. 74)

16 лютого 2018 року ГУ Держпраці в Донецькій області затверджено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 08 листопада 2017 року у ФОП ОСОБА_5, складений 15 лютого 2018 року.

Вказаним актом встановлено (на вказані обставини посилається позивач):

- Нещасний випадок стався біля Краснолиманський піщаний кар'єр ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд ;

- ФОП ОСОБА_5 укладено з ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр договір на купівлю піску від 02.03.2017 № 0302/2;

- Згідно кадастрового розмежування, місце нещасного випадку не знаходиться на території Кранолиманського піщаного кар'єру;

- Лінія електропередач під якою стався нещасний випадок є власністю ЗАТ Краснолиманського кар'єроуправління , та згідно договору про постачання електричної енергії від 20.01.2009 № 1582, Краснолиманські електричні мережі надають їм електричну енергію. 30.11.2017 НП Краснолиманським РЕМ проведено заміри стріли провисання проводів від землі до струмових частин у місці настання нещасного випадку, та встановлено, що відстань по вертикалі від нижніх дротів до землі дорівнює 8 м. Ця відстань відповідає вимогам Правил улаштування електроустановок

- Згідно п. 15 (2) Порядку проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 комісія дійшла висновків: нещасний випадок пов'язаний із виробництвом, скласти акт за формою Н-1 на ОСОБА_3, цей нещасний випадок взяти на облік у ФОП ОСОБА_5

- Встановлено особи дія чи бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку ОСОБА_3 ОСОБА_8

- Відносно ОСОБА_8 директора ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд зазначено, що ним не створено на робочих місцях умови праці відповідно до нормативно-правових актів, чим порушено п. 1.1 розділу IV Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, НПАОП 0.00-1.24-10, та ст. 13 Закону України Про охорону праці , а саме:

- Організував навантаження піском автомобілів в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, чим порушено п. 2.17 Правил охорони праці на автомобільному транспорті, НПАОП 0.00-1.62-12;

- Організував зберігання насипу піску, на відстані 8м. від повітряних ліній електропередач, в їх охоронній зоні, чим порушено п. 5 Правил охорони електричних мереж, затв. Постановою КМУ від 04.03.1997 № 209. (а.с. 10-14)

У матерілах справи наявний лист Слов'янської місцевої прокуратури від 18.07.2018 № 01-71-7894вих. щодо необхідності звернення до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про застосування заходів реагування до ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр. (а.с 16)

Також відповідачем до матеріалів справи надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 2648.12.14 від 05.12.2012: відкриті гірничі роботи, маркшейдерські роботи.

Дозвіл діє з 05.11.2012 до 05.11.2017. (а.с. 256)

Листом ГУ Держпраці у Донецькій області від 26.12.2017 № 11/9178 Щодо продовження строку дії дозволу відповідача повідомлено, що дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 2648.12.14 від 05.12.2012 вважається таким, що продовжив свою дію згідно п. 15 ст. 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та ст. 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . (а.с. 257).

Наявні в матеріалах справи письмові докази досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України.

Правова позиція суду щодо правомірності позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр шляхом зобов'язання негайно зупинити ведення робіт обґрунтована наступним.

Частиною 4 ст. 46 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;

3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Преамбулою Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (надалі закон № 877) передбачено, що цей закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом ст. 1 закону № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Стаття 3 вказаного закону, серед іншого стверджує, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (ч. 4 ст. 4 закону №877).

Згідно зі ст. 38 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-ХІІ зі змінами та доповненнями, (далі - Закон № 2694) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до абзаців 1-2 частини першої статті 39 Закону № 2694, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці. (надалі Положення)

Пунктами 1-2 вказаного положення передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

2. Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За змістом п. 3 Положення передбачено основні завдання Держпраці, зокрема: здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; (підпункт 2), здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; (підпункт 3)

Підпунктом 12 п. 6 вказаного положення передбачено право Держпраці звертатися у передбачених законом випадках до суду.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. (пункт 7 Положення)

Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено Головне управління Держпраці у Донецькій області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України Питання державної служби праці від 30.09.2015 року № 1021-р функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється, покладені на державну службу з питань праці.

Наказом Держпраці України від 07.05.2015 року № 16 затверджене Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі Управління Держпраці), згідно пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці у та їй підпорядковується.

Пунктом 5 ст. 4 закону № 877 передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Пунктом 7 ст. 7 закону № 877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (ст. 1 Закону 877);

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом; (ст. 1 Закону 877);

здійснення державного нагляду (контролю) можливе лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; (абз. 7 ст. 3 Закону 877)

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. (ч. 15 ст. 4 Закону 877)

Підставами для здійснення позапланових заходів є: настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. (абз.10 ч.1 ст.6 Закону 877)

Пунктом 6 ст. 7 Закону № 877, зокрема, передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

З огляду на викладені положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про охорону праці", підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки, який складаються за уніфікованою формою.

У ході розгляду даної справи судом встановлено відсутність складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю) відносно ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд акта про порушення вимог законодавства, де зафіксовані обставини, які є підставою для застосування заходів реагування шляхом зупинення ведення робіт.

Посилання на Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 08 листопада 2017 у ФОП ОСОБА_5 та Протокол розгляду планів розвитку гірничих робіт ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд , як підставу для застосування заходу реагування шляхом зупинення ведення робіт судом визнаються невідповідними положенням Закону № 877.

Судом констатовано відсутність, визначених законом підстав у позивача, для звернення до суду із позовом про застосування заходу реагування шляхом зупинення ведення робіт.

Правова позиція суду щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ДП ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр шляхом анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №2648.12.14. обгрунтована наступним.

Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 № 2806-IV (далі закон № 2806) визначено правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлено порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 2806 встановлено, що дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Відповідно до змісту частини 7 ст. 41 Закону№2806 дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Спеціальним законом, що регулює відносини, пов'язані з одержанням дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки є Закон України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-XII (далі Закон № 2694)

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. (абз. 4-5 ст. 21 Закону № 2694)

Також за змістом ст. 21 Закону № 2694 передбачено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу, а саме:

заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;

припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Крім того у вказаній статті Закону № 2694 встановлено, що про анулювання дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього дозволу протягом п'яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.

За змістом адміністративного позову (уточненого) вбачається, що позивачем у якості підстави для застосування судом заходів реагування шляхом анулювання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки зазначено створення відповідачем перешкод під час проведення посадовими особами ГУ Держпраці у Донецькій області перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

Однак, з викладених норм Закону № 2694 вбачається, що за наведеної підстави анулювання дозволу здійснюється за самостійним рішення відповідного уповноваженого органу в даному випадку позивача.

В свою чергу норма частини 7 ст. 41 Закону№2806 визначає лише 2 випадку у разі настання яких відповідний орган може звернутись до суду із позовом про застосування заходів реагування шляхом анулювання документа дозвільного характеру.

На вказані підстави позивач не посилається.

За наведених обставин, правових підстав для застосування заходів реагування шляхом анулювання дозволу на ведення робіт підвищеної небезпеки, судом не встановлено.

Зворотнє, на думку суду, було б свідченням втручання у дискреційні повноваження позивача, визначені законом.

В свою чергу суд звертає увагу позивача на Постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , де прописано процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Зокрема п. 17 вказаного порядку передбачає, що дозвіл може бути анульований у випадках, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці".

Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.

Дія дозволу припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

За викладених обставин, суд вважає, що підстави для застосування заходів реагування з мотивів викладених позивачем - відсутні.

Щодо клопотання ГУ Держпраці у Донецькій області про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення процесуального строку на звернення до суду позивачем вказано, що через надмірне навантаження Головного управління Держпраці у Донецькій області не мало можливості вчасно звернутись до суду із позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно абз.2 ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Судом за результатами розгляду правомірності позовних вимог встановлено, що підстави для звернення до суду у позивача за заявленими вимогами відсутні.

З огляду на наведені вище положення КАС України, де строк звернення до суду пов'язаний з моментом виникнення підстав для звернення, суд вважає, що оскільки підстави для звернення до суду відсутні, то відповідно не є можливим встановити факт пропуску строку для звернення.

Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом у постанові від 02.04.2018р. №215/2896/16-а.

Крім того, суд констатує безпідставність посилання ГУ Держпраці в Донецькій області на практику Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Європейської конвенції з прав людини (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97, надалі ЄКПЛ) юрисдикція Суду поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47.

Статтею 33 ЄКПЛ передбачено, що будь-яка Висока Договірна Сторона може передати на розгляд Суду питання про будь-яке порушення положень Конвенції та протоколів до неї, яке допущене, на її думку, іншою Високою Договірною Стороною.

Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї. Високі Договірні Сторони зобов'язуються не перешкоджати жодним чином ефективному здійсненню цього права. (стаття 34 ЄКПЛ).

З викладеного вбачається, що ЄСПЛ не поширює свою юрисдикцію на спори, що виникають із позовів органів державної влади до особи (у т.ч. юридичної), неурядової організації або групи осіб.

Таким чином, посилання позивача на практику ЄСПЛ, в обґрунтування правової позиції про наявність підстав для поновлення строку на звернення, судом не приймається. Правові норми та їх тлумачення напрацьовані в рішеннях ЄСПЛ не підлягають застосування з метою обґрунтування правомірності вимог суб'єкта владних повноважень у спорі з юридичною особою національного права.

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 25 липня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1762 грн. на 2018 рік)

Відповідно до абз. 2 пункту 3 ст. 6 вказаного закону зазначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу належить сплатити за звернення із даним позовом до суду судовий збір у розмірі 3 524,00 грн.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Головного управління Держпраці у Донецькій області до Дочірнього підприємства ЗАТ Трест Донбастрансбуд Краснолиманський піщаний кар'єр, про застосування заходів реагування шляхом анулювання дозволу, зупинення ведення робіт відмовити у повному обсязі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд.82) на користь Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 15 січня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 25 січня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.