Рішення

від 31.01.2019 по справі 821/507/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 821/507/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у Херсонській області до Приватного підприємства Фірма "Імперіал" про накладення арешту на кошти та ніші цінності платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Фірма "Імперіал", в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2018, справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за позивачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 413 085,26 грн. та податковим органом вжити всіх заходів щодо стягнення вказаної заборгованості, водночас у відповідача відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідачем відзиву на позовну заява суду надано не було, поштове відправлення з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2018 було направлено на адресу місцезнаходження підприємстві - 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5б, водночас поштове відправлення повернулось без вручення адресату.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.02.2017 Приватним підприємством Фірма "Імперіал" до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9020784896 в якій самостійно визначено розмір грошового зобов'язання

16.02.2017 Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведена камеральна перевірка Приватного підприємства Фірма "Імперіал" з питання своєчасності сплати податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за грудень 2016 року, визначених податковими деклараціями на 2016 рік. від 24.10.2016 № 9199552031, від 28.11.2016 № 9227790707.

За результатами перевірки складено акт від 16.02.2017 № 000084/21-03-12-03/2048808, яким встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме затримку на 1 день сплати сум грошових зобов'язань у розмірі 18174,50 грн. та 7019,90 грн.

17.02.2017 на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0000871203, яким застосовано штраф у розмірі 2519,44 грн.

27.03.2017 Головним управлінням ДФС у Херсонській області винесено податкову вимогу № 48-17, в якій зазначено про те, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26.03.2017 становить 37306,22 грн.

Заступником начальника Головного управління ДФС у Херсонській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 27.03.2017 №211, яким відповідно до статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у податкову заставу.

За результатами проведеного опису майна у податкову заставу - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у податкову заставу описано наступне майно - "Будинок житловий, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Червоногвардійська, 14 (згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.03.2017)" та складено акт опису майна від 27.03.2017 № 94.

З Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" від 08.11.2017 № 103033575 Головним управлінням ДФС у Херсонській області встановлено, що на майно яке описано у податкову заставу знаходиться під арештом ВДВС МЮ у м. Києві.

Головне управління ДФС у Херсонській області звернулось до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та ніші цінності Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, положеннями норм податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв'язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, наявність податкового боргу, у разі якщо у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.08.2018 у справі №820/3059/17 (адміністративне провадження № К/9901/46381/18).

Позивачем в позовні заяві зазначає про факт наявності у позивача податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 413 085,26 грн. на підтвердження чого надав суду розрахунок виникнення податкового боргу та витяг з інтегрованої картки платника податків по орендній платі з юридичних осіб за 2017 - 2018 роки.

На підтвердження факту відсутності майна та/або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем надано суду копію Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" від 08.11.2017 № 103033575.

З аналізу зазначеної довідки судом встановлено, що крім майна описаного у податкову заставу відповідного до акту опису майна від 27.03.2017 № 94 на яке накладено арешт Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за позивачем на праві приватної власності зареєстровано також інше нерухоме майно, зокрема - споруди літ. Л, М, склад холодильник з офісними приміщеннями (І черга будівництва) літ. Н, доказів на підтвердження наявності неможливості опису якого у податкову заставу чи того, що воно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем суду надано не було.

Як на підтвердження відсутності у відповідача автотранспорту позивач посилається на довідку територіального сервісного центру №6542 від 13.11.2017 № 6681/9/21-22-17-02-16, водночас відповідної довідки позивачем суду надано не було, а надано лише копію запиту від 13.11.2018 №6681/9/21-22-17-02-16 "Про зареєстровані транспортні засоби ППФ "ІМПЕРІАЛ".

Інших доказів та обґрунтувань крім зазначених позивачем на підтвердження відсутності у відповідача майна, яке можу бути описано у податкову заставу та/або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у суду відсутні докази на підтвердження того, що відповідач має податковий борг та у нього відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, у суду відсутні підстави для висновку наявність обставин, які зумовлюють можливість застосування умовного адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Керуючись статтями 49, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Херсонській області (73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) до Приватного підприємства Фірма "Імперіал" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 20488084), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача - відмовити повністю .

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов