Постанова

від 26.07.2019 по справі 821/507/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 821/507/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до Приватного підприємства Фірма "Імперіал" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління ДФС у Херсонській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Фірма "Імперіал" (далі - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення від 31 січня 2019 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 15.02.2017 Приватним підприємством Фірма "Імперіал" до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 9020784896 в якій самостійно визначено розмір грошового зобов`язання

16.02.2017 Головним управлінням ДФС у Херсонській області проведена камеральна перевірка Приватного підприємства Фірма "Імперіал" з питання своєчасності сплати податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за грудень 2016 року, визначених податковими деклараціями на 2016 рік. від 24.10.2016 № 9199552031, від 28.11.2016 № 9227790707.

За результатами перевірки складено акт від 16.02.2017 № 000084/21-03-12-03/2048808, яким встановлено порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме затримку на 1 день сплати сум грошових зобов`язань у розмірі 18174,50 грн. та 7019,90 грн.

17.02.2017 на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення - рішення №0000871203, яким застосовано штраф у розмірі 2519,44 грн.

27.03.2017 Головним управлінням ДФС у Херсонській області винесено податкову вимогу № 48-17, в якій зазначено про те, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 26.03.2017 становить 37306,22 грн.

Заступником начальника Головного управління ДФС у Херсонській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 27.03.2017 №211, яким відповідно до статті 89 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у податкову заставу.

За результатами проведеного опису майна у податкову заставу - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у податкову заставу описано наступне майно - "Будинок житловий, розташований за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Червоногвардійська, 14 (згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.03.2017)" та складено акт опису майна від 27.03.2017 № 94.

З Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" від 08.11.2017 № 103033575 Головним управлінням ДФС у Херсонській області встановлено, що на майно яке описано у податкову заставу знаходиться під арештом ВДВС МЮ у м. Києві.

Головне управління ДФС у Херсонській області звернулось до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства Фірми "Імперіал" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Арешт на майно платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наведені норми кореспондуються з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з яким арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків, тобто компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як вірно враховано Окружним адміністративним судом міста Києва, на підтвердження факту відсутності майна та/або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем надано копію Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - Приватного підприємства Фірми "Імперіал" від 08.11.2017 № 103033575.

Разом з тим, з налізу зазначеної довідки судом першої інстанції встановлено, що крім майна описаного у податкову заставу відповідного до акту опису майна від 27.03.2017 № 94 на яке накладено арешт Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за позивачем на праві приватної власності зареєстровано також інше нерухоме майно, зокрема - споруди літ. Л, М, склад холодильник з офісними приміщеннями (І черга будівництва) літ. Н, доказів на підтвердження наявності неможливості опису якого у податкову заставу чи того, що воно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем суду надано не було.

Як на підтвердження відсутності у відповідача автотранспорту позивач посилається на довідку територіального сервісного центру №6542 від 13.11.2017 № 6681/9/21-22-17-02-16, водночас відповідної довідки позивачем суду надано не було, а надано лише копію запиту від 13.11.2018 №6681/9/21-22-17-02-16 "Про зареєстровані транспортні засоби ППФ "ІМПЕРІАЛ".

Інших доказів та обґрунтувань крім зазначених позивачем на підтвердження відсутності у відповідача майна, яке можу бути описано у податкову заставу та/або того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або того, що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження того, що відповідач має податковий борг та у нього відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність обставин, які зумовлюють можливість застосування умовного адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: