Ухвала

від 31.01.2019 по справі 826/13829/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13829/13-а

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

31 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Европейський дом вкуса до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Европейский Дом Вкуса (далі - Позивач, ТОВ Европейский Дом Вкуса ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, у подальшому заміненої правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - Відповідач, ДАБІ України), про визнання незаконною та скасування постанови від 16.07.2013 року №286/13 про накладення штрафу у розмірі 103 230,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року повернуто вперше подану ДАБІ України у жовтні 2018 року апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та винести нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, Апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та визнати поважною причину його пропуску.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 11.10.2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 194). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 12.11.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 10.01.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була відсутність можливості своєчасної сплати судового збору при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше через неналежне фінансування та тривалу процедуру сплати судового збору.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ДАБІ України апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року у зв'язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем 21.11.2018 року. Вказаним судовим рішенням було надано Апелянту десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 06.12.2018 року повернув ДАБІ України вперше подану останньою апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Відтак, на переконання суду, суб'єкт владних повноважень мав достатній, у розумінні положень КАС України десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві причини пропуску такого строку поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ДАБІ України строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення, а наданням доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору у період з 21.11.2018 року по 21.12.2018 року, а також доказів, що підтверджують отримання копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року, із наданням пояснень щодо проміжку часу між моментом сплати судового збору та поданням апеляційної скарги вдруге.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Европейський дом вкуса до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк