Ухвала

від 25.02.2019 по справі 826/13829/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13829/13-а

УХВАЛА

25 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Европейський дом вкуса до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Европейский Дом Вкуса (далі - Позивач, ТОВ Европейский Дом Вкуса ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, у подальшому заміненої правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - Відповідач, ДАБІ України), про визнання незаконною та скасування постанови від 16.07.2013 року №286/13 про накладення штрафу у розмірі 103 230,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року повернуто вперше подану ДАБІ України у жовтні 2018 року апеляційну скаргу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та винести нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2019 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення строку причини поважними визнані не були.

Копію даної ухвали отримано ДАБІ України 06.02.2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог даної ухвали Відповідачем до суду 18.02.2019 року подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно через відсутність коштів, а також блокування органами Державної казначейської служби України рахунків контролюючого органу. Крім того, у заяві підкреслено, що сплата судового збору не повинна створювати перешкоди у доступі до правосуддя.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено в ухвалі від 31.01.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 11.10.2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 194). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вихідних днів було 12.11.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 10.01.2019 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

При цьому судом враховується, що вперше подану ДАБІ України апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року у зв'язку з несплатою судового збору, копію якої отримано Відповідачем 21.11.2018 року. Вказаним судовим рішенням було надано Апелянту десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 06.12.2018 року повернув ДАБІ України вперше подану останньою апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Відтак, на переконання суду, суб'єкт владних повноважень мав достатній, у розумінні положень КАС України десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №820/4420/18.

Посилання Відповідача на блокування органами ДКС України рахунків ДАБІ України, що унеможливлювало своєчасну сплату судового збору, суд вважає помилковим та таким, що не узгоджується з положеннями п. 28 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018 року), який визначає, що на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року у справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року у справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року у справі №826/25121/15.

У пунктах 40, 41 рішення у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що … якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Така ж позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 12.12.2018 року у справі №826/14667/17.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ДАБІ України строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеєр проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Европейський дом вкуса до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови - відмовити.

Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель