Рішення

від 22.01.2019 по справі 620/3596/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року Чернігів Справа № 620/3596/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Берднікової Н.В.,

представника відповідача Вершиніної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Базис" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Базис" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Чернігівській області № 00003601400 від 18.10.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 365348,00 грн., в тому числі 361347,00 грн. основний платіж, 4001,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 00003611400 від 18.10.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 161705,00 грн., в тому числі 129364,00 грн. основний платіж, 32341,00 грн. штрафні (фінансові санкції).

Свої вимоги мотивує тим, що у період з 20 серпня 2018 року по 20 вересня 2018 р. на підставі направлень від 17.08.2018 № 1789, № 1790, №1791, №1792 та від 28.08.2018 №1870 виданих ГУ ДФС у Чернігівській області згідно з наказом начальника ГУ ДФС у Чернігівській області від 09.08.2018 №1395, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області, проведено документальну планову виїзну перевірку акціонерного товариства БАЗИС , за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення № 00003601400 від 18.10.2018 та № 00003611400 від 18.10.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, пояснив, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність ТОВ Синтез - Профіт свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником. Вважає, що АТ Базис діяло виключно з метою мінімізації податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У період з 20 серпня 2018 року по 20 вересня 2018 р. на підставі направлень від 17.08.2018 № 1789, № 1790, №1791, №1792 та від 28.08.2018 №1870 виданих ГУ ДФС у Чернігівській області згідно з наказом начальника ГУ ДФС у Чернігівській області від 09.08.2018 №1395, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області, проведено документальну планову виїзну перевірку акціонерного товариства БАЗИС , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, відповідно до затвердженого плану документальних перевірок.

За результатами перевірки складений Акт від 27.09.2018 № 654/14/14231737.

У відповідності до розділу 4 Акту перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області зроблено висновки про встановлені порушення, а саме:

п. 44.1, п.44.2 ст.44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 361 347 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 345 345 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 16 002 грн., за півріччя 2016 року у сумі 16 002 грн., за 9 місяців 2016 року у сумі 16 002 грн., за 2016 рік у сумі 16 002 грн.;

п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200., п.п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 401497 грн., в тому числі за березень 2015 року на суму 74029 грн., за квітень 2015 року на суму 22719 грн., за травень 2015 року на суму 65721 грн., за червень 2015 року на суму 67177 грн., за липень 2015 року на суму 42487 грн., за серпень 2015 року на суму 9719 грн., за вересень 2015 року на суму 36774 грн., за жовтень 2015 року на суму 26298 грн., за грудень 2015 року на суму 38793 грн., за січень 2016 року на суму 17780 грн.;

п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (із змінами і доповненнями), а саме: неповне оприбуткування готівки в КОРО на суму 8868,88 грн.;

п. III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 за № 111/26556;

ч. 5 ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями, в наслідок чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску за період, що перевірявся на суму 845,41 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеним в Акті перевірки позивач подав заперечення до Акту перевірки № 02/262 від 04.10.2018.

За наслідками розгляду заперечень відповідачем зроблено висновок (лист ГУ ДФС у Чернігівській області № 106442/10/25-01-14-02-06 від 16.10.2018 Про надання відповіді на заперечення), що аргументи, викладені в запереченні до Акту перевірки № 02/262 від 04.10.2018 не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення та винесені податкові повідомлення-рішення № 00003601400 від 18.10.2018 та № 00003611400 від 18.10.2018.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню звернувся до суду.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України), а звітним періодом для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України установлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою статті 9 Закону №996-ХІV установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів міститься в абзаці 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За приписами частини п'ятої цієї статті Закону № 996-ХІV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 996-ХІV регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - НП(С)БО № 16).

Так, відповідно до положень пунктів 5-9 НП(С)БО № 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Аналіз вищевикладених норм Податкового кодексу України, НП (С)БО № 16 та Закону № 996-ХІV свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Акціонерне товариство БАЗИС зареєстроване як юридична особа розпорядженням Виконавчого комітету Чернігівської міської Ради народних депутатів від 20 червня 1994 року.

Відповідно до мети діяльності товариства, зазначеної у статуті, AT БАЗИС здійснює зокрема господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі та надання послуг ресторанного господарства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з видами діяльності, які здійснює товариство, а саме: діяльність з: неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 46.39.), роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код 47.11), послуг вантажного автомобільного транспорту (код 49.41), діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10). постачання інших готових страв (код 56.29), функціонування спортивних споруд (код 93.11), організування інших видів відпочинку та розваг (код 93.29), діяльність із забезпечення фізичного комфорту (код 94.04), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код 47.91), інший пасажирський наземний транспорт (код 49.39), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код 68.20), дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20).

Для здійснення власної господарській діяльності товариство використовує виробничі приміщення, які належать йому на праві власності - склади (вул.Любецька, 70), магазини - магазин-склад дрібнооптової торгівлі (магазин КЕШ ЕНД КЕРРИ) (вул.Любецька, 70), № 10 (вул.Любецька,42), піцерії - № 1 (пр.-т Миру, 42), № 2 (вул.Шевченка,22), № 3 (вул. Рокосовського, 42а), № 4 (вул.Пухова, 142), № 5 (пр.-т Перемоги, 18), кафе БульВар (вул.Любецька, 42), розважальний комплекс (вул.Незалежності 12 а).

Для забезпечення доставки товарів у 2015, 2016 роках у власності товариства знаходилося 36 автомобілів, у 2018році - 38.

24.02.2015 AT БАЗИС (до 31.07.2018 - ПАТ БАЗИС , зміна назви підприємства відбулася у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства) та товариство з обмеженою відповідальністю Синтез-Профіт уклали Договір поставки № 47.

Відповідно до умов Договору постачальник ТОВ Синтез-Профіт передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі (п.1.1. Договору поставки № 47 від 24.02.2015).

Асортимент кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначається у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару. Поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору (п.1.2., п.4.1. Договору поставки № 47 від 24.02.2015).

Доставка Товару на підставі даного Договору здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах DAP, Інкотермс, в редакції 2010 року, магазин (склад) покупця: м.Чернігів, вул.Любецька, 70 (п.4.3. Договору поставки № 47 від 24.02.2015).

Покупець за власним бажанням вправі здійснити поставку Товару на умовах EXW, Інкотермс в редакції 2010 року, склад Постачальника (Київська область, смт.Барищівка, вул.Коцюбинського, 123) (п.4.4. Договору поставки № 47 від 24.02.2015).

На виконання умов Договору поставки № 47 від 24.02.2015 за період 02.03.2015 по 12.01.2016 ТОВ Синтез-Профіт поставило товар (м'ясопродукти - печінка яловича заморожена, н/ф яловичини, лопатка свинна б/к, яловичина 2 гат., яловичина тушкована, суп.набір яловичий, яловичина задня частина, яловичина котлетне м'ясо заморожене, язик яловичий, стегно свинне б/к, балик свіжий заморожений) згідно видаткових накладних № 487 від 04.03.2015 на загальну суму 61429,60 грн.; № 539 від 06.03.2015 на загальну суму 61464,32 грн.; № 626 від 12.03.2015 на загальну суму 120424,04 грн.; № 702 від 17.03.2015 на загальну суму 19237,68 грн.; № 691 від 17.03.2015 на загальну суму 119869, 68 грн.; № 3 від 01.04.2015 на загальну суму 40101,66 грн.; № 1137 від 20.04.2015 на загальну суму 96212,40 грн.; № 1421 від 12.05.2015 на загальну суму 157422,18 грн.; № 1483 від 14.05.2015 на загальну суму 118433,40 грн.; № 1551 від 20.05.2015 на загальну суму 118470,00 грн.; № 2 від 02.06.2015 на загальну суму 150779,68 грн.; № 238 від 19.06.2015 на загальну суму 130952,46 грн.; № 323 від 01.07.2015 на загальну суму 124506,29 грн.; № 518 від 17.07.2015 на загальну суму 107410,60 грн.; № 656 від 01.08.2015 на загальну суму 30196,19 грн.; № 823 від 20.08.2015 на загальну суму 51119,28 грн.; № 936 від 02.09.2015 на загальну суму 37413,22 грн.; № -000001060 від 10.09.2015 на загальну суму 62363,25 грн.; № 1270 від 22.09.2015 на загальну суму 120866,47 грн.; № 1388 від 01.10.2015 на загальну суму 117871,81 грн.; № 1615 від 12.10.2015 на загальну суму 23887,58 грн. № 1723 від 19.10.2015 на загальну суму 16029,29 грн. № 19 від 02.03.2015 на загальну суму 61750,03 грн.; № 2349 від 30.11.2015 на загальну суму 42001,55 грн. № 2483 від 07.12.2015 на загальну суму 109024,64 грн.; № 35 від 12.01.2016 на загальну суму 106678,86 грн.; № 136 від 11.06.2015 на загальну суму 121332,02 грн.; № 0001987 від 10.11.2015 на загальну суму 81732,71 грн.

Оскільки доставка товару здійснювалась ТОВ Синтез-Профіт , останнім складено та надано AT БАЗИС товарно-транспортні накладні № 00000000019 від 02 березня 2015 р., № 0000000487 від 04 березня 2015 р., № 0000000539 від 06 березня 2015 р., № 0000000626 від 12 березня 2015 р., № 0000000691 від 17 березня 2015 р., № 0000000702 від 17 березня 2015 р., № 00000003 від 01 квітня 2015 р., № 00001137 від 20 квітня 2015 р., № 00001421 від 12 травня 2015 р., № 00001483 від 14 травня 2015 р., № 00001551 від 20 травня 2015 р., № 00000002 від 02 червня 2015 р., № 00000136 від 11 червня 2015 р., № 0000238 від 19 червня 2015 р., № 0000323 від 01 липня 2015 р., № 0000518 від 17 липня 2015 р., № 0000656 від 01 серпня 2015 р., № 0000823 від 20 серпня 2015 р., № 0000936 від 02 вересня 2015 р., № 000001060 від 10 вересня 2015 р., № 001270 від 22 вересня 2015 р., № 001388 від 01 жовтня 2015 р., № 001615 від 12 жовтня 2015 р., № 001723 від 19 жовтня 2015 р., № 001987 від 10 листопада 2015 р., № 002349 від 30 листопада 2015 р., № 002483 від 07 грудня 2015 р., № 00000000035 від 12 січня 2016 р.

Кожна поставка супроводжувалась декларацією виробника (ТОВ Синтез-Профіт ) та Копією Експертного висновку, виданого Баришівською міжрайонною державною лабораторією державної медицини.

За наслідками здійснення господарської операції ТОВ Синтез-Профіт на користь ПАТ БАЗИС виписав податкові накладні № 5 від 02.03.2015, № 28 від 04.03.2015, № 40 від 06.03.2015, № 60 від 12.03.2015, № 91 від 17.03.2015, № 92 від 17.03.2015, № 3 від 01.04.2015, № 92 від 20.04.2015, № 47 від 12.05.2015, № 72 від 14.05.2015, № 112 від 20.05.2015, № 7 від 02.06.2015, № 64 від 11.06.2015, № 104 від 19.06.2015, № 1 від 01.07.2015, № 72 від 17.07.2015, № 124 від 29.07.2015, № 2 від 01.08.2015, № 49 від 13.08.2015, № 75 від 20.08.2015, № 25 від 02.09.2015, № 69 від 10.09.2015, № 151 від 22.09.2015, № 12 від 01.10.2015, № 125 від 19.10.2015, № 47 від 10.11.2015, № 183 від 30.11.2015, № 51 від 07.12.2015, № 14 від 12.01.2016, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Передача товару ТОВ Синтез-Профіт на складі AT БАЗИС здійснювалася на підставі складеного та наданого постачальнику акціонерним товариством БАЗИС додатку до Договору № 47 від 24.02.2015, яким AT БАЗИС посвідчило відбитки штампів (печаток) та особистих підписів відповідальних осіб, яким доручається отримати товарно- матеріальні цінності відповідно до видаткових (товарно-транспортних) накладних від ТОВ Синтез-Профіт , як це було передбачено пунктом 6.2. Договору поставки № 47 від 24.02.2015.

Товар, отриманий від ТОВ Синтез-Профіт оплачений AT БАЗИС на умовах Договору в безготівковій формі з відстроченням платежу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати поставки (п.5.1. Договору поставки № 47 від 24.02.2015р.) платіжними дорученнями № 82 від 12.03.2015, № 1004 від 16.03.2015, № 1044 від 17.03.2015, № 1050 від 17.03.2015, № 1059 від 18.03.2015, № 1151 від 23.03.2015, № 30 від 24.03.2015, № 69 від 06.04.2015, № 7783 від 05.05.2015, № 7965 від 22.05.2015, № 2287 від 25.05.2015, № 2426 від 02.06.2015, № 65 від 15.06.2015, № 34 від 25.06.2015, № 8278 від 25.06.2015, № 53 від 30.06.2015, № 8447 від 13.07.2015, № 12 від 27.07.2015, № 28 від 29.07.2015, № 8733 від 13.08.2015, № 8924 від 31.08.2015, № 9070 від 14.09.2015, № 9174 від 21.09.2015, № 13 від 05.10.2015, № 31 від 12.10.2015, № 9524 від 23.10.2015, № 9591 від 30.10.2015, № 9763 від 20.11.2015, № 238 від 10.12.2015, № 272 від 17.12.2015, № 408 від 25.01.2016.

За отриманий товар АТ БАЗИС повністю розрахувався, заборгованість відсутня. ТОВ Синтез-Профіт на адресу АТ БАЗИС виписані видаткові накладні на суму 2408980,89 грн.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік в Україні в редакції, чинною станом на дату проведення господарської операції, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товариством БАЗИС дотримано усіх вимог, наведених вище, зазначені посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Жодних вимог щодо проставляння штампу або печатки підприємства - покупця Законом № 996-XIV не передбачено.

Товар, отриманий від ТОВ Синтез - Профіт був реалізований позивачем покупцям за наступними договорами:

договір на закупівлю продукції харчової промисловості з Комунальним Лікувально- профілактичним закладом "Ніжинський міський пологовий будинок" Ніжинської міської ради Чернігівської області № 786 від 11.02.2015; договір поставки з Боромиківською сільською радою № 635 від 21.01.2015; договір поставки з ДПТНЗ Чернігівським центром ПТО № 316 від 12.01.2015; договір поставки з Територіальним центром соціального обслуговування Корюківської районної державної адміністрації № 417 від 14.01.2015; договір поставки з Ведильцівською сільською радою № 481 від 13.01.2015; договір поставки з Седнівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області № 598 від 20.01.2015; договір поставки з Андріївською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 587 від 26.01.2015; договір поставки з Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту № 03 від 22.01.2015; договір поставки з Киселівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 729 від 02.02.2015; договір поставки з Ведильцівською сільською радою № 749 від 04.02.2015; договір поставки з Кувечицькою сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 748 від 04.02.2015; договір поставки з Городнянською загальноосвітньою школою - інтернатом І - III ступенів № 549 від 13.01.2015; договір поставки з Кархівською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 1120 від 07.05.2015; договір поставки з Іванівською сільською радою № 155 від 05.01.2015; договір поставки з Іванівською сільською радою № 154 від 05.01.2015; договір поставки з ТОВ "СИНТЕЗ - ПРОФІТ" № 47 від 24.02.2015; договір поставки з Пакульською сільською радою № 228 від 28.01.2015; договір поставки з Пакульською сільською радою № 228 від 27.01.2015; договір поставки з Халявинською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 189 від 14.01.2015; договір поставки з ДНЗ № 15 УМВС в Чернігівській області № 1220 від 02.06.2015; договір поставки з Олишівською селищною радою № 601 від 02.02.2015; договір поставки з Замглайським дитячим будинком- інтернатом № 612 від 28.01.2015; договір поставки з Ріпкинським районним територіальним центром соціального обслуговування № 470 від 20.01.2015; договір про закупівлю товарів за державні (бюджетні) кошти з Чернігівським геріатричним пансіонатом № 34 від 03.03.2015; договір поставки з Михайло - Коцюбинською селищною радою № 371 від 19.01.2015; договір поставки з Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм для обдарованої сільської молоді ЧОР № 627 від 19.01.2015; договір поставки з Чернігівським ПТПІ № 1517 від 01.10.2015; договір купівлі-продажу товарів з Любецьким психоневрологічним інтернатом № 416 від 23.12.2015; договір купівлі- продажу товарів з Любецьким психоневрологічним інтернатом № 55 від 27.02.2015; договір про закупівлю товарів за державні кошти з Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації № 1259 від 25.04.2016; договір про закупівлю товарів за державні кошти з Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації № 03/Т від 24.03.2015; договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти з Управлінням освіти Чернігівської міської ради № 158/389 від 07.01.2015; договір купівлі-продажу продуктів харчування з Національним банком України № 323 від 09.01.2015; договір поставки з Новобілоуською сільською радою № 01 від 22.03.2016; договір поставки з Територіальним центром соціального обслуговування Корюківської районної державної адміністрації № 391 від 13.01.2016; договір поставки з Хмільницькою сільською радою № 360 від 15.01.2016; договір поставки з Ріпкинським районним територіальним центром соціального обслуговування № 365 від 20.01.2016; договір поставки з Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм для обдарованої сільської молоді ЧОР № 579 від 20.01.2016; договір поставки з Городнянською загальноосвітньою школою - інтернатом І - III ступенів № 02/01 від 09.02.2016; договір поставки з Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту № 03 від 15.02.2016; договір поставки з Пакульською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 693 від 10.02.2016; договір поставки з Пакульською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 694 від 04.02.2016; договір поставки з Кувечицькою сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 702 від 04.01.2016; договір поставки з Іванівською сільською радою № 108 від 11.01.2016; договір поставки з Іванівською сільською радою № 109 від 11.01.2016; договір поставки з Ведильцівською сільською радою № 312 від 13.01.2016; договір поставки з Рудківською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 1 від 04.01.2016; договір поставки з Андріївською сільською радою Чернігівського району Чернігівської області № 44 від 21.01.2016; договір поставки з Чернігівським професійним ліцеєм побуту № 43 від 11.01.2016; договір про закупівлю товарів за державні кошти з Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України № К-16 від 02.11.2015; договір купівлі-продажу товарів з Любецьким психоневрологічним інтернатом № 223 від 19.11.2015, договір № 249/219 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.01.2016 з Управління освіти Чернігівської міської ради, договір поставки № 1540 від 04.11.2014 з ФОП ОСОБА_4 (копії договорів містяться в матеріалах справи).

Поставка товарів та проведення розрахунків підтверджується Актами звірок з Управлінням освіти Чернігівської міської ради станом 31.12.2015, станом на 30.06.2016, з Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації станом на 24.03.2015, станом на 25.04.2016.

Реалізація товарів підтверджується звітом про рух товарів по конкретним найменуванням харчового продукту з період з 05 березня 2015р. по 01 лютого 2016р., копіями договорів поставки і товарно-транспортними накладними.

Також зі складу товар був переміщений за період з 06 березня 2015р. по 06 червня 2016 року накладними на переміщення до власних піцерій, кафе, ресторану, був використаний для приготування страв і реалізований кінцевим споживачам через касові апарати, що підтверджується звітом по накладним на переміщення по структурним підрозділам товариства та накладними на переміщення.

Реалізація по касовому апарату підтверджується вибірковим звітом ЕККА № 0011 від 08.08.2015.

Від реалізації вищезазначеного товару АТ БАЗИС отримало прибуток, який був задекларований та відображений у декларації на прибуток підприємства за 2015, 2016 роки та податкові зобов'язання, які відображено в деклараціях з ПДВ.

В якості обґрунтування нереальності господарської операції між ТОВ Синтез - Профіт та АТ БАЗИС ГУ ДФС у Чернігівській області в Акті перевірки зазначає про відсутність даних щодо нарахованої суми доходу за ознакою 157 (дохід, виплаченій самозайнятій особі) ФОТ ОСОБА_3, який здійснював доставку товарів позивачу і вказаний як перевізник в товарно-транспортних накладних, виписаних ТОВ Синтез - Профіт та відсутність реєстрації транспортного засобу, який зазначено в товарно - транспортних накладних виписаних від імені ТОВ Синтез - Профіт , а саме ДАФ НОМЕР_1 на ТОВ Синтез - Профіт .

Однак, постачальник (TOB Синтез - Профіт ) згідно умов Договору поставки № 47 від 24.02.2017 здійснював доставку товару на адресу АТ БАЗИС . В товарно-транспортних накладних було зазначено перевізника, обраного замовником - ФОП ОСОБА_3

АТ БАЗИС не міг знати чи проводяться взаєморозрахунки між ТОВ Синтез - Профіт та перевізником ФОП ОСОБА_3, оскільки джерела отримання даної інформації не є загальнодоступними. Крім того, на АТ БАЗИС , як на покупця товарів жодним нормативним актом не покладається обов'язку перевіряти дане питання.

Також, ГУ ДФС у Чернігівській на обґрунтування нереальності господарської операції між ТОВ Синтез - Профіт та АТ БАЗИС зазначає про відсутність зареєстрованих податкових накладних щодо оренди (суборенди) виробничих приміщень, цехів, холодильного обладнання за адресою навантаження - м.Баришівка, вул.Коцюбиньського,123.

Однак, як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, під час проведення господарських операцій з ТОВ Синтез - Профіт , останнім було надано копію експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, виданий Управлінням ветеринарної медицини в Баришівському районі ТУ ветеринарної медицини в Київській області № 10-17-55 Mt від 03.03.2015, в якому зазначено адреса виробництва - 07500, Київська область, смт.Баришівка, вул.Коцюбинського,123. Також місцем відбору зразків товару для отримання експертних висновків Баришівською міжрайонною державною лабораторією ветеринарної медицини зазначалась та ж адреса.

Провадження діяльності з виробництва м'ясних виробів ТОВ Синтез - Профіт також підтверджується документами ветеринарного контролю на м'ясну продукцію (наявні у матеріалах справи).

Крім того, товариством Синтез - Профіт була надана копія Договору №86/15 від 02.03.2015 про надання ветеринарних послуг, укладеного між Баришівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та ТОВ Синтез- Профіт .

Щодо відсутності зареєстрованих податкових накладних ТОВ Синтез-Профіт по придбанню товарів з номенклатурою Печінка яловича заморожена (Україна) , Н/ф з яловичини 1с заморожений , Яловичина 2 гат заморожена , Суп набор яловичий , Яловичина задня частина в/г , Яловичина задня частина , Яловичина котлетное м'ясо заморож. , Язик яловичий с/м , Н/ф з яловичини в/с заморожений , Стегно свинне б/к (Україна) ; Балик свинний заморож , Н/ф з яловичини 2с заморожений (стор.25 Акту перевірки) необхідно зазначити, що наявність порушень постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо декларування суми витрат і/чи податкового кредиту.

Також відповідач зазначає, що ОСОБА_5 перебував на посаді директора ТОВ Синтез - Профіт з порушенням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 25.07.2017 по справі № 761/7736/17 щодо вчинення засновником ТОВ Синтез - Профіт ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, видаткові накладні та інші первинні документи, які мають реквізити постачальника ТОВ Синтез - Профіт , підписи директора ОСОБА_5, складені всупереч вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності АТ Базис з придбання товару за номенклатурою м'ясні вироби.

Однак, слід зазначити, що під час укладення Договору поставки № 47 від 24.02.2015 і під час проведення господарських операцій з ТОВ Синтез Профіт , АТ БАЗИС жодним чином не могло знати про обставини придбання засновником ТОВ Синтез Профіт ОСОБА_6 частки у товаристві, оскільки ухвала Шевченківського районного суду м.Києва по справі № 761/7736/17 винесена 25.07.2017.

Натомість товариством БАЗИС товар у ТОВ Синтез Профіт реально придбавався, оприбутковувався і був реалізований покупцям і використаний у власній мережі ресторанного господарства.

Станом на 24.02.2015 ТОВ Синтез Профіт був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою від 30.05.2014. Станом на дату підписання Договору поставки № 47 від 24.02.2015 директором ТОВ Синтез Профіт був зареєстрований ОСОБА_5, що було перевірено позивачем перед укладенням договору, з 21.01.2016 року - ОСОБА_7.

Під час співробітництва з АТ БАЗИС , ТОВ Синтез Профіт був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 22.01.2015 та роздруківкою з сайту https://cabinet.sfs.gov.ua/ .

Свідоцтво платника ТОВ Синтез Профіт було анульовано 26.05.2017, тобто вже після закінчення фінансово-господарських взаємовідносин АТ БАЗИС та ТОВ Синтез Профіт .

Крім того, Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/7736/17, винесеною 25.07.2017, на яку посилається відповідач в Акті перевірки, не окреслено коло суб'єктів господарювання реального сектору економіки з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов'язань. В цій Ухвалі позивач відсутній серед переліку підприємств, установ і організацій яким штучно формувався податковий кредит, господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках даних кримінальних проваджень не досліджувались. Не надано доказів, що первинні документи, виписані за результатом таких операцій, підписані чи видані неуповноваженими особами, не встановлено, що відповідна посадова особа не видавала будь-яких доручень щодо здійснення господарської діяльності, розпорядження товаром, виконання певних робіт.

Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170), зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період існування господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Синтез Профіт , останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців керівником, тобто єдиною особою, яка мала право на підписання договорів та первинних документів від імені ТОВ Синтез Профіт , в період взаємовідносин з АТ БАЗИС , був директор ОСОБА_5, який і вказаний підписантом всіх необхідних договірних та первинних документів від імені контрагента, що давало право Товариству відображати їх по податковому обліку, формувати податковий кредит та враховувати у витратах.

Стосовно твердження відповідача про те, що наявність ухвал по справі № 757/11056/18-к від 28.02.2018, № 757/11046/18-к, № 757/11049/18-к від 07.03.2018, згідно з якими Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000025 від 27.01.2016, за фактами створення та придбання ряду підприємств з ознаками фіктивності та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом з використанням підроблених документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. З ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України свідчить про нереальність господарської операції між ТОВ Синтез Профіт та АТ БАЗИС слід зазначити, що по цих справах немає вироку.

Як вказано у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платників податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що документами які надавались до перевірки підтверджено податковий кредит по отриманим АТ БАЗИС товарів від ТОВ Синтез-Профіт . Податкові накладні, виписані ТОВ Синтез-Профіт для АТ БАЗИС зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та містять всі необхідні обов'язкові реквізити.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, визначено у практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема у п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обовязків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії , в п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обовязків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Чернігівській області № 00003601400 від 18.10.2018 та № 00003611400 від 18.10.2018.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 00003601400 від 18.10.2018 та № 00003611400 від 18.10.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь Акціонерного товариства "Базис" (вул. Любецька, 70, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 14231737) судові витрати у розмірі 7905,81 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2019 року.

Суддя О.В. Заяць