Постанова

від 03.04.2019 по справі 620/3596/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3596/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю: секретаря Суркової Д.О.,

представника позивача Берднікової Н.В.,

представника відповідача Ананко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства Базис до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Базис звернулось з даним позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 18.10.2018 № 00003601400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 365348,00 грн та № 00003611400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 161705,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним у повному обсязі було підтверджено та відображено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, спеціальну правосуб'єктність учасників господарських операцій, зв'язок між фактичним придбанням послуг та господарською діяльністю, в той час, як акт перевірки не містить в собі посилань на невідповідність наданих первинних документів або їх відсутність.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи копії первинних документів у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення господарських операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту та валових витрат. Суд вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність ТОВ Синтез - Профіт , свідчить про те, що метою його функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Вважає, що АТ Базис діяло виключно з метою мінімізації податкових зобов'язань, крім того, звертає увагу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагента позивача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу відхилити як необгрунтовану, а рішення суду залишити без змін як законне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 20.08.2018 року по 20.09.2018 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку акціонерного товариства БАЗИС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, за наслідком якої складено акт №654/14/14231737 від 27.09.2018 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 44.1, п.44.2 ст.44, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 361347 грн, у тому числі за 2015 рік в сумі 345345 грн, за 1 квартал 2016 року у сумі 16002 грн, за півріччя 2016 року у сумі 16002 грн, за 9 місяців 2016 року у сумі 16002 грн, за 2016 рік у сумі 16002 грн; п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200., п.п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 401497 грн, в тому числі за березень 2015 року на суму 74029 грн, за квітень 2015 року на суму 22719 грн, за травень 2015 року на суму 65721 грн, за червень 2015 року на суму 67177 грн, за липень 2015 року на суму 42487 грн, за серпень 2015 року на суму 9719 грн, за вересень 2015 року на суму 36774 грн, за жовтень 2015 року на суму 26298 грн, за грудень 2015 року на суму 38793 грн, за січень 2016 року на суму 17780 грн; п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (із змінами і доповненнями), а саме: неповне оприбуткування готівки в КОРО на суму 8868,88 грн; п. III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 за № 111/26556; ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , із змінами та доповненнями, в наслідок чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску за період, що перевірявся на суму 845,41 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.09.2018 року №00003611400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 161705,00 грн, у тому числі 129364,00 грн за основним платежем та 32341,00 грн штрафних (фінансових) санкцій, і №00003601400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 365348,00 грн, у тому числі 361347,00 грн за основним платежем та 4001,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх такими, що порушують його законні права, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Так, згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Відповідно до мети діяльності товариства, зазначеної у статуті, AT БАЗИС здійснює, зокрема, господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі та надання послуг ресторанного господарства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для здійснення власної господарській діяльності товариство використовує виробничі приміщення, які належать йому на праві власності - склади (вул.Любецька, 70), магазини - магазин-склад дрібнооптової торгівлі (магазин КЕШ ЕНД КЕРРИ) (вул.Любецька, 70), № 10 (вул.Любецька,42), піцерії - № 1 (пр.-т Миру, 42), № 2 (вул.Шевченка,22), № 3 (вул. Рокосовського, 42а), № 4 (вул.Пухова, 142), № 5 (пр.-т Перемоги, 18), кафе БульВар (вул.Любецька, 42), розважальний комплекс (вул.Незалежності 12 а).

Для забезпечення доставки товарів у 2015, 2016 роках у власності товариства знаходилося 36 автомобілів, у 2018році - 38.

24.02.2015 AT БАЗИС (до 31.07.2018 - ПАТ БАЗИС , зміна назви підприємства відбулася у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства) та Товариство з обмеженою відповідальністю Синтез-Профіт уклали Договір поставки № 47, відповідно до умов якого постачальник ТОВ Синтез-Профіт передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному договору, визначається у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару. Поставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії Договору (п.1.2, п.4.1 договору).

Доставка товару на підставі даного Договору здійснюється силами, засобами та за рахунок постачальника на умовах DAP, Інкотермс, в редакції 2010 року, магазин (склад) покупця: м.Чернігів, вул.Любецька, 70 (п.4.3 договору).

Покупець за власним бажанням вправі здійснити поставку Товару на умовах EXW, Інкотермс в редакції 2010 року, склад Постачальника (Київська область, смт.Барищівка, вул.Коцюбинського, 123) (п.4.4 договору).

На виконання умов договору поставки № 47 від 24.02.2015 за період 02.03.2015 по 12.01.2016 ТОВ Синтез-Профіт поставило товар (м'ясопродукти - печінка яловича заморожена, н/ф яловичини, лопатка свинна б/к, яловичина 2 гат., яловичина тушкована, суп.набір яловичий, яловичина задня частина, яловичина котлетне м'ясо заморожене, язик яловичий, стегно свинне б/к, балик свіжий заморожений) згідно видаткових накладних.

ТОВ Синтез-Профіт складено та надано AT БАЗИС товарно-транспортні накладні.

За наслідками здійснення господарської операції ТОВ Синтез-Профіт на користь ПАТ БАЗИС виписав податкові накладні.

Передача товару ТОВ Синтез-Профіт на складі AT БАЗИС здійснювалася на підставі складеного та наданого постачальнику акціонерним товариством БАЗИС додатку до Договору № 47 від 24.02.2015, яким AT БАЗИС посвідчило відбитки штампів (печаток) та особистих підписів відповідальних осіб, яким доручається отримати товарно-матеріальні цінності відповідно до видаткових (товарно-транспортних) накладних від ТОВ Синтез-Профіт , як це було передбачено пунктом 6.2 Договору поставки № 47 від 24.02.2015.

В акті перевірки зазначено про відсутність даних щодо нарахованої суми доходу за ознакою 157 (дохід, виплаченій самозайнятій особі) ФОП ОСОБА_5, який здійснював доставку товарів позивачу і вказаний як перевізник в товарно-транспортних накладних, виписаних ТОВ Синтез - Профіт , та відсутність реєстрації транспортного засобу, який зазначено в товарно-транспортних накладних виписаних від імені ТОВ Синтез - Профіт , а саме ДАФ 0658СК на ТОВ Синтез - Профіт .

Також, ГУ ДФС у Чернігівській на обґрунтування нереальності господарської операції між ТОВ Синтез - Профіт та АТ БАЗИС зазначає про відсутність зареєстрованих податкових накладних щодо оренди (суборенди) виробничих приміщень, цехів, холодильного обладнання за адресою навантаження - м.Баришівка, вул.Коцюбинського,123.

Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_6 перебував на посаді директора ТОВ Синтез - Профіт з порушенням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 25.07.2017 по справі № 761/7736/17 щодо вчинення засновником ТОВ Синтез - Профіт ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, видаткові накладні та інші первинні документи, які мають реквізити постачальника ТОВ Синтез - Профіт , підписи директора ОСОБА_6, складені всупереч вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності АТ Базис з придбання товару за номенклатурою м'ясні вироби.

Так, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року по справі №761/7736/17 ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, за закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, що є нереабілітуючою підставою.

При цьому, судом у кримінальному провадженні по справі №761/7736/17 встановлено, що ОСОБА_7, перебуваючи в м. Києві, по бул.Т.Шевченка, біля станції метро Університет , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи пропозицію придбати (перереєструвати на своє ім'я) підприємство ТОВ Синтез-Профіт за грошову винагороду.

Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені вказаного підприємства, а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього власника вказаного підприємства, а також те, що вказане підприємство придбається ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими досудовим розслідуванням особами, ОСОБА_7 погодився на таку пропозицію.

З метою реалізації умислу на придбання суб'єкту підприємницької діяльності для подальшого прикриття незаконної діяльності 15.12.2014 ОСОБА_7, отримавши від невстановленої досудовим розслідуванням особи для підпису протокол №2 Загальних зборів учасників ТОВ Синтез-Профіт (код 39233697) від 15.12.2014 та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Синтез-Профіт (код 39233697) від 15.12.2014, проставив на вказаних документах свій підпис. Відповідно до змісту підписаних ОСОБА_7 документів останній прийнятий до ТОВ Синтез-Профіт (код 39233697) як новий учасник з часткою у статутному капіталі в розмірі 100.

Підписані таким чином документи ТОВ Синтез-Профіт , необхідні для здійснення перереєстрації, ОСОБА_7 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі з метою подальшого подання до державних органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, тим самим виконав всі необхідні умови для придбання (перереєстрації на своє ім'я) суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Синтез-Профіт ОСОБА_7 не мав, підприємство перереєстрував на своє ім'я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ Синтез-Профіт (код 39233697) не складав, а лише підписував. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ Синтез- Профіт ОСОБА_7 не складав та не підписував. До органів Міністерства доходів та зборів ОСОБА_7 податкову звітність не подавав та нікого на це не уповноважував. Жодних службових осіб ТОВ Синтез-Профіт ОСОБА_7 не призначав. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ Синтез-Профіт в банківських установах ПАТ Банк Восток , ПАТ Універсал Банк або інших, ОСОБА_7 не вчиняв.

Таким чином, ОСОБА_7, своїми умисними протиправними діями, які виразились у співучасті в формі пособництва, а саме наданні засобів та усунення перешкод, сприяв у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності не здійснює декриміналізацію діяння, а звільняє конкретних осіб від відповідальності за злочин, що ними було вчинено. Відтак, звільнення від кримінальної відповідальності не означає виправдання особи чи визнання її невинною, а визначені в КК України підстави для звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючими.

Постанова Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності № 12 від 23.12.2005 року встановлює, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що є умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КГІК України порядку відповідне судове рішення.

Оскільки особа вчинила суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений КК України, тобто на момент прийняття рішення про притягнення її до кримінальної відповідальності, в її діянні наявний склад злочину і всі підстави для притягнення її до кримінальної відповідальності, тому її звільнення від кримінальної відповідальності і здійснюється за нереабілітуючими мотивами і потребує згоди такої особи.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року по справі №761/7736/17 містить встановлений факт вчинення злочину, а тому в даному випадку звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою підставою.

Посадова особа ТОВ Синтез - Профіт ОСОБА_6 перебував на посаді директора даного товариства із порушенням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, оскільки підтвердженням факту обрання особи директором товариства та набуття нею статусу посадової особи товариства є протокол уповноваженого органу при призначенні її на дану посаду.

При цьому, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 25.07.2017 року по справі № 761/7736/17 щодо вчинення засновником ТОВ Синтез Профіт ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27. ч.1 ст. 205 КК України, видаткові накладні та інші первинні документи, які мають реквізити постачальника ТОВ Синтез - Профіт , підписи директора ОСОБА_6, складені всупереч вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності АТ Базис з придбання товару за номенклатурою м'ясні вироби.

Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Так, статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, отримані послуги по взаємовідносинам позивача з ТОВ Синтез Профіт не підлягають включенню до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Суд звертає увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду, не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, сукупність вищевказаних обставин, дає обґрунтовані підстави стверджувати про нереальність даних господарських операцій.

Доводи позивача з приводу того, що ТОВ Синтез Профіт на момент господарських взаємовідносин був платником податку на додану вартість, згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не приймаються судом до уваги, оскільки. Як наголошувалось вище, судовим рішенням у кримінальній справі встановлений факт фіктивності вказаного контрагента.

Колегія суддів зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагентів. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку відповідних товарів чи послуг, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Одними із належних рівнів обачності є: відсутність інформації про фактичне місцезнаходження контрагента, а також про місцезнаходження складських (виробничих та/або торгових) приміщень, відсутність інформації про спосіб отримання відомостей про контрагента, відсутність реклами в ЗМІ, рекомендації партнерів або інших осіб, сайту контрагента, тощо).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність позивача з його контрагентом здійснювалась поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 26 червня 2018 року у справа №816/1422/17, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ Синтез Профіт .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з ясуванні усіх обставин справи, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити .

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Базис відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 05.04.2019.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: А.Г. Степанюк

О.В. Карпушова