Постанова

від 31.01.2019 по справі 640/18389/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18389/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюромакс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басфорд Груп" про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року позивач, Головне управління ДФС у м. Києві, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюромакс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басфорд Груп" про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 3 частини четвертої ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами першою, третьою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Отже, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 246 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Частиною 1, 3 ст. 247 ЦК України передбачено, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до п. 3 ст. 247 ЦК України, довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Суд першої інстанції вважав, що у порушення вимог ч. 3 ст. 247 ЦК України у довіреності не вказана дата її вчинення. Так у верхньому лівому куті щодо вихідної дати документа зазначено лише " 27 ВЕР 2018", а відповідне поле внизу документа "Дата вчинення довіреності - "____" не заповнене. При цьому, у тексті самої довіреності вказано строк її дії - протягом одного року.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції такими, що невідповідають обставинам справи щодо підстав для повернення заяви, оскільки з наявної в матеріалах справи копії довіреності (а.с.9) та яка була долучена представником позивача до позовної заяви, вбачається, що вона містить зазначення дати вчинення довіреності - 09.07.2018 .

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюромакс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басфорд Груп" про визнання правочину недійсним з посиланням на те, що довіреність є нікчемною та такою, що не дає права начальнику відділу супроводження справ по банкрутству юридичного управління Головного управління ДФС у м. Києві Литвиненку С.С. підписувати в інтересах Головного управління ДФС у м. Києві вказаний процесуальний документ.

Так, згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи щодо підстав для повернення заяви.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року про повернення позовної заяви - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюромакс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басфорд Груп" про визнання правочину недійсним - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови підписано 31.01.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма