Ухвала

від 31.01.2019 по справі 805/3997/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2019 року           справа №805/3997/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 805/3997/17-а за позовом Приватного підприємства «Лік-Буд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана до суду першої інстанції 12.02.2018 року (а.с. 111).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 апеляційну скаргу відповідача повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк (а.с. 121).

14 січня 2019 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року, тобто майже через рік після ухвалення рішення (а.с. 134).

Відповідач просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що вперше апеляційна скарга була подана своєчасно та у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто. Також зазначив, що витрати здійснюються за рахунок Державного бюджету.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №804/3801/16.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.

Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.

Згідно пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 1 статті 4 цього ж Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Згідно ч.4 ст. 6 Закону № 3674 якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2018 року частково задоволені позовні вимоги та визнано неправомірною відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ і скасовано податкове повідомлення-рішення на суму 18323 грн., тобто задоволені вимоги майнового та немайнового характеру.

Таким чином, відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4800 грн. (3200 грн.*150% ).

Відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачений.

В апеляційній скарзі податковий орган просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись майновий стан.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон №3674) визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно ч.1 статті 8 Закону №3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

За приписами ч.2 ст.8 Закону №3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, статтею 8 Закону №3674 встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведені норми, суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відповідачем не надано доказів звернення до відповідних органів щодо виділення асигнувань для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Відповідно до ст. ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 4800 грн. за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів – отримувач – Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37944338, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банка (МФО) 899998, рахунок 34314206081008, призначення платежу – судовий збір.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та документ про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 805/3997/17-а.

У задоволені клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецької області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у справі № 805/3997/17-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Геращенко