Постанова

від 31.01.2019 по справі 826/5577/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5577/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року ( справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Либідь-1" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 01/02/18 від 01.02.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Либідь-1", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив про визнання протиправним та скасування рішення №01/02/18 від 01.02.2018 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у місті Києві №01/02/18 від 01.02.2018р. про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що відповідачем у відповідності до статті 89 ПК України здійснено опим майна, що перебуває у власності платника податків ВАТ Либіль-1 , оскільки згідно з даними автоматизованої інформаційної системи обліку податків і зборів станом на 17.05.2017 у позивача обліковується податковий борг із орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 322 705,84, що виник в результаті несплати платником податку самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до декларації від 28.01.2013 № 9002730530 ТА ВІД 20.02.2014 № 9008827676.

14.01.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 11.01.2016р. прийнято рішення №242/10/26-54-17-01-24 про опис майна ВАТ "Либідь-1" в податкову заставу.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 24.03.2017р. №6245/10/26-15-17-02-14 відкликано рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 11.01.2016р. №242/10/26-54-17-01-24.

В подальшому, 09.03.2017р. ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №2897/10/26-54-17-02-17 про опис майна ВАТ "Либідь-1" в податкову заставу.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням ДФС України від 24.05.2017р. №11164/99-99-17-01-15 скасовано рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві 09.03.2017р. №2897/10/26-54-17-02-17 про опис майна ВАТ "Либідь-1" в податкову заставу та зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про опис майна в податкову заставу ВАТ "Либідь-1", оскільки з 01.01.2017р. набрали чинності зміни до Кодексу в частині визначення функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій (ст.ст. 19-1 та 19-3 ПК України).

Зі змісту рішення ДФС України від 24.05.2017р. №11164/99-99-17-01-15 про результати розгляду повторної скарги, вбачається, що згідно з даними автоматизованої інформаційної системи обліку податків і зборів станом на 17.05.2017р. у позивача обліковується податковий борг із орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 322705,84грн., що виник в результаті несплати платником податків самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до декларації від 28.01.2013р. №9002730530 та від 20.02.2014р. №9008827676.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 01.02.2018р. №01/02/18 відповідно до статті 89 ПК України здійснено опис майна, що перебуває у власності платника податків ВАТ "Либідь-1" (ЄДРПОУ 13696871).

Листом від 01.02.2018р. №4687/10/26-15-7-02-39 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача, що рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги ВАТ "Либідь-1" від 24.05.2017р. №11164/99-99-17-01-15, скасовано рішення про опис майна в податкову заставу від 09.03.2017р. №2897/10/26-54-17-02-17 та зобов'язано ГУ ДФС у м. Києві прийняти рішення про опис майна в податкову заставу.

На виконання зазначеного рішення та у зв'язку з наявною заборгованістю з орендної плати з юридичних осіб ВАТ "Либідь-1" в сумі 322705,84грн. ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 01.02.2018р. №01/02/18.

У зв'язку з викладеним, позивачу зазначеним листом було запропоновано протягом п'ятнадцяти робочих днів з моменту отримання листа надати перелік майна (згідно наданої форми), яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, фінансовий звіт за останній звітний період та детальну розшифровку активів підприємства на день надання документів з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та вказав, що оскільки станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у позивача була відсутня податкова заборгованість із орендної плати з юридичних осіб у розмірі 322 705,84грн., рішення про опис майна у податкову заставу №01/02/18 від 01.02.2018 Головного управління ДФС у м. Києві є протиправним та підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Так, пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом.

За правилами підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі №826/20334/13-а, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2014, якою позов ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ВАТ "Либідь-1" про стягнення заборгованості у розмірі 80 866,12грн. було задоволено та стягнуто з ВАТ "Либідь-1" податкову заборгованість із орендної плати з юридичних осіб відповідно до податкової декларації з орендної плати за земельну ділянку за 2013 рік №9002730530 від 28.01.2013.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №826/11062/15 за позовом ВАТ "Либідь-1" до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, позов було задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015р. №0000961503 про нарахування ВАТ "Либідь-1" штрафу у розмірі 20% за затримку у сплаті орендної плати за землю згідно декларації №9002730530 від 28.01.2013.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 апеляційну скаргу податкового органу було повернуто.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 у справі №826/19535/16 за позовом ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві до ВАТ "Либідь-1" про стягнення податкового боргу у розмірі 322 501,84грн. з орендної плати з юридичних осіб, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 - залишена без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України. обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої щодо відсутності у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення податкової заборгованості із орендної плати з юридичних осіб.

Відповідачем не доведено існування підстав, передбачених п.п.89.1.1 п.89.1 статті 89 ПК УКраїни виникнення права податкової застави.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів наявності у позивача несплаченої податкової заборгованості із орендної плати з юридичних осіб у розмірі 322 705,84 на час прийняття оскаржуваного рішення, а відповідно не доведено належними, достовірними та достатніми доказами правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення.

Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Либідь-1" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 01/02/18 від 01.02.2018 року.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст підписано 31.01.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма