Постанова

від 24.10.2018 по справі 200/23880/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №200/23880/15-ц

провадження № 61-8088св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О. , Ступак О. В. , Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Компанія Zenter Development and Investments LTD ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Товариство з обмеженою відповідальністю Сорус ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року, ухвалене колегією суддів у складі: Єлізаренко І. А. , Калиновського А. Б. , Ремеза В. А. ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Компанії Zenter Development and Investments LTD , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю Сорус (далі - ТОВ Сорус ), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що 28 жовтня 2013 року між ним та ТОВ Сорус укладено договір № 1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого він надає ТОВ Сорус грошові кошти в розмірі, що не перевищує 3 000 000 грн., на строк 180 календарних днів з дати її отримання, якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами.

На виконання умов договору фінансової допомоги ОСОБА_4 надав ТОВ Сорус кошти у розмірі 2 033 220 грн.

Виконання зобов'язань за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги між позивачем та ТОВ Сорус забезпечено іпотекою за іпотечним договором від 4 вересня 2015 року, відповідно до умов якого ТОВ Сорус передає в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 яке належить ТОВ Сорус на праві власності.

У зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 7 вересня 2015 року власником об'єкта нерухомого майна з 7 вересня 2015 року є Компанія Zenter Development and Investments LTD і 7 вересня 2015 року між позивачем, ТОВ Сорус та Компанією Zenter Development and Investments LTD укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, відповідно до умов якого іпотечний договір викладено у новій редакції. За умовами іпотечного договору іпотекодавець Компанія Zenter Development and Investments LTD у рахунок забезпечення виконання зобов'язань боржника ТОВ Сорус перед іпотекодержателем ОСОБА_8 за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги передала в іпотеку іпотекодержателю спірне нерухоме майно.

У порушення умов договору про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги свої зобов'язання належним чином ТОВ Сорус не виконало, повернувши ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 793 100 грн., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 5 998 700 грн., яка складається із: 1 240 100 грн. заборгованості за отриманою поворотною фінансовою допомогою, 4 758 600 грн. заборгованості за штрафом за несвоєчасне повернення поворотної фінансової допомоги.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_4 просив у рахунок погашення заборгованості ТОВ Сорус перед ним за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 жовтня 2013 року в сумі 5 998 700грн. звернути стягнення на належний Компанії Zenter Development and Investments LTD предмет іпотеки за іпотечним договором від 4 вересня 2015 року.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права ОСОБА_4 на продаж будь-якій особі-покупцеві нежитлового приміщення з наданням ОСОБА_4 всіх повноважень продавця для здійснення продажу предмета іпотеки, в тому числі, прав на укладання від імені Компанії Zenter Development and Investments LTD договору купівлі-продажу, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, отримання всіх необхідних довідок, витягів та інших документів в державних органах, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, а також в органах нотаріату, із можливістю вчинення ОСОБА_4 всіх передбачених чинним законодавством дій, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки. Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1 203 674 грн. Передати предмет іпотеки, а саме приміщення АДРЕСА_1, яке належить Компанії Zenter Development and Investments LTD на праві власності, в управління ОСОБА_4 на період до його реалізації, з наданням ОСОБА_4 права заміни замків, обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, укладанням договорів на охорону з підприємствами, укладати, змінювати, розривати договори з підприємствами, установами та організаціями щодо тепло-, водо-, електропостачання об'єкту нерухомого майна; отримувати в будь-яких установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, у нотаріусів, будь-які документи, необхідні для здійснення управління предметом іпотеки; укладати, змінювати, розривати договори найму (оренди) та інші договори, правочини щодо предмета іпотеки; управляти майном, зберігати та охороняти його; отримувати орендні, будь-які інші платежі з управління предметом іпотеки з направленням їх на погашення заборгованості за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 жовтня 2013 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2015 року, постановленим у складі судді Єлісєєвої Т. Ю., позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

У рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ Сорус перед ОСОБА_4 за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 жовтня 2013 року в сумі 5 998 700 грн., з яких: заборгованість за отриманою поворотною фінансовою допомогою - 1 240 100 грн., заборгованість за штрафом, нарахованим за несвоєчасне повернення поворотної фінансової допомоги (її частин), 4 758 600 грн., звернуто стягнення на належний Компанії Zenter Development and Investments LTD предмет іпотеки за іпотечним договором від 4 вересня 2015 року.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права ОСОБА_4 на продаж будь-якій особі-покупцеві нежитлового приміщення з наданням йому всіх повноважень продавця для здійснення продажу предмета іпотеки, в тому числі, прав на укладення від імені Компанії Zenter Development and Investments LTD договору купівлі-продажу, отримання дублікатів правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, отримання всіх необхідних довідок, витягів та інших документів в державних органах, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, а також в органах нотаріату, із можливістю вчинення всіх передбачених чинним законодавством дій, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1 203 674 грн. Передано предмет іпотеки в управління ОСОБА_4 на період до його реалізації з наданням ОСОБА_4 права заміни замків, обладнання предмета іпотеки новими охоронними пристроями; вільного доступу до нерухомого майна; укладати договори на охорону з підприємствами; укладати, змінювати, розривати договори з підприємствами, установами та організаціями щодо тепло-, водо-, електропостачання об'єкта нерухомого майна; отримувати в будь-яких установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, нотаріусів, будь-які документи, необхідні для здійснення управління предметом іпотеки; укладати, змінювати, розривати договори найму (оренди) та інші договори, правочини щодо предмета іпотеки; управляти майном, зберігати та охороняти його; отримувати орендні, будь-які інші платежі з управління предметом іпотеки з направленням їх на погашення заборгованості за договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 жовтня 2013 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведення позивачем невиконання ТОВ Сорус умов договору № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 жовтня 2013 року, у зв'язку з чим станом на 23 жовтня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 5 998 700 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано за апеляційною скаргою прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Стягнено з ОСОБА_4 на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 6 699 грн. за подання прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що відносно спірного нерухомого майна, яке є предметом позову у даній цивільній справі, існує у господарському суді спір, у якому територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради заявляє про свої порушені права щодо цього нерухомого майна. На теперішній час господарським судом Дніпропетровської області при новому розгляді справи не виконані вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 31 березня 2016 року, та не досліджено, хто є кінцевим набувачем майна, за ким наразі зареєстроване право власності і на якій підставі, чи наявні права третіх осіб щодо спірного майна, чи наявні підстави, що унеможливлюють витребування спірного майна у добросовісного набувача, чи вчиняє набувач спірного майна дії щодо оспорювання (невизнання) права власності позивача. Отже, судом першої інстанції залишено поза увагою наявність господарського спору відносно зазначеного нерухомого майна на час ухвалення судом оскаржуваного рішення 4 грудня 2015 року та не вирішено питання про залучення до участі у даній справі Дніпропетровської міської ради як особи, що заявляє про своє порушене право відносно зазначеного нерухомого майна.

У липні 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд ухвалив рішення без належного дослідження фактичних обставин справи та оцінки наданих сторонами доказів; порушив норми процесуального права; не навів належних обґрунтувань необхідності залучення до участі у справі Дніпропетровської міської ради та існування спору про право власності на предмет іпотеки. Апеляційний суд, на його думку, не встановив порушення судом першої інстанції норм матеріального права і не врахував, що до участі у справі має бути залучено ТОВ Сервіс СП , яке є власником спірного нежитлового приміщення, перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора в інтересах Дніпропетровської міської ради є безпідставним, оскільки прокурор на довів, які права Дніпропетровської міської ради порушені оскаржуваним судовим рішенням.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою цього ж суду від 12 грудня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судом установлено, що 28 жовтня 2013 року між ОСОБА_4 та ТОВ Сорус укладено договір № 1 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач ОСОБА_4 надає ТОВ Сорус грошові кошти в розмірі, що не перевищує 3 000 000 грн, на строк до 180 календарних днів з дати її отримання.

21 серпня 2014 року та 2 березня 2015 року між ТОВ Сорус та ОСОБА_4 укладені договори про внесення змін до договору № 1 щодо штрафу та черговості погашення заборгованості.

Позивач ОСОБА_4 вніс до каси ТОВ Сорус грошові кошти (фінансову допомогу) всього у сумі 2 033 220 грн.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між ОСОБА_4 та ТОВ Сорус укладено іпотечний договір від 4 вересня 2015 року, відповідно до умов якого ТОВ Сорус передає в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, яке розташоване у АДРЕСА_1, яке належить ТОВ Сорус на праві власності.

ТОВ Сорус повернув ОСОБА_4 кошти у розмірі 793 100 грн., сума заборгованості за договором № 1 станом на 23 жовтня 2015 року становить 1 240 100 грн.

7 вересня 2015 року між ТОВ Сорус та Компанією Zenter Development and Investments LTD укладено договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна.

Того ж дня між ОСОБА_4, ТОВ Сорус і Компанією Zenter Development and Investments LTD укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 4 вересня 2015 року та викладено іпотечний договір у новій редакції. За умовами іпотечного договору іпотекодавець Компанія Zenter Development and Investments LTD в рахунок забезпечення виконання зобов'язань боржника ТОВ Сорус перед іпотекодержателем ОСОБА_4 за договором фінансової допомоги передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю на праві власності.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та тих обставин, що на час ухвалення рішення належним власником предмета іпотеки є Компанія Zenter Development and Investments LTD .

Разом з тим, при перегляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд встановив наступні обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року, у справі за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради до ТОВ Сорус , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Ренессанс-Клуб , Художній салон Дніпропетровської організації спілки художників України м. Дніпропетровськ, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння було визнано право комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради на спірне нежитлове вбудоване приміщення АДРЕСА_1; вказане майно витребувано від ТОВ Сорус .

Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2016 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 березня 2016 року встановлено, що рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 1997 року у справі № Д10-54 визнано недійсним рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1114 від 17 липня 1997 року, а також визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного приміщення, укладений між представництвом Фонду державного майна України в м. Дніпропетровську та ТОВ Ренесанс-клуб .

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2014 року рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 1997 року у справі № Д10-54 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 3 грудня 2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2014 року скасовано, припинено апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 1997 року.

Таким чином, рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 1997 року у справі № Д10-54 набрало законної сили з моменту його прийняття, а саме з 14 листопада 1997 року, та з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 3 грудня 2014 року є чинним станом на момент звернення до суду прокурора з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, Комунального підприємства Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю Дніпропетровської міської ради до ТОВ Сорус , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ Ренессанс-Клуб , Художній салон Дніпропетровської організації спілки художників України м. Дніпропетровська, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

У зазначеній постанові Вищого господарського суду України від 31 березня 2016 року вказано, що судами не досліджено, хто є кінцевим набувачем майна, за ким наразі зареєстроване право власності і на якій підставі, чи наявні права третіх осіб щодо спірного майна, чи наявні підстави, що унеможливлюють витребування спірного майна у добросовісного набувача, чи вчиняє набувач спірного майна дії щодо оспорювання (невизнання) власності позивача, тобто не всі обставини справи є з'ясованими.

Після направлення зазначеної справи до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд ухвалою цього суду від 28 квітня 2016 року накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом спору - нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року зупинено провадження у даній справі.

Також в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року встановлено, що згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25 квітня 2016 року № 58041-29 власником спірного майна на даний час є ТОВ Сервіс СП .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що існує спір відносно нерухомого майна, яке є предметом позову у даній цивільній справі, та територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради заявляє про свої порушені права щодо цього нерухомого майна, тобто наявний спір про права третіх осіб на спірне майно, що унеможливлює вчинення дій з розпорядження правом власності на майно, яке є предметом позову ОСОБА_4

Касаційний суд погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони є законними та обґрунтованими, адже без встановлення обставин щодо права власності на спірне приміщення вирішення питання щодо правомірності розпорядження цим майном наступними власниками є передчасним.

Крім того, суд враховує, що іпотечний договір від 4 вересня 2015 року, відповідно до умов якого ТОВ Сорус передає в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 яке належить ТОВ Сорус на праві власності, укладено під час розгляду господарської справи за позовом заступника прокурора в інтересах Дніпропетровської міської ради до ТОВ Сорус щодо визнання права власності на вказане нерухоме майно, провадження у якій порушено 13 липня 2015 року.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

В силу статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов О. В. Ступак Г. І. Усик