Постанова

від 31.01.2019 по справі 923/569/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/569/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: М.А. Мишкіної, С.В. Таран,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.10.2018 року (суддя Павленко Н.А., м. Херсон, повний текст рішення підписано 19.10.2018)

у справі № 923/569/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси"

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер"

про стягнення 39 344 грн. 93 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер", в якій просило суд стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" 39344 грн. 93 коп., в тому числі основного боргу - 33250 грн. 00 коп., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 4251 грн. 45 коп., втрат від інфляції - 1452 грн. 48 коп. та 3 % річних - 391 грн. 00 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови договору від 28.12.2016 року № 28.12.2016, а саме: не підписав та не повернув акти виконаних робіт, частково не оплатив рахунки, які були виставлені до оплати.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" просило суд вжити відповідних заходів щодо забезпечення позову - накласти арешт на майно та/або грошові суми, в розмірі позовних вимог, на р/р 26009415478 в ПАТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 38697652, що належать відповідачеві.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.06.2018 року у справі №923/569/18 повернуто без розгляду заяву про забезпечення позову, викладену у тексті позовної заяви.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.10.2018 року у справі №923/569/18 (суддя Павленко Н.А.) у задоволенні позову відмовлено, а також стягнуто з позивача на користь відповідача 5000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено виникнення обов'язку у відповідача з оплати 33250 грн. 00 коп. за послуги перевезення за договором перевезення вантажу від 28.12.2016 року, тому, на думку суду першої інстанції, заявлені позовні вимоги є передчасними, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 4251 грн. 45 коп. пені, 1452 грн. 48 коп. інфляційних втрат та 391 грн. 00 коп. 3% річних не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було доведено наявність основної заборгованості у відповідача.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення Господарського суду Херсонської області від 16 жовтня 2018 року у справі № 923/569/18 скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ставангер на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Транс-Експрес Черкаси - 39 344 грн. 93 коп. (тридцять дев'ять тисяч триста сорок чотири гривні 93 коп.), в тому числі основного боргу - 33 250 грн. 00 коп., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 4 251 грн. 45 коп., втрат від інфляції 1 452 грн. 48 коп., та 3 % річних - 391 грн. 00 коп., а також просить суд судові витрати в повному обсязі покласти на відповідача.

Скаржник вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" вказує на суперечливість висновків суду першої інстанції, яка полягає в тому, що в ході судового розгляду справи місцевим господарським судом двічі - на підставі заяви по суті справи та надання відповіді відповідачем, було встановлено факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з перевезення вантажу в грудні 2018 року. В свою чергу, у судовому рішенні Господарський суд Херсонської області зазначив наступне: Відповідач в судових засіданнях факт надання йому позивачем послуг з перевезення вантажу не заперечував, але поряд з цим зазначав, що у зв'язку з ненадісланням позивачем ТОВ Ставангер всіх передбачених умовами договору документів, обов'язок у відповідача щодо сплати послуг перевезення вантажу не настав .

На думку скаржника, рішення суду прийнято при неповному дослідженні всіх обставин справи, оскільки місцевим господарським судом при прийнятті рішення взагалі не надана оцінка претензії позивача щодо оплати наданих послуг, яка була надіслана на адресу відповідача, факт отримання якої не заперечувався відповідачем у відзиві на позов.

Позивач не погоджується з висновком Господарського суду Херсонської області в частині того, що з наданих позивачем експрес накладних кур'єрської служби доставки Нова Пошта неможливо перевірити та встановити вміст вказаних поштових відправлень та те, які саме документи направлялися відповідачу, оскільки, по-перше, внутрішніми правилами компанії Нова пошта не передбачено завіряння опису документів, що надсилаються кур'єрським відправленням і примусити їх це робити - неможливо. По-друге, виключно такий спосіб відправлення документів був визначений умовами договору і позивач не мав права відступати від цих умов.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" вважає, що суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін, а також місцевий господарський суд при прийнятті рішення був упередженим та заздалегідь зайняв позицію відповідача, в зв'язку з чим зробив наступний висновок: Позивачем також не спростовано твердження відповідача, що оплата за платіжним дорученням № 4882 від 08.12.2017 р., здійснена відповідачем, буш здійснена ним у добровільному порядку в рахунок авансування поставок, враховуючи, що означені оплати були здійснені відповідачем раніше дат, які визначені позивачем, як дати надіслання відповідачу пакету документів .

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам наданим позивачем, а саме податковим накладним, які були додані до позовної заяви та не звернув уваги на те, що податки за надані послуги позивачем, як надавачем послуг за основним договором, були задекларовані в податковій звітності та сплачені в повному обсязі, відповідно до вимог податкового законодавства, а відповідач (Замовник) отримав право на використання податкового кредиту в рахунок зменшення своїх податкових зобов'язань. При цьому, відповідачем не спростований факт відмови від податкового кредиту з ПДВ за отриманими послугами шляхом подання до органу ДФС коригування до податкових накладних (а ні усно а ні шляхом подання відповідних доказів). Дані обставини, на думку позивача, підтверджують те, що відповідач не тільки отримав послуги з перевезення вантажів в повному обсязі, але при частковій оплаті ще й скористався правом на зменшення своїх податків за рахунок позивача.

Також скаржник не погоджується зі стягненням з позивача на користь відповідача 5000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

10.01.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач у відзиві вказує, що позивачем не зазначено, які саме норми процесуального права порушено судом, посилання позивача на прийняття рішення при неповному з'ясуванні всіх обставин справи не відповідає дійсності, а твердження про визнання відповідачем факту отримання претензії є недостовірним.

Стосовно реєстрації позивачем на користь відповідача податкових накладних, відповідач зазначає, що: відповідачем факт реєстрації податкових накладених не заперечувався; реєстрація податкової накладної не підтверджує факту господарської операції; відповідачем не заперечувався факт надання послуг. Тому відповідач вважає посилання на дані обставини як причину для скасування рішення суду першої інстанції неаргументованим.

Стосовно того, що відповідач не звертався до позивача з проханням чи вимогою про надання документів для оплати і що начебто даний фат свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що: жодними умовами договору, заявки та чинного законодавства не передбачений обов'язок на вчинення відповідачем таких дій; обов'язок надання документів для оплати покладений саме на позивача і саме з фактом надання документів згідно умов договору та заявок нерозривно пов'язано виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати грошових коштів за надані послуги; посилання позивача на не звернення відповідача щодо надання документів спростовує його твердження щодо направлення документів оскільки стає незрозумілим на які саме докази посилається позивач.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами ч. 10 ст. 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" (Перевізник) і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер" (Замовник) було укладено договір перевезення вантажу від 28.12.2016 року №28.12.2016, за умовами якого Замовник від власного імені, за дорученням Клієнта (первинний замовник (вантажовідправник) Замовника) доручає перевезення вантажу, а Перевізник зобов'язався доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов'язався вчасно оплатити послуги перевезення.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 договору на кожне перевезення оформляється заявка, яка складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і передається перевізнику за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку (за допомогою мережі Інтернет ) та є невід'ємною частиною договору. В заявці мають міститись наступні дані: маршрут руху, найменування вантажу, вага, вид пакування, кількість місць вантажу, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фрахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, особливі умови. Після одержання заявки перевізник акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв'язку, електронним переказом з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульованою).

Серед обов'язків Перевізника у п. 3.1.11 договору визначено, що перевізник зобов'язується не пізніше 4 календарних днів з моменту розвантаження вантажу передати замовнику три оригінальні примірники товаротранспортної накладної, рахунку-фактури, податкову накладну (за необхідністю) та акт виконаних робіт в двох примірниках що підтверджує виконання послуг у рамках договору.

Згідно з пунктами 4.1 - 4.2 договору розрахунки за надання послуг між Перевізником і Замовником проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Перевізника на підставі виставлених рахунків. Ціни на послуги Перевізника встановлюються в національній валюті - гривні.

У п. 4.3. договору визначено, що Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення протягом 7 календарних днів з моменту отримання пакету документів та підписання сторонами акта виконаних робіт. Пакет документів складається з товарно-транспортної накладної (3 примірника) з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, що заповнена відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору (підпис, дата, час, відбиток печатки), рахунок фактури та акт виконаних робіт (2 примірники). Перелік необхідних для оплати документів та термінів оплати може бути розширений сторонами в заявці.

Загальна вартість (ціна) цього договору (тобто загальна сума усіх провізних плат, сплачених замовником перевізнику за цим договором і зафіксована сторонами у відповідній товарно-транспортній документації на кожне окреме перевезення вантажу) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично наданих перевізником послуг по перевезенню (доставці) вантажу (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 8.1, 8.2 договору строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, та закінчується 31 грудня 2016 року. Договір вважається продовженим на 1 рік, на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про протилежне.

На виконання умов договору ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер" подало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" заявку на перевезення вантажу від 05.12.2017 року №05122017-2, за якою вартість фрахту складає 4200 грн. 00 коп. з ПДВ; заявку на перевезення вантажу від 05.12.2017 року №05122017-1, за якою вартість фрахту складає 4200 грн. 00 коп. з ПДВ; заявку на перевезення вантажу від 13.12.2017 року №13122017, за якою вартість фрахту складає 10000 грн. 00 коп. з ПДВ; заявку на перевезення вантажу від 18.12.2017 року №18122017, за якою вартість фрахту складає 14500 грн. 00 коп.

У п. 8, 9, 10 заявок на перевезення вантажу від 05.12.2017 року №05122017-2, від 05.12.2017 року №05122017-1 вказано, що Перевізник зобов'язаний протягом 4 днів з моменту розвантаження вантажу, передати замовнику належним чином оформлені документи: оригінал заявки з мокрою печаткою та підписом, акт виконаних робіт, додаткова накладна (що додається в електронному вигляді, за її необхідністю), рахунок, ТТН (3 примірника) з відміткою вантажоодержувача). Документи повинні бути, оформлені згідно вимог чинного законодавства. У товарно-супровідних документах забезпечити найменування маршруту перевезення, марки та реєстраційних номерів автомобіля й причепа.

У п. 9 заявок на перевезення вантажу від 05.12.2017 року №05122017-2, від 05.12.2017 року №05122017-1 вказано, що Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення перевізником на умовах відстрочки платежу -2 банківських дні з дати отримання замовником належним чином оформлених документів передбачених п.8 цієї заявки та реєстрації податкової накладної.

У п. 10 заявок на перевезення вантажу від 05.12.2017 року №05122017-2, від 05.12.2017 року №05122017-1 вказано, що сторони домовились, що вказані документи на оплату виконавець за власний рахунок направляє замовнику на відділення №19 кур'єрської служби доставки Нова Пошта м. Херсон. Сторони дійшли згоди, що у разі направлення перевізником за рахунок замовника документів, які передбачені п.8 цієї заявки, останній має право в односторонньому порядку під час розрахунку з перевізником недоплатити суму за поштові послуги, яка замовником була сплачена при отриманні документів.

У п. 9 заявки на перевезення від 13.12.2017 року №13122017 визначено, що Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення перевізником на умовах відстрочки платежу - 3 банківських дні з дати отримання замовником належним чином оформлених документів, передбачених п.8 цієї заявки та реєстрації податкової накладної.

У п. 9 заявки на перевезення від 18.12.2017 року №18122017 визначено, що Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення перевізником на умовах відстрочки платежу - один банківський день з дати отримання замовником належним чином оформлених документів, передбачених п.8 цієї заявки та реєстрації податкової накладної.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до позовної заяви було надано рахунки фактури, а саме: рахунок фактури від 06.12.2017 року №06-12/02 на суму 4 300 грн. 00 коп. з ПДВ; рахунок фактури від 07.12.2017 року №07-12/01 на суму 4 300 грн. 00 коп. з ПДВ; рахунок фактури від 15.12.2017 року №15-12/01 на суму 10 150 грн. 00 коп. з ПДВ; рахунок фактури від 19.12.2017 року №19-12/01 на суму 14 500 грн. 00 коп. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було складено та підписано зі свого боку: акт від 06.12.2017 року №06-12/02, в якому зазначено, що акт складено про те, що виконавцем були проведені (надані такі послуги) за рахунком від 06.12.2017 року №06-12/02 роботи на загальну вартість 4300 грн. 00 коп. з ПДВ; акт від 07.12.2017 року №07-12/01, в якому зазначено, що акт складено про те, що виконавцем були проведені (надані такі послуги) за рахунком від 07.12.2017 року №07-12/01 роботи на загальну вартість 4300 грн. 00 коп. з ПДВ; акт від 15.12.2017 року №15-12/01, в якому зазначено, що акт складено про те, що виконавцем були проведені (надані такі послуги) за рахунком від 15.12.2017 року №15-12/01 роботи на загальну вартість 10150 грн. 00 коп. з ПДВ; акт від 19.12.2017 року №19-12/01, в якому зазначено, що акт складено про те, що виконавцем були проведені (надані такі послуги) за рахунком від 19.12.2017 року №19-12/01 роботи на загальну вартість 14500 грн. 00 коп. з ПДВ.

Дані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем не підписанні.

Відповідач перерахував позивачу 8 400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням 08.12.2017 року № 4882. При цьому, у графі призначення платежу даного платіжного доручення зазначено: часткова оплата за Т-ЕП, зг.рах. №05-12/1, 06-12/01, 06-12/02, 07-12/01 від 05-07 12 2017 в т.ч. НДС 20% -1400 грн .

Позивач посилається на те, що відповідачем не було виконано належним чином умови договору, так як матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем послуг перевезення за 06, 07, 15, та 19 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" звернулось до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер" з листом від 05.01.2018 року №0501/01, в якому просило оплатити послуги з перевезення вантажу на виконання умов договору на підставі рахунків-фактур від 06.12.2017 року № 06-12/02 на суму 4300 грн. 00 коп., від 07.12.2017 року № 07-12/01 на суму 4300 грн. 00 коп., від 15.12.2017 року № 15-12/01 на суму 10150 грн. 00 коп., від 19.12.2017 року №19-12/01 на суму 14 500 грн. 00 коп.

Відповіді на лист матеріали справи не містять.

У судових засіданнях у суді першої інстанції відповідач не заперечував факт надання йому позивачем послуг з перевезення вантажу, але поряд з цим зазначав, що у зв'язку з ненадісланням позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ставангер усіх передбачених умовами договору документів, обов'язок у відповідача щодо сплати послуг перевезення вантажу не настав.

У зв'язку з несплатою відповідачем послуг перевезення вантажу за договором у повному обсязі, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Транс-експрес Черкаси звернулось до суду для захисту своїх порушених прав з відповідним позовом.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, вважає, що рішення прийнято без з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з чим є підстави для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оцінка доказів - це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів із точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають із отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 307 Господарський кодекс України). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу за обумовленими сторонами умовами, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, а саме: від 05.12.2017 року № 171 (акт від 06.12.2017 року № 06-12/02), від 06.12.2017 року № Ц-ВА-000370 (акт від 07.12.2017 року № 07-12/01), від 13.12.2017 року № Ф-000003776, Ф-000003774, Ф-000003773, Ф-000003775 (акт від 15.12.2017 року № 15-12/01); від 19.12.2017 року № НИ-0043440, НИ-0043443, НИ-0043442, НИ-0043441 (акт від 19.12.2017 року № 19-12/01).

При цьому, судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що товарно-транспортні накладні є підробленими і не можуть свідчити про факт виконання послуг, оскільки, перевіривши наявні матеріали справи, судова колегія встановила, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів про невідповідність товарно-транспортних документів, як і недостовірності даних, викладених у них і відповідач не заявляв клопотань про проведення судової експертизи для встановлення підробки відповідних накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надання послуг відбувалось: 06.12.2017 року на підставі Заявки від 05.12.2017 року № 5122017-1 на перевезення вантажу (відповідно до п. 9 даної заявки Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення Перевізником на умовах відстрочки платежу - 2 банківських днів з дати отримання Замовником належним чином оформлених документів передбачених п. 8 цієї Заявки та реєстрації податкових накладних; 07.12.2017 року на підставі Заявки від 05.12.2017 року № 5122017-2 на перевезення вантажу (відповідно до п. 9 даної заявки Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення Перевізником на умовах відстрочки платежу - 2 банківських днів з дати отримання Замовником належним чином оформлених документів передбачених п. 8 цієї Заявки та реєстрації податкових накладних); 13.12.2017 року на підставі Заявки від 13.12.2017 року №13122017 на перевезення вантажу (відповідно до п. 9 даної заявки Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення Перевізником на умовах відстрочки платежу - 3 банківських днів з дати отримання Замовником належним чином оформлених документів передбачених п. 8 цієї Заявки та реєстрації податкових накладних); 18.12.2017 року на підставі Заявки від 18.12.2017 року № 18122017 на перевезення вантажу (відповідно до п. 9 даної заявки Замовник здійснює оплату за виконанні перевезення Перевізником на умовах відстрочки платежу - 1 банківських днів з дати :тримання Замовником належним чином оформлених документів передбачених п. 8 цієї Заявки та реєстрації податкових накладних).

За умовами договору перевезення вантажу від 28.12.2016 року №28.12.2016 сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по оплаті послуг лише після отримання оригіналу заявки з мокрою печаткою та підписом, акту виконаних робіт, податкової накладної (що додається в електронному вигляді, за її необхідністю), рахунку, ТТН (3 примірника) з відміткою вантажоодержувача).

Відповідно до п. 10 Заявки на перевезення вантажу від 18.12.2017 року № 18122017 сторони домовились, що вказані документи на оплату виконавець за власний рахунок направляє Замовнику на відділення № 19 кур'єрської служби доставки Нова пошта м.Херсон.

Позивач виконував даний пункт Заявки.

Так, з відповіді ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нова пошта від 18.07.2018 року вих. №15735 на адвокатський запит було зазначено, що 11 грудня 2017 року по експрес-накладній № 59000302639092, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСПРЕС ЧЕРКАСИ здійснило відправлення вантажу з м. Черкаси в м. Херсон для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ставангер . Відправник вантажу по експрес-накладній № 59000302639092 від 11 грудня 2017 року передав представнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нова Пошта вантаж кількістю 1 місце, заявленою вагою 0,1 кг, оголошеною вартістю 200 грн., з описом відправлення Документи . Вантаж по експрес-накладній № 59000302639092 від 11 грудня 2017 року отримала 12 грудня 2017 року ОСОБА_2.

13 грудня 2017 року по експрес-накладній № 59000303360704, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСПРЕС ЧЕРКАСИ здійснило відправлення вантажу з м, Черкаси в м. Херсон для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ставангер . Відправник вантажу по експрес-накладній № 59000302639092 від 13 грудня 2017 року передав представнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нова Пошта вантаж кількістю 1 місце, заявленою вагою 0,1 кг, оголошеною вартістю 200,00 грн., з описом відправлення Документи . Вантаж по експрес-накладній № 59000302639092 від 13 грудня 2017 року отримала 14 грудня 2017 року ОСОБА_2.

21 грудня 2017 року по експрес-накладній № 59000305649714, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСПРЕС ЧЕРКАСИ здійснило відправлення вантажу з м. Черкаси в м. Херсон для ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Ставангер . Відправник вантажу по експрес-накладній № 59000302639092 від 21 грудня 2017 року передав представнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нова Пошта вантаж кількістю 1 місце, заявленою вагою 0,1 кг., оголошеною вартістю 200,00 грн., з описом відправлення Документи . Вантаж по експрес-накладній № 59000302639092 від 21 грудня 2017 року отримала 23 грудня 2017 року ОСОБА_2.

Тобто, як свідчить відповідь на адвокатський запит (від 18.07.2018 року вих. № 15735) всі пакети документів позивачем направлявся з описом відправлення Документи та були отримані ОСОБА_2, тобто є підтвердження, що документи відповідач отримав. (відповідь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нова пошта від 18.07.2018 року на адвокатський запит) (а.с. 122).

Описи вкладення у відправлення підписані тільки позивачем, тоді як, правилами надання послуг компанії Нова пошта не передбачено завіряння Опису вкладення.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в даних відправленнях не містилось відповідних документів, оскільки на підтвердження цього відповідач не надав будь-яких доказів, зокрема Актів невідповідності вмісту конвертів описам вкладення тощо.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактура на оплату наданих послуг від 06.12.2017 року №06-12/02 на суму 4 300 грн. 00 коп. з ПДВ; від 07.12.2017 року №07-12/01 на суму 4 300 грн. 00 коп. з ПДВ; від 15.12.2017 року №15-12/01 на суму 10 150 грн. 00 коп. з ПДВ; від 19.12.2017 року №19-12/01 на суму 14 500 грн. 00 коп. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив дані рахунки платіжним дорученням 08.12.2017 року № 4882 на суму 8 400 грн. 00 коп.

Судова колегія не погоджується з твердженням відповідача і суду першої інстанції про те, що оплата за платіжним дорученням 08.12.2017 року № 4882 здійснена відповідачем у добровільному порядку в рахунок авансування поставок, враховуючи, що означені оплати були здійснені відповідачем раніше дат, які визначені позивачем, як дати надіслання відповідачу пакету документів, оскільки у даному платіжному дорученні у призначенні платежу відповідачем самостійно вказано: часткова оплата за Т-ЕП, зг.рах. №05-12/1, 06-12/01, 06-12/02, 07-12/01 від 05-07 12 2017 в т.ч. НДС 20% -1400 грн .

Таким чином, з самостійно вказаного відповідачем призначення платежу вбачається, що перерахування коштів було здійснено саме за надання послуг на підставі виставлених рахунків, а не в рахунок авансу за послуги, які будуть надані в майбутньому. При цьому, той факт, що оплати здійснені раніше дат отримання оригіналів документів не свідчить про те, що відповідні послуги не надавались, навпаки, здійснивши часткову оплату, відповідач своїми конклюдентними діями підтвердив факт надання йому послуг за договором.

Водночас, суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не заперечував факт надання послуг за договором.

Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що податки за надані послуги позивачем, як надавачем послуг за Основним Договором, були задекларовані в податковій звітності та сплачені в повному обсязі, відповідно до вимог податкового законодавства, а відповідач (Замовник) отримав право на використання податкового кредиту в рахунок зменшення своїх податкових зобов'язань, що також підтверджує те, що відповідач отримав послуги з перевезення вантажів в повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 33250 грн. 00 коп., оскільки такі вимоги є обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.

У позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" також просило суд про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 1452 грн. 48 коп. та 3 % річних у сумі 391 грн. 00 коп.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов'язання перед кредитором.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат і 3 % річних, враховуючи ту обставину, що відповідач, 08.12.2017 року одним платіжним доручення від 08.12.2017 року № 4882 частково оплатив послуги згідно рахунків №№ 05-12/1, 06-12/01, 06- 12/02, 07-12/01 від 05-07.12.2017 р. в сумі 8 400 грн. 00 коп., позивач вказав, що не має можливості самостійно визначити суму часткової оплати за кожним з вищезазначених рахунків, а відповідно і сальдо у вигляді несплаченого остатку, а тому початком періоду для розрахунків згідно ст. 625 Цивільного кодексу України визначив 01 січня 2018 року.

Розрахунок інфляційних втрат за період з січня по травень 2018 року та 3 % річних за період з 01.01.2018 року відповідає вимогам законодавства, відповідачем контррозрахунок інфляційних втрат не надавався, тому є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 1 452 грн. 48 коп. і 3 % річних у сумі 391 грн. 00 коп.

Також у позовній заяві ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" просило суд про стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 4 251 грн. 45 коп.

За приписами ст.ст. 549, 550, 551 Цивільного кодексу України пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Водночас у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

Судова колегія вважає, що позивачем здійснено розрахунок пені у відповідності до приписів чинного законодавства, контррозрахунку відповідачем суду не надано, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими у повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області як таке, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

У задоволенні відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу слід відмовити у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 16.10.2018 року у справі №923/569/18 скасувати.

3. Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер про стягнення 39 344 грн. 93 коп. задовольнити у повному обсязі.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ставангер"", 73000, АДРЕСА_1, код ЄДР 38697652 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Транс-Експрес Черкаси", 18002, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, б. 23, кв. 145, код ЄДР 40483011 заборгованість у сумі 33250 грн. 00 коп., пеню у сумі 4251 грн. 45 коп., втрати від інфляції у сумі1452 грн. 48 коп., 3 % річних у сумі 391 грн. 00 коп., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1762 грн. 00 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2643 грн. 00 коп.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2019.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна