Ухвала

від 01.02.2019 по справі 925/153/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 925/153/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Сайт"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі

за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі:

1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області,

2) Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань",

до Приватного підприємства "Сайт",

про зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства "Сайт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі № 925/153/18, подана 24.01.2018 безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Сайт", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України виходячи з такого.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у 2018 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 762,00 грн.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги .

Відповідно до підпунктів 1, 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Судовий збір із позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру .

Позов у цій справі подано у лютому 2018 року, а предметом спору є вимога про зобов'язання повернути окреме індивідуально визначене нерухоме майно, тобто одна вимога майнового характеру.

Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у цій справі скаржник мав сплатити судовий із розрахунку вимоги майнового характеру.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, що підтверджується актом Верховного Суду від 24.01.2019 №29.1-09/29.

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги заявнику слід сплатити судовий збір за вимогою майнового характеру, що була заявлена в суді першої інстанції, самостійно розрахувавши його розмір, виходячи з дійсної вартості спірного майна, але врахувавши, що такий не може становити менше, ніж 3 524,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762,00 грн х 200%), та більше, ніж 1 233 400,00 грн (350 х 1762,00 грн х 200%), оскільки скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, Суд не має правової можливості у встановлений законом строк встановити відомості щодо дійсної вартості майна, що становить предмет спору, адже матеріали справи у суді відсутні.

Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий, який має бути перерахований за такими реквізитами: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 (лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 № 05-12/1731-6167).

Крім цього, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 06.12.2018, а повний текст постанови складено 07.12.2018 , отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 було 27.12.2018 , після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Як убачається із касаційної скаргою Приватне підприємство "Сайт" звернулося 09.01.2019 , про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

У тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 13.12.2018, відтак на думку скаржника, строк на касаційне оскарження розпочався 14.12.2018. Крім цього скаржник зауважує, що у період з 02.01.2019 по 08.01.2019 керівник підприємства (підписант) знаходився на стаціонарному лікуванні в Уманській міській лікарні, а тому строк на подання касаційної скарги пропущено не було.

Разом з тим, саме лише посилання у тексті касаційної скарги на дату отримання повного тесту оскаржуваного судового рішення та знаходження на лікарняному у період з 02.01.2019 по 08.01.2019, без відповідного прохання у мотивувальній та резолютивній частині касаційної скарги поновити строк на касаційне оскарження, не може бути розцінено як клопотання про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно положень частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку , або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Викладене вище дає підстави для застосування наслідків, передбачених частинами 2 і 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у вигляді залишення касаційної скарги без руху. В свою чергу, заявнику касаційної скарги необхідно подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, а також докази сплати судового збору та докази вартості майна, яке є предметом позову у цій справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сайт" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 у справі № 925/153/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 22 лютого 2019 року , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков