Рішення

від 31.01.2019 по справі 140/2501/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2501/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь (далі - ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь , відовідача) про зобов'язання ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь включити кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 902 286,80 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

Ухвалою від 06.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.10.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь в результаті її ліквідації. З моменту внесення запису до про ліквідацію у ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь виникли зобов'язання перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів розрахованих відносно двох потерпілих на підприємстві.

Згідно Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок та чоловіків по Україні за 2017 рік, Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 24.05.2017 №33, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілим, що станом на 01.11.2018 становить 902 686,80 грн.

Листом від 06.11.2018 №07-2/1847 позивач надіслав заяву про визнання грошових вимог на юридичну адресу відповідача, зазначену у ЄДР, який 22.11.2018 було повернуто у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання. Згідно з частиною третьою статті 112 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутись до суду із позовом або до ліквідаційної комісії. Враховуючи вищевикладене, просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 902 686,80 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

28.12.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Ознайомившись із змістом позовних вимог, зокрема перевіряючи правильність визначення позивачем суми капіталізованих платежів, ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь не погоджується із зазначеною сумою. Відповідач вважає, що до потреб капіталізації коштів позивачем безпідставно включено відносно потерпілого ОСОБА_1 потреби в капіталізації коштів на стаціонарне лікування в сумі 77 845,14 грн., потреби в капіталізації коштів на амбулаторне лікування в розмірі 203 974,31 грн. Розрахунок потреб в капіталізації коштів на протезно-ортопедичні вироби в сумі 4 295,54 грн., потреб в капіталізації коштів на оздоровлення в сумі 96 947,20 грн. є відсутнім. Загальна сума коштів з якою не погоджується товариство становить 383 063,19 грн. Тому, в задоволенні позовних вимог відносно зобов'язання ліквідаційної комісії ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь включити кредиторські вимоги управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 383 063,19 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс просить відмовити, в решті вимог не заперечує.

03.01.2019 від позивач подав до суду відповідь на відзив. Позивач не погоджується з твердженнями позивача щодо безпідставності включення 383 063,19 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс з огляду на наступне.

У виписці з акту огляду МСЕК від 09.02.2018 №020537 зазначено потреби в санаторно-курортному лікуванні та у забезпеченні палицями потерпілого на виробництві ОСОБА_2, а також призначено амбулаторне та стаціонарне лікування.

На підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 (№191 від 09.02.2018) йому призначено санаторно-курортне лікування 1 раз на три роки, що співпадає і з вимогами Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також встановлено періодичність стаціонарного лікування 2 рази на рік та амбулаторного лікування 4 рази на рік. Тому позивачем відповідно до вимог законодавства проведено нарахування виплат, які внесені у розрахунок потреби капіталізації коштів по ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01.11.2018 (а. с. 10).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь з 15.06.2010 зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Камінь-Каширському районі, як страхувальник зі сплатою обов'язкових страхових платежів. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Камінь-Каширському районі реорганізовано шляхом приєднання, його правонаступником є управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області.

25.07.2012 з працівником ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь ОСОБА_1 стався нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом за формою Н-1 від 20.08.2012 (а. с. 17-18).

08.04.2015 з працівником ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь ОСОБА_3 стався смертельний нещасний випадок, що підтверджується актом за формою Н-1 від 28.04.2015 (а. с. 12-13). Після смерті потерпілого право на отримання страхових виплат отримала утриманка-пенсіонерка (дружина) ОСОБА_4.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь перебуває у процесі припинення з 11.10.2018 (а. с. 30-32).

06.11.2018 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь лист за №07-2/1847 заяву про визнання грошових вимог, у якій запропоновано визнати вимогу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на суму 902 686,80 грн. та перерахувати вказану суму за реквізитами позивача. Відповідь на заяву про визнання грошових (кредиторських) вимог запропоновано надати в термін встановлений частиною шостою статті 105 ЦК України, а саме, не пізніше тридцяти днів з дня отримання вимоги (а. с. 24-26). 22.11.2018 вищезазначений лист було повернуто у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 27).

ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь відповіді на вимогу позивача станом на день подачі позову до суду не надало.

Позивач 03.12.2018, у межах строку, встановленого частиною третьою статті 112 ЦК України - протягом одного місяця з моменту, коли кредиторові стало відомо про ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно частинами першою та сьомою статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Відповідно до частини другої та третьої статті 60 ГК України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно з частиною першою статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з частиною третьою статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Як визначено частиною шостою статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Як уже зазначалось вище, позивач у межах визначеного строку 06.11.2018 звернувся на адресу ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь , із заявою №07-2/1847 щодо визнання кредиторських вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 902 686,80 грн.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Згідно з частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

З моменту внесення (11.10.2018) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, у кредитора - ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь , виникли зобов'язання перед управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно 2 потерпілих на підприємстві, зокрема: ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Як вбачається з постанови Ковельського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 02.03.2017 №0331/482/482/18 потерпілий ОСОБА_5 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 08.04.2015 року. Даною постановою призначено дружині ОСОБА_4 перераховану суму щомісячної страхової виплати з 1 березня в розмірі 1 199,91 грн. з 01.03.2018 безстроково (а. с. 11).

Згідно Постанови Камінь-Каширського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області від 02.03.2018 №0307/5151/5151.2/58 ОСОБА_1 перебуває на обліку з 25.08.2009, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався у 25.07.2012. За висновком МСЕК від 09.02.2018 серії 12ААА №020537 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% та 3 група інвалідності, з повторним оглядом 10.01.2019. Даною постановою потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 800,00 грн. з 01.03.2018 по 10.01.2019 (а. с.16).

Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-ХІV від 23.09.1999 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV від 23.09.1999 (далі - Закон №1105-ХІV) встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 частини першої статті 35 Закону №1105-ХІV визначив, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Статтею 41 Закону №1105-ХІУ встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 36 Закону №1105-ХІУ страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частина перша статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Статтею 1205 ЦК України визначено, що у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників; у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 Про реалізацію статей 31, 43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , із змінами, затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок № 765).

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку №765.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.06.2012 по справі № 21-156а12.

Відповідно до абзацу другого пункту І Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку №765 визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином;

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно- правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-ХІУ від 23.09.1999 року (із змінами та доповненнями).

Згідно Порядку №765 та даних Державної служби статистики України про середню тривалість життя жінок, та чоловіків по Україні за 2017 рік, Порядку №33 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській здійснило розрахунок капіталізованих платежів для виплати їх у майбутньому потерпілим, який станом на 01.11.2018 становить 902 686,80 грн.

Щодо твердження позивача про безпідставність включенння відносно потерпілого ОСОБА_1 потреби в капіталізації коштів на стаціонарне лікування в сумі 77 845,14 грн., потреби в капіталізації коштів на амбулаторне лікування в розмірі 203 974,31 грн. Розрахунок потреб в капіталізації коштів на протезно - ортопедичні вироби в сумі 4 295,54 грн., потреб в капіталізації коштів на оздоровлення в сумі 96 947,20 грн., то суд зазначає наступне.

У виписці з акту огляду МСЕК від 09.02.2018 №020537 (а. с. 19) зазначена потреби в санаторно-курортному лікуванні та у забезпеченні палицями потерпілого на виробництві ОСОБА_1, а також призначено амбулаторне та стаціонарне лікування.

Листом від 30.01.2009 №Н-35267-18 Міністерство юстиції України надало роз'яснення Щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Частина четверта статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Частина шоста статті 6 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою. Постанови правління Фонду підлягають обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду протягом 20 робочих днів після їх прийняття.

Постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.05.2017 №33 (із змінами згідно із постановою Фонду від 14.12.2017 №72) затверджено Порядок відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та граничний розмір витрат для відшкодування вартості одного ліжко-дня санаторно-курортного лікування потерпілого та перебування супроводжуючої особи санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок №33).

Пункт 4 Порядку №33 деталізує, право потерпілого на отримання санаторно- курортного лікування (за санаторно-курортною путівкою) періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме: - інвалідів І групи щороку; інвалідів II групи один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда; - інваліди III групи один раз на три роки, один раз на два роки або щороку на підставі індивідуальної програми реабілітації інвалідів.

Граничні розміри витрат для відшкодування вартості одного ліжко-дня санаторно-курортного лікування потерпілого та перебування супроводжуючої особи санаторно- курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на 2018 рік для потерпілого були встановлені у розмірі - 560,00 грн, без ПДВ.

На підставі індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_1 йому призначено санаторно-курортне лікування 1 раз на три роки, що співпадає і з вимогами Порядку. Підсумувавши вищезазначене отримуємо такий розрахунок санаторно-курортного лікування (витрат на оздоровлення) 96 947,20 грн. =24*560*(21,64/3), де 24 - кількість днів передбачених для лікування інваліда 3-ї групи; 560грн. - граничні розміри витрат для відшкодування вартості одного ліжко-дня санаторно-курортного лікування потерпілого затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 24.05.2017 №33; 21,64 років - середня очікувана тривалість життя чоловіків при досягненні 51 року.

Наказ Міністерства соціальної політики України від 29.01.2016 №59 Про забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації встановлює граничні ціни на технічні та інші засоби реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, зокрема 397 грн. для палиць з підвищеною надійністю та функціональністю.

Відповідно до пункту 7.11 Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.03.2008 №23, засоби для ходіння керовані однією рукою - палиці видаються в кількості одна штука на два роки.

Отже, потреба в капіталізації коштів на ортопедичні вироби потерпілому ОСОБА_1 становить: 4 295,54 грн. = 397,00 грн.*(21,64років/2), де 397,00 грн. ціна палиць з підвищеною надійністю та функціональністю відповідно до граничних розмірів витрат на милиці ліктьові затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.01.2016 №59, 21,64 років - середня очікувана тривалість життя чоловіків при досягненні 51 року.

Усі вищезазначені суми узгоджуються із розрахунком надісланим позивачем до ТзОВ Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь .

Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пункт 1 частини першої статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначив, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частина третя статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вказує, що Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на, придбання ліків, медичну реабілітацію, санаторно- курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).

Отже, у разі, якщо потреба у лікуванні визначена висновками МСЕК Фонд проводить такі страхові виплати.

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахуйку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Провівши аналіз пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю стає зрозумілим, що законодавець передбачив проведення капіталізації платежів з усіх видів виплат відповідно до медичного висновку та тих які передбачені законодавством, а пункт 2 зазначеного порядку, лише деталізує деякі з них та не є виключними переліком.

Враховуючи, що виплати на стаціонарне та амбулаторне лікування потерпілого ОСОБА_1 передбачені чинним законодавством та висновком МСЕК (від 09.02.2018 №020537), а також індивідуальною програмою реабілітації інваліда (№191 від 09.02.2018) (а. с. 45), якою встановлено періодичність стаціонарного лікування 2 рази на рік та амбулаторного лікування 4 рази на рік.

Отже виплати на стаціонарне та амбулаторне лікування були правомірно включені до розрахунку капіталізованих платежів.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області в розмірі 902 686,80 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство ПСБ Волинь (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Ковельська, будинок 174, код ЄДРПОУ 36653613) включити грошові вимоги кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан 6, код ЄДРПОУ 41317393) в розмірі 902 686,80 грн. в реєстр вимог кредиторів та проміжний ліквідаційний баланс.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер